-
1 вив'язувати
I = ви́в'язати( выполнять работу по вязанию) вывя́зывать, вы́вязатьII = ви́в'язати1) ( что-нибудь завязанное) вывя́зывать, вы́вязать2) (обвёртывать, завязав концы) повя́зывать, повяза́ть -
2 відв'язувати
= відв'яза́тиотвя́зывать, отвяза́ть -
3 дов'язувати
= дов'яза́тидовя́зывать, довяза́ть -
4 зав'язувати
1) завя́зывать, завяза́ть; ( обвёртывать чем-нибудь) повя́зывать, повяза́тьзав'я́зувати зно́сини — завя́зывать сноше́ния, вступа́ть в сноше́ния
зав'я́зувати світ (о́чі, вік) кому́ перен. — де́лать, сде́лать чью жизнь несча́стной; де́лать, сде́лать кого несча́стным; губи́ть, погуби́ть чью жи́знь; завя́зывать, завяза́ть судьбу́ (го́лову) кому́
зав'я́зувати язи́к (рот) перен. — заткну́ть рот
2) бот. завя́зывать, завяза́ть3) ( организовать) диал. осно́вывать, основа́ть -
5 зв'язувати
свя́зывать, связа́ть; (перен.: лишать свободы действий, ограничивать в чём-нибудь) стесня́ть, стесни́ть -
6 зобов'язувати
обя́зывать, обяза́ть -
7 нав'язувати
= нав'яза́ти; см. нав'язати I1) навя́зывать, навяза́ть2) ( накладывать) увя́зывать, увяза́ть3) (перен. - заставлять принять что-нибудь) навя́зывать, навяза́ть -
8 надв'язувати
= надв'яза́тинадвя́зывать, надвяза́ть -
9 обв'язувати
= обв'яза́ти1) обвя́зывать, обвяза́ть; ( платком) повя́зывать, повяза́ть; ( со всех сторон) увива́ть, уви́ть2) ( делать надвязку по краю) спец. обвя́зывать, обвяза́ть -
10 обов'язувати
обя́зывать -
11 перев'язувати
перевя́зывать, перевяза́ть; (привязывать наскоро, слегка) прихва́тывать, прихвати́ть -
12 підв'язувати
= підв'яза́типодвя́зывать, подвяза́ть; (наскоро, слегка) прихва́тывать, прихвати́ть -
13 повив'язувати
1) связывать; вывя́зывать2) (обвертывать, завязывая концы) повя́зывать -
14 повідв'язувати
поотвя́зывать, отвяза́ть -
15 пов'язувати
= пов'яза́ти1) завя́зывать, завяза́ть; (обернуть, связав концы) повя́зывать, повяза́ть2) (устанавливать общее, связь, зависимость; тесно соединять) перен. свя́зывать, связа́ть; ( согласовывать) увя́зывать, увяза́ть3) (только соверш.) повяза́ть, связа́ть4) (только соверш.: провести некоторое время в вязании) повяза́ть -
16 позав'язувати
позавя́зывать, завяза́ть; ( обернуть чем-нибудь) повяза́ть -
17 позв'язувати
посвя́зывать, связа́ть -
18 понав'язувати
понавя́зывать -
19 пообв'язувати
1) пообвя́зывать, обвяза́ть; ( платком) повяза́ть; ( со всех сторон) уви́ть2) ( сделать надвязку по краям) спец. пообвя́зывать, обвяза́ть -
20 поперев'язувати
поперевя́зывать, перевяза́ть; (привязать наскоро, слегка) прихвати́ть
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ув'язувати — I див. вв язувати I. II (вв я/зувати), ую, уєш, недок., ув яза/ти (вв яза/ти), ув яжу/, ув я/жеш, док., перех. 1) Щільно обв язувати що небудь або кого небудь, стягуючи мотузками і т. ін., прив язувати до чого небудь. || Зібравши що небудь разом … Український тлумачний словник
зв'язувати — і рідко ізв я/зувати, ую, уєш, недок., зв яза/ти, зв яжу/, зв я/жеш і рідко ізв яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) З єднувати, скріплювати кінці чого небудь вузлом, петлею і т. ін. || З єднуючи кінці чого небудь, виготовляти, робити щось.… … Український тлумачний словник
перев'язувати — ую, уєш, недок., перев яза/ти, яжу/, я/жеш, док., перех. 1) Обгортаючи або обмотуючи що небудь, стягувати і зав язувати вузлом мотузку, ремінь і т. ін. || Обвивати що небудь, зав язуючи стрічку, шнурок і т. ін. як прикрасу. •• Перев я/зувати… … Український тлумачний словник
обв'язувати — обв язати (обмотуючи мотузкою, стрічкою тощо навколо чого н., зав язувати кінці), перев язувати, перев язати, о(б)перізувати, о(б)перезати, підперізувати, підперезати; у[в]в язувати, у[в]в язати (щільно); пов язувати, пов язати (що, чим одягаючи… … Словник синонімів української мови
зав'язувати — ую, уєш, недок., зав яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Робити вузол, з єднувати, скріплювати кінці чого небудь вузликом, петлею і т. ін. || Упаковуючи, ув язуючи в що небудь, скріплювати, стягувати кінці вузлів. || Обмотуючи, обв язуючи… … Український тлумачний словник
пов'язувати — ую, уєш, недок., пов яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Обмотувати чим небудь, зв язуючи кінці; перев язувати. || Надівати (хустку, краватку і т. ін.), зав язуючи кінці. || Закріплювати, зав язувати. || В обряді сватання – перев язувати… … Український тлумачний словник
зв'язувати — I = зв язати 1) (з єднувати, скріплювати що н. за допомогою мотузка, ланцюга тощо), в язати; вив язувати, вив язати (старанно); скручувати, скрутити, у[в]шнуровувати, у[в]шнурувати (туго); прив язувати, прив язати, підв язувати, підв язати,… … Словник синонімів української мови
вв'язувати — 1 дієслово недоконаного виду зв язувати, вплітати у щось вв язувати 2 дієслово недоконаного виду щільно обв язувати; прив язувати, прикріпляти до чогось … Орфографічний словник української мови
вив'язувати — I ую, уєш, недок., ви/в язати, в яжу, в яжеш, док., перех., розм. 1) Розв язуючи зав язане, виймати звідти що небудь. 2) Обгортаючи чимсь що небудь, старанно або певним способом зв язувати кінці. 3) Зв язувати, в язати все на якійсь ділянці (про… … Український тлумачний словник
нав'язувати — ую, уєш, недок., нав яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Прикріплюючи до чого небудь, обмотуючи навколо чогось, зав язувати. 2) В язати (у 1, 3 знач.) певну кількість чого небудь. 3) перен. Змушувати кого небудь приймати, робити що небудь… … Український тлумачний словник
підв'язувати — ую, уєш, недок., підв яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. Прикріплювати, прив язувати що небудь до чогось, позбавляючи можливості обвисати, хилитися, падати і т. ін. || Закріплювати нерухомо що небудь, зав язуючи. || у сполуч. зі сл. хвіст. Зав … Український тлумачний словник