-
1 жати
I( збирати хліб) to reap, to harvest, to crop, to mow, to cut corn, to gather inII(давити, стискувати, мулити) to squeeze, to press, to strain, to wring out, to hurt; ( про взуття) to pinch -
2 жати
-
3 жати
მკა; მოჭერა -
4 жати
муляць -
5 жати
ormaq -
6 освіжати
= освіжити -
7 просвіжати
= просвіжитиto refresh, to air -
8 відсвіжати
см. відсвіжуватиосвежа́ть -
9 освіжати
освежа́ть -
10 підсвіжати
= підсвіжи́типодсвежа́ть, подсвежи́ть -
11 просвіжати
= просвіжи́тиосвежа́ть, освежи́ть, просвежа́ть, просвежи́ть -
12 одсвіжати
odswiżatyдієсл. -
13 освіжати
-
14 освіжати
განახლება -
15 освіжити
= освіжитися; док. див. освіжати, освіжатися -
16 просвіжити
= просвіжитися; док. див. просвіжати, просвіжатися -
17 вижимати
= ви́жати1) выжима́ть, вы́жать; ( извлекать известное количество) нажима́ть, нажа́ть; выда́вливать, вы́давить2) спорт. выжима́ть, вы́жать -
18 вижинати
= ви́жативыжина́ть, вы́жать; ( кончать жать) отжина́ть, отжа́ть; (только соверш.: сжать всё) вы́жать, пережа́ть -
19 відання
веде́ниенале́жати до ві́дання — подлежа́ть веде́нию
-
20 відлежувати
= відле́жатиотлёживать, отлежа́ть
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Жати — Муниципалитет Жати Jati Страна БразилияБразилия … Википедия
жати — I жну, жнеш, недок., перех. Зрізати біля кореня стебла хлібних та інших трав янистих рослин. II жму, жмеш, недок., розм. 1) перех. Стискати що небудь з силою. 2) перех., перен. Пригноблювати, експлуатувати кого небудь. 3) неперех., перен.… … Український тлумачний словник
жати — I [жа/тие] жму, жмеш, жмеимо/, жмеите/; нак. жми, жм іт (тиснути) II [жа/тие] жну, жнеш, жнеимо/, жнеите/; нак. жни, жн іт (зрізати) … Орфоепічний словник української мови
жати — 1 дієслово недоконаного виду зрізувати жати 2 дієслово недоконаного виду тиснути розм … Орфографічний словник української мови
бѣжати — БѢЖ|АТИ (456), ОУ, ИТЬ гл. 1.Бежать, передвигаться бегом: ѥгда же то грѩдущеѥ видѣ издалеча зосиму начатъ тещи и бѣжати в нутренюю пустыню. зосима же забы свою старость. и труды путны˫а. быстро течаше. хотѩ постигнути бѣжаше. СбЧуд XIV, 60б; горе … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
побѣжати — ПОБѢЖ|АТИ1 (9*), ОУ, ИТЬ гл. 1.Побежать, направиться кудал.: ѿ посадника сидора … здѣ тировалъ нездильце вашь во пльсковѣ. търговалъ съ кѹмордою. и не доплатилъ кѹморде •к• гривенъ серебра… а ивана… въвелъ въ порѹкѹ. а иванъ в новъгородъ. и ѡнъ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
нарѧжати — НАРѦЖА|ТИ (6*), Ю, ѤТЬ гл. 1.Снаряжать, готовить, приводить в порядок: Михалку доспѣвающю ‹с брто(м) [так!] своимъ Всеволо(до)мъ› и нарѧжаючи полкы сво˫а. ЛЛ 1377, 127 (1176); почаша [татары] нарѧжати лѣсы. и порокы ставиша до вечера. Там же, 160 … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
отъбѣжати — ОТЪБѢЖ|АТИ (32), ОУ, ИТЬ гл. 1.Убежать, отбежать: и видѣвъ аравитинъ страшна лва и ѹжашесѧ. и оставле вьльблуды и ѿбѣжа. Пр 1383, 14г; приключисѧ емѹ срѣсти серны и лань˫а. хотѧща же животна˫а издалеча ѿбѣжати. и возпи по(п) гла(с)мъ велик(ы)мь… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
бѣжати — Бежать бѣжати (2) 1. Быстро нестись, устремляясь куда н.: Не буря соколы занесе чресъ поля широкая галици стады бѣжать къ Дону Великому. 6 7. Гзакъ бѣжитъ сѣрымъ влъкомъ, Кончакъ ему слѣдъ править къ Дону Великому. 11. 1097: Алтунопа же пригна къ … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
підсвіжати — а/ю, а/єш, недок., підсвіжи/ти, жу/, жи/ш, док., перех., розм. Злегка освіжати кого небудь … Український тлумачний словник
въбѣжати — ВЪБѢЖ|АТИ (8), ОУ, ИТЬ гл. Вбежать куда л.: пльсковичи вбѣжаша в новъгородъ. с женами и с дѣтьми. ЛН XIII XIV, 128 (1240); кн҃зь юрьи самъ оубѣжа в малѣ. и вбѣжа въ пльсковъ. Там же, 162 об. (1322); дидум же некто кр҃ть˫анъ... вниде к нѣи она же… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
