-
1 звичай
ЗВИЧАЙ - стереотипна форма соціальної регуляції поведінки людей, яка постійно відтворюється за певних обставин. З. служить засобом залучення людей до соціального і культурного досвіду та передачі його від покоління до покоління, регламентує відносини між людьми, підтримує згуртованість у різних спільнотах. У ролі З. можуть виступати загальноприйнятні трудові навички, форми суспільно-політичної діяльності, сімейних відносин, релігійні обряди, громадські свята тощо. За вужчого тлумачення, З. охоплює лише такі дії, які відтворюються людьми стихійно. В цьому розумінні до З. не можна віднести розпорядок діяльності, передбачений інструкцією, або такі соціальні навички, які потребують спеціального опанування Ф. орми виробництва і розподілу, правові норми теж не належать до З., оскільки перші регулюються економічними відносинами, а другі - санкціонуються і підтримуються державною владою. У сфері моралі З. підтримується за допомогою відповідних моральних відносин. Проте зв'язок моралі і З. не означає тотожності О. сновний принцип З. - роби так, як роблять усі, в той час як мораль вимагає - роби так, як мусять робити всі. Тобто мораль наголошує на суттєвій відмінності між існуючим (сущим) і належним, між тим, що є, і тим, що має бути. Всупереч думці, що динамізм сучасної епохи, розвиток науково-технічного прогресу, засобів масової комунікації, урбанізація підривають самі основи З., фактом є те, що якраз катаклізми XX ст. переконують у необхідності підтримки З. через притаманний їм потужний елемент стабілізації людських стосунків. Разом із тим, З. властивий консерватизм, що може виявитися перешкодою в людському спілкуванні. Саме мораль, з її вимогами належної поведінки, здатна слугувати критерієм і підставою подолання консерватизму З.О. Левицька -
2 звичай
чcustom; usage, praxis; mode, use, use and wont; (звичка тж.) habitвін мав звичай — he was wont to, he used to; he would
за звичаєм — according to custom; ( за звичкою) according to habit; as usual
-
3 звичай
I зви́чай(род. -ю); = звича́й1) обы́чай, но́ров; ( уклад жизни) обихо́д; (установленные нормы, обряд) чинзви́чаї — (только мн. ч.) обы́чаи; ( уклад общественной жизни) нра́вы, поря́дки
за зви́чаєм — по обы́чаю
2) ( принятый образ действия) обыкнове́ние; обы́чай; ( манера поведения) пова́дка, ухва́ткавін ма́є зви́чай — он име́ет обыкнове́ние
за зви́чаєм — ( как всегда) по обыкнове́нию
про́ти зви́чаю — (не так, как всегда) про́тив обыкнове́ния
свої́м зви́чаєм — (при глаголах идти, продолжаться) свои́м чередо́м, обы́чной чередо́й; свои́м поря́дком; ( при иных глаголах) по своему́ обыкнове́нию
таки́й зви́ча́й (у люде́й) — тако́е обыкнове́ние (тако́в обы́чай) (у люде́й); это в привы́чке люде́й; так при́нято (у люде́й), так поло́жено (у люде́й); тако́е (таково́) заведе́ние
3) ( установленные правила поведения) прили́чиеII звича́йзна́ти зви́чай — ( только без определения) знать прили́чие; ( шире) быть воспи́танным
см. звичай -
4 звичай
practice, custom, folklaw, convention -
5 звичай
-
6 звичай
ჩვეულება -
7 звичай
звычайзвычка -
8 звичай
adet; стати звичаєм – adet olıp qalmaq; за звичаєм – adeti üzre, adetke köre, adetince -
9 звичай війни
-
10 звичай певної галузі
Українсько-англійський юридичний словник > звичай певної галузі
-
11 звичай шлюбу дітей
Українсько-англійський юридичний словник > звичай шлюбу дітей
-
12 звичай ділового обороту
business practice; normal business practice; usual business practice -
13 головний звичай
-
14 законодавчий звичай
Українсько-англійський юридичний словник > законодавчий звичай
-
15 існуючий звичай
-
16 конституційний звичай
constitutional convention, constitutional practice, convention of the ConstitutionУкраїнсько-англійський юридичний словник > конституційний звичай
-
17 маноріальний звичай
Українсько-англійський юридичний словник > маноріальний звичай
-
18 міжнародний звичай
international custom, international usageУкраїнсько-англійський юридичний словник > міжнародний звичай
-
19 місцевий звичай
custom of the manor, local custom, local usage, particular custom, special custom -
20 парламентський звичай
law and usage of Parliament, parliamentary convention, parliamentary practiceУкраїнсько-англійський юридичний словник > парламентський звичай
См. также в других словарях:
звичай — аю, рідко звича/й, а/ю, ч. 1) Загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у громадському житті й побуті якого небудь народу, суспільної групи, колективу і т. ін. •• Зви/чай ділово/го оборо/ту правило поведінки, яке склалося і широко… … Український тлумачний словник
звичай — [зви/чай і звиеча/й] йу, ор. йеим, м. (ў) йі, р. мн. йіў … Орфоепічний словник української мови
звичай — (усталений порядок, правила, які здавна існують у житті, побуті певного народу, колективу, родини тощо й передаються наступним поколінням), уклад, традиція Пор. правило … Словник синонімів української мови
звичай — іменник чоловічого роду рідко … Орфографічний словник української мови
свычаи — (1) 1. Обычай, привычка: Кая раны, дорога братіе, забывъ чти и живота, и града Чрънигова отня злата стола, и своя милыя хоти, красныя Глѣбовны, свычая и обычая? 13 14. Иже (Никон) поимь блаженнаго Феодосиа и по обычаю (в др. списке: свычаю)… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
сорорат — у, ч. За первіснообщинного ладу – шлюбний звичай, характерний для багатьох народів, за яким чоловік одружувався одночасно або послідовно з двома чи кількома жінками – рідними або двоюрідними між собою сестрами; надалі перетворився на звичай… … Український тлумачний словник
Альтера Групп — Тип ООО … Википедия
обычаи — Обычай обычаи (1) 1. Привычка, обыкновение, обхождение отдельного человека: Кая раны, дорога братіе, забывъ чти и живота, и града Чрънигова отня злата стола, и своя милыя хоти, красныя Глѣбовны, свычая и обычая? 13 14. Въ врѣмя оно приде Иисус въ … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
Памятник Махтумкули (Киев) — Памятник Памятник Махтумкули Фраги Пам ятник Махтумкулі … Википедия
авункулат — а, ч. Звичай, який встановлює права та обов язки між дядьком та племінником; зберігав зв язок дітей з родом матері в епоху патріархату … Український тлумачний словник
анахронізм — у, ч. 1) Помилка в літочисленні, хронології подій, явищ. 2) Явище, поняття, погляд, звичай та ін., які застаріли і не відповідають сучасності; пережиток … Український тлумачний словник