-
1 зав'язувати
= зав'язати1) ( зв'язувати) to tie, to bind, to knot, to do up2) ( покладати початок) to start, to strike up3) жарг. (припиняти, відмовлятися) to give up -
2 нав'язувати
= нав'язати1) ( прикріплювати) to attach, to fasten (on), to tie (on); to knit (on, to)2) ( змушувати прийняти) to obtrude, to press, to thrust onнав'язувати кому-небудь свою думку — to thrust one's opinion on smb.
нав'язувати пораду (подарунок) — to press advice ( a gift) on one
-
3 пов'язувати
= пов'язати II1) ( зв'язувати) to tie, to bind2) ( поєднувати) to unite; to connect ( with), to link; to make concordant, to agree; to bring into harmony ( with) -
4 зв'язувати
= зв'язати1) ( скріплювати) to tie, to fasten, to bind; to tie together; to tether2) ( з'єднувати) to bind; ( обмежувати) to restrict3) ( з допомогою засобів зв'язку) to put in touch ( with), to contact4) (встановлювати зв'язок, залежність) to link, to connect5) ( на будівництві перехватами) to brace6) ( скріплювати в'яжучою речовиною) to bind, to bond, to cement -
5 розв'язувати
= розв'язати1) to untie, to unbind, to undo2) to liberate; ( язик) to loose, to loosen3) (задачу, дилему) to solve; to extricate -
6 обв'язувати
-
7 перев'язувати
= перев'язати1) ( рану) to bandage, to dress; ( кровоносні судини) to ligature2) ( зв'язувати мотузкою) to tie up; to cord -
8 ув'язувати
= ув'язати1) ( зв'язувати) to tie up, to pack up2) ( узгоджувати) to coordinate ( with), to link ( with) -
9 відв'язувати
= відв'язатиto untie, to unfasten, to unbind; to ( let) loose; мор. to unbend; ( прив'язану тварину) to untether -
10 зобов'язувати
= зобов'язатиto bind, to oblige, to engage -
11 надв'язувати
-
12 підв'язувати
= підв'язатиto tie up (to) -
13 прив'язувати
= прив'язати1) to tie, to bind, to fasten, to attach, to leash (to); прив'язати2) ( до себе) to win over, to attach (to) -
14 зобов'язувати(ся)
obligate (v.) -
15 зобов'язувати(ся)
obligate (v.) -
16 прив'язувати
( валюту до іншої валюти) peg (v.) -
17 вив'язувати
I = ви́в'язати( выполнять работу по вязанию) вывя́зывать, вы́вязатьII = ви́в'язати1) ( что-нибудь завязанное) вывя́зывать, вы́вязать2) (обвёртывать, завязав концы) повя́зывать, повяза́ть -
18 відв'язувати
= відв'яза́тиотвя́зывать, отвяза́ть -
19 дов'язувати
= дов'яза́тидовя́зывать, довяза́ть -
20 зав'язувати
1) завя́зывать, завяза́ть; ( обвёртывать чем-нибудь) повя́зывать, повяза́тьзав'я́зувати зно́сини — завя́зывать сноше́ния, вступа́ть в сноше́ния
зав'я́зувати світ (о́чі, вік) кому́ перен. — де́лать, сде́лать чью жизнь несча́стной; де́лать, сде́лать кого несча́стным; губи́ть, погуби́ть чью жи́знь; завя́зывать, завяза́ть судьбу́ (го́лову) кому́
зав'я́зувати язи́к (рот) перен. — заткну́ть рот
2) бот. завя́зывать, завяза́ть3) ( организовать) диал. осно́вывать, основа́ть
См. также в других словарях:
ув'язувати — I див. вв язувати I. II (вв я/зувати), ую, уєш, недок., ув яза/ти (вв яза/ти), ув яжу/, ув я/жеш, док., перех. 1) Щільно обв язувати що небудь або кого небудь, стягуючи мотузками і т. ін., прив язувати до чого небудь. || Зібравши що небудь разом … Український тлумачний словник
зв'язувати — і рідко ізв я/зувати, ую, уєш, недок., зв яза/ти, зв яжу/, зв я/жеш і рідко ізв яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) З єднувати, скріплювати кінці чого небудь вузлом, петлею і т. ін. || З єднуючи кінці чого небудь, виготовляти, робити щось.… … Український тлумачний словник
перев'язувати — ую, уєш, недок., перев яза/ти, яжу/, я/жеш, док., перех. 1) Обгортаючи або обмотуючи що небудь, стягувати і зав язувати вузлом мотузку, ремінь і т. ін. || Обвивати що небудь, зав язуючи стрічку, шнурок і т. ін. як прикрасу. •• Перев я/зувати… … Український тлумачний словник
обв'язувати — обв язати (обмотуючи мотузкою, стрічкою тощо навколо чого н., зав язувати кінці), перев язувати, перев язати, о(б)перізувати, о(б)перезати, підперізувати, підперезати; у[в]в язувати, у[в]в язати (щільно); пов язувати, пов язати (що, чим одягаючи… … Словник синонімів української мови
зав'язувати — ую, уєш, недок., зав яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Робити вузол, з єднувати, скріплювати кінці чого небудь вузликом, петлею і т. ін. || Упаковуючи, ув язуючи в що небудь, скріплювати, стягувати кінці вузлів. || Обмотуючи, обв язуючи… … Український тлумачний словник
пов'язувати — ую, уєш, недок., пов яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Обмотувати чим небудь, зв язуючи кінці; перев язувати. || Надівати (хустку, краватку і т. ін.), зав язуючи кінці. || Закріплювати, зав язувати. || В обряді сватання – перев язувати… … Український тлумачний словник
зв'язувати — I = зв язати 1) (з єднувати, скріплювати що н. за допомогою мотузка, ланцюга тощо), в язати; вив язувати, вив язати (старанно); скручувати, скрутити, у[в]шнуровувати, у[в]шнурувати (туго); прив язувати, прив язати, підв язувати, підв язати,… … Словник синонімів української мови
вв'язувати — 1 дієслово недоконаного виду зв язувати, вплітати у щось вв язувати 2 дієслово недоконаного виду щільно обв язувати; прив язувати, прикріпляти до чогось … Орфографічний словник української мови
вив'язувати — I ую, уєш, недок., ви/в язати, в яжу, в яжеш, док., перех., розм. 1) Розв язуючи зав язане, виймати звідти що небудь. 2) Обгортаючи чимсь що небудь, старанно або певним способом зв язувати кінці. 3) Зв язувати, в язати все на якійсь ділянці (про… … Український тлумачний словник
нав'язувати — ую, уєш, недок., нав яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Прикріплюючи до чого небудь, обмотуючи навколо чогось, зав язувати. 2) В язати (у 1, 3 знач.) певну кількість чого небудь. 3) перен. Змушувати кого небудь приймати, робити що небудь… … Український тлумачний словник
підв'язувати — ую, уєш, недок., підв яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. Прикріплювати, прив язувати що небудь до чогось, позбавляючи можливості обвисати, хилитися, падати і т. ін. || Закріплювати нерухомо що небудь, зав язуючи. || у сполуч. зі сл. хвіст. Зав … Український тлумачний словник
