-
1 здумати
1) ( надумати) to take it into one's head2) ( згадати) to recollect, to remember, to recall, to think of3)і не здумай(те)! виг. — and don't you dare!, none of that!, mind you don't
-
2 здумати
1) наду́мать; ( неожиданно) взду́мать2) ( о прошлом) вспо́мнить, припо́мнить3) поду́мать; предста́вить (себе́) -
3 вздумать
здумати, задумати, надумати, -ся, намислити, в мислі взяти, загадати (собі). Вздумалось - на думку спало, заманулося.* * * -
4 представлять
представить1) кого, что куда, к чему (доставить, поставить) - приставляти, приставити и пристановити кого, що, поставляти, поставити, виставляти, виставити кого (напр., свідків), подавати, подати (напр., пояснення, докази). -вить кого на суд - поставити кого перед судом, припровадити кого на суд. -вить свидетелей, виновного на суд - поставити (виставити) свідків, винуватого перед суд. -вить поручителя - поставити поручника. Отыскать виноватого и -вить кому - знайти (розшукати) винного (винуватого) і поставити перед кого. -вьте доказательства своей невиновности - подайте доводи (докази), що ви невинні. -вить об'яснения - подати пояснення. -вить извинения - попрохати пробачення;2) кого кому - рекомендувати, відрекомендувати, представляти, представити (руссизм) кого кому ким, (гал.) запрезентувати кого кому, (знакомить) зазнайомлювати, зазнайомити кого з ким. [Ходімо, я тебе представлю тим, що вволять твою усяку волю (Куліш). Я в простий одяг уберусь, а ти рекомендуй мене вітцю старому вчителем (Куліш)]. Он был мне -лен - його мені було представлено (відрекомендовано);3) кого к чему (к награде, чину), в кого (в полковники) - виставляти, виставити кого (на нагороду, на чин), на кого (на полковника). -вить к производству в полковники - виставити кого на полковника;4) что или о чём кому (подавать, доносить, докладывать) - подавати, подати що, кому про що, здавати, здати, (вносить) вносити, внести. [Здавати рапорти комісарові (Фр.)]. -вить отчёт, проект закона - подати звіт (звідомлення), проєкт закону. -вить об этом об'яснения секретарю - подати пояснення про це секретареві. -вить на заключение, решение комиссии - подати на висновок, на вирішення (розвязання) комісії. -влять, -вить на чьё-л. усмотрение - подавати, подати на волю чию, виставляти, виставити перед очі чиї. -вьте о нём сведения - подайте про його відомості. -вьте свои соображения по этому вопросу - подайте свої міркування (думки) в цій справі. -вить свои документы в секретариат - подати свої документи до секретаріяту. -вить дело для пересмотра - подати справу на перегляд. -вляя при сем - подаючи при цьому;5) кого, что (изображать словами, описанием, в картине) - малювати, змалювати, (резцом) різьбити, вирізьбити кого, що. Писатель в своём произведении -вил сельский пролетариат - письменник у своїм творі змалював сільський пролетаріят. Картина -ет морское сражение - на картині намальовано морський бій. -лять (изображать) дело (вопрос) - ставити, поставити, становити, постановити, виставляти, виставити, подавати, подати справу. [Ця гіпотеза ставить справу так, ніби в Київі до татарського лихоліття сиділи великороси (Єфр.)];6) кого (быть представителем кого) - заступати, репрезентувати кого. [Ми тут усю громаду заступаєм, то й радити старим звичаєм будем (Грінч.). Маємо чимало письменників, що репрезентують різні сторони новішої української поезії (Єфр.). Посли заступають (репрезентують) (собою) уряд своєї держави];7) -лять, -вить собою - являти, явити собою, становити (собою) що. [Що являв собою Коцюбинський тоді, на переломі свого життя… (Єфр.). Тут немає в'їзду, берег становить сторчову стіну (Корол.). Пореволюційні часи становлять немов другу фазу розвитку Винниченкової творчости (Єфр.)]. Что -ет он из себя теперь? - що являє він собою тепер? Это -ет большие неудобства - це становить великі незручності, в цьому є великі незручності. -влять исключение - становити, давати виняток. Что он собой -вляет? - що він (вона) за людина?8) кого что (показывать) - виявляти, виявити, виставляти, виставити кого, що. [Це виявляло його в найкращому світлі (О. Пчілка). Цю подію виставлено не такою, як вона справді була];9) кого, что из себя (корчить, копировать) - удавати, удати кого, що з себе. [Не вдавай із себе дурня. Одна сторона (дітей) удавала татар, друга якутів (Єфр.)];10) (в театре) виставляти, виставити що. [Виставлено було «Ревізора» з участю М. Садовського в головній ролі];11) (воображением) уявляти, уявити, (редко) виявляти, виявити, привиджувати, привидіти, (в мыслях) здумувати, здумати (думкою здумувати, здумати), (умом) змірковувати, зміркувати. [Не таким вона собі уявляла його (Н.- Лев.). Важко уявити собі ту творчу силу, що є в народі (Крим.). Я просто й здумати собі не можу (Л. Укр.). Легко зміркувати, що перетерпів він (Єфр.). Я привиджував, як увійде, як заговорить (М. В.)]. -влять, -вить себе - уявляти собі, уявити собі, здумувати собі, здумати собі. -вьте себе - уявіть собі, здумайте собі, майте собі, маєте собі. [Уявіть собі моє здивування]. Вы и -вить себе этого не можете - ви і уявити собі цього не можете. -вьте себя на моём месте - уявіть себе на моєму місці. Представленный - приставлений; (кому) рекомендований, представлений, (поданный) поданий; змальований, поставлений; заступлений, репрезентований; виявлений; уданий; (о пьесе) виставлений; уявлений, здуманий, зміркований. Законопроект -лен на утверждение в Совнарком - законопроєкта подано на затвердження до Раднаркому. Представляемый - (подаваемый) подаваний (кому); (воображаемый) уявлюваний. [Уявлювані речі. Уявлюваний світ]. -емые отчёты - подавані звіти.* * *несов.; сов. - предст`авить1) ( подавать) подава́ти, пода́ти; представля́ти, предста́вити; ( предъявлять) пока́зувати, показа́ти; ( приводить) наво́дити, навести́2) ( доставлять), приставля́ти, приста́вити и поприставля́ти3) ( кого кому - знакомить) знайо́мити, познайо́мити (кого з ким); ( рекомендовать) рекомендува́ти сов., несов., відрекомендо́вувати, відрекомендува́ти, несов. порекомендува́ти (кого кому); представля́ти, предста́вити (кого кому)4) ( к чему - возбуждать ходатайство) представля́ти, предста́вити (до чого)5) ( изображать) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( в литературном произведении) виво́дити, ви́вести, пока́зувати, показа́ти; (словом, красками) змальо́вувати, змалюва́ти6) ( воспроизводить на сцене) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( играть) гра́ти, зігра́ти; ( давать представление) виставля́ти, ви́ставити, ста́вити, поста́вити7) (кого-что - копировать, принимать на себя личину) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого-що); представля́ти, предста́вити (кого-що); прикида́тися, прики́нутися (ким-чим)8) (что - вызывать, причинять) виклика́ти, ви́кликати (що), завдава́ти, завда́ти (чого)9) (понимать, осознавать, воображать) уявля́ти [собі́], уяви́ти [собі́]10) (несов.: являться) явля́ти [собо́ю], станови́ти; ( быть) бу́ти; 111) (несов.: быть представителем) представля́ти, репрезентува́ти -
5 воображать
вообразить уявляти, уявити, здумати (думкою). [Найгарніша красуня, яку можна собі здумати на землі]. Вообразить себя кем - пошитися в кого, здумати що він хтось.* * *несов.; сов. - вообраз`итьуявля́ти, уяви́ти; ( предполагать) ду́мати, поду́мативообража́ть о себе́ — бу́ти [на́дто] висо́кої ду́мки про се́бе, [на́дто] бага́то про се́бе ду́мати; зано́ситися, ви́соко (вго́ру, го́рдо) нести́ся
-
6 подумать
1) о ком, о чём (думать несколько) - подумати, погадати про кого, про що, (помыслить) помислити про кого, про що, (поразмыслить) поміркувати, помізкувати про кого, про що и над чим, (с самим собою, с кем-л.) поміркуватися (без дополнения). [Про це ви погадайте (Сам.). Стану, подумаю, що долі не маю (Чуб.). Сама сіла, подумала й погадала (Ром. п.). А я поміркую, ватажка де взять. (Шевч.). Оттак, сердега, наш Рябко доміркувавсь, та й спать на цілий день і цілу ніч попхавсь (Г. Арт.)]. Он это сделал, не -ши - він це зробив, не поміркувавши. -майте о детях - подумайте про дітей. Надо было ранее об этом -мать - треба було перше (передніше) про це (по)міркувати. Можно -мать, что - можна гадати, думати, що. Надо хорошенько -мать об этом деле - треба добре поміркувати про цю справу. -майте хорошенько о том, что хотите сказать - добре поміркуйте (подумайте) про те, що маєте сказати. И не -маю сделать это - і гадки не маю зробити це, і не в голові мені робити це;2) (понять что-л. так или иначе) подумати, погадати, помислити, поміркувати, (представить) здумати, здумати думкою, змислити, зміркувати. [Як-би дізнались, то страшно здумати, що-б там було (Л. Укр.)]. Я -мал, ветер шумит - я подумав (погадав) - вітер шумить;3) -мать на кого (иметь подозрение) - подумати на кого. [Хіба ти подумала, що я украв?]. Подуманный - подуманий (редко подумняний), погаданий.* * *поду́мати; ( поразмыслить) поміркува́ти, погада́ти; ( помыслить) поми́слити -
7 возыметь
что-л. здобути що, здобутися на що; (желание) забажати; (мысль) здумати, надумати, здобутися на думку. -меть намерение - см. Вознамериться.* * *набу́ти, здобу́ти, діста́ти ( приобрести); ( получить) оде́ржати; ( ощутить) відчу́ти\возыметь де́йствие — поді́яти; ( повлиять) впли́нути
\возыметь жела́ние — забажа́ти, захоті́ти
\возыметь наме́рение — захоті́ти, намі́ритися
\возыметь подозре́ние — запідо́зрити
\возыметь си́лу — здобу́ти си́лу, набра́ти (набу́ти) сили (сил)
\возыметь уваже́ние — відчу́ти пова́гу
\возыметь успе́х — ма́ти у́спіх, вда́ло (щасли́во, успі́шно) закі́нчитися, увінча́тися у́спіхом
-
8 вспоминать
-ся, вспомнить, -ся, вспомянуть, -ся згадувати, -ся, згадати, -ся, пригадувати, -ся, пригадати, -ся, нагадувати, -ся, нагадати, -ся, спогадувати, -ся, спогадати, - ся, здумувати, -ся, здумати, -ся, споминати, -ся, спом'янути, -ся, спам'ятати, -ся. А теснее - вспоминаться: вставати (встати) в думці, спадати (спасти) на пам'ять, зринути в голові. И не вспомнит - ні згаду, ні спогаду.* * *несов.; сов. - всп`омнитьзга́дувати, згада́ти, спомина́ти, спом'яну́ти; спога́дувати, спогада́ти, сов. зду́мати, спам'ята́ти; ( припоминать) прига́дувати, пригада́ти и мног. поприга́дувати -
9 ловкий
1) спритний, (живой, проворный) моторний, меткий, жвавий, проворний, (юркий) в'юнкий, (зап.) звинний, (умелый) зручний, ручий, вправний, (разбитной, сметливый) промітний, тямкий, дотепний, (зап.) змисний, імкливий, ум.-ласк. спритненький, моторненький и т. д. [Цей кіт дуже спритний, не впіймаєте (Звин.). З того ледачого парубка та став такий моторний козак, що ні здумати, ні сказати (Рудч.). Воно хоч і клишоноге, а метке (Кониськ.). На лихо здався він проворний (Котл.). А сам був хлопець ручий і на всі вигадки митець (Свидн.). В'юнкий хлопець (Яворн.). А промітний він: оце повернувся, купив горшків, продав та купив обіддя (Канівщ.)]. -кий танцор - зграбний (ручий, звинний) танцюрист(а), вправний танцюрист(а), (фам.) танцюра ручий. -кий делец - вправний (меткий) ділок, спритний ділок (р. -ока), митець; срвн. Ловкач. -кий плут мошенник - спритний (промітний, пронозуватий) пройдисвіт, шахрай, крутій. Он -кий малый (парень) - з його моторний хлопець (хлопчина, хлоп'яга), (насм.) з його моторяка, з його крутій хоч-куди. -кий дипломат - спритний дипломат. Вишь ты какой -кий! - ач (чи ти ба) який спритний! -кое движение - спритний (зручний) рух. [Спритним рухом видравшись із рук (Черкас.). Зручним рухом уловив собачку за спинку (Крим.)]. -кая женщина - спритниця, моторуха, (ласк.) моторушка;2) (удобный, о вещи) зручний, вигідний, імкий, (сподручный) хваткий, похватний, (мёткий) замашний, кидкий. [Замашна коса (Чуб. III). Кидка грудка (Полт.)];3) (меткий) влучливий, влучкий; влучний. -кий стрелок - влучливий (влучкий) стрілець. -кий удар, выстрел - влучний удар, постріл. -кий ответ - влучна відповідь.* * *1) (искусный, проворный) спри́тний, згра́бний, метки́й, уда́тний; зуга́рний, промітни́й; ( умелый) впра́вний; ( меткий) влу́чний; ( удачный) вда́лий2) ( удобный) зру́чний, вигі́дний -
10 надумываться
надуматься1) (стр. з.) надумуватися, намишлятися, бути надумуваним, надуманим, намисленим;2) (подумав решаться) надумувати(ся), надумати(ся), намишляти, намислити и (редко) намислитися, здумати, (о мног.) понадумуватися (з)робити що; срв. Надумывать 1 и Задумывать. [Справді, надумайтеся та йдіть до мене сидіти на віру (Коцюб.). Поки понадумуєтесь, ми їхати, чи не їхати, то й вечір буде (Харківщ.). Намислилися ми по силі своїй допомогти нашій молоді (Наш). «Я за тим і прийшов до вас» (щоб подати вістку). - «Еге, коли здумали!» (М. Вовч.)];3) (вдоволь, сов.) надуматися, нагадатися, наміркуватися про кого, про що. [За довгу ніч про все надумаєшся, нагадаєшся (Канівщ.)].* * *несов.; сов. - надуматьсянаду́муватися, -муюся, -муєшся, наду́матися -
11 недоумевать
недомислюватися и недомислятися, недомірковуватися, недорозуміватися, (не понимать) не розуміти, (грубее) не тямити, не могти втямити, (колебаться) вагатися, (быть неуверенным) бути непевним, (не знать, что делать, сказать и т. п.) не знати, що робити, сказати и т. п., (быть в нерешительности) (бути) ні в сих, ні в тих; (изумляться) дивуватися, чудуватися; (чаще как песенный оборот) не здумати думки, не змислити мисли. [Кохання своє він зустрів, як раптову катастрофу; спочатку він нічого не міг утямити й запитував себе, що-ж власне з ним робиться (В. Підмог.)]. Что же вы -ваете? всё ясно - чого-ж ви не розумієте (не (в)тямите, вагаєтеся, втямити не можете)? все ясно. -ваю, что бы это значило - не можу зрозуміти (втямити) (или не врозумію), що-б це мало значити (визначати, означати). Оставалось только -вать и удивляться - лишалося тільки дивуватися і чудуватися. Недоумевая - недомислюючись, недомірковуючись; не розуміючи, не тямлячи; вагаючись; см. ещё Недоуменно и Недоумение (В -нии). [Недомислюючись, я питаю себе: «Як се сталося?» (Крим.). «Тероризм не здається мені чимсь диким», - казав я, все недомірковуючись, куди це він гне (Крим.)].* * *не розумі́ти, не могти́ (не мо́жу, не мо́жеш) зрозумі́ти; ( колебаться) вага́тися, не зна́ти, що роби́ти; ( изумляться) дивува́тися (диву́юся, диву́єшся), ди́вом, дивува́ти (дивува́тися), чудува́тися, -ду́юся, -ду́єшся, диал. зуміва́тися, -ва́юся, -ва́єшся -
12 помыслить
(о чём) помислити, подумати, погадати, поміркувати про що; (вообразить) здумати (думкою) про що. [І він таківський, що се зробить скоріше, ніж инший чоловік здумає думкою (Куліш)].* * *1) поду́мати, поми́слити2) (представить) уяви́ти -
13 придумывать
придумать придумувати, придумати (о мног. попридумувати), надумувати, надумати, пригадувати, пригадати, здумувати, здумати, вигадувати, вигадати, вимудровувати, вимудрувати, намислювати, намислити, змислювати, змислити, вимислювати, вимислити, вимірковувати, виміркувати, прирозуміти. [Придумав на всім хлібі колос стеребити (Рудан.). Що доброго надумали? (Грінч.). Вигадали такий струмент, що виміря кожну високість (Кон.). Треба було виміркувати що инше (Основа, 1862)]. -вать, -мать способ, средство - добирати, добрати способу. Придуманный - придуманий, надуманий, пригаданий, вигаданий, вимудруваний, виміркуваний, намислений, змислений.* * *несов.; сов. - прид`уматьприду́мувати, приду́мати и поприду́мувати; прига́дувати, пригада́ти, несов. примудрува́ти, ви́міркувати; ( измышлять) вига́дувати, ви́гадати и повига́дувати, виду́мувати, ви́думати и повиду́мувати, несов. ви́метикувати, зми́слити -
14 сағын-
скучати по кому, журитися за ким, нудьгувати, жадати, згадувати, здумати, забажати, забагнутися, закортіти ВН-СГ; анесин сағыныр эди скучає по своїй матері ВН; ач тапханда, зенд'ин сағынғанда голодний їсть, як знайде, багатий — коли забагнеться СБА; ӱйӱнӱ сағыный вона сумує по своєму домові СМ; сағындых биз балларны ми дуже скучили по дітях Б; сағындым ӧгретмейе мені дуже захотілося навчити Г.
См. также в других словарях:
здумати — аю, аєш, док., зду/мувати, ую, уєш, недок., розм. 1) перех. і без додатка. Раптом замислити, надумати зробити що небудь. || Захотіти, побажати чого небудь. •• Не зду/май (не зду/майте) з інфін. категоричне попередження не робити чого небудь. 2)… … Український тлумачний словник
здумати — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
здумати — здумам, маш, Вр. Надуматися … Словник лемківскої говірки
прибагнути — здумати, додуматися; в думці не сподіватися [X] … Толковый украинский словарь
сдумати — (1) ● Думою сдумати вообразить, представить себе: Жены Рускія въсплакашась, аркучи: Уже намъ своихъ милыхъ ладъ ни мыслію смыслити, ни думою сдумати, ни очима съглядати, а злата и сребра ни мало того потрепати. 20. См. дума (вып. 2) … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
здумувати — див. здумати … Український тлумачний словник
поздумувати — ую, уєш, док., перех., розм. Здумати все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
задумувати — задумати (мати намір щось учинити), замишляти, замислювати, замислити, надумувати, надумати, подумати, надумуватися, надуматися, умишляти, умислити, вимислювати, вимишляти, вимислити; здумувати, здумати (раптом) Пор. вирішити I, збиратися I, 2),… … Словник синонімів української мови
згадати — згадувати (відтворити, поновити в пам яті що н.), пригадати, пригадувати, нагадати, нагадувати, здумати, здумувати, надумати, надумувати Пор. оживляти 3) … Словник синонімів української мови
вомінити — (возмѢнити) здумати, скласти надто високу думку про себе … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
возмѢнити — вомінити (возмѢнити) здумати, скласти надто високу думку про себе … Зведений словник застарілих та маловживаних слів