-
1 егоїзм
ЕГОЇЗМ ( від лат. ego - я) - любов до себе. Е. - етичний принцип, протилежний альтруїзму; згідно з ним поведінка людини визначається, насамперед, інтересами її власного "Я". Виникнення Е. в просторі культури обумовлюється соціальною трансформацією природного інстинкту самозбереження. Усвідомлення цінності власного "Я" є необхідною умовою становлення людської особистості, а також важливим елементом суспільного життя: без почуття та усвідомлення власної цінності неможливе почуття та усвідомлення цінності іншої людини. Поза принципом Е. неможлива самореалізація особистості, прагнення до вдосконалення. Проте його абсолютизація може призвести й до морально негативних наслідків, коли "Я" та життя іншої людини розглядаються лише як засоби для реалізації цілей суб'єкта, що дотримується принципу Е. Як етичний принцип Е. обґрунтовується у філософії Просвітництва - Спіновою у Нідерландах, Гоббсом та Мандевілем в Англії, Гельвеціем та Гольбахом - у Франції. Останній є засновником "розумного Е.", який був розвинутий іншими представниками франц. Просвітництва. Кант негативно ставився до принципу Е., вважаючи моральним егоїстом того, хто всі зусилля зосереджує на собі. В XIX ст. принцип Е. був розвинутий насамперед в концепціях Штирнера та Ніциіе. У XX ст. розмаїття етичних напрямів обумовлює й різне ставлення до проблеми Е. - від позитивного обґрунтування Фройдом до його спростування Муром. Фромм вважав, що Е. не тільки не є синонімом любові до себе, а, навпаки, становить її діаметральну протилежність на тій підставі, що він заперечує любов взагалі.С. Кисельов -
2 розумного егоїзму теорія
РОЗУМНОГО ЕГОЇЗМУ ТЕОРІЯ - етична концепція, згідно з якою людина за своєю природою істота не лише себелюбна, що керується у поведінці розрахунками вигоди й користі та з огляду на це прагне отримати від життя якомога більше задоволень, але й розумна, здатна обмежувати свої егоїстичні інтереси та безпосередні індивідуалістичні устремління. Р.е.т. була розроблена франц. просвітителями XVIII ст., переконаними у всемогутності людського розуму, спроможного спрямувати зусилля усього загалу на створення "розумного суспільства", в якому інтереси кожної людини будуть узгоджені з інтересами інших. З найбільшою повнотою ідеї Р.е.т. були сформулювані у працях Гельвеція, Фоєрбаха, хоч і з різних концептуальних позицій. Якщо у Гельвеція і Гольбаха увага була зосереджена на ідеї підпорядкування почуттів розуму, то у Фоєрбаха акцент був зроблений на досягненні досконалості окремим людським індивідом через засвоєння ним "Релігії Людяності".Філософський енциклопедичний словник > розумного егоїзму теорія
-
3 теорія розумного егоїзму
Філософський енциклопедичний словник > теорія розумного егоїзму
-
4 _самовдоволення; егоїзм
all the passions are extinguished with old age; self-love never dies after me, you come first conceit is nature's gift to small men to make up for that which they don't have conceit is the most incurable disease that is known to the human soul don't measure your importance by your morning shadow each bird loves to hear himself sing every man drags water to his own mill he that is full of himself is very empty men are blind in their own cause self is a bad counselor a selfish success is a successful failureEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > _самовдоволення; егоїзм
-
5 egoismist
-
6 egoismtism
-
7 egoismtist
-
8 self-regard
-
9 selfishness
-
10 эгоизм
егоїзм, -у -
11 эгоист
егої́ст -
12 ეგოიზმი
егоїзм -
13 ეგოისტი
егоїст -
14 самалюб
егоїст -
15 egoisme
егоїзм -
16 egoist
егоїст -
17 egoista
[егоіста]m -
18 egoistka
[егоістка]f -
19 egoistycznie
[егоістичнс]adv -
20 egoistyczny
[егоістичьни]adj
См. также в других словарях:
его — род. пад. ед. ч. местоим. ѝ, ѐ (он, оно) в знач. притяж. местоим. (3): Уже бо бѣды его пасетъ птиць по дубію. 9. ...утру князю кровавыя его раны на жестоцѣмъ его тѣлѣ. 38. По сълучаю же божию отъиде мати его на село, и яко же пребыти еи тамо д … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
ЕГО — 1. см. он. 2. род. мест. он в знач. притяж. Принадлежащий ему, относящийся к нему. Е. работа. • По его (разг.) 1) по его воле, желанию; 2) так, как делает он. С его (разг.) столько, так много, сколько он. Поработай ка с его. Толковый словарь… … Толковый словарь Ожегова
ЕГО — ЕГО, род. и вин., мест. он, оно; жен. ея, ее; новг. евоный, еговый, жен. ейный, по образцу ихний, его, ее, ·в·знач. ему принадлежащий. Это мое, это твое, а это его. С предлогом также него: Я от него иду. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863… … Толковый словарь Даля
ЕГО — ЕГО. 1. род. от он и от оно. || употр. в знач. притяж. мест.: ему принадлежащий. Его шапка. 2. вин. от он и от оно. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
его — форма род. – вин. п., ему – форма дат. п. ед. ч. 3 л., ст. слав. ѥго, ѥмоу и т. д. Родственно лит. jìs он , jì она , лат. is, ea, id, гот. is, ita, нов. в. н. ег он , др. инд. ayam, iyam, idam и т. д.; ср. Бругман, Grdr. 2, 2, 324 и сл.;… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Его — мест. 1. Принадлежащий ему. 2. Свойственный ему, характерный для него. 3. Осуществляемый, совершаемый им. отт. Переживаемый, испытываемый им. 4. Связанный с ним какими либо отношениями (родства, дружбы и т.п.). отт. Преданный ему. 5. Близкий ему… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
его — предл, кол во синонимов: 1 • евонный (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
его — I. к Он и Оно. II. в зн. местоим. прил. Принадлежащий ему. Е. семья. Е. вещи. Письмо на е. имя … Энциклопедический словарь
егоїзм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
егоїст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
его — его, мест. Произносится [ево] … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке