оновлювати

См. также в других словарях:

• оновлювати — див. оновляти …   Український тлумачний словник

• оновлювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• воскрешати — а/ю, а/єш, недок., воскреси/ти, ешу/, еси/ш, док., перех. 1) Повертати кого небудь до життя; оживляти. 2) перен. Відбудовувати, відновлювати що небудь. 3) перев. док., перен. Підтримувати духовно, оновлювати; надихати. 4) перен. Пригадувати,… …   Український тлумачний словник

• новити — влю/, ви/ш, недок., перех., розм. Оновлювати …   Український тлумачний словник

• онова — и, ж., рідко. 1) Дія за знач. оновити, оновляти, оновлювати. 2) Те саме, що обнова …   Український тлумачний словник

• оновлюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до оновлювати …   Український тлумачний словник

• оновлювання — я, с. Дія за знач. оновлювати і оновлюватися …   Український тлумачний словник

• освіжати — а/ю, а/єш, рідко осві/жувати, ую, уєш, недок., освіжи/ти, жу/, жи/ш, док., перех. 1) Робити свіжим, чистим. || безос. || Викликати відчуття свіжості, прохолоди. 2) Знімати з кого небудь відчуття втоми, відновлювати чиїсь сили, повертати комусь… …   Український тлумачний словник

• поновлювати — I = поновити (що надавати нового / попереднього вигляду, стану тощо, додаючи щось нове), поновляти, відновлювати, відновляти, відновити, оновлювати, оновляти, оновити, повертати, повернути (що, до чого) II ▶ див. відбудовувати, відтворювати 1),… …   Словник синонімів української мови