-
1 зарізати
заре́зывать -
2 Зарезывать
зарезать1) різати, зарізати, (насм.) закацапити, (о мн.) порізати, позарізувати кого. [Товариша зарізати хоче (Шевч.)]. Хоть зарежъ (хоть убей, во что бы то ни стало) - хоч заріж. [Хоч заріж, то не хоче (Номис)];2) (бить, колоть птицу, скот на пищу) різати, зарізати (курку), колоти, заколоти (свиню, кабана) (о мн.) поколоти; (провинц., о курице, цыплёнке и т. д.) зачикирижити, зачикати, чикнути, зачавити; см. Бить 2, Колоть. [Ми ці кабани поколем та попродаєм (Рудч.)];3) (делать зарезки) карбувати, закарбовувати, закарбувати, зарізувати, зарізати що. [Зміряв купу буряків та й зарізав на ціпку маленького карбика: скільки зміряє куп, то стільки й на палиці заріже карбиків (Звин.)];4) (перен.: погубить) різати, зарізати кого. Зарезанный - зарізаний; заколений и заколотий; закарбований. -
3 нарезывать
и Нарезать нарезать1) см. Надрезывать;2) (во множестве чего) нарізувати, нарізати, (особенно о ткани, хлебе) накраювати, накраяти, (кромсать) начикрижувати, начикрижити, (кусками) нашматовувати, нашматувати, (большими кусками) набатовувати, набатувати, (мелко) накришувати, накришити, (нарубливать) натинати, натяти, (напиливать) напилювати, напиляти (о мног.) понарізувати, понакраювати, поначикрижувати, понашматовувати, понабатовувати, понакришувати, понатинати, понапилювати чого. [Понарізують хліба багато, а тоді й засихають шматки (Київщ.). Хазяйка накраяла хліба (Н.-Лев.). Одному картоплі начистить, а другому борщ накришить (Борз.)];3) (делать нарезы) нарізувати, нарізати що, (делать пометки на чём) карбувати, накарбовувати, накарбувати що, закарбовувати, закарбувати що на чому, зарізувати, зарізати карб (карба) на чому, (о мног.) понарізувати, понакарбовувати и т. п. [Неписьменні люди закарбовують на паличці хрещиками або карбами, скільки йому хто винен (Крим.). Зміряв купу буряків, та й зарізав на палиці маленького карбика (Звин.)]. -ть винт - нарізувати, нарізати ґвинт(а). -ть зубцы на чём - нарізувати зубці (зубки, зуб'я) на чому, зубити, позубити що;4) (узор на дереве, камне и т. п.) вирізувати, вирізати, карбувати, викарбовувати, викарбувати, різьбити, вирізьбити, (о мног.) повирізувати, повикарбовувати що на чому;5) (землю) нарізувати, нарізати, (о мног.) понарізувати землі (кому). [Нарізали вісім десятин землі (Сл. Ум.)];6) (на музык. инструменте, несов.) тяти и тнути (тну, тнеш), затинати; срв. Наяривать. [Гульня! весільної співають, музики тнуть (Грінч.)]. Нарезанный -1) см. Надрезанный;2) нарізаний, накраяний, начикрижений, нашматований, набатований, накришений, напиляний, понарізуваний и т. п.;3) нарізаний, накарбований, закарбований, зарізаний понарізуваний, понакарбовуваний и т. п.;4) вирізаний, викарбуваний, вирізьблений, повирізуваний, повикарбовуваний;5) нарізаний, понарізуваний. -ться -1) нарізуватися, нарізатися, понарізуватися; бути нарізуваним, нарізаним, понарізуваним и т. п.;2) на кого, на что - напорюватися, напоротися, наражатися, наразитися на кого, на що; срв. Напарываться 2 (под Напарывать);3) надуддюватися, надудлитися, насмоктуватися, насмоктатися; см. Напиваться 2;4) (вдоволь, сов.) нарізатися, накраятися, начикрижитися, набатуватися, попорізати (досхочу) и т. п.; срв. Резать.* * *см. нарезать -
4 зарезать
-ся см. Зарезывать, -ся.* * *I зар`езатьсов.1) зарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш, мног. порі́зати; ( свиней) заколо́ти, -колю́, -коле́ш, мног. поколо́ти2) ( загрызть - о хищных животных) загри́зти и мног. позагриза́ти, розде́рти, -дере́, розідра́ти (роздере́), мног. пороздира́ти3) ( загнать быстрой ездой - о лошадях) загна́ти (зажену́, зажене́ш) и мног. позаганя́ти, підірва́ти, -дірву́, -ді́рвеш и -дірве́ш4) (перен.: поставить в безвыходное положение; погубить) зарі́затиII несов.хоть \зарезать ре́жь (\зарезать ре́жьте) — хоч зарі́ж (зарі́жте); ( до зарезу) до зарі́зу; ( хоть плачь) аж ґва́лт, аж кричи́ть
заріза́ти -
5 прирезывать
прирезать1) (пригнать резьбой) прирізувати и -зати, прирізати, приладновувати, приладнувати що до чого;2) (прибавлять) прирізувати и -різати, прирізати; (примежёвывать) примежовувати, примежувати, (во множ.) поприрізувати и -різати, попримежовувати що и чого до чого;3) см. Перерезать 3;4) (подстреленную дичь и т. п.) дорізати и -різувати, дорізати. Прирезанный -1) прирізаний, приладнований;2) прирізаний, примежований и т. д. -ться -1) прирізуватися, бути прирізаним, приладновуватися, бути приладнованим;2) (об участке земли) прирізуватися, бути прирізаним, примежовуватися, бути примежованим и т. д.* * *тж. прирез`ать; несов.; сов. - прир`езать1) прирі́зувати, прирі́зати; ( землю) примежо́вувати, примежува́ти2) ( добивать) дорі́зувати, дорі́зати и подорі́зувати; (несов.: зарезать) зарі́зати3) (резать, убивать многих, всех) перері́зувати, перері́зати и поперері́зувати; ( о колке свиней) переко́лювати, переколо́ти -
6 нож
ніж (р. ножа); специальнее: (большой нескладной с дерев. рукояткой) колодач (-ча), колодій (-дія); (кузнечный для отсекания копыт) обтинач; (короткий сапожный) ґнип, ґнипець, книп (-па), книпець (-пця); (мездрильный) штрихоль; (кессона, колодца) різак (-ка); (в трепалке и электрич.) мечик; (запоясный) запоясник; (запоясный казацкий из меди вроде булавы) топуз; (засапожный) захалявник, (иносказ., в разб. языке) товариш; (с отломанным кончиком) чепель; (из обломка косы) скісок (-ска), кіска, косар (-ря); (резец) різець (-зця). [Вийде злодій на шлях погулять з ножем у халяві (Шевч.). Гострі, як ніж, очі (Н.-Лев.). По саму колодку так і всадила йому колодач (Кониськ.). Всі ласки мої, ніби ніж-колодій, в серце різались їй (Черняв.). Мечик терниці (Н.-Лев.). Блиснув перед очима турецьким запоясником (Куліш). Ой вигострю товариша, засуну в халяву (Шевч.)]. Вращающийся нож - обертовий ніж. Вспомогательный нож, электр. - допомічний мечик. Гладильный нож - гладильний ніж, правило. Жатвенный нож - жниварний ніж. Контактный нож, электр. - дотичковий мечик. Кухонный (поварской, приспешный) нож - кухенний (кухняний, куховарський) ніж. Луговой нож (в культиваторе) - луковий ніж. Мясничий нож - різничий (різницький) ніж, (секач) сікач (-ча), сікачка. Окулировочный нож - очкувальний ніж. Плужной (сабанный) нож - чересло. Полольный нож - полільницький (політницький) ніж. Пчеловодный нож - бджільницький ніж. Садовой нож - садовий (садівницький) ніж. Сахароварный нож - см. Мешалка 1. Свекловичный нож - бурячний ніж. Складной нож - складаний (гал. бганий) ніж, (карманный, гал.) забигач (-ча), (привешиваемый на поясе, плохонький) чепелик. Соломорезный нож - січкарний ніж. Тупой нож - тупий ніж, тупак (- ка), тупець (-пця), тупиця. Фальцовочный нож - фальцівний ніж, правило. Финский нож - фінський ніж, фінка. [В руці йому блиснула фінка (Микит.)]. Без -жа зарезать кого - без ножа зарізати кого. Быть на -жах с кем - бути на ножах, ворогувати з ким. Всадить нож кому во что - встромити (застромити, загнати, вгородити) ножа (ніж) кому в що. [Мов ніж мені встромив у серце він (Грінч.)]. Лезть (приставать) с -жом к горлу к кому - лізти з ножем до горла кому, приставати з короткими гужами до кого; срв. Приставать 4. Точить нож на кого - гострити ніж на кого. Дело дошло до -жей - дійшлося до ножів. Как -жом отрезало - як ножем (різцем) відрізало (відтяло). Как -жом отрезать - як ножем (різцем) відрізати (відтяти); (отказать) відмовити як відрізати. Это мне как нож в сердце - це мені як ніж у серце.* * *ніж, род. п. ножабыть на \нож жах с кем — перен. бу́ти на ножа́х з ким, ворогува́ти з ким
как (сло́вно) \нож жо́м по се́рдцу — як (мов, наче) ноже́м у се́рце (по се́рцю)
лечь под \нож ж — лягти́ під ніж
\нож ж в се́рдце — перен. ніж у се́рце
\нож ж о́стрый кому́ — перен. ніж у го́рло (у се́рце) кому́, ніж го́стрий кому́
под \нож жо́м умере́ть — під ноже́м поме́рти (уме́рти)
-
7 зарезывать
несов. заре́зывать, сов. заре́затьзарі́зувати, зарі́зати -
8 зарезывать
несов. заре́зывать, сов. заре́затьзарі́зувати, зарі́зати -
9 колоть
I. груда, груддя (ср. р.), хра[я]па, струпа, струпаки, гостра дорога. [На Семена-Юди (1-го сентября) боїться кінь груди (Приказка). На струпаках чоботи збив (Харк.). Гостра дорога, не можна їхати (Кам'янеччина)].II. кольнуть1) (раскалывать) колоти (-лю, -леш, -лють). [Тріски колоти (Сл. Гр.). Лід колоти]. -ть (раскалывать) дрова - дрова колоти. -ть камень - лупати. [Почали скелю лупати (Звин.). Оставсь він у Криму, лупає сіль вагову (Пісня)]. -ть лучину - скі[и]пати скалку (скіпку). [Скіпки скіпає з дровини (Тесл.)]. -ть сахар - бити, рубати, грудкувати цукор;2) (вонзать острие) колоти, (сов.) кольнути, заколоти, шпорнути, шпигати, шпигнути, штиркати, штиркнути, ш[с]трикати, ш[с]трикнути, (о мн.) поколоти, поштиркати. [Де ступнем ступаю, тернина коле (Руд.). Голкою колов (Сл. Гр.). В серце коле (Шевч.)]. В боку -лет - у бік штрикає, коле. В груди -лет - у грудях коле. Кольнуло (безл.) - закололо, кольнуло, шпорнуло, штиркнуло (щось). -лет иглами, мурашками - мов голками коле, мов приском обсипає. В ноги -лет (босого) - колько (и коле) в ноги. -ть скот - різати, зарізати, бити, забити (скотину), колоти, заколоти (свиню, порося). Хоть глаз коли - хоч у(в) око стрель. -лет в ухе - штрикає в усі;3) (переносно: -ть глаза кому, попрекать) пекти, випікати очі кому, цвенькати в очі, викидати на очі, вибивати очі кому, шуркати до ока. [Треба-ж хоч трохи познайомитись із народом, щоб усяке дрантя, таке як отець Кирило, не цвенькало в очі (Крим.). Мені на очі викидають, що в нас хати нема (Т. Барв.). Перший хазяйський син тебе візьме? А потім буде докоряти та паничем очі вибивати? (Мирний)]. -ть булавками (переносно) - шпичками, шпильками, остючками колоти, пускати шпильки кому. Это ему глаза -лет (от зависти или злости) - це йому сіль в оці. Правда глаза -лет - правда очі коле. -ть прямо в глаз - до живого (місця) ціляти, поцілити, ліпити;4) (задевать за живое кого) шпигати, шпигнути, дотикати, діткнути, діймати, дійняти кого. [Тоді не було моди пащикувати про людей і шпигати їх язиками (Квітка)]. Всегда меня -лет - все мене шпигає. Это возражение его -нуло - цей вислів його діткнув, шпорнув, уколов. -ть в сердце - шпигати, колоти в серце. -нуло самолюбие - укололо, вразило амбіцію. -нуть (сказать колкость кому) - шпигнути, шпорнути, уразити, (пров.) штирк[х]нути, штегнути, дюґнути кого. Колотый - колений, рубаний, (о щепках) скіпаний. -тая посудина (насм. о женщине или девушке) - щербата миска. -тая рана - колена рана. -тый сахар - битий, грудкуватий цукор, цукор груд(оч)ками. Колющий - що коле; колький, колющ[ч]ий. -щие глаза - колючі очі. -щее орудие - колюще знаряддя. -щая трава - колька трава.* * *несов.; сов. - кольн`утьколо́ти, кольну́ти; (перен.: язвить) підко́лювати, підколо́ти, шпига́ти, шпигну́ти и усилит. шпигону́ти, штрика́ти, штрикну́ти и усилит. штрикону́ти, щипа́ти, щипну́ти, шпиня́ти несов., диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти -
10 задумываться
задуматься задумуватися, задуматися, замислюватися, замислитися, загадуватися, загадатися про кого, про що. Он не -мается (не остановится) и отца родного зарезать - він не завагається і батька рідного зарізати. Не -ваясь (не долго думая) - не (довго) надумуючись.* * *несов.; сов. - зад`уматьсязаду́муватися, заду́матися и мног. позаду́муватися, зами́слюватися, зами́слитися; зага́дуватися, загада́тися -
11 мешать
мешивать1) (перемешивать чем) мішати, (о жидкости ещё) калатати, колотити що чим. [Мішала кописткою розчин у діжі (Київщ.). Колотив (калатав, мішав) чай ложечкою, щоб швидше прохолов (М. Грінч.)]. -шать (дрова, угли) в печи - перегортати (дрова, огонь, вугілля) в печі. -шать карты - мішати, тасувати карти. -шать масло - колотити, бити, збивати масло;2) (смешивать) мішати, змішувати; (спутывать) плутати, путати, сплутувати кого, що. [Чуття, котре путає та мішає правильний хід розумової машини (Франко)]. -шать вино с водой - змішувати вино з водою. -шать числа и события - мішати (змішувати, плутати, путати) числа і події;3) (вмешивать) мішати, (впутывать) вплутувати кого у що. [Старого пса непристойно мішати в нашу компанію (Куліш)];4) (двоить землю) переорювати, двоїти (поле, ріллю, ниву);5) (кому, чему) заважати, перебивати, перешкоджати, бути (ставати) на (у) перешкоді или на заваді, (диал.) перебаранчати, перечіплювати, непутити кому, чому в чому, (останавливать) перепиняти кого; срв. Помешивать 2. [Я вам тут не заважаю? (Звин.). Почув, що не зможе батька зарізати, - таки щось перебиває (Крим.). Буде у вас своя кімната, ніхто вам не перешкоджатиме (Кониськ.). Йому й муха на заваді (Номис). Жінці перебаранчає, злізти з воза повність тіла (Н.-Лев.). Це мені непутить отой Улас (Грінч.). Намірився вчинити те, що гадав, але щось у душі його перепиняло (Крим.)]. Не -айте мне работать - не заважайте (не перебивайте, не перешкоджайте) мені працювати. Что нам -ет ехать? - а) що нам заважає (перешкоджає) їхати? б) (почему бы нам не ехать?) (а) чом-би нам не (по)їхати? Не -ет, не -ло бы - не вадить, не завадить, не пошкодить, не вадило-б, не завадило-б, не пошкодило-б, (диал.) не непутило-б. [Не вадить зробити деякі висновки (Єфр.). Воно не завадить трохи позбутися ілюзій (Крим.). Звертатися до часів минулих дуже не вадило-б і в наші часи (Доман.). Хоч-би й десятку дали, то воно не непутило-б (Миргородщ.)]. Это не -ет знать - це не завадить, не завадило-б, не пошкодило-б знати. Мешанный -1) мішаний, калатаний, колочений, перегортаний, тасований, збиваний, перемішаний, сколочений, перегорнутий и перегорнений, стасований, збитий;2) мішаний, змішаний и т. п.* * *I меш`ать(быть помехой в чём-л.) заважа́ти; ( препятствовать) перешкоджа́тиII1) ( перемешивая) мішати; ( разбалтывая) розмі́шувати; ( о жидкости) колоти́ти2) (соединять разнородное, смешивать) міша́ти, змі́шувати3) ( принимать одно за другое) міша́ти; змі́шувати; ( путать) плу́тати, сплу́тувати -
12 прикалывать
приколоть1) что к чему - приколювати, приколоти, (булавкой, иголкой и т. п.) пришпилювати, пришпилити що до чого; (пригвоздить копьём, колом и т. п.) пристромлювати, пристромити, приштрикувати, приштрикнути кого, що до чого; (о мн.) поприколювати, попришпилювати и т. д. [Взяв рожен і приштрикнув її у потилицю до землі (Гринч. II.). Закопай і осичиною пристроми];2) кого (заколоть) - доколювати, доколоти, заколоти. [Доколов його шаблею]. Приколотый -1) приколений и приколотий, пришпилений, пристромлений, приштрикнутий. Бабочки -лоты под стеклом - метелики пришпилені під склом;2) доколений и доколотий, заколений и заколотий. -ться -1) приколюватися, пришпилюватися, пристромлюватися, приштрикуватися, бути приколеним, пришпиленим и т. д.;2) доколюватися, бути доколеним.* * *несов.; сов. - прикол`оть1) прико́лювати, приколо́ти и поприко́лювати; ( пришпиливать) пришпи́лювати, пришпили́ти и попришпи́лювати2) ( приканчивать колющим оружием) зако́лювати, заколо́ти; приштри́кувати, приштрикну́ти, (несов. прирезать) зарі́зати, доколо́ти -
13 заделывать
техн., несов. заде́лывать, сов. заде́латьвправля́ти, заправля́ти; ( забивать) забива́ти, заби́ти; ( закладывать) заклада́ти, закла́сти; ( заравнивать) зарі́внювати, зарівня́ти; ( замазывать) зама́зувати, зама́зати; ( замуровывать) замуро́вувати, замурува́ти; ( закреплять) закрі́плювати, закріпи́ти -
14 заделывать
техн., несов. заде́лывать, сов. заде́латьвправля́ти, заправля́ти; ( забивать) забива́ти, заби́ти; ( закладывать) заклада́ти, закла́сти; ( заравнивать) зарі́внювати, зарівня́ти; ( замазывать) зама́зувати, зама́зати; ( замуровывать) замуро́вувати, замурува́ти; ( закреплять) закрі́плювати, закріпи́ти -
15 заделывать
заделать1) (проём, дыру) заробляти и зароблювати, заробити, залатувати, залатати, забивати, забити що, (плотно) затушковувати, затушкувати що, (заложить) закладати, закласти що чим, (только камнем) замуровувати, замурувати. -лать окно - забити (закласти, замурувати) вікно. -вать щели в чём-л. чем-л. - зашпаровувати, зашпарувати що чим:2) строит. (вделать внутрь стены) - заправляти, заправити, вмуровувати, вмурувати, вмазувати, вмазати що (в стіну);3) (долг) відробляти, відробити. Заделанный - зароблений, залатаний закладений, затушкований, зашпарований; заправлений, вмурований, вмазаний; відроблений.* * *несов.; сов. - зад`елать1) ( забивать) забива́ти, заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш и мног. позабива́ти; ( закрывать) затуляти, затули́ти и мног. позатуля́ти; ( закладывать) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти; ( замуровывать) замуро́вувати, замурува́ти и мног. позамуро́вувати; ( замазывать) зама́зувати, зама́зати, -ма́жу, -ма́жеш и мног. позама́зувати, (трещины, щели) зашпаро́вувати и шпарува́ти, зашпарува́ти и мног. позашпаро́вувати и пошпарува́ти; ( запаковывать) запако́вувати, запакува́ти и мног. позапако́вувати и попакува́ти; ( заравнивать) зарі́внювати, зарівня́ти и мног. позарі́внювати\заделывать лать решёткой — заґратува́ти
2) ( семена) с.-х. загорта́ти, загорну́ти и мног. позагорта́ти -
16 косяк
1) (часть чего-либо клином) косяк (-ка). -сяк глины, соли - см. Глыба, Ком. Резать, долбить и т. п. -ком - різати, довбати и т. п. - косяка, навскіс, укосом;2) (клин земли) косяк, заріг (-рогу), заріжок (-жка);3) (дверной боковой) одвірок (-рка), (верхний) гла[о]вень, наголовень (-вня), наголовач, кубук, (оконный боковой) лутка, (зап.) варцаб, варцаба. [А наймичка у порога вхопилась руками за одвірок (Шевч.). Я за луткою, коло вікна сиджу (Г. Барв.)];4) (лошадей) косяк (-ка), табунець (-нця);5) (вставка в рубахе) клинець (-нця), кутець (-тця);6) (улей) колодка, пень (р. пня) стоян (-на);7) (сходня с судна) східня, сходень (-дня), кладка;8) (руно рыбы) табун, табунець (-нця);9) (долото) гурик;10) (снасть) кодолянка.* * *I II(гурт, стая) кося́к, -а, табу́н, -а -
17 врезывать
-ся, врезать, -ся1) врізувати, -ся, врізати, -ся, вдаватися, вдатися, вганятися, вігнатися. [У землю ту, мов величезний клин, вганялося далеко синє море (Грінч.)]; в'їдатися, в'їстися. [Обручка в'їлася в палець]. Врезаться топором (в дерево, в ряды войска) - врубатися. -ться в песок (о судне) - зашихуватися; (увязнуть в песок, снег, грязь) зашеретуватися, зарізатися, умулитися. -ться (в чужие владения) через покупку земли - вкуплятися, вкупитися. -ться в память - датися (вдатися) в тямку, вбитися (в'їстися) в тямку, в помку, в мозок [Мабуть добре Московщина в тямку їй далася (Шевч.)], врізатися, врізатися в пам'ять;2) (влюбиться) втіпатися (втьопатися) в кого.* * *см. врезать -
18 потому
тим, отим, тому, того, через те, то, ото. [Мене ніхто не розуміє, і це не тим, ніби я якась загадкова натура (Л. Укр.). Отим мені і жаль стане матери-небоги (Шевч.). Тому ми й звемося зарічани, що живемо за річкою]. -му-то - тим-то, тому-то и т. д. -му что (ибо) - бо, тому що, того що, тим що, що. [Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю (Пісня). Звали наших предків сусіди Полянами, що вони в полях кохались (Кул.)]. -му, что - того, тому, тим и т. д., що. [Кінь вороненький того зажурився, що ще сьогодні води не напився (Пісня). Не прийшов тому, що був хорий]. Не люблю его, -му что он лгун - не люблю його, бо він брехун. Я согласен, -му что вы этого желаете - згоджуюсь, бо (тому що) ви цього бажаєте. Он сказал так не -му, что хотел сделать мне зло - він сказав так не тому (не через те), що хотів мені лихо заподіяти.* * *1) нареч. тому́, че́рез те, того́, тим, оти́м; диал. зати́м2) союз\потому что — бо, тому́ що, че́рез те що, того́ що; позая́к
См. также в других словарях:
зарѣзати — Зарезать зарѣзати убить режущим оружием (1): Тогда пущашеть (Боян) і̃ соколовь на стадо лебедѣи: которыи дотечаше, та преди пѣснѣ пояше старому Ярославу, храброму Мстиславу, иже зарѣза Редедю предъ пълкы Касожьскыми. 3 4. Тъгда оканьныи Горясѣръ… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
зарізати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зарізати — ріжу, ріжеш, Пр. Зарізати; вбити ножем або чимсь гострим Зарізати козу; забити вола; заколоти свиню; затяти куру; застрілити зайця; зімати й задусити тхоря, втопити кота … Словник лемківскої говірки
зарізати — [зар’і/затие] р і/жу, р і/жеиш; нак. р і/ж, р і/жтеи … Орфоепічний словник української мови
зарізати — і/жу, і/жеш, док., перех. 1) Убити ножем або взагалі чим небудь гострим. || Убити на м ясо (свійську птицю, свійських тварин). || Наїхавши, вбити (про поїзд, трамвай). || розм. Загризти (про хижих тварин). •• Хоч зарі/ж а) (у сполуч. з дієсл.… … Український тлумачний словник
зарізаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зарізати 1). || зарі/зано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
зарізатися — і/жуся, і/жешся, док. Зарізати себе … Український тлумачний словник
порізати — і/жу, і/жеш, док., перех. 1) || чого. Нарізати в певній кількості. || Б ючи чимось гострим, порвати, пошматувати що небудь. || Розпиляти (дрова, дошки і т. ін.). 2) Зробити надрізи на поверхні чого небудь; ріжучи, пошкодити в багатьох місцях. ||… … Український тлумачний словник
убити — I = вбити, убивати, вбивати (позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо), забити, забивати, зарубати, зарубувати, заколоти, зарізати, застрелити, застрелювати, у[в]разити, у[в]ражати, звалити, звалювати, у[в]гробити … Словник синонімів української мови
порізатися — і/жуся, і/жешся, док., розм. 1) Поранити себе ножем або взагалі чим небудь гострим, ріжучим; урізатися. 2) Зарізатися (про багатьох). || Зарізати, порізати один одного. 3) перен., розм. Не скласти іспиту (про всіх чи багатьох). 4) перен., фам.… … Український тлумачний словник
понарізувати — ую, уєш і понаріза/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Нарізати багато чого небудь. 2) Зарізати багато птахів, тварин на м ясо. 3) Віддати в користування, відмірявши багатьом (земельні ділянки) … Український тлумачний словник