мети

1) что, кого (гнаться, по следам, пускаться в погоню, стараться достигнуть изв. цели) - гнатися (женуся) и гнати, гонитися, ганяти, -ся, вганяти, -ся за чим, за ким, (о к.-л. цели ещё) переслідувати що (якусь мету). [Поліція ганяється за Миколою (Грінч.). Козаки вганяють за недобитками (Куліш)]. -вать неприятеля, зверя - гнатися за ворогом, за звіром. -вать цель - вганяти за метою (Грінч.), переслідувати мету, (добиваться) домагатися мети, намагатися до мети, іти до мети, змагатися до мети. Все эти мероприятия -ют одну цель - усі ці заходи мають одну мету, змагаються до однієї мети. -вать по пятам кого - гнатися по п'ятах за ким, бігти свіжими слідами за ким;

2) кого, что (гнать, гнести) - переслідувати, напастувати кого, що, гонити кого, (притеснять) гнобити, утискати кого. [Я-ж переслідував тебе завзято (упорно) (Куліш). Ірод переслідував дуже християн (Гн.). Левко і розказав, як Тимоха гонив його (Кв.)]. -вать судебным порядком - переслідувати судом. -вать взяточничество - переслідувати хабарництво. -вать кого неотступно (навязчиво) - просвітку не давати кому. [А тепер їй Микита просвітку не дає, переймає та нагадує старе цілування (Грінч.)]. Упорно -вать кого-нб. (наседать) - напосідати(ся) на кого. Меня -дует мысль - гадка (думка) муляє мене. Начальник -дует меня - начальник напосідає (-ться) на мене.

* * *

1) переслі́дувати (кого-що); (гнать, подвергать гонениям) гна́ти (кого-що), ( гнаться) гна́тися (за ким-чим); ( притеснять) гноби́ти (кого-що)

2) ( не оставлять в покое) не дава́ти спо́кою и споко́ю (кому-чому); ( удручать) гніти́ти, пригні́чувати и пригніта́ти (кого-що); ( мучить) му́чити (кого-що); ( докучать) докуча́ти, надокуча́ти (кому-чому)

3) ( иметь в виду) ма́ти на меті́ (що); ( добиваться) дба́ти (про що)

I n мета, намір

- unidentified flying object (UFO) нерозпізнаний літаючий об'єкт (НЛО)

- object of an agreement /treaty мета угоди/ договору

- object indispensable for the execution of the treaty об'єкт, необхідний для виконання договору

- incompatible with the object and the purpose of the treaty несумісний з об'єктом та метою договору

- to achieve one's object досягнути своєї мети

- to attain one's object досягнути своєї мети

- to become an object of an attack стати об'єктом нападу

- to fail in one's object не досягнути мети, зазнати поразки в досягненні мети

- to gain one's object досягнути своєї мети

- to secure one's object досягнути своєї мети

- with the object з метою, з наміром

II v заперечувати, протестувати; виражати невдоволення

- to object in principle заперечувати в принципі

- to object in strong language висловити протест у різкій формі

МЕТА і ЗАСОБИ - поняття, які характеризують певні елементи поведінки і діяльності людини. Мета - усвідомлене передбачення бажаного результату діяльності, яке зумовлює пошук засобів і шляхів його досягнення. Засоби - предмети, способи дії, поведінки, соціальні інститути, за допомогою яких досягається певна мета; сукупність елементів діяльності, спрямованої на осмислення, покладання, реалізацію мети. Розрізняють суб'єктивну мету та об'єктивну мету. Перша стосується абстрактно-загальної мети (ідеал) і конкретної мети, що її треба реалізувати заради досягнення цього ідеалу. Під об'єктивною метою мається на увазі або "мета буття" (Божественна, провіденційна), або заданий тим чи тим законом (алгоритмом, правилом) стан у розвитку певної системи, що має властивість саморегуляції (формальна мета) В. иділяють також загальну й часткову, ближню і віддалену, кінцеву та проміжну мету. Особливої гостроти проблема співвідношення М. і З. набуває у переломні, перехідні періоди в історії людства. Теза "мета виправдовує засоби" характеризує особливості співвідношення М. і З. за цих історичних обставин. Різні мислителі тлумачили цю тезу відповідно до загальної спрямованості та змісту свого філософського вчення. Так Мак'явеллі вважав, що для досягнення великих і благородних цілей можливо переступати через закони моралі. З історичного досвіду відомо, що нехтування моральним аспектом засобів часто-густо супроводжувало радикальні революційні підходи до суспільних змін. Енгельс у листі Триру від 18 грудня 1889 р. писав про те, що для революціонера придатний будь-який засіб, що веде до мети, як насильницький, так і мирний. Проблема органічної єдності, взаємодоповнюваності М. і З. та результату діяльності пов'язана із суперечливим розумінням взаємозв'язку потреб, інтересів та ціннісних орієнтацій, а також того історичного факту, що моральні принципи мають бути передумовою будь-якого рішення соціального суб'єкта у виборі мети (виходячи з наявних засобів або, навпаки, визначення засобів реалізації на основі певної мети) І. гнорування цих принципів призводить до страждань, особистих та соціальноісторичних конфліктів, загрожує самому існуванню людської цивілізації.

I n

1. мета, завдання, прагнення

2. pl планові завдання

- central objective головна мета

- class-oriented objective класово-орієнтована мета

- foreign policy objectives завдання зовнішньої політики

- great objectives великі цілі

- policy objectives основні планові завдання

- political objectives політичні завдання/ цілі

- production objectives завдання з видобутку/ з виробництва

- achievement of objectives досягнення мети

- adherence to the objectives and principles of the treaty вірність цілям та принципам договору; суворе дотримання цілей та принципів договору

- to accomplish an objective досягнути/ добитись мети

- to falsify the foreign policy objectives викривляти/ фальсифікувати цілі зовнішньої політики

- to pursue for reaching objectives переслідувати далекосяжні цілі

- to realize an objective досягнути/ добитись мети

- to win an objective досягнути/ добитись мети

- with this objective in view з цією метою

II adj

1. об'єктивний, дійсний

2. безсторонній, об'єктивний

3. філос. об'єктивний, реально існуючий, дійсний

- fair and objective standard справедливий та об'єктивний критерій

- objective evidence об'єктивні дані

- objective fact об'єктивний факт

n 1. мен., марк., рек. ціль; завдання; напрям; мета; 2. контрольна цифра; намічена цифра; планова цифра; 3. цільова аудиторія споживачів; a цільовий; плановий

1. те, до чого прямують, що потрібно здійснити; 2. економічні орієнтири; 3. визначена група осіб, для яких призначений продукт, послуга

═════════■═════════

application target мета застосування; designated target намічена цифра • намічена ціль; export targets план експорту; growth target намічені темпи зростання; import target план імпорту; key target основне завдання; market target ринкова ціль; output target виробничий план • виробнича ціль; planned target(s) планове завдання; контрольні цифри; primary target основна ціль; priority target першочергова ціль; production target(s) виробничий план • завдання випуску продукції • виробниче завдання • контрольні цифри виробництва; profit target планова норма прибутку; progress target контрольний проміжний термін • проміжна ціль; quantitative target кількісне завдання; sales target контрольний показник продажу • контрольна цифра збуту • планове завдання з реалізації продукції; specific targets конкретні завдання; ultimate target остаточна ціль; work target робоче завдання

═════════□═════════

by the target до встановленого терміну; off target поза планом; on target згідно з планом; target amount планована сума; target audience цільова аудиторія; target cost запланована величина витрат; target costs планові витрати • плановані витрати; target figure контрольна цифра • планова величина; target group цільова група; target inventory цільові запаси; target language комп. вихідна мова • мова на виході; target market цільовий ринок; target price базова ціна • планова ціна • «цільова» ціна (вартість замовлення плюс доплата або утримання залежно від якості й строків постачання) • курс цінних паперів; to beat the target перевиконувати/перевиконати завдання; to exceed the target перевиконувати/перевиконати план; to hit the target досягати/досягти мети • досягати/досягти наміченої цілі; to meet the target відповідати меті; to miss the target не досягати/не досягти мети; to outstrip the target перевиконувати/ перевиконати план; to reach the target досягати/досягти мети; to set a target встановлювати/встановити ціль • встановлювати/встановити мету

* * *

скор. від Trans-European automated realtime gross settlement express transfer system

1. n

1) спорт. фінал; фінальна (вирішальна) гра

2) фінальний заїзд (велоспорт тощо)

3) pl випускні екзамени (в університеті)

4) останній випуск газети (за день)

2. adj

1) останній, заключний, кінцевий

2) остаточний, вирішальний

3) цільовий

* * *

1) cпopт. фінальна, вирішальна гра, фінал; фінальний заїзд (перегони, велоспорт)

2) pl випускні іспити

3) останній ( за день) випуск газети

1) останній, заключний; кінцевий

2) остаточний; вирішальний

3) фiлoc. який стосується ( кінцевої) мети; цільовий

1. n (the hot) розм.

той, кого розшукує поліція

2. adj

1) гарячий; жаркий

2) перегрітий, розжарений, розпечений

3) жагучий, запальний, пристрасний

4) збуджений, розпалений; роздратований

5) що палко захоплюється (чимсь — on, upon); темпераментний

6) напружений, запеклий

7) свіжий; недавній; щойно одержаний

8) розм. близький до мети

9) гострий, пряний

10) спірний; жагучий, злободенний

11) любострасний; хтивий; чуттєвий; збудливий; соромітний

12) небезпечний; зв'язаний з небезпекою

13) фіз. високорадіоактивний

14) розм. щойно украдений, незаконно придбаний; контрабандний

15) посилено розшукуваний поліцією; який переховується від правосуддя

16) амер., розм. чудовий; привабливий, принадний

17) амер., розм. бідовий, спритний; меткий

3. adv

1) гаряче, жарко; палко

2) пристрасно, темпераментно; запально; збуджено

3) роздратовано

4) сильно, гостро

4. v розм. (тж hot up)

1) розігрівати, підігрівати

2) розпалювати

* * *

1) гарячий, жаркий, пекучий, спекотний; тex. розжарений, розпечений, перегрітий

2) палкий; розгарячілий, збуджений; роздратований; ( який знаходиться) у стані творчого піднесення, натхнення

3) напружений, запеклий

4) спірний; злободенний

5) свіжий, недавній; щойно отриманий або прибулий

6) близький до мети

7) гострий, пряний; який містить багато перцю; пекучий

8) яскравий, різкий, кричущий ( про колір)

9) хтивий, почуттєвий; непристойний, паскудний, соромітний; hot piece cл. розпусниця, повія; секс-бомба; збудливий, хвилюючий, любострасний ( про джаз або свінг)

10) небезпечний, ризикований; пов'язаний з незручностями

11) фiз. високорадіоактивний

12) cл. швидкісний, високошвидкісний

13) постійно діючий, який підтримується у постійній готовності

14) cл. ( щойно) вкрадений, незаконно придбаний або який незаконно зберігається; контрабандний

15) cл. відмінний, чудовий; привабливий; щасливий, вдалий; популярний; модний, який швидко розкуповується, ходовий ( про товар); смішний, безглуздий

16) iм. (the hot) cл. той, кого посилено розшукує поліція

1) гаряче, пекуче

2) гаряче, палко

1) ( hot up) l. розігрівати, підігрівати, нагрівати

2) розпалювати, роздмухувати; підсилювати

3) пожвавлювати, вливати нове життя

1. n

1) прогулянка (без певної мети); тиняння, блукання

2) безладна балаканина; марення; плутанина

3) популяризаторська стаття

4) гірн. несправжня покрівля

2. v

1) блукати, тинятися (без певної мети)

2) перескакувати від думки до думки

3) балакати про дрібниці; верзти нісенітниці

4) говорити незв'язно; марити

5) читати нерозбірливо

6) повзти, витися (про рослину)

1) мор. рискати (про судно)

* * *

1) прогулянка ( без певної мети); вештання

2) незв'язна мова; плутанина; марення

3) популяризаторська стаття

1) гуляти, вештатися, тинятися

2) перескакувати з предмета на предмет (у розмові, творі); базікати про дрібниці, верзти дурниці ( ramble on); говорити нескладно, марити

3) читати без розбору

4) повзти, витися, плестися ( про рослину)

5) мop. рискати ( про судно)

и Итти

1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.

2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];

3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];

4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;

5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);

6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;

7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.

* * *

1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися

1) мети́л

2) attr. мети́ловий

мен. програмна заява; заява про цілі

докладна заява з викладом мети, завдання, довгострокових цілей організації тощо; ♦ програмна заява спрямовує працівників (employee), членів організації на певний напрям діяльності для досягнення спільної мети

═════════■═════════

to draw up a mission statement складати/скласти програмну заяву; to issue a mission statement видавати/видати програмну заяву; to prepare a mission statement готувати/підготувати програмну заяву

* * *

1) завершення, доведення до кінця

2) остаточне оформлення

3) здійснення шлюбних стосунків

4) кінець

5) досягнення мети

* * *

1) завершення, доведення до кінця; остаточне оформлення

2) здійснення шлюбних відносин; юp.; тж. консумація шлюбу

3) кінець

4) досягнення мети

1) ефективний; дійовий; діючий; що дає результат; доцільний; що досягає мети; відповідний своєму призначенню

2) юр. діючий, дійсний; що має законну силу, чинний

* * *

1) ефективний, дійовий; результативний; доцільний, який сягає мети

2) юp. діючий; дійсний; чинний, який має ( законну) силу