Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

дістання

  • 1 дістання

    получе́ние

    Українсько-російський словник > дістання

  • 2 получение

    одержування, діставання, відбирання, здобування, оконч. одержання, дістання, відібрання, здобуття. Немедленно по -нии денег известите нас об этом - одержавши (діставши, відібравши) гроші, негайно (зараз-же) сповістіть нас про це.
    * * *
    1) оде́ржування, оде́ржання, отри́мання; дістава́ння, дістання́; відбира́ння, відібра́ння
    2) здобува́ння, здобуття́; дістава́ння, дістання́; набува́ння, набуття́

    Русско-украинский словарь > получение

  • 3 наследование

    1) кому - спадкоємство, спадкування по кому, діставання, одержування, оконч. дістання, одержання спадщини (спадку) по кому;
    2) чего - діставання, одержування, відбирання, оконч. дістання, одержання, відібрання чого у (на) спадщину (у и на спадок, у спадку, спадщиною, спадком), (гал.) одідичування, оконч. одідичення чого; спадкоємство (чого), спадкування. [В спадкоємстві жінка завжди одержує меншу частину (Азб. Комун.)]. - ние по завещанию, по закону - спадкоємство (спадкування) за духівницею, за законом (з права, правом). -ние чьего-л. имущества - спадкоємство (спадкування) по кому. -ние престола - заступання (спадкове переймання, оконч. перейняття) престолу. Право -ния - право спадкоємства, спадкове право. [Ченців позбавлено права спадкоємства (Київ)]. Порядок -ния - порядок спадкоємства.
    * * *
    1) (чего-л.) оде́ржування (діставання) в спа́дщину (в спа́док), оде́ржання в спа́дщину (в спа́док), успадко́вування, успадкувяння, спадкоє́мство, спадкува́ння
    2) (кому-чему-л.) юр. спадкува́ння, успадкува́ння

    Русско-украинский словарь > наследование

  • 4 шастанье

    1) шу́стання; шуга́ння
    2) ве́штання; ша́стання, шве́ндяння

    Русско-украинский словарь > шастанье

  • 5 Исхлёстывание

    Исхлестание
    1) (чего) хльостання, шмагання чого, (кнута) схльо[я ]стування (батога); оконч. похльо[я]стання, пошмагання; схльо[я]стання;
    2) кого - шмагання, стьобання; оконч. вишмагання, вистьобання кого.

    Русско-украинский словарь > Исхлёстывание

  • 6 шастанье

    техн.
    шу́стання

    Русско-украинский политехнический словарь > шастанье

  • 7 шастанье

    техн.
    шу́стання

    Русско-украинский политехнический словарь > шастанье

  • 8 апантаны

    одержимый; бешеный, неистовый
    * * *
    прил.
    одержимый
    бешеный
    неистовый
    чрезмерно увлечённый

    || Калі б фільм выйшаў цяпер, яго смела можна было б называць “К значыць Кастусь”, бо Каліноўскі тут паўстае ў вобразе ці то Робіна Гуда, ці то Гая Фокса без маскі, апантаны ідэяй паўстання і абаронай простага народу.

    || Дзякуючы дару добрае феі курдупель зачароўвае прафэсара Моша Тэрпіна (апантанага своеасаблівым бачаньнем “Нямецкага духу”) і яго дачку Кандзіду.

    * * *
    одержимый; бешеный, неистовый

    Беларуска-расейскі слоўнік > апантаны

  • 9 прычыніцца

    прычыніцца зак.
    1. Послужить причиной.
    Можна сказаць з упэўненасцю, што гэта ён (Вялічка) першы прычыніўся да таго, што вобраз яе вырысоўваўся перад усімі, як незвычайны. Чорны.
    2. Оказаться причастным к чему-либо.
    Ён (Давыд) яшчэ перад вайной выпісваў «Нашу ніву» і хоць не вершам, але крыху прычыніўся да краснага пісьменства. Калюга. Разам з гэтым чалавекам прыйшла пагалоска, праўда ці чутка, нібыта прычыніўся ён да паўстання матросаў недзе на Чорным моры. Лужанін.

    Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > прычыніцца

  • 10 біскуп

    біскуп, -а м.
    Высшее духовное звание служителя католической церкви.
    Особа, удостоенная этого звания. Між гэтых запраўскіх ваякаў кідалася ў вочы духоўная асоба, партрэт біскупа, стрыжанага, брытага, з усімі біскупскімі атрыбутамі. Колас. Службу правілі наезджыя біскуп і ксяндзы з некалькіх суседніх парафіяў. Грахоўскі. А ўслед за панамі-дваранамі пачалі адхрышчвацца ад паўстання і ксяндзы з іх высокімі духоўнымі айцамі касцёла - біскупамі. Якімовіч.

    Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > біскуп

  • 11 возникновение

    по(в)стання, по(в)сталість (р. -лости), виникнення, настання, з'явління; (начало) початок (р. -тку).
    * * *
    1) ( действие) ви́никнення, постання́, (неоконч.) виника́ння, постава́ння; уя́влення, (неоконч.) уявля́ння, зрина́ння
    2) ( появление) виникнення

    Русско-украинский словарь > возникновение

  • 12 происхождение

    1) походження; (возникновение) по(в)стання. -ние этого обычая нам неизвестно - походження (повстання) цього звичаю нам невідоме. Рукопись болгарского -ния - рукопис болгарського походження. -ние видов - походження (повстання) видів. -ние языка - походження (повстання) мови. Слово, -ние которого неизвестно - слово, якого походження невідоме;
    2) походження, рід (р. роду), коліно, уродження. [Соромився свого походження, гордував своїми земляками (Леонт.). Найбільше право давав тоді чоловікові рід його, а не розум і дотепність (Куліш)]. По своему -нию - родом, з роду, походженням, з походження свого. Он немец по -нию - він німець родом, з роду, походженням, з походження. Человек знатного, благородного, низкого -ния - людина високого (великого), шляхетного, низького роду, коліна, уродження. [Високі уряди і королівщини роздавав король панам великого коліна (Куліш). Повсякчас корить свого чоловіка за те, що він низького коліна (Яворн.)]. Мужицкого, мещанского, барского -ния - мужицького, міщанського, панського роду, коліна; (диал.) мужицької, міщанської, панської ложі. [То були все панського коліна люде (Єфр.). А як ти, ци нашої мужицької ложі, ци міщанської, ци панської? (Стефаник)]. Одного -ния с кем - одноколінний з ким. [Стародавнього князівського роду, одноколінного з князями Збаразькими, Вишневецькими й Воронецькими (О. Лев.)].
    * * *
    похо́дження; ( возникновение) ви́никнення, постання́

    \происхождение ви́дов — биол. похо́дження ви́дів

    Русско-украинский словарь > происхождение

  • 13 распрямление

    розпря́млення, розпро́стання, розпрямля́ння, розпростува́ння; розпра́влення, розправля́ння; ви́рівняння, розрівня́ння, вирі́внювання, розрі́внювання; розгина́ння

    Русско-украинский словарь > распрямление

  • 14 рыскание

    1) ганя́ння; гаса́ння; ша́стання
    2) ника́ння; ни́шпорення
    3) ри́скання

    Русско-украинский словарь > рыскание

  • 15 снование

    1) снува́ння
    2) снува́ння; ша́стання; сновига́ння, шве́ндяння

    Русско-украинский словарь > снование

  • 16 хвастанье

    хва́стання; ( хвастовство) хва́стощі, -щів, похвальба́, хвальба́

    Русско-украинский словарь > хвастанье

  • 17 хлёст

    хльо́скання, хльо́стання, хля́скіт, -коту

    Русско-украинский словарь > хлёст

  • 18 хлестание

    1) хльо́скання, хльо́стання; хля́пання; стьоба́ння; хви́ськання, цьво́хкання; ля́скання
    2) плеска́ння, хлю́пання
    3) хлюпота́ння, хлюпоті́ння
    4) шмага́ння

    Русско-украинский словарь > хлестание

  • 19 шмыганье

    1) шми́гання, ша́стання, шве́ндяння, шмигля́ння; шу́рхання
    2) чо́вгання
    3) шмо́ргання, підшмо́ргування, підсьо́рбування, хлю́пання

    Русско-украинский словарь > шмыганье

  • 20 шныряние

    ша́стання, шмига́ння, шмигля́ння, ника́ння, шве́ндяння

    Русско-украинский словарь > шныряние

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • дістання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • дістання — я/, с. Дія за знач. дістати …   Український тлумачний словник

  • Грицкевич, Анатолий Петрович — Анатолий Петрович Грицкевич белор. Грыцкевiч Анатоль Пятровiч Дата рождения: 31 января 1929(1929 01 31) (83 года) Место рождения: Минск …   Википедия

  • Янка Лучина — белор. Янка Лучына Имя при рождении: Иван Люцианович Неслуховский Дата рождения: 6 и …   Википедия

  • Тарасов, Константин Иванович — Константин Тарасов белор. Канстанцін/Кастусь Тарасаў …   Википедия

  • Мелешко, Василий Иванович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Мелешко. Василий Иванович Мелешко белор. Васіль Іванавіч Мялешка Дата рождения: 15 марта 1921(1921 03 15) …   Википедия

  • Хорошевич, Константин Иванович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Хорошевич. Констатин Иванович Хорошевич белор. Кастусь Iванавiч Харашэвiч Дата рождения: 6 июля 1927( …   Википедия

  • Грицкевич Анатолий (Петрович) — истор. (Грыцкевіч Анатоль, Hryckievič Anatol) Родился 31 января 1929 года в городе Минске. Окончил Минский государственный медицинский институт (1950), Минский государственный педагогический институт иностранных языков (1955), Белорусский… …   Русско-русский краткий автобиографический словарь-справочник общественных деятелей Беларуси

  • хвастання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • хльостання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • шастання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»