дехто

дехто (р. декого, д. декому и т. д.), денехто (р. денекого), декот(о)рий, деякий(сь), подеякий, хто, хтось, хтось-не-хтось. [Ще дехто скаже: «Авже-ж що так!» (Грінч.). Між вас денехто вбачав мене, як воював у полі (Куліш)]. Кое у кого, кое с кем, кое о ком - де в кого и в декого, де з ким и з деким, про декого и де про кого. [Не стане куль - червінцями тоді стрілятимем, - їх де в кого багато (Грінч.)].

* * *

дехто

кто-то

хто-небудь

хтось

дехто

хто-небудь

дехто, деякі Г, М; базылары декотрі них М; базысы декотрі з них Г; пор. бази.

дехто, дещо ВН, О; інколи О; т'имери ший деякі речі ВН.

дехто з них ВН, О, К.

дехто К, М; інколи П, СМ; т'имерсе байляй, т'имерсе бош тутай часом прив'язують, часом тримають на волі П.

дехто з них, хтось У; т'имиси бахай, т'имиси йох хтось дивиться, хтось не дивиться У.

мест. неопр.

1) (какой-то) якийсь, деякий(сь), котрийсь, один, (с оттенком пренебрежения) якийсь-там, котрийсь-там. -рый человек - якась (котрась, одна, якась-там, котрась-там) людина. -рое время - який(сь) (деякий, реже котрийсь) час, яка(сь) часина. [Коло цього твору якийсь час крутилася увага громадянства (Крим.). Мовчить який час, далі не видержує (Л. Укр.). Через який час полічить (гроші) і перехова у друге місце (Грінч.). Жде до котрогось часу (Номис). Молодиця спинилася; якусь часину вона придивлялась (Коцюб.)]. В продолжении -рого времени - який(сь) (деякий) час, яку(сь) (деяку) часину. На -рое время - на який(сь) (деякий) час, на яку(сь) (деяку) часину. В -ром царстве, в -ром (не в нашем, в тридесятом) государстве - в деякімсь царстві, в деякімсь государстві (Рудч.); не в нашій землі - в далекій стороні; в якомусь царстві, тридесятому державстві. [Пригоди в Ґрюневальді, - якомусь царстві, тридесятому державстві, - принця Отто (М. Калин.)];

2) (кое-какой, известный) деякий (р. деякого, до деякого и (редко) де до якого и т. п.), декотрий; (известный, определённый) певний; (кое-какой) де-не-який, який-не-який, (пренебр.) який-такий, такий-сякий, сякий-такий; (пустячный) якийсь. [Забравши деяких троянців, п'ятами з Трої накивав (Котл.). Деякі варяги з грецького царя служить наймалися (Куліш). Деякі ідоли бронзового періоду мають вигляд досить гарний (Л. Укр.). Деякий матеріял до міркуваннів про се (Грінч.). Навіть і в вірі була деяка одміна у нас проти їх (Грінч.). Сонечко підлизує сніг де з яких горбиків на піску (Квітка). Декотрі грецькі купці (Крим.). Не міг втримати думки про потворність декотрих білих людей (Кінець Неволі). Я пригадую тільки декотрі його жарти (Н.-Лев.). З ним Лаговський мав декотру знайомість (Крим.). Певну кількість книжок продано (Київ). З того завзяття було-б нічого не вийшло, коли-б не щасливий випадок, що показав який-такий заробок (Франко)]. -рое количество - деяка (певна, якась) кількість, деяке число, скільки(сь), (пренебр.) скільки(сь)-там. [Дайте йому скільки-там грошей, - і нехай собі йде (Звин.)]. В -рых случаях - в деяких випадках, (изредка) коли-не-коли. -рым образом - деяким чином (робом), (в известной степени) до певної міри, в деякій (в якійсь) мірі;

3) (иной, который) инший, декотрий, котрий и (редко) которий, який; см. Который 4. [В инших губерніях, напр. на півночі Росії, такої землі немає (Доман.). Ти-ж не така, як инші жінки: ти розумієш, що… (Грінч.). Которі селяни вже й пастки становили на тхора, - так ні, не ловиться (Остерщ.). До нас часом і доходять які чутки, але запізно (Брацл.)];

4) -рые (в значении сщ.) - дехто (р. декого, де до кого и до декого и т. п.), декотрі (-рих), деякі (-ких), (кое-кто) денехто (р. денекого). [Дехто брав читати (Грінч.). Трошки згодом вернулись до Бруса дехто і посідали край його (Квітка). Позбирав декого та й учинив проти ляхів тривогу (Сніп). Не всі сплять, що хроплять, - лиш декотрі (Кам'янеч.). Всі сплять, хропуть, а деякі сопуть (Гул.-Артем.)]. -рые подумают, что… - дехто подумає (подумає дехто), що…, декотрі (деякі) подумають, що… -рые из них - дехто (декотрі, деякі) з них;

5) -рые - -рые (одни-другие: из неопр. количества) - деякі - деякі, декотрі - декотрі, які - які, котрі - котрі и (редко) которі-которі, инші-инші, які-ті, инші - а декотрі, инші - а деякі. [Деякі оповідання були друковані, деяких ще й не було тоді (Грінч.). Які лежать, які сидять, які сновиґають по кутках (Грінч.). Которі пристають на се, а которі кажуть - ні (Грінч.). Коні та воли - які пасуться, ті - лягли (Грінч.). Инші гомонять, а декотрі понурі сидять М. Вовч.)].

* * *

1) ( какой-то) яки́йсь, де́який, котри́йсь; ( точно не определённый) пе́вний

2) (кое-какой, незначительный) де́який

3)

4)

багато-хто, багато-дехто (м. и ж. р.), багато-що, багато-дещо (ср. р.), багато-який, багато-котрий, багато, (устар.) многий. -гий зверь гибнет от лесных пожаров - багато-які звіри гинуть (багато звірів гине) від лісових пожеж (пожарів). -гое множество - велика сила, сила силенна, безліч (-чи); см. Множество 2. Многое, сщ. - багато-що (обычно употр. только формы косв. пад.: им. и р. багато-чого, д. багато-чому, в. багато-чого и (с предл.) багато на що, про що и т. п.), багато-дещо (употр. аналогично предыдущ.: багато- дечого, багато де-в-чому и багато в дечому и т. п.), багато; срв. Много 1. -гое свидетельствует об этом - багато-чого (багато-дечого) свідчить про це. Он -гое знает - він багато-чого (багато-дечого) знає. Он -гое испытал в жизни - він багато (багато-чого, багато-дечого) зазнав на віку. Во -гом - багато в чому, багато де-в-чому (в дечому). Вы на -гое должны обратить внимание - ви багато на що (де-на-що) повинні (маєте) звернути увагу. Нам надо о -гом поговорить с вами - нам треба багато про що (де-про-що) поговорити (порозмовляти) з вами. Вы не -гого стоите - ви не багато-чого варті, (грубо) ви шага варті. -гого желать, добра не видать - хто багато(-чого) бажає, той нічого (добра) не має. Многие - (только о людях) багато-хто (р. и в. багато-кого, д. багато-кому, с предл. багато в кого, багато з ким и т. п.), багато-дехто (р. и в. багато-декого, с предл. багато де-в- кого и багато в декого и т. п.), (об одушевл. и неодушевл.) багато-які (р. багато-яких, с предл. багато в яких и т. п.), багато-котрі, багато (р. багатьох, д. багатьом, в. багато и багатьох (об одушевл.) тв. багать(о)ма, предл. в багатьох и т. п.), (устар.) многий. [Багато-хто з еспанців був обтяжений золотом (Крим.). Узбройте шляхту в замках у ваших багатьох (Грінч.). Многі почали складати оповідання про події (Єв. Морач.)]. -гие мужчины - багато-хто з мужчин (з чоловіків). -гие так думали - багато-хто так думав (гадав). -гие не разделяют этого мнения - багато-хто не поділяє цієї думки, цього погляду. -гим кажется, что - багато-кому, багато- декому, багатьом здається, що. -гим из учёных - багато-кому з учених, багатьом ученим (з учених). Я слышал это от -гих - я чув це від багатьох, багато від кого (від декого, де-від- кого). -гие деревья посохли - багато-які дерева повсихали, багато дерев пос(о)хло (повсихало). -гие затруднения преодолимы - багато-які труднощі можна (даються) перемогти. По -гим причинам - з багатьох причин. В продолжение -гих лет - багать(о)ма роками, багато років, протягом (на протязі) багатьох років. Довольно -гие - досить багато, (только о людях) чимало-хто, чимало-дехто. [Чимало-кого з козаків повбивано (Київ). Чимало-дехто не хтів згоджуватися з цим (Крим.)]. -гая лета - многі літа. [Даруй, боже, многі літа цьому господарю (Чуб. III)].

1. adj

1) якийсь, який-небудь

2) деякі, одні, інші

3) якась кількість, небагато

4) чимало; немало, багато

5) амер.розм. відмінний, хоч куди

2. adv

1) приблизно; близько

2) амер. дуже, значно

3) ледве, ледь-ледь

3. pron indef.

1) дехто, деякі, одні, інші

2) дещо

3) деяка кількість, небагато

4) кілька, небагато, трохи

5) хтось, щось

* * *

1) який-небудь, ( хоч) якийсь; якийсь

2) деякі, одні; інші

3) деяка кількість, небагато, трохи

4) чимало

5) cл.; cл. відмінний, хоч куди

6) у сполученнях

1) приблизно, біля

2) трохи, дещо

3) cл. дуже, значно

4) дiaл. злегка; ледь-ледь

1) дехто, деякі, одні; інші; дещо, деякі, одні; інші

2) деяка кількість, небагато; трохи, небагато

1. n

1) важна персона, поважна людина

2) такий-то, ім'ярек

3) нечистий, диявол

4) любий; люба

2. pron indef.

1) хтось, дехто

2) хто-небудь; хтось

* * *

1) часто ірон. поважна людина, поважна особа, "цяця"

2) ім'ярек, такий-то

3) дiaл. милий; мила

4) у сполученнях

1) хтось, дехто

2) хто-небудь

1. n розм.

деякі (особи); дехто

2. adj

1) різний; різноманітний

2) різносторонній, різнобічний, багатосторонній

3) поет. пістрявий, строкатий; барвистий, різнобарвний

4) нестійкий; непостійний; мінливий

* * *

поет. строкатий, кольоровий, різнобарвний; various plumage різнобарвне оперення

іст. хитливий, непостійний, мінливий

1. n

незначна кількість

2. adj

1) мало, небагато; небагато хто, мало хто

2) рідкісний

* * *

1) небагато, мало

2) кілька, декілька, мало

1) небагато, мало

2) кілька, декілька, мало

1) який-небудь, ( хоч) якийсь; якийсь

2) деякі, одні; інші

3) деяка кількість, небагато, трохи

4) чимало

5) cл.; cл. відмінний, хоч куди

6) у сполученнях

1) приблизно, біля

2) трохи, дещо

3) cл. дуже, значно

4) дiaл. злегка; ледь-ледь

1) дехто, деякі, одні; інші; дещо, деякі, одні; інші

2) деяка кількість, небагато; трохи, небагато