-
1 добити
= добитися; док. див. добивати, добиватися -
2 добити
см. добивати -
3 добити
техн. докола́чивать -
4 dobić
добити -
5 Докоротать
добити віку, довікувати. [З ким дожить, добити віку-вікового? (Шевч.)]. -
6 добивати
= добитиto kill, to finish ( off); to mop; to deal the final blow -
7 добитися
= добити, добиватися -
8 dobyty
[добити]adj -
9 доживать
дожить доживати, дожити, довікувати; добивати віку, добити віку, дотягати віку, дотягти віку. [Довікувати свій короткий вік. З ким дожить, добити віку? (Шевч.). Так-то я й добиваю свого молодого підкошеного віку (Г. Барв.)]. Доживать, дожить до известного времени, до срока - добивати, дожити, добувати, добути. [Добуду цей місяць, а тоді - піду. Мушу году добути (Г. Барв.)]. Дожить, с горем, с бедой пополам - догорювати, добідувати що или чого. [І коли вже я свого віку гіркого догорюю?]. Доживать последние минуты (умирать) - конати. Чтоб тебе не дожить до весны - а бодай ти зозулі не почув. Дожить до седых волос - дожити до сивого волоса, до сивої коси. Дожить, -ся до чего - дожити, -ся чого, до чого, добути, -ся чого, до чого. [Доживсь чести! - подумав Трохим (Квітка). Добулися до того, що й скоринки хліба нема].* * *несов.; сов. - дожитьдожива́ти, дожи́ти -
10 end
1. n1) кінець; край; закінчення; остання (заключна) частина; завершення2) смерть, кончина; припинення існування3) залишок; уламок; обривок; обрізок4) торець5) текст. кордна нитка6) днище7) спорт. половина поля (майданчика); фініш8) амер. аспект, бік, сторона9) частина; відділa selling end — торговельний відділ; комерційний відділ підприємства
10) мета, намірto gain one's end — досягти мети, домогтися свого
11) результат, наслідокhappy end — щасливий кінець; щасливе завершення
end game — спорт. ендшпіль
end stress — лінгв. наголос на останньому складі
at the end — зрештою; врешті-решт
to the end of time — на віки вічні, повік
on end — сторч; дибом; безперервно
to make both (two) ends meet — зводити кінці з кінцями
to put an end to — покласти край, припинити
2. v1) кінчати; закінчувати2) припинятиto end one's life — покінчити з собою; заподіяти собі смерть
3) закінчуватися, завершуватисяto end in a draw (in a tie) — спорт. закінчитися внічию
4) померти5) закінчити, завершити6) убити, добитиend off, end up — закінчуватися, припинятися
all's well that ends well — присл. усе добре, що добрий кінець має
* * *I [end] nI l. кінець, закінчення1) кінець; остання, заключна частина; завершення2) смерть, кончина, кінець; припинення існування ІІ.3) кінець, крайend up — сторч; кінець, сторона; aмep. аспект, сторона; aмep. частина, відділення, відділ
4) залишок, уламок, обривок, обрізокrope's end — мop. ліньок, кінець ( троса)
5) aмep. (of) верх, вершина ( чого-небудь); неперевершена досконалість6) торець7) cпeц. комель; pl ендси, дилени ( пиломатеріали)8) тeкcт. одиночна або кордна нитка9) днище10) cпopт. половина поля, майданчика11) cпopт. крайній ( у футболі) ІІІ мета ціль; наміри, видиII [end] v1) (часто end off, end up) кінчати; закінчувати, завершувати; кінчатися, закінчуватися, завершуватися2) припиняти; покінчити3) померти4) icт. убити, порішити -
11 finish
1. n1) кінець; закінчення2) спорт. фініш3) закінченість, завершеність; досконалість; завершальна деталь4) тех. обробка, опорядження; доводка; полірування5) текст. апретура6) чистота поверхні7) с.г. остання фаза відгодівлі8) розм. місце, де закінчуються нічні гульбища2. v1) кінчати, закінчувати, завершувати2) кінчатися, закінчуватися, завершуватися3) обробляти; згладжувати; вирівнювати4) доводити до досконалості5) доводити (використовувати) до кінця6) розм. покінчити; прикінчити, убити; до краю виснажити (тж finish off)7) завершити освіту (виховання)8) спорт. фінішувати9) с.г. завершити відгодівлюfinish off — а) завершувати; б) убивати
finish up — а) закінчити опорядження (обробку); б) доїсти, допити; в) припинити зв'язок (з кимсь — with)
* * *I n1) кінець, закінчення; cпopт. фініш2) закінченість, завершеність; досконалість4) тex. обробка, доводка; полірування; чистова обробка; тeкcт. апретура; чистота поверхні5) cл. місце, де закінчується нічна гульня6) c-г. фініш; остання фаза відгодівліII v1) кінчати, закінчувати, завершувати; закінчуватися, кінчатися, завершуватися2) обробляти; згладжувати; вирівнювати; доводити до досконалості; полірувати, обробляти начисто4) прикінчити, добити, убити; занапастити; виснажити до краю; ( with) покінчити; більше не мати потреби (у кому-небудь, чому-небудь); ( with) покінчити ( з ким-небудь), розірвати стосунки5) завершити освіту, виховання6) cпopт. фінішувати7) c-г. завершувати відгодівлю -
12 play out
phr v1) зживати себе, втрачати силу; вичерпати2) дограти до кінця (п'єсу, роль)3) закінчити, прикінчити, добити4) розгортати, розмотувати5) видихнутися6) гeoл. виклинюватися -
13 thumbs-down
n1) icт. знак "добити гладіатора" ( опущений великий палець)2) знак несхвалення; відмова; незгода; несхвалення, осудto give smb thumbs-down on his offer — відхилити чиюсь пропозицію
-
14 finish
I n1) кінець, закінчення; cпopт. фініш2) закінченість, завершеність; досконалість4) тex. обробка, доводка; полірування; чистова обробка; тeкcт. апретура; чистота поверхні5) cл. місце, де закінчується нічна гульня6) c-г. фініш; остання фаза відгодівліII v1) кінчати, закінчувати, завершувати; закінчуватися, кінчатися, завершуватися2) обробляти; згладжувати; вирівнювати; доводити до досконалості; полірувати, обробляти начисто4) прикінчити, добити, убити; занапастити; виснажити до краю; ( with) покінчити; більше не мати потреби (у кому-небудь, чому-небудь); ( with) покінчити ( з ким-небудь), розірвати стосунки5) завершити освіту, виховання6) cпopт. фінішувати7) c-г. завершувати відгодівлю -
15 play out
phr v1) зживати себе, втрачати силу; вичерпати2) дограти до кінця (п'єсу, роль)3) закінчити, прикінчити, добити4) розгортати, розмотувати5) видихнутися6) гeoл. виклинюватися -
16 thumbs-down
n1) icт. знак "добити гладіатора" ( опущений великий палець)2) знак несхвалення; відмова; незгода; несхвалення, осудto give smb thumbs-down on his offer — відхилити чиюсь пропозицію
-
17 suendengeld
das, -er 1. пари, добити по нечестен начин; 2. гов много пари; грешни пари. -
18 добивать
добить добивати, добити. Не совсем добитый - недобиток (р. -тка).* * *несов.; сов. - доб`итьдобива́ти, доби́ти -
19 доколачивать
-ся, доколотить, -ся добивати, -ся, добити, -ся, дотовкти, -ся. [Добила останню миску, нема в що й борщу насипати. Дотовкла весь посуд].* * *несов.; сов. - доколот`итьдобива́ти, доби́ти, сов. дотовкти; ( выколачивая) вибива́ти, ви́бити -
20 домолачивать
домолотить домолочувати, домолотити, добивати, добити. [Доб'ємо цієї копи та й годі]. Домолоченный - домолочений, добитий.* * *несов.; сов. - домолот`итьдомоло́чувати, домолоти́ти
- 1
- 2
См. также в других словарях:
добити — ДОБИ|ТИ (2), Ю, ѤТЬ гл. ♦ Добити челъмь см. чело … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
добити — див. добивати … Український тлумачний словник
добити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
добитий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до добити. || доби/то, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
перемогти — 1) = перемагати (кого що у боротьбі, змаганні тощо), побороти, поборювати, збороти, зборювати, перебороти, переборювати, подолати, здолати, повергнути, повергти, повергати, попрати, попирати; пересилити, пересилювати, осилити, осилювати, подужати … Словник синонімів української мови
убити — I = вбити, убивати, вбивати (позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо), забити, забивати, зарубати, зарубувати, заколоти, зарізати, застрелити, застрелювати, у[в]разити, у[в]ражати, звалити, звалювати, у[в]гробити … Словник синонімів української мови
