-
1 егоїзм
ЕГОЇЗМ ( від лат. ego - я) - любов до себе. Е. - етичний принцип, протилежний альтруїзму; згідно з ним поведінка людини визначається, насамперед, інтересами її власного "Я". Виникнення Е. в просторі культури обумовлюється соціальною трансформацією природного інстинкту самозбереження. Усвідомлення цінності власного "Я" є необхідною умовою становлення людської особистості, а також важливим елементом суспільного життя: без почуття та усвідомлення власної цінності неможливе почуття та усвідомлення цінності іншої людини. Поза принципом Е. неможлива самореалізація особистості, прагнення до вдосконалення. Проте його абсолютизація може призвести й до морально негативних наслідків, коли "Я" та життя іншої людини розглядаються лише як засоби для реалізації цілей суб'єкта, що дотримується принципу Е. Як етичний принцип Е. обґрунтовується у філософії Просвітництва - Спіновою у Нідерландах, Гоббсом та Мандевілем в Англії, Гельвеціем та Гольбахом - у Франції. Останній є засновником "розумного Е.", який був розвинутий іншими представниками франц. Просвітництва. Кант негативно ставився до принципу Е., вважаючи моральним егоїстом того, хто всі зусилля зосереджує на собі. В XIX ст. принцип Е. був розвинутий насамперед в концепціях Штирнера та Ніциіе. У XX ст. розмаїття етичних напрямів обумовлює й різне ставлення до проблеми Е. - від позитивного обґрунтування Фройдом до його спростування Муром. Фромм вважав, що Е. не тільки не є синонімом любові до себе, а, навпаки, становить її діаметральну протилежність на тій підставі, що він заперечує любов взагалі.С. Кисельов -
2 егоїст
ч; ж - егоїсткаegoist, egotist, selfish ( self-interested) person -
3 егоїзм
egoismtism, egoism, self-interest, self-regard, selfishness -
4 егоїст
egoismist, egoismtist -
5 его
с невідм. -
6 егоїзм
чegoism, egotism, selfishness, self-interest; self-regard -
7 его
нескл. сущ. с., псих. -
8 егоїзм
-уэгои́зм; себялю́бие -
9 егоїст
-аэгои́ст; себялю́бец -
10 егоїзм
ehojizmч. -
11 егоїст
ehojistч. -
12 егоїзм
ეგოიზმი -
13 егоїст
ეგოისტი -
14 егоїст
самалюб -
15 егоїзм
egoizm -
16 егоїстка
-
17 егоїстичний
-
18 егоїстичний
selfish, ego(t)istic(al), self-centred -
19 егоїстичність
жselfishness, egoism -
20 егоїстично
См. также в других словарях:
его — род. пад. ед. ч. местоим. ѝ, ѐ (он, оно) в знач. притяж. местоим. (3): Уже бо бѣды его пасетъ птиць по дубію. 9. ...утру князю кровавыя его раны на жестоцѣмъ его тѣлѣ. 38. По сълучаю же божию отъиде мати его на село, и яко же пребыти еи тамо д … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
ЕГО — 1. см. он. 2. род. мест. он в знач. притяж. Принадлежащий ему, относящийся к нему. Е. работа. • По его (разг.) 1) по его воле, желанию; 2) так, как делает он. С его (разг.) столько, так много, сколько он. Поработай ка с его. Толковый словарь… … Толковый словарь Ожегова
ЕГО — ЕГО, род. и вин., мест. он, оно; жен. ея, ее; новг. евоный, еговый, жен. ейный, по образцу ихний, его, ее, ·в·знач. ему принадлежащий. Это мое, это твое, а это его. С предлогом также него: Я от него иду. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863… … Толковый словарь Даля
ЕГО — ЕГО. 1. род. от он и от оно. || употр. в знач. притяж. мест.: ему принадлежащий. Его шапка. 2. вин. от он и от оно. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
его — форма род. – вин. п., ему – форма дат. п. ед. ч. 3 л., ст. слав. ѥго, ѥмоу и т. д. Родственно лит. jìs он , jì она , лат. is, ea, id, гот. is, ita, нов. в. н. ег он , др. инд. ayam, iyam, idam и т. д.; ср. Бругман, Grdr. 2, 2, 324 и сл.;… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Его — мест. 1. Принадлежащий ему. 2. Свойственный ему, характерный для него. 3. Осуществляемый, совершаемый им. отт. Переживаемый, испытываемый им. 4. Связанный с ним какими либо отношениями (родства, дружбы и т.п.). отт. Преданный ему. 5. Близкий ему… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
его — предл, кол во синонимов: 1 • евонный (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
его — I. к Он и Оно. II. в зн. местоим. прил. Принадлежащий ему. Е. семья. Е. вещи. Письмо на е. имя … Энциклопедический словарь
егоїзм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
егоїст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
его — его, мест. Произносится [ево] … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке