-
1 граблі
техн. гра́бли -
2 тырнавуч
граблі. -
3 грабли
граблі (р. -бель, -блів), грабельки (р. -льок); (конные) громаділка.* * *граблі́, -блі́в и -бе́ль; (конные, механические) гре́бка -
4 muck rake
-
5 muck rake
-
6 ფოცხი
граблі, ґаблі -
7 rake
1. n1) граблі2) скребачка; гребок3) кочерга4) лопаточка круп'є5) гребінець6) дуже худа людина, «скелет»7) мор. нахил (щогли тощо)8) відхилення від перпендикуляра (прямовисної лінії)9) тех. передній кут (різця)11) скіс, схил12) ав. скіс на кінці крила літака (лопаті гвинта)13) похила підлога (в театрі)14) гульвіса; розпусник; розпусниця15) тех. состав, поїзд, ешелонrake vein — геол. січна жила
2. v1) згрібати граблями; загрібати, зарівнювати (підчищати) граблями (тж to rake clean, to rake level, to rake smooth)2) чистити скребачкою3) перегрібати, перетрушувати (сіно)4) розгрібати, гребти (кочергою тощо); шуруватиto rake one's memory — а) напружувати пам'ять; б) ворушити спогади
6) збирати, набирати7) оглядати, обдивлятися, кидати погляди8) військ. обстрілювати поздовжнім вогнем, змітати, зносити9) відхилятися від прямовисної лінії10) відхиляти11) вести розпусний спосіб життя; гультяювати12) розм. іти, ходити; прямувати13) мисл. гнатися за дичиною (про сокола)14) мисл. іти по сліду (про собаку)rake away — відгрібати, вигрібати
rake down, rake in — а) загрібати (гроші); б) загрібати лопаточкою круп'є
rake out — а) вигрібати (вугілля тощо); б) погасити, розгребти (вогнище)
rake over — вирівнювати (підчищати) граблями
rake together — згрібати в купу (листя тощо); збирати
rake up — а) згрібати (сіно); б) ворушити (спогади); в) вишукувати; г) збирати
* * *I [reik] n1) граблі2) кочерга4) гребінець; густий гребінець5) "скелет", "тріска" ( про худу людину)6) тex. шкребок; гребокII [reik] v1) згрібати граблями; зарівнювати, підчищати граблями (rake smooth, rake level, rake clean); ворушити ( сіно)2) чистити шкребком; розгрібати, гребти ( кочергою); шурувати3) ворушити ( минуле); ритися ( у чому-небудь); ретельно шукати ( що-небудь)4) збирати, набирати (часто rake up, rake together)5) обводити поглядом; оглядати, озирати6) вiйcьк. обстрілювати поздовжнім вогнемIII [reik] n1) відхилення від перпендикуляра; похил; нахил ( щогли)2) схил, спад; похила підлога (у театрі е т; п.)3) тex. передній кут, кут уклону ( різця)4) тex. скіс, зрізIV [reik] nджиґун; розпусникV [reik] n; зал. VI [reik] n1) дiaл. іти, ходити; направлятися2) миcл. гнатися за дичиною ( про сокола); іти по сліду ( про собаку) -
8 raker
n1) граблі2) гребінець3) сміттяр; підмітальник4) pl тех. підкіс5) pl механізм для згрібання6) військ., іст. анфіладна гармата7) розм. вихровий темп; гонка* * *I n2) граблі3) гребінець; густий гребінець4) pl; тex. підкіс; згрібальний механізмII nвихровий темп; гонка -
9 sweep-rake
-
10 hay-rake
n с.г.граблі для сіна; бокові граблі -
11 баш
1. голова; баш (ын) арты задня частина голови; потилиця СБ; баш тӧбеси / тӧпеси верхня частина голови, тім'я СБ / БТ; башы айляный голова крутиться ВН; башым энди авара шлей голова в мене тепер діє погано СБ; баш ас- вішати голову, журитися СГ; асай башын він повісив голову Б; астых башларымызны ми звісили голови Б; баш беласы нещастя на голову СБ; башыны тизине дэгнизько кланятися Г; баш йасты ға д'ельмей не спиться й не лежиться СК; баш йазы (сы) О, БТ, Г, К, СК, баш йазых О доля, рок, фатум; эпчии дэ башым йазысы, бу да не мараз? усе, що сталося,— від долі, а це що за хвороба? Г; баш йез- морочити голову СБ; баш сағлығы співчуття К; баш ур- бити чолом, звертатися з клопотанням К; баш хойған йер узголів'я П; баш хондур- прихиляти голову, знаходити притулок СЛ; баш хош- з'єднуватися, єднатися; маңа баш хошсун о? чи він зі мною з'єднається? У; баш чевирповертати голову Г; башма да д'ирмей тӱркӱлер пісні не йдуть мені в голову М; баштан ғарип, кӧздэн т'ӧр головою нікчемний, очима сліпий СБЧ; баштан айах з голови до ніг; т'ийий баштан айах сийа урбалар одягає з голови до ніг чорний одяг Б; баштан айах сийалери / харелери д'иймишсин ти одяглася в чорне з голови до ніг Г, СЛ, СК; баштан айах хумаш д'иймиш алхы Тиблизи народ Тифліса з голови до ніг одягнений у шовки СК; баштан аткидати через голову Г; баш-тэпен ат- кидати сторч головою Г.2. розум, глузд; хайа баш? де розум? Б.3. волосся на голові; ама ӧст'ен падышах сахалы, башы — хырхылмаа т'ерек, траш олунмаа т'ерек але в царя відросла борода, волосся на голові, треба підстригатися, голитися Г.4. вершина; тӧбениң башы вершина гори СБФ; баш эниш крутий спуск О.5. головний, старший, голова, отаман; баш чобан головний чабан СБ; бӱйӱгӱ баш эт'ен старший з них був за головного СЛ; базирд' ан башы отаман купців СЛ, СК; йӱз башы сотник К; баш эт- призначати за головногоМ, брати гору, долати О; баш бармах / пармах СБ / НМ, У, СГ великий палець.6. початок, край, зачин; кӧше башы ріг вулиці; башын тапсам якщо знайду початок СБ; масалын башы зачин казки СК; авғустун башы бле олар т'елеҗеклер мында на початку серпня вони приїдуть СМ; башында спершу СБ; башындан спочатку, починаючи з чого О, СГ; о сана башындан алып чах сонунаҗаз тӱркӱ ӧгретир він навчить тебе пісень від самого початку до самого кінця СК; баштан перше, спочатку, раніше, спершу П, У, СЛ, СГ-СК, Кб.; баштан йалан айтхан спершу він збрехав П; баштан хоншуға чабайым спершу побіжу до сусідів П; баштан бек сайайлярмыш раніше його дуже шанували СК; баштан т'елен ат кінь, що прибіг першим СЛ; баштан баша від краю до краю, поголівно Б, К; җыхты аст'ер баштан баша знищив військо до пня, розбив на голову ВН.7. колос, волоть, качалка; башлай заре баш хусмаға пшениця починає випускати колос П; хамуш башлары памухлу волоть в очерету пухнаста СЛ; боғдай башы пшеничний колос У.8. головна, головоподібна частина знаряддя; балта башы обух СБ; тырнавучун башы, сабу власне граблі (без держака) і держак граблів, грабильно П; т'имене башы голівка грифа ВН, НМ; шишеэн башын ач- відкорковувати пляшку О.9. повід, налигач; атын башы віжка Б; баву бир башха на одному поводі вузол СБ;10. штука, раз; бир баш мал, хой одна голова худоби, одна вівця П; баша баш так на так, раз на раз, один на один О; адам башна да бир сазҗы осун на кожного хай буде по музиканту Г; бин баш хойуну вармыш о ғарибин у того чужинця була тисяча голів овець СК; эт'и бин баш хойун дві тисячі голів овець СЛ; бир тувар баш одна голова худоби СБ.11. особа, сам; баш баша т'итрозійтися поодинці, кожен сам по собі СК; йаш башыма мені молодому ВН; йӱзлев болуй йаш башыма будуть дорікати мені молодому Б; бағрыйляр башма кричать на мене М; бу дэртлер башма д'ельди оці нещастя звалилися на мене СК; ни аллах башыма йазған, кӧзлерим дэ аны кӧреҗек що мені записав бог, те побачать мої очі СБЧ; башыма т'етирдим бела я накликав нещастя на свою голову СК; хара кӱнлер башымыза т'ельди на наші голови звалилися нещастя СЛ; алдым башым, чыхтым-т'еттим / т'иттим ғурбет элине я зібрався й подався на чужину Б / Г; алып башымы чыхып йитэйим / башымы алып д'идэйим зберуся й піду світ за очі СБ / СК; башыңдан айлянайым я люблю тебе У; сизиң башыңыз йаш ви молоді Б; башларына келен ишлери їхні пригоди Кб.; ӧз башна сӧндӱ згасло само собою СЛ; ӧз башна чечиниш эт- жити самостійно СЛ; ӧзӱ башларна вони самі по собі СГ; ӧзӱ башна айт- казати про себе У; ӧзӱ башна сам собою, своєю волею, сам по собі П, Б; аллахтан ӧзӱ башна т'ельмей від бога само собою нічого не приходить СМ.13. сл. ім. початок, край, до, біля, коло; башына бардых ми сходили до нього (на могилу) Б; бардым чохрах башына СБ, вардым чохрах башына СК я пішов до криниці; зан башына на краю поля СБ; софра башна отур- К; стол башна отур- П сідати до столу; суфра башына за столом, при столі СБЧ; суфра башына кӧзиңи ач, коп лафлама — халыс ач за столом відкрий очі, будь уважним, багато не балакай — лишишся голодним СБЧ; див. ӧгӱзбашы, сыйырбашы. -
12 грабли
техн., мн.граблі́, -лі́в и -бе́ль -
13 грабли
техн., мн.граблі́, -лі́в и -бе́ль -
14 dump rake
с-г. -
15 hay
1. n1) сіноto make hay — заготовляти сіно; косити і сушити сіно
hay carrier — а) сінонавантажувач; б) причіп для сіна
hay spreader, hay tedder — сіноворушитель
2) обгороджене місце; парк3) огорожа4) військ. розтягнутий цеп людей5) сильце6) старовинний сільський танецьbetween hay and grass — амер. в юнацькому віці
make hay while the sun shines — присл. коваль клепле, доки тепле
2. v1) косити і сушити траву на сіно; заготовляти сіно2) відводити землю під сінокісto hay down — висушити (сіно); пересушити (тютюн)
* * *I [hei] n1) сіно2) cл. незначна сума грошейII [hei] vкосити е сушити траву на сіно; заготовляти сіно; відводити землі під косовицю, закладати косовицю; годувати ( тварин) сіномIII [hei] n1) icт. обгороджене місце; парк; огорожа; загорожа2) вiйcьк.; icт. розтягнутий ланцюжок людейIV [hei] n -
16 hay buck
с-г. -
17 hayrake
-
18 huge
adjвеличезний, гігантський, велетенський; колосальний* * *aвеличезний, гігантський, колосальний -
19 huge rake
-
20 claut
См. также в других словарях:
граблі — [грабл’і/] бл і/ў і бе/л … Орфоепічний словник української мови
граблі — граблі/в і грабе/ль, мн. Сільськогосподарське знаряддя, що являє собою валок із дерев яними або залізними зубцями, насаджений на довгий держак; використовується для згрібання скошених стебел, розпушування землі і т. ін. || Сільськогосподарська… … Український тлумачний словник
граблі — множинний іменник … Орфографічний словник української мови
граблі-волокуша — множинний іменник … Орфографічний словник української мови
граблі — бель, мн. Св. Сільськогосподарське знаряддя, що використовується для згрібання скошених стебел трав та зернових … Словник лемківскої говірки
Граблён умом — Сиб. Ирон. О глупом, недоразвитом человеке. ФСС, 48 … Большой словарь русских поговорок
граблеобразный — грабл/е/образ/н/ый … Морфемно-орфографический словарь
ограблѧти — ОГРАБЛѦ|ТИ (2*), Ю, ѤТЬ гл. Грабить: поганиi бо… не убиваю(т). единовѣрни(к) своiхъ. ни ѡграблѧють ни ѡбадѧ(т). СВл XIII сп. н. XV, 131; бра(т)ю свою ѡграблѧемъ. убиваемъ въ погань продаемъ. Там же, 131 об … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Зедльмайр, Ганс — Ганс Зедльмайр Hans Sedlmayr Дата рождения: 18 января 1896(1896 01 18) Место рождения: Хорнштайн Дата смерти … Википедия
Зедльмайр — Зедльмайр, Ганс Ганс Зедльмайр (Hans Sedlmayr, 18 января 1896, Хорнштайн 9 июля 1984, Зальцбург) австрийский историк искусства. Биография Родился 18 января 1896 года в австрийском городке Хорнштайн в семье агронома. С началом Первой мировой войны … Википедия
Обряды и обычаи белорусов — Почтовая марка Белоруссии «Обряды белорусов» Обряды и обычаи белорусов совокупность установленных обычаем действий, связанных с выполнением религиозных начал или с бытовыми традициями белорусов. Обрядовые праздники жили на территории … Википедия