збивати

збивати

збивати

 збивати

 збивати

збивати, збити, злучати, злучити що.

* * *

збивати

звалювати

збивати з дороги, з пантелику, заплутувати ВН, О, К.

збивати з пантелику, приголомшувати К.

збивати, з'єднувати, сточувати, зшивати (на швацькій машині) ВН, СБ, СГ; ӱч ағачтан табутуму чаттылар мою домовину збили з трьох деревин ВН; хашын-гӧзӱн чатмыштыр вона нахмурилася, насупилася СБ.

досягати СБФ; пор. җет-, йет-.

v поет.

1) збивати (ся) з шляху; заблудити (ся); заблукати

2) збивати з пантелику; вводити в оману; плутати

3) помилятися; заплутатися; не знати, що робити

* * *

v; іст., поет.

1) збивати зі шляху

2) збивати з толку, плутати; вводити в оману

3) йти навмання

и Подымать поднять підіймати (піднимати), під(ій)няти, здіймати (знимати), здійняти, зняти, підводити, підвести, зводити, звести, підносити, піднести, (о мн.) попідіймати, поздіймати, попідводити, позводити, попідносити. [Кинулися люди до того злота, набирали стільки, скільки хто здужав підійняти (Рудан.). Собака підвів свою морду вгору і сумовито завив (Крим.)]. -мать, -нять (рычагами) - підважувати, підважити (о мног. попідважувати) що, вивагом підіймати, підняти що. -ть камень, мешок муки - підіймати, під(ій)няти каменя (и камінь), мішок борошна. Тяжолое - не -му - важке - не підійму, не піднесу. Помогать -ть, или поднимать (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) - завдавати, завдати, піддавати, піддати. [Завдай-но мені мішка, бо сам не здужаю підняти (Звин.). Завдав я свого клумачка на плечі та й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -мать, -нять что-л. держа перед собой - проти себе (перед себе) підіймати, під(ій)няти, підводити, підвести що. [Узяв колодку за комель, підвів проти себе, як свічку (Манж.)]. -ть плотину, дом и т. д. (повышать) - підіймати (піднимати), підняти, підвищувати, підвищити, підносити, піднести греблю, дім (хату). -мать, -нять руку, голову - підводити, підвести, зводити, звести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, підносити, піднести руку, голову. [Голови не з[під]веду]. -ть руку на кого - здіймати, зняти, підіймати, під(ій)няти руку (руки) на кого. -нять на себя руки - смерть собі заподіяти, руки на себе наложити. -ть глаза - зводити, звести (о мног. позводити), підводити, підвести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, (реже) скидати, скинути очі на кого; срв. Возводить 3. -нять глаза к небу - звести очі до неба. -ть лежащего, пьяного - підводити, підвести, зводити, звести лежачого, п'яного. Ребёнок упал, -ми его - дитина впала, підійми її. -нять больного (с одра болезни) - підняти, звести, відходити хворого. -нять кого на ноги (в прям. и перен. знач.) - звести кого на ноги. -нять на ноги бедняка - звести на ноги бідаря. -нять платок с полу - під(ій)няти хустку з долівки. -мать окно - підіймати, підводити вікно. -нять (усилить) лампу, свет - підкрутити лямпу, світло. -ть занавес - підіймати, підняти завісу (запону, заслону). -ть знамя, флаг - зводити, звести, підносити, піднести прапора, флага. нять знамя революции - піднести (зняти) прапора революції. -ть оружие, меч - здіймати, зняти, зводити, звести зброю, меч(а) на кого, проти кого, (иногда) зводити чим (зброєю, мечем, шаблею). [Як шабелькою звів - Львів ся поклонив (Іст. пісня)]. -ть вопрос, речь (разговор), дело - здіймати, з(дій)няти (порушувати, порушити) питання, мову или річ, справу. -нять голос в защиту кого, чего - підвести (подати) голос в (на) оборону кого, чого. -ть ссору, крик - здіймати, зняти, зводити, звести, зчиняти, зчинити, підіймати, підняти сварку, крик (галас). Срв. Крик. -ть шум - збивати, збити, здіймати, зняти бучу, зчиняти, зчинити бучу (ґвалт, шарварок), справляти, справити галас (Коц.). Публика -мает нетерпеливый шум - публіка здіймає нетерплячий гомін (Л. Укр.). -ть тревогу - здіймати, з(дій)няти, збивати, збити тривогу. -ть бунт - см. Бунт. -нять дух (мужество) - підіймати, підняти, підносити, піднести духа кому; срв. Воодушевлять. -нять настроение - піднести настрій кому. -ть пыль (о ветре) - здіймати, підіймати куряву (пил), (соверш.) зняти, підняти (куряву, пил), спилити, скопотити. -ть пыль (о скоте, людях) - збивати, збити, здіймати, зняти, підіймати, підняти куряву (пил), курити, закурити, накурювати, накурити. -ть цену - підіймати, підняти, підвищувати, підвищити ціну на що, здорожити що. -ть производство, промышленность, авторитет чей - підносити, піднести виробництво, промисловість, авторитет чий. Это -мало её в собственных глазах - це її підносило у власних очах (Коц.). - ть на смех - підіймати, підняти, брати, взяти на глум, на глузи, на сміх кого. -ть на зубок - брати, узяти на зуби (на язики, на жарти). -мать нос перед кем - носа задирати, кирпу гнути проти кого. -нимай (бери) выше (в перен. зн.) - бери вище. [Ви полковник? - Бери вище!]. -ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. - підіймати, підняти, збивати, збити кого проти кого, проти чого, на кого, на що; срв. Вомущать 4. -нять (разбудить) кого - звести, збудити, (о мног.) позводити, побудити кого. [Лисий віл (день) усіх людей звів]. -мать, -нять (пахать) новину, пар - орати, зорати цілину, пар (обліг). -нять землю (вспахать) - зорати, зворушити землю. -ть груз (о судне) - брати, взяти, здержувати, здержати вагу, вантаж. [Це судно бере багато тон ваги]. -ть паруса - розпускати, розпустити, напинати, напнути (нап'ясти) вітрила, напарусити (соверш.). -мать, -нять зайца, медведя, охотн. - виганяти, вигнати, зрушати, зрушити зайця, ведмедя. -ть якорь - підіймати, підняти, виважати, виважити ко[і]тву. -ть хвост (о животных) - підіймати, підняти, задублювати, задубити хвоста. -ть уши, шерсть - насторош[ч]увати, насторош[ч]ити, нашорошувати, нашорошити (вуха, шерсть). -ть шерсть, перья - стовбурчити, настовбурчити. -ть одежду - підійматися, піднятися (Сквир.), закас[ч]уватися, закас[ч]атися, підіймати, підняти, (задрать) задирати, задерти (сорочку, спідницю). -нять к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) - підважити якесь діло, підприємство. [Це велике діло: ми його не підважимо]. Поднятый - під(ій)нятий, знятий, підведений, зведений, піднесений, знесений.

* * *

несов.; сов. - подн`ять

1) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти; (руки, пыль, волны) здійма́ти, здійня́ти и поздійма́ти; ( руку на кого) зніма́ти, зня́ти и позніма́ти; (пыль - о движущихся людях, скоте) збива́ти, зби́ти и позбива́ти; (придавать чему-л. более высокое положение) підно́сити, піднести́ и попідно́сити

2) (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити, зво́дити, звести́ и позво́дити, підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и попідніма́ти, підно́сити, піднести́ и попідно́сити

3) ( начинать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти, здійма́ти и зніма́ти, зня́ти, зво́дити, звести́; ( бучу) збива́ти, зби́ти; (шум, спор) зчиня́ти, зчини́ти; (бунт, скандал) учиня́ти, учини́ти

4) ( вопрос) пору́шувати, пору́шити, підніма́ти, підня́ти

5) ( повышать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти, підви́щувати, підви́щити и попідви́щувати; (преим. перен., а также: увеличивать, улучшать) підно́сити, піднести́ и попідно́сити; (иногда: увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити

6) с.-х. підніма́ти, підня́ти и підійня́ти

допомагати спуститися, змусити спуститися, спускати, ссаджувати, висаджувати, скидати, зганяти, збивати, звалювати, зносити; фотографувати; йағ тӱшӱр- збивати масло Г; уруп тӱшӱр- збивати (з дерева) СМ; тӱшӱрамай ону дирек снен не можу змусити його злізти з дерева К; йағ тӱшӱр- збивати масло Г.

1. n

1) маслоробка

2) мішалка

2. v

1) збивати, колотити (масла)

2) збовтувати; спінювати

* * *

1) маслоробка

2) cпeц. мішалка

3) великий молочний бідон

4) сильна тряска

1) збивати ( масло); колотити, сколочувати

2) розмішувати, розбовтувати

3) збовтувати, збивати; спінювати

4) крутитися, вертітися, кружляти

5) подумки повертатися; ворушити ( спогади); обдумувати

1. n

1) молоток, молот

2) тех., анат. молоточок

3) спорт. молот

4) молоток аукціонера

5) військ. курок, ударник

6) спорт. удар у підборіддя зверху (бокс)

7) розм. здоровило; боксер

2. v

1) бити молоюм; забивати молотком; прибивати

2) кувати; карбувати

3) працювати над складанням (проекту, плану тощо)

4) бити, стукати, калатати

5) утовкмачувати

6) уперто працювати (над чимсь — at)

7) оголосити банкрутом

8) збивати ціни

* * *

1) молоток, молот

2) молоточок ( деталь механізму)

3) молоток аукціонера ( auctioneer's hammer)

4) aнaт. молоточек (вуха; hammer bone)

5) cпopт. молот; метання молота

6) вiйcьк. курок; ударник ( затвора)

7) удар у підборіддя зверху ( бокс)

8) здоровань, боксер

9) aмep.; cл. педаль газу, акселератор

1) бити молотом; убивати, забивати молотком

2) наносити удари; гамселити, дубасити

3) розробляти, працювати над складанням (проекту, плану; hammer out)

4) вбивати ( в голову), втокмачувати

5) (at) наполегливо працювати ( над чим-небудь)

6) Амер. критикувати, шпетити

7) ( into) наскочити, налетіти ( на кого-небудь)

8) стукати ( про рухомі частини машини); колотитися

9) eк.; cпeц. оголосити банкрутом; збивати ( ціни)

1. n

1) стук

2) удар; поштовх

3) пагорб

4) діал. піщана мілина

5) тех. детонація, стук (у двигуні)

6) амер., розм. різка критика

7) pl причіпки, нападки, зауваження

8) розм. подача м'яча (крикет)

2. v

1) стукати; постукати

2) ударяти; бити

3) тех. працювати з перебоями, стукати

4) розм. дивувати, уражати, приголомшувати

5) амер., розм. різко критикувати; принижувати гідність, недооцінювати

6) амер., розм. чіплятися; нападати, пускати шпильки

* * *

1) стук, стукіт

2) удар, штовхан; поштовх

3) тex. детонація, стукіт ( у двигуні)

4) aмep. різка критика; pl причіпки, нападки, зауваження

5) подача м'яча ( у крикеті)

6) неприємність; лихо; удар ( долі); невдача; збиток

7) cл. аукціон, продаж з молотка

1) стукати; стукатися, постукати; підняти, розбудити стуком (у двері; тж. knock up)

2) ударяти; бити; ( into) вбивати (нaпp., цвях); ( against) натрапляти, зустрічати; збити (нaпp., з ніг); ( into) з'єднати, об'єднати, сколотити

3) тex. працювати з перебоями, стукати

4) дивувати, вражати, приголомшувати

5) різко критикувати; чіплятися, нападати

6) cл. заарештувати, забрати

7) cл. домогтися ( мети); забезпечити ( успіх); опанувати ( чим-небудь); добре підготуватися ( до іспиту); володіти ( предметом)

1) пагорб, горб

2) дiaл. піщана обмілина

1. n

1) зоол. борсук

2) борсукове хутро

3) щітка (пензель) з борсукового волосся

4) амер. «борсук» (прізвисько мешканців штату Вісконсін)

5) розм. торговець дрібними товарами, рознощик

2. v

1) цькувати; дражнити

2) чіплятися, приставати

3) розм. збивати ціну

* * *

1) зooл. борсук: борсукове хутро

2) aвcтpaл.; зooл. Бандикут; вомбат

3) пензель із борсукового волоса (для живопису, гоління); йорж ( для чищення внутрішньої поверхні труб)

4) = badger-fly

5) aмep. (Badger) "борсук" ( прізвисько жителів штату Вісконсин)

6)

заст., дiaл. рознощик, торговець дріб'язком

1. n

1) невдача, розчарування

2) перешкода, перепона

3) тех. лежачок; дефлектор

4) тех. глушитель; уповільнювач

5) відбивна перегородка

6) тех. дросель

7) звукопоглинаючий екран

2. v

1) спантеличувати; збивати з пуття, ставити в безвихідь

2) заважати, перешкоджати, руйнувати, розстроювати, розладнувати (плани)

3) марно боротися

4) кидати із сторони в сторону; відкидати

5) обманювати, вводити в оману

6) зганьбити

7) тех. відхиляти (змінювати) течію

* * *

1) невдача, розчарування; перешкода

2) тex. лежачок; відбивна перегородка, дефлектор, екран (тж. baffle plate); діафрагма; глушник; сповільнювач

3) cпeц. звуковбирний екран; відбивна дошка ( гучномовця)

1) спантеличувати; збивати з пантелику

2) заважати, перешкоджати; розстроювати ( плани)

3) кидати з одного боку в другий; відкидати

4) заст. обманювати, вводити в оману; ошукати; знеславити

5) cпeц. відхиляти або змінювати напрямок течії, плину (рідини, газу, звукових хвиль)