-
1 поєднати
матем.; техн.; физ. совмеща́ть, сочета́ть -
2 приєднати
техн. подсоединя́ть, присоединя́ть -
3 единить
єднати кого, з'єднувати. [Єднай, батьку, Україну (Кул.)].* * *єдна́ти; ( объединять) об'є́днувати, -ную, -нуєш -
4 лучыць
єднатиз'єднуватисполучати -
5 forene
єднати, об'єднувати, сполучати -
6 jednać
єднати; мирити (книжн.) -
7 подряжать
подрядить рядити, порядити, згоджувати, згодити, підгоджувати и підгоджати, підгодити, підряджати, підрядити, єднати, з'єднати, поєднати, під'єднати, (о мног.) поєднати кого. [Порядив столярів, мулярів. Згодив візника]. Подряженный - поряджений, згоджений, підгоджений, з'єднаний, поєднаний, підряджений. Извощики -жены - візників поряджено, згоджено.* * *несов.; сов. - подряд`итьпідряджа́ти, підряди́ти, найма́ти, найня́ти и понайма́ти; догово́рювати, договори́ти, несов. ряди́ти, ладна́ти; диал. годи́ти, згоди́ти, поряджа́ти, поряди́ти, зряджа́ти, зряди́ти, підгожа́ти, підгоди́ти -
8 воссоединять
воссоединить єднати, приєднати, знову (наново) єднати (з'єднати, з'єдночити), знову (наново) злучати (злучити), знову (наново) сполучати (сполучити).* * *несов.; сов. - воссоедин`итьвозз'є́днувати, возз'єдна́ти; об'є́днувати, об'єдна́ти, з'є́днувати, з'єдна́ти, злуча́ти -
9 объединять
объединить об'єднувати, об'єднати, поєднувати, поєднати, єднати, з'єднати, єдинити, з'єдинити, єдночити, з'єдночити, гуртувати, згуртувати, зводити, звести до одного гурту, потоваришити кого. Объединяемый - об'єднуваний, поєднуваний, з'єдночуваний. Объединённый - об'єднаний, поєднаний, з'єднаний, з'єдночений, згуртований.* * *несов.; сов. - объедин`итьоб'є́днувати, об'єдна́ти; ( соединять) поє́днувати, поєдна́ти; ( сплачивать) гуртува́ти и згурто́вувати, згуртува́ти -
10 примирять
примирить мирити, помирити, примиряти, примирити, (соглашать) годити и погоджувати, погодити, єднати, поєднати, ладнати, поладнати кого, що з ким, з чим, до миру (до згоди) приєднувати, приєднати кого з ким. [Ці (класові) інтереси так само не можна погодити, як не погодити інтересів вовків і овець (Азб. Ком.). Поєднає з недолею і з людьми (Шевч.). Як його ладнати чорне з білим? (Грінч.). Батька з сином знов до згоди приєднайте (Сам.)]. -рить враждебные (враждующие) лагери, стороны - погодити (поєднати) ворожі табори, сторони. Примирённый - помирений, погоджений, поєднаний з ким, з чим. -рённый с судьбой - примирений з долею.* * *несов.; сов. - примир`итьпримиря́ти, примири́ти, несов. замири́ти; ( мирить) мири́ти, помири́ти, несов. погоди́ти -
11 злучаць
вступативступитигуртуватиєднатизгуртовуватизгуртуватиз'єднайтесяз'єднатиз'єднатисяз'єднуватиз'єднуватисяоб'єднатиоб'єднуватиоб'єднуватисяпоєднатипоєднуватиприєднатисяприєднуватисясполучіться -
12 злучыць
вступативступитигуртуватиєднатизгуртовуватизгуртуватиз'єднайтесяз'єднатиз'єднатисяз'єднуватиз'єднуватисязлучитиоб'єднатиоб'єднуватиоб'єднуватисяпоєднатипоєднуватиприєднатисяприєднуватисясполучитисполучіться -
13 яднацца
вступативступитигуртуватиєднатизгуртовуватизгуртуватиз'єднайтесяз'єднатиз'єднатисяз'єднуватиз'єднуватисяоб'єднатиоб'єднуватиоб'єднуватисяпоєднатипоєднуватиприєднатисяприєднуватисясполучіться -
14 яднаць
вступативступитигуртуватиєднатизгуртовуватизгуртуватиз'єднайтесяз'єднатиз'єднатисяз'єднуватиз'єднуватисяоб'єднатиоб'єднуватиоб'єднуватисяпоєднатипоєднуватиприєднатисяприєднуватисясполучітьсяспоювати -
15 knock
1. n1) стук2) удар; поштовх3) пагорб4) діал. піщана мілина5) тех. детонація, стук (у двигуні)6) амер., розм. різка критика7) pl причіпки, нападки, зауваження8) розм. подача м'яча (крикет)◊ to get the knock — бути вигнаним з роботи; театр. бути погано прийнятим публікою
2. v1) стукати; постукати2) ударяти; битиto knock smb. on the head — ударити когось по голові; розм. убити когось ударом у голову
3) тех. працювати з перебоями, стукати4) розм. дивувати, уражати, приголомшувати5) амер., розм. різко критикувати; принижувати гідність, недооцінювати6) амер., розм. чіплятися; нападати, пускати шпильки□ knock back — розм. пиячити; жерти
□ knock down — збити, звалити (з ніг); ламати, зносити, руйнувати (будівлі); спростувати (доказ тощо); розм. збивати, знижувати (ціни); продавати з аукціону (з молотка); амер., розм. розтринькувати (гроші); амер., розм. привласнювати гроші за проїзд
□ knock in — забивати (цвях тощо); розм. достукатися, попасти додому (після того як ворота зачинені)
□ knock into — заганяти, забивати (тж перен.)
to knock smth. into smb.'s head — утовкмачити комусь шось
□ knock off — збивати; зносити; змахувати, струшувати; розм. знижувати (ціну); утримувати, відраховувати (суму); розм. припиняти; кидати роботу; розм. швидко зробити
□ knock out — вибивати; перемогти, здолати
□ knock together — зіштовхуватися; стукатися; наспіх збивати
□ knock under — підкорятися, здаватися
□ knock up — ударом підкидати; розм. розбудити стуком
□ knock up against — наражатися на; стикатися з
◊ to knock at an open door — ломитися у відчинені двері
◊ to knock cold, to knock for six — розм. приголомшити, ошелешити
◊ to knock home — утовкмачувати
◊ to knock smb.'s head off — легко випередити когось
◊ to knock smb. into a cocked hat — завдати комусь поразки; розбити чиїсь докази; сильно поколошматити когось
◊ to knock under board — звалитися п'яним, напитися
* * *I n1) стук, стукіт2) удар, штовхан; поштовх3) тex. детонація, стукіт ( у двигуні)4) aмep. різка критика; pl причіпки, нападки, зауваження5) подача м'яча ( у крикеті)6) неприємність; лихо; удар ( долі); невдача; збиток7) cл. аукціон, продаж з молоткаII vto get the knock — бути вигнаним з роботи миcт. з тріском провалитися, напитися
1) стукати; стукатися, постукати; підняти, розбудити стуком (у двері; тж. knock up)2) ударяти; бити; ( into) вбивати (нaпp., цвях); ( against) натрапляти, зустрічати; збити (нaпp., з ніг); ( into) з'єднати, об'єднати, сколотити3) тex. працювати з перебоями, стукати4) дивувати, вражати, приголомшувати5) різко критикувати; чіплятися, нападати6) cл. заарештувати, забрати7) cл. домогтися ( мети); забезпечити ( успіх); опанувати ( чим-небудь); добре підготуватися ( до іспиту); володіти ( предметом)III n1) пагорб, горб2) дiaл. піщана обмілина -
16 unite
Inстаровинна англійська золота монета (20 шилінгів)IIv* * *I [juː'nait] v1) сполучатиto unite the parts with cement — скріпляти частини цементом; з'єднуватися
oil and water will not unite — масло, вода не з'єднуються
2) об'єднатиties of friendship unite our two countries — наші дві країни зв'язують узи дружби; об'єднуватися
England and Scotland united in 1706 — Англія, Шотландія об'єднувалися в 1706 році
to unite in an attempt to do smth — об'єднатися для того, щоб зробити що-н.; (in) проявляти одностайність; бути заразом
II [`juːnait] nthey were united in deploring the unprecedented rise in military expenditures — вони одностайно /як один/ засудили беспрецедентне зростання витрат на військові потреби
-
17 договаривать
договорить1) (кончать речь) договорювати, договорити, доказувати, доказати, домовляти, домовити;2) (заключать условие) договоряти кого, годити, загодити кого, домовляти, домовити кого, єднати, поєднати, під'єднати, ладнати, рядити, порядити, підрядити, срв. Договариваться. [Договорили і попа (Котл. Енеїда II). Сина женю, то оце ходили батюшку годити. - А я вже загодив. Не страшно женитися, а страшно попа єднать. Пішов майстрів ладнати. Чи не ви рядите під хуру? Я вже й візника на взавтра порядив]. Договоренный - договорений, згоджний, поєднаний, поряджений.* * *несов.; сов. - договор`итьдогово́рювати, договори́ти, домовля́ти, домо́вити; ( досказывать) дока́зувати, доказа́ти -
18 нанимать
нанять1) кого - наймати, на(й)няти, (о мног.) понаймати, (договаривать) єднати, поєднати, з'єднати, рядити, порядити, підрядити, годити, згодити, договоряти, договорити кого. [Пішов наймати наймита (Рудч.). Не сердься, найму взавтра музики (Н.- Лев.). Дівчат на буряки понаймав (Г. Барв.). (Земство) одну стару бабу поєднало служити коло лікарні (Яворн.). Я от землеміра з'єднав, щоб переміряв ваш наділ (Кониськ.). Ще з вечора треба порядити візника (Звин.). Мені треба було згодити візника (Н.-Лев.). Пішов договоряти молотників (Звин.)];2) что - наймати, на(й)няти, (о мног.) понаймати що. [Наймаємо собі маленьке приміщення у великому будинкові (Київщ.). Молебінь наняла аж на цілого карбованця (Тесл.)];3) (отдавать в наём) винаймати, винайняти и (зап.) винаймити, наймати, на(й)няти, (о мног.) повинаймати, понаймати що. Нанимаемый - найманий; винайманий. Нанятый и Нанятой -1) на(й)нятий, найманий, (о мног.) понайманий, (договорённый) поєднаний, з'єднаний, поряджений, підряджений, згоджений, договорений. -тый работник - найманий робітник (-ка), наймит (-та), (-тый на определ. срок) строковий (-вого) (робітник);2) на(й)нятий, найманий, (о мног.) понайманий. [Живемо не в своїй хаті, а в нанятій (Звин.)];3) винайнятий, винаймлений и т. д.* * *несов.; сов. - нан`ятьнайма́ти, найня́ти, -йму, -ймеш и мног. понайма́ти; ( подряжать) годи́ти, -джу́, -диш, згоди́ти, диал. поряджа́ти, поряди́ти, -ряджу́, -ря́диш -
19 Заподряжать
заподрядить рядити, підряджати, підрядити, домовляти, домовити, єднати, поєднати, під'єднувати, під'єднати, контрактувати, законтрактувати кого, що. -
20 Помолвливать
помолвить1) заручати, заручити, засватати кого;2) єднати, поєднати, під'єднати кого (напр. робітників);3) см. Поговаривать. Помолвленный - заручений, засватаний. [Гарна дівка, як засватана].
См. также в других словарях:
єднати — I (бути, ставати основою, причиною для близьких стосунків між ким н.), ріднити, братати, зближати, зближувати, зблизити, об єднувати, об єднати, з єднувати, з єднати, поєднувати, поєднати, пов язувати, пов язати, зв язувати, зв язати, зріднювати … Словник синонімів української мови
єднати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) рідко. Скріплювати щось яким небудь способом. 2) Встановлювати сполучення, зв язок із чим небудь, між чим небудь. || Встановлювати спілкування між ким , чим небудь за допомогою засобів зв язку. 3) Створювати між ким… … Український тлумачний словник
єднати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
їднати — їднам, наш, нат, Ол. Найняти. Слугів їднают на Новий рік … Словник лемківскої говірки
під'єднати — а/ю, а/єш, док., під є/днувати, ую, уєш, недок. Приєднати до основного джерела живлення або управління … Український тлумачний словник
виєднати — Виєднати: випросити [V] тут: довідатися, дізнатися [54] … Толковый украинский словарь
поєднати — кого (399) домовитися з ким [MО,V] … Толковый украинский словарь
виєднати — аю, аєш, док., діал. Виклопотати … Український тлумачний словник
від'єднати — див. від єднувати … Український тлумачний словник
возз'єднати — див. возз єднувати … Український тлумачний словник
з'єднати — див. з єднувати … Український тлумачний словник