Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

засувати

  • 1 засувати

    техн. задвига́ть

    Українсько-російський політехнічний словник > засувати

  • 2 всовывать

    всовать и всунуть всувати, всунути, засувати, бгати (редко вбигати), вбгати. Всовывать руку во что - засувати кудись руку, сягати рукою куди. Всунутый - всунутий, всунений, засунений, убганий.
    * * *
    несов.; сов. - вс`унуть
    всува́ти и всо́вувати, всу́нути; ( в отверстие) устромля́ти и устро́млювати, устроми́ти, стромля́ти, строми́ти

    Русско-украинский словарь > всовывать

  • 3 засовывать

    засовать и засунуть (что во что, под что) засувати, засунути, застромлювати, застромити, устромити що в що, під що, (под что) підсувати, підсунути що під що, (руку во что) засувати, засунути, зашилити руку в що, шурхнути рукою, (диал.) посягти в що. [Ой вигострю товариша, засуну в халяву (Шевч.). Засував руки в рукава (Коцюб.). Устромив пальця в рот. Не розліпляючи конверта, він застромив його до бокової кишені (Крим.). Зашилив у кишеню руку. Посягни в кишеню, вийми грошей жменю (Грінч. III)]. Засунутый - засунений и засунутий, застромлений, зашилений у що, підсунений під що.
    * * *
    несов.; сов. - зас`унуть
    засо́вуватиш и засува́ти, засу́нути и мног. позасо́вувати; запиха́ти, запха́ти и запхну́ти и мног. позапиха́ти; ( что во что) заса́джувати, засади́ти, -саджу́, -са́диш и мног. позаса́джувати

    Русско-украинский словарь > засовывать

  • 4 вдвигать

    вдвинуть всувати, всовувати, всунути, засувати, засовувати, засунути, (о многих) повсовувати, повсувати, позасовувати, позасувати.
    * * *
    несов.; сов. - вдв`инуть
    всо́вувати и всува́ти, всу́нути, засо́вувати и засува́ти, засу́нути

    Русско-украинский словарь > вдвигать

  • 5 забрасывать

    забросать чем
    I. закидати, закидати чим; (яму ещё) засувати, засунути, загорнути; (слегка) прикидати, прикидати, (со всех сторон) обкидати, обкидати. [Труну почали закидати землею. Иншого вбили, а иншого камінням закидали (Єв. Мат.). Яму, що викопали вчора, сьогодні засунули (загорнули). Обкидали мене болотом (Сл. Гр.). Дрова прикидало снігом - мокрі будуть]. Забросанный - закиданий, засунений и засунутий, обкиданий, прикиданий чим.
    II. Забрасывать, забросить -
    1) (куда, за что) закидати, закинути, (о мног.) позакидати що куди, за що. [Один дурень закине у воду сокиру, а десять розумних не витягнуть (Номис). Закинула клубок за скриню та ніяк не витягну (Київщ.). Закинув руки за голову. Отой мотлох (хлам) треба на горіще позакидати (Харківщ.)];
    2) (задевать) закидати, закинути куди що. [Діти ножа десь закинули. Десь позакидали мої чоботи]. -ть невод - закидати, закинути, розсипати, розсипати невід. -ть удочку - закидати, закинути вудку. -ть голову вверх - закидати, закинути голову (вгору), задирати, дерти, задерти голову, (о многих) позакидати, позадирати голови. [Позакидали голови, насилу на їх держалися шапки (Н.- Лев.). Кінь зноровився, задер голову];
    3) (оставлять без внимания что) закидати, закинути що, залишати, залишити що, занедбовувати и занедбувати, занедбати, занехаювати, занеха(я)ти що, відкидатися, відкинутися чого (или від чого), нехтувати, знехтувати, (провинц.) замітувати що, (образно) кидати, кинути під лаву що. [Закинув наукову працю. Занедбав я свою науку. Не тільки шкільної науки відкинувсь, а й геть усякі книжки читати залишив (Крим.). Драгоманову дорікали, що він за біжучими справами нехтує свою спеціяльність - історію (Єфр.). Зовсім дитину занехала. Вони свою славу кинули під лаву (Шевч.)]. Заброшенный -
    1) закинутий и закинений, (о неводе) розсипаний;
    2) (пренебрежённый) закинений, закинутий, занедбаний, занехаяний. Быть -ным - занедбатися, (образно) хмелем зарости. [Було ремесло, та хмелем заросло (Номис)]. -ное существо - (муж. р.) покидько, (ж. р.) покидька. [Ні батька, ні матери - покидько. Така вбога і безталанна дівчина, покидька, чужий попихач (Г. Барв.)]. -ное здание - занехаяна будова (или просто) пустка. -ное имение, сад - занехаяний (занедбаний) маєток, сад. -ная вещь - покидьок (-дька); покидь (-ди).
    * * *
    I несов.; сов. - заброс`ать
    закида́ти, заки́дати и мног. позакида́ти
    II несов.; сов. - забр`осить
    1) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти
    2) (переставать заниматься чем-л.) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти, залиша́ти, зали́шити, -лишу́, -ли́шиш и мног. позалиша́ти; ( оставлять без ухода) зане́дбувати, занедба́ти, занеха́ювати, -ха́юю, -ха́юєш, занеха́яти, запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти; ( покидать) ки́дати и покида́ти, поки́нути и мног. поки́дати
    3) (доставлять, завозить куда-л) заво́зити, -во́жу, -во́зиш, завезти́ и мног. позаво́зити; ( в глубь территории) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти

    Русско-украинский словарь > забрасывать

  • 6 задвигать

    I. задвинуть засувати и засовувати, засунути що. -нуть задвижку у дверей - засунути засув у дверях. -нуть ящик у стола - засунути шухляду в столі. Задвинутый - засунутий и засунений. -ться - засуватися и засовуватися, засунутися. Дверь -галась на задвижку - двері засувалися засувом (на засув).
    II. что и чем засовати, почати совати чим и що; заворушити, почати ворушити чим.
    * * *
    I
    засо́вати, поча́ти со́вати; ( начать шевелить) поча́ти ру́хати, зару́хати
    II несов.; сов. - задв`инуть
    1) засо́вуватиш и засува́ти, засу́нути и мног. позасо́вувати и позасува́ти
    2) ( закрывать) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти, засо́вувати и засува́ти, засу́нути и мног. позасо́вувати и позасува́ти

    Русско-украинский словарь > задвигать

  • 7 заправлять

    и Заправливать заправить
    1) (опять вправить, вставить) за[на]правляти и за[на]правлювати, за[на]правити що, управляти и управлювати, управити що куди, (засовывать) засувати, засунути, (о мн.) позаправляти, повправляти, позасовувати що куди. [Управити звихнену (ногу, руку)]. -вить брюки в сапоги - засунути штани в чоботи;
    2) кем- н., чем-н. (управлять, распоряжаться) - орудувати ким, чим, керувати ким, чим, (верховодить) верховодити ким и над ким. [Він тепер орудує банком (Кониськ.). Невістка нами орудувала (Г. Барв.). Керувати державою. А над усіма був найстарший маршалка: він всіма верховодив (Рудч.). Жінка верховодила над ним, як хотіла (Кониськ.)];
    3) (приправлять еду, напитки) заправляти и заправлювати, заправити, засмачувати, засмачити що чим; о еде теснее: (толчен. салом с зеленью) затовкувати, затовкти, (тёртым салом) затирати, затерти, (растёртым пшеном) заминати, зам'яти (замняти), (мукой, пережарен. на жиру) засмажувати, засмажити, запряжувати, запряжити, (о мног.) позасмажувати, позапряжувати, (сметаной или молоком) забілювати, забілити. [Заправляла борщ олією (Сл. Гр.). Прибудь-же, мій миленький, в неділю уранці - заправлю горілки в кришталевій пляшці (Метл.). Медову кипучу силу словом заправляє (Куліш). Затовчений свіжим салом з зеленою цибулею і кропом куліш (Н.-Лев.). Забілила борщ];
    4) (заряжать) заправляти и заправлювати, заправити. [Старший брат кониченька сідлає, а підстарший ружжо заправляє, хотять тую зозуленьку вбити (Метл.)]. -вить лампу - заправити лямпу;
    5) (запрашивать) заправляти, заправити за що з кого; см. Запрашивать. [Заправив, як за рідного батька (Приказка)]. Заправленный - заправлений, управлений; засунутий, засунений; (о еде, напитках) заправлений, засмачений, затовчений, затертий, зам'ятий, засмажений, запряжений, (сметаной, молоком) забілений.
    * * *
    несов.; сов. - запр`авить
    1) заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти
    2) кул. заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти; ( сдабривать) засма́чувати, засмачи́ти, диал. затушко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, затушкува́ти, підбива́ти, підби́ти (підіб'ю́, піді́б'є́ш); ( толчёным салом) зато́вкувати, затовкти́, -вчу́, -вче́ш; ( поджаренным луком) засма́жувати, -жую, -жуєш, засма́жити и мног. позасма́жувати; (крошеной зеленью, салом) закри́шувати, закриши́ти, -кришу́, -кри́шиш
    3) (несов.: руководить, быть заправилой) ору́дувати, -дую, -дуєш; верхово́дити

    Русско-украинский словарь > заправлять

  • 8 запячивать

    запятить (осаживать назад) подавати, подати назад, збивати, збити назад (напр., коні); (задвигать назад, запихать, засовывать) запихати; запхати и запхнути, засовувати и засувати, засунути; (воз, зкипаж, всё, что на колёсах) закочувати, закотити, заточувати, заточити; (толкать) тручати, утрутити кого, що куди. -ти коляску в сарай - закоти колясу до возовні.
    * * *
    несов.; сов. - зап`ятить
    1) ( телегу) зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати, зато́чувати, заточи́ти, -точу́, -то́чиш
    2) ( запихивать) запиха́ти, запха́ти и запхну́ти и мног. позапиха́ти, засо́вуватиш и засува́ти, засу́нути и мног. позасо́вувати

    Русско-украинский словарь > запячивать

  • 9 засыпать

    заснуть
    I. засинати, засипати, засипляти, заснути, (о многих) позасинати, позасипати, позасипляти, поснути, об(і)снути, поспатися, (достаточно -нуть) поспатися. [Од маку дитина добре засинає (Звин.). Серед миру я лягаю, тихо засипаю (Куліш). Лягає на землю та й засипляє (Куліш). Промовляє ледве чутно, немов засипляючи (Л. Укр.). Плач-же, серце, плачте, очі, поки не заснули (Шевч.). Встань, козаче, вже поспався, вже твій коник попасався (Пісня). Ніде ні гуку: все навкруг поснуло (Самійл.). Люди обляжуть, обснуть (Сл. Гр.). А нас тут не обікрадуть, як ми поспимось? (Звин.)]. Начать -пать - почати засин[п]ати, (образно) заводити очі. [Тільки почав заводити очі, коли тут щось як стукне в вікно]. -ть крепко - усиплятися, успатися, (о мног.) повсиплятися, обіснути; засинати, заснути, (о мн.) позасинати твердим (міцним) сном. [Люди саме повсиплялися добре. А мати заснула твердим сном і не почула, як я вийшла з хати]. Заснувший - заснулий, (о мн.) поснулі.
    II. Засыпать, засыпать - засипати, засипати, (-сиплю, -плеш и -пеш), присипати, присипати, закидати, закидати, (землею) засувати, засунути, загортати, загорнути, (о мног.) позасипати позасипувати, позакидати и т. д. що чим [Поховали; засипали домовину (Г. Барв.). Його житло засипле з неба сірка (Куліш). В кінці поля єсть тополя, могила під нею, - там Івася присипали сирою землею (Рудан.). Справжня просвіта має ту безодню закидати (Єфр.). Усі ями в земляній долівці позасипувано (Грінч.). Викопали деревину, пересадили, а яму не засунули (Звиног.). Викопали яму, вкинули туди вішалника і загорнули (Звиног.)]. -ть снегом, песком и т. п. (слегка) - запорошувати, запорошити, (сильно) заносити, занести, забуртити. [Се самум, що заносить піском і великі, спокійні озера (Л. Укр.). Вікна забуртило снігом - нічого не видно (Мнж.)]. -ть рану чем-либо - за[при]сипати, за[при]сипати, затоптувати, затоптати, затрушувати, затрусити рану (виразку) чим. [Треба виразку затоптати синім камінцем (Богодухів). Як де попріло, - затрушують гречаним борошном (Грінч. II)]. -ть щебнем для сухости - вигрузити, висипати грузом. [Вигрузили перед хатою, то як тепер гарно, сухо (Сквирщина)]. -пать хворост чем-либо сыпучим при постройке плотины - засипати, сипцю давати. [Сипцю не дав греблі, а загатив тільки хворостом (Сл. Гр.)]. Засыпанный - засипаний, (землёю) засунений, загорнений, (слегка) запорошений, (сильно) занесений; (о ране) засипаний, затоптаний, затрушений; (щебнем) вигружений.
    * * *
    I несов.; сов. - засн`уть
    засипа́ти и засина́ти, засну́ти и мног. позасипа́ти и позасина́ти; несов. засипляти
    II несов.; сов. - зас`ыпать
    1) засипа́ти, заси́пати, -плю, -плеш и мног. позасипа́ти; ( вопросами) закида́ти, заки́дати; (посыпая чём-л.) затру́шувати, затрусити, -трушу́, -тру́сиш и мног. позатру́шувати
    2) (сов.: начать сыпать) поча́ти си́пати

    Русско-украинский словарь > засыпать

См. также в других словарях:

  • засувати — див. засовувати …   Український тлумачний словник

  • засувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • занурювати — юю, юєш і зануря/ти, я/ю, я/єш, недок., зану/рити, рю, риш, док., перех. Опускати, поміщати кого , що небудь у воду або в якусь іншу рідину. || Засувати, заривати щось у що небудь сипке, м яке і т. ін …   Український тлумачний словник

  • засовуватися — уюся, уєшся і засува/тися, а/юся, а/єшся, недок., засу/нутися, нуся, нешся, док. 1) розм. Рухаючись, пересуваючись, поміщатися куди небудь. 2) розм. Те саме, що зачинятися. || Зачиняти, замикати на засув двері зсередини. 3) розм. Пересовуючи краї …   Український тлумачний словник

  • засування — я, с. Дія за знач. засувати …   Український тлумачний словник

  • затикати — I зат икати аю, аєш, док., розм. Почати тикати, часто звертаючись до кого небудь на ти . II затик ати а/ю, а/єш, недок., заткну/ти, ну/, не/ш і діал. затка/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Закривати який небудь отвір, засуваючи в нього щось.… …   Український тлумачний словник

  • заштовхувати — ую, уєш, недок., заштовхну/ти, ну/, не/ш, док., перех. Поштовхами заганяти кого небудь, засувати, запихати що небудь кудись …   Український тлумачний словник

  • посувати — а/ю, а/єш і рідко посо/вувати, ую, уєш, недок., посу/нути, ну, неш, док. 1) перех.Переміщати, не відриваючи від поверхні. || Надавати руху чому небудь, рухаючи, переміщати когось, щось. || Рухаючи, поміщати кудись, у щось; засувати. || перен.… …   Український тлумачний словник

  • замикати — замкнути (закривати на замок, ключ тощо), примикати, примкнути, зачиняти, зачинити; засувати, засунути (на засув); защіпати, защіпнути, защепнути, защебнути (на гачок, защіпку тощо) …   Словник синонімів української мови

  • совати — I (рухаючи щось, поміщати його куди н.), засовувати, засувати, засунути; сунути (як одноразова дія); пхати, запихати, запхати (швидко, недбало, силоміць); тикати, тицяти, тицькати II ▶ див. давати I, 1), рухати 1) …   Словник синонімів української мови

  • укладати — I = укласти 1) (перев. зі сл. договір , угода офіційно домовлятися про що н., визначаючи умови), підписувати, підписати 2) (створювати, робити словник); упорядковувати, упорядкувати (компонувати збірку, альманах тощо) II = вкладати, укласти …   Словник синонімів української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»