-
1 завчати
= завчитиto learn; to memorize -
2 завчати
зау́чивать, зау́чить; (соверш.) затверди́ть -
3 завчити
= завчати -
4 втравливать
и Втравлять втравить1) (о собаках, соколах) вимуштровувати, вимуштрувати до полювання; (о людях) завчати кого до чого;2) нацьковувати (нацькувати) когось (укупі з иншими) проти кого, проти чого, затягати (затягти) своїми підмовами когось, проти кого, проти чого, втягати, втягти. [Хтять і нас затягти в цю ворожнечу].* * *несов.; сов. - втрав`ить1) охотн. вимуштро́вувати, ви́муштрувати2) (перен.: вовлекать) утя́гувати и утяга́ти, утягну́ти и утягти́ -
5 выучивать
-ся, выучить, -ся вивчати, -ся, вивчити, -ся, навчати, -ся, навчити, -ся (чему - чого). [Хто тебе навчив цієї пісні? Навчайся всього путнього = всему полезному]; завчати, -ся, завчити, -ся чого; (подучивать) підучувати, підучити. Выучиваемый - виучуваний. Выученный - вивчений, навчений.* * *несов.; сов. - в`ыучитьвивча́ти, ви́вчити и мног. повивча́ти и повчи́ти, виу́чувати, ви́учити и мног. повиу́чувати -
6 долбить
долбливать, долбнуть1) довбати, довбти, довбонути, продовбувати. [Вода і камінь довбе. Крапля по краплі - продовбує скелю (Дніпр. Чайка)]. Долбящий - довбало, довбун, довбач. Долбленый - довбаний.2) завчати - см. Зубрить.* * *1) довба́ти2) ( твердить) товкти́, товкма́чити; ( говорить вздор) торо́чити3) ( зубрить) зубри́ти, товкти́ -
7 зады
1) забіч (-бочи), забіччя, забічні вулиці, край (села);2) задвірок (-рку), задвір'я, загуменок (-нку);3) те, що вчилося давніше, минуле, початки. Твердить, повторять -ды - товкти старе, вертатися до початків, знову довбати старе, завчати недовчене, (перенос.) жувати (перетирати) стару жуйку; 4 -5) см. Задок 4, 5.* * *см. зад 2), 3) -
8 затверживать
-ся, затвердить, -ся затверджувати, -ся, затвердити, -ся, завчати, -ся и заучувати, -ся, завчити, -ся (напам'ять). Затверженный - затверджений, заучений.* * *несов.; сов. - затверд`ить1) затве́рджувати, затверди́ти; завча́ти, завчи́ти, зау́чувати, заучи́ти, -учу́, -у́чиш2) (сов.: начать повторять одно и то же) затверди́ти, прен. заторо́чити -
9 заучивать
заучить заучувати и завчати, завчити, вивчати, вивчити, затверджувати, затвердити що. [Хочу добре завчити романс та дві українські пісні (Н.-Лев.)]. Заученный - заучений, завчений, вивчений, затверджений. -ться - заучуватися, завчитися и т. д.* * *несов.; сов. - зауч`итьзавча́ти, завчи́ти и мног. позавча́ти, зау́чувати, заучи́ти, -учу́, -у́чиш и мног. позау́чувати -
10 ловля
1) (ловление) ловіння, ловлення, ловля, ловитва, виловля. [На ловитву з багачами засів потай миру (Куліш). У ставку не погана виловля (Звин.)]. Какова пса -ля, такова ему и кормля - як пес гавкає, так його й годують. Ловкий в -ле - ловний, ловучий, імливий; см. Ловчивый. Жемчужная ловля (место) - перлове ловище. Рыбная -ля (место и промысл) - риболовля, (только место) риболовище. Занятие рыбной -лей - см. Рыболовство. Заработать рыбной -лей - зарибалити. Пойти на рыбную -лю - піти на рибу, піти риби ловити. Звериная -ля - полювання, (у)лови (-вів); срв. Охота. [Не тоді собак годують, як на влови йдуть (Номис). Сіда на коня й їде на полювання (Рудч.)]. Обучать сокола для -ли - заправляти (завчати) сокола на лови (Номис). -ля раков в норах - печерування раків;2) см. Улов.* * *1) ( действие) ло́вля, ло́ви, -вів, лови́тва, лові́ння, ло́влення2) ( место для ловли) ло́вля, ло́вище -
11 подучать
и подучивать подучить1) кого чему (учить) - підучувати, підучити и підовчити, (о мн.) попідучувати кого чого. [Попідучував учнів української мови];2) что (учить на память) - підучувати, підучити, підовчити, завчати, завчити, (о мн.) попідучувати, позавчати чого, що (напр., вірша, лекцію, пісень, мов). -чить немецкий язык - підучити німецької мови;3) кого на что (подущать) - навчати, навчити, направляти, направити, (о мн.) понавчати кого на що; см. Подстрекать, Подущать. Дурака на всё -чишь - дурня на все направиш (навчиш). Подученный - підучений, підовчений; навчений, направлений. -ный кем на что - навчений від кого на що.* * *см. подучивать 2) -
12 Натверживать
натвердить1) натверджувати, твердити, натвердити, наказувати, наказати, натовкмачувати, натовкмачити чого кому (втемяшивать) втовкмачувати, втовкмачити (в голову) що кому; срв. Натолковывать 1;2) -вать урок - витверджувати (затверджувати, завчати и заучувати) завдання (лекцію). Натверженный - натверджений, наказаний, натовкмачений, втовкмачений (у голову). -ться -1) - а) (стр. з.) натверджуватися, наказуватися, бути натверджуваним, твердженим, наказуваним, натвердженим, наказаним; б) витверджуватися, затверджуватися, заучуватися, бути ви[за]тверджуваним, заучуваним;2) (вдоволь, сов.) натвердитися, направитися свого; (заучивая напамять) натовктися, натрубитися и т. п.; срв. Твердить и Зубрить 3.
См. также в других словарях:
завчати — а/ю, а/єш і рідше зау/чувати, ую, уєш, недок., завчи/ти, чу/, чи/ш і рідше заучи/ти, учу/, у/чиш, док., перех. 1) Старанно запам ятовуючи, добре, міцно засвоювати. 2) розм., рідко. Привчати себе до чого небудь, виробляти певну навичку … Український тлумачний словник
завчати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
визубрювати — юю, юєш, недок., ви/зубрити, рю, риш, док., перех., розм. Механічно завчати що небудь, не вникаючи у зміст … Український тлумачний словник
завчання — я, с. Дія за знач. завчати 1) … Український тлумачний словник
завчатися — а/юся, а/єшся і рідше зау/чуватися, уюся, уєшся, недок., завчи/тися, чу/ся, чи/шся і рідше заучи/тися, учу/ся, у/чишся, док. 1) тільки док. Старанно і довго вивчаючи що небудь, забути про все інше. 2) тільки недок. Пас. до завчати і … Український тлумачний словник
завчити — див. завчати … Український тлумачний словник
заучити — див. завчати … Український тлумачний словник
заучувати — див. завчати … Український тлумачний словник
схоплювати — юю, юєш, недок., схопи/ти, схоплю/, схо/пиш; мн. схо/плять; док., перех. 1) Брати, хапати кого , що небудь швидким рухом рук, зубів і т. ін. || Хапати лапами, дзьобом (про тварин, птахів). || за що. Хапаючи за що небудь, тримати, стискати. || за… … Український тлумачний словник
вивчати — 1) = вивчити (що навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій н. галузі), у[в]чити, опановувати, опанувати, оволодівати, оволодіти (чим), студіювати, проходити, пройти, штурмувати, у[в]гризатися (в що); пізнавати, пізнати, у[в]знавати,… … Словник синонімів української мови