господарювати

гаспадарыць

 господарювати, хазяйнувати

1. n

1) хазяїн; господар; підприємець

2) амер. бос; політичний ватажок

3) десятник

4) гірн. штейгер

5) розм. промах, помилка

6) ґуля, шишка

7) буд. рельєфна прикраса; орнамент на перетині балок

8) опуклість в центрі щита

9) тех. виступ; потовщення

10) маточина колеса

11) буд. лоток; творило (для вапна)

12) розм. набита соломою подушечка

13) амер., розм. корова, теличка

2. v

1) бути хазяїном (підприємцем)

2) розпоряджатися; господарювати, керувати

3) робити опуклий орнамент; прикрашати опуклим орнаментом

4) розм. промахнутися

5) наплутати, зіпсувати (справу)

* * *

1) хазяїн, підприємець; бос

2) aмep. бос, політичний верховод

3) десятник; штейгер

4) глава угруповання в мафії

1) головний

2) aмep.; cл. першокласний

1) промахнутися

2) наплутати, напсувати

1) шишечка; шишак, розетка ( на оправі)

2) бyд. рельєфна прикраса; орнамент, що покриває місця перетину балок

3) металева запонка

4) icт. опуклість у центрі щита

5) тex. бобишка, приливок, виступ

6) упор

7) гeoл. купол, шток

8) тex. втулка колеса

1) лотік

2) творило ( для вапна)

1. n (pl housewives)

1) домашня господарка

2) господиня; хазяйка

3) хазяйка дому; мати сім'ї

2. v

1) вести домашнє (хатнє) господарство; хазяйнувати; господарювати; порядкувати

2) берегти, заощаджувати, економити

1) жіноча робоча скринька; гольник

2) військ. мішечок з припасами для ремонту обмундирування

* * *

1) вести домашнє господарство, господарювати

2) заощаджувати

1. n

1) школа верхової їзди

2) майстерність верхової їзди

3) майстерне володіння зброєю

2. v

1) керувати, управляти, завідувати; очолювати

2) справитися, упоратися; обходитися

3) ухитрятися, примудрятися

4) приборкувати, угамовувати

5) виїжджувати (коня)

* * *

1) школа верхової їзди

2) icт.; = manege I 2,

3) майстерне поводження зі зброєю

1) управляти; уміти поводитися ( з чим-небудь)

2) справлятися; впоратися ( з чим-небудь); зуміти ( зробити), упоратися; ухитритися, примудритися; з'їдати

3) утихомирювати, приборкувати; виїздити ( коня)

4) бути спроможним здійснити, виконати (завдання, проект)

1. n

1) мотив, мелодія

2) мелодійність

3) тон; звук; тембр (голосу)

4) стрій, настроєність

5) злагода, гармонія

2. v

1) настроювати (музичний інструмент)

2) звучати, грати

3) поет. співати, наспівувати

4) пристосовувати (до чогось); приводити у відповідність

5) гармоніювати, бути у злагоді

* * *

1) мелодія, мотив

2) мелодійність

3) icт. тон, звук; тембр ( голоси)

4) лад, настроєність

5) згода, гармонія

1) налаштовувати

2) звучати; видавати звуки, музику; пoeт. співати, наспівувати

3) пристосовувати (до чого-н.); приводити у відповідність (з чим-н.); a mind tune d to contemplation розум, створений для споглядання

4) бути в ладу, в гармонії гармонувати

1) хазяїн, підприємець; бос

2) aмep. бос, політичний верховод

3) десятник; штейгер

4) глава угруповання в мафії

1) головний

2) aмep.; cл. першокласний

1) промахнутися

2) наплутати, напсувати

1) шишечка; шишак, розетка ( на оправі)

2) бyд. рельєфна прикраса; орнамент, що покриває місця перетину балок

3) металева запонка

4) icт. опуклість у центрі щита

5) тex. бобишка, приливок, виступ

6) упор

7) гeoл. купол, шток

8) тex. втулка колеса

1) лотік

2) творило ( для вапна)

1) вести домашнє господарство, господарювати

2) заощаджувати

1) мелодія, мотив

2) мелодійність

3) icт. тон, звук; тембр ( голоси)

4) лад, настроєність

5) згода, гармонія

1) налаштовувати

2) звучати; видавати звуки, музику; пoeт. співати, наспівувати

3) пристосовувати (до чого-н.); приводити у відповідність (з чим-н.); a mind tune d to contemplation розум, створений для споглядання

4) бути в ладу, в гармонії гармонувати

господарити

господарювати

хазяювати

или весть

1) вести, провадити. [Дівчиноньку до вінця ведуть. Куди бог провадить? Провадити військо до бою];

2) (направлять движение судна, экипажа и т. п.) провадити, керувати, кермувати, кочувати (гал.). [Се керманич молоденький, се дарабу він кочує (Федьк.)];

3) (простираться, направляться) вести, провадити, прямувати, доводити. [Стежка веде до гаю. Сіни провадять до світлиці. Куди цей шлях прямує?];

4) Вести дело, работу - провадити (справувати) діло, справу (справи), роботу. [Загад діло справує]. В. процесс, тяжбу с кем - позиватися з ким. Судья ведёт процесс, дело - судець провадить процес, справу. Вести борьбу, вести войну - точити (провадити) боротьбу, війну. Вести хоровод - вести танок. Вести разговор, -ти речь, -ти рассказ - провадити (вести) розмову, мову, речі, оповідання. Вести переговоры - вести пересправи, трактувати. [Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Вести переписку - листуватися з ким. Вести дневник - вести щоденника. Вести торговые сношения - провадити (відбувати) торг, торгові зносини. Вести жизнь - провадити життя. Вести хозяйство - держати хазяйство, господарство, хазяйнувати, господарювати. Вести детей - провадити діти, виховувати діти. Вести свой род от кого-л. - вести свій родовід (родословную), походити від кого, бути з роду кого. Вести дело к тому (так), чтобы… - кермувати (гнути) на те, щоб…, хилити речі так, щоб… [Я тямлю, куди ти кермуєш (Кониськ.). Він гне на те, щоб потягти нас до суду]. Вести себя - поводитися (сов. повестися), держатися, справуватися (гал.). [Сестра навчає, як мені, малій, треба поводитися, як дядину любенько вітати (М. Вовч.). Справуйся добре, не пустуй (Франко)]. Вести себя по отношению к кому-л. - обходити коло кого, триматися супроти кого. [Лучче коли-б Яків тихенько обходив коло його (М. Вовч.)]. Вести себя хорошо, достойным образом - шануватися, чтитися. [Гляди-ж шануйся, стережись, робити так не вчись (Гліб.)]. Плохо вести себя - не шануватися, пусто йти;

5) (корчить, коробить) судомити, жолобити, безл. [Пучки судомить. Дошку жолобить]. А он и ухом не ведёт - а він ані гадки, а він і гадки не має, а він ні кує, ні меле.

* * *

1) вести; (проводить, делать) прова́дити, прово́дити; ( иметь последствием) призво́дити

2) ( сводить) зво́дити; ( корчить) ко́рчити, судо́мити

панувати, обладувати, володарювати, господарювати, царювати, королювати, гетьманувати и т. д. [Неправда панує на землі. Олег широко почав гетьманувати (Куліш)].

* * *

достать

1) (до чего, куда) сягати, сягнути, досягати, досягти, достягати, достягти (чого, до чого, куди). [І далеко сяга рушниця? - Ген до того дуба сягнула. На кілку висіли віжки, - Демко досяг їх рукою й зняв]. Достать дно где - ґрунтувати, зглибити що. [Місця того ніхто не зґрунтує. Мудрець своїм розумом зглибив землю, обняв небеса]. См. ещё Достигать 3;

2) (з)добувати, (з)добути що и чого, (з)добуватися, (з)добутися на що, чого, діставати, дістати, роздобути, -ся, доскочити, доп'ясти, запобігти чого, (о многом) подоставати, поздобувати. [Панували, добували і славу, і волю (Шевч.). Грошей нема, не добувся (Квітка). А ти ось ніяк не роздобудешся ні на що, щоб почати господарювати (Квітка). Доскочив я собі шматок м'ясця (Греб.). Запобіжиш його як золота, а не збудеш як ворога (Г. Барв.). Таки доп'яв собі жінку і хорошу, і багату. Ото подоставали усього, почали обід варити]. См. ещё Достигать 2;

3) доставать откуда, из чего - виймати, ви(й)няти, добувати, добути, видобувати, видобути, (снимать) здіймати, зняти. [Із торбини прездоровий пиріг добуває (Рудан.). Видобув він з кешені конвертика]. -вать раков из их нор - печерувати, видирати - раки. -вать невод, сети из воды - вибирати;

4) (быть достаточну) вистачати, вистачити, вистарчати, вистарчити, ставати, стати. [Виста(р)чило на юшку, виста(р)чить і на петрушку. Щось ссало серце, чогось не ставало (Коцюб.). Ще трьох карбованців не стає]; срв. Хватать. Не доставать - не ставати, бракувати, хибувати. Чего кому не достаёт - що (или чого) кому бракує.

* * *

несов.; сов. - дост`ать

1) ( брать) дістава́ти, діста́ти и мног. подостава́ти; ( извлекать) вийма́ти, ви́йняти и мног. повийма́ти

2) ( дотягиваться) дістава́ти, діста́ти, досяга́ти, досягти́ и досягну́ти, сяга́ти, сягну́ти

3) ( приобретать) дістава́ти, діста́ти, здобува́ти, здобу́ти, добува́ти, добути (що); ( с трудом) роздобува́ти, роздобу́ти (що); добува́тися, добу́тися (чого)

4) ( быть достаточным) вистача́ти, ви́стачити, става́ти, ста́ти; диал. вистарча́ти, ви́старчити

завідувати, порядкувати, орудувати чим, доглядати що, чого, господарювати де, в чому. -вать школой, архивом - завідувати школою, архівом.

* * *

см. заведовать

заняться

I. 1) (быть одалживаему) позичатися, бути позиченим. Деньги легко -маются, не легко отдаются - позичати легко, а віддавати важко;

2) см. Заимствоваться.

II. Заниматься, заняться -

1) (быть занимаему) займатися, бути зайнятим. Дом этот не -мается постоем - цей будинок вільний від постою;

2) займатися и заніматися, за(й)нятися; см. Загораться. Заря -ется - на зорю, на світ займається, на світ благословляється; зоряє;

3) чем (трудится) - робити щось, братися, узятися до чогось, ходити, поратися, працювати коло чого, удаватися, удатися до чого, заходитися, заходитися коло чого, (мало употреб.) займатися, за(й)нятися коло чого, чим; (учиться) учитися. [Що він робить у містечкові? - Гандлює. Брався до науки щиро (Грінч.). Вони коло цього діла ходять. Краще вже сісти й щось робити, коло діла якогось поратися (Крим.). Узятися до торгівлі. А коло науки багато працює? (Крим.). Парубок вдався до читання (Крим.). Взимку столярує (занимается плотничеством), а влітку у хліборобство вдається (Г. Барв.). Вам добре: не займаєтеся хліборобством, то й нема ніякої перепони (Звин.)]. -ться какой-л. деятельностью, профессией, в смысле «состоять кем» в укр. яз. передается, через глаголы с окончан. -увати, -ювати, напр.: -ться профессорской деятельностью - професорувати, ремесленной - ремісникувати, учительской - учителювати, купеческой - крамарювати, купцювати и т. д. - ться политиканством - політикувати. -ться виноградарством - ходити коло винограду; виноделием - вино робити; звероловством - ловити звірів; овцеводством - кохати вівці, вівчарити; огородничеством - ходити, працювати коло городів, городникувати; птицеводством - кохати птицю; рыболовством - рибалити; садоводством - ходити коло садків, кохати садки; свиневодством - розводити свиней; скотоводством - скотарити, кохати худобу; хлебопашеством, земледелием - коло землі, коло хліба ходити, хліборобити, рільничити, працювати коло землі; хозяйством - господарювати; сельским хозяйством - працювати, ходити коло сільського господарства. -маться, -няться гончарством, кузнечеством, плотничеством, портняженьем, сапожничеством и т. д. - ганчарювати, ковалювати, столярувати, кравцювати, шевцювати и т. д., сов. взятися до ганчарювання, до ковальства, до столярства, до кравцювання, до шевцювання и т. д. -ться лечением, перепиской - лікувати, переписувати, (на пиш. машинке) друкувати, сов. взятися (почати, стати) лікувати, переписувати, взятися до лікування, до переписування. -ться куплей, продажей чего - купувати, продавати що. -ться сплетнями - плескати, плітки розводити. -ться доносами - виказувати на кого, доносити на кого, сов. стати виказувати, доносити на кого. -ться грабежом, воровством - грабувати, злодіячити (злодіювати, красти). -ться спекуляцией, контрабандой - спекулювати, пачкарювати. -ться изучением, исследованием (изысканием) чего - студіювати, досліджувати що, сов. узятися до студіювання, до досліджування чого. -ться писанием стихов - віршувати. -ться математикой, географией - а) (изучать) студіювати математику, географію; б) (учить) учити математику, географію. -ться частными уроками - давати приватні лекції. -ться уроками (учить) - учити лекції. -ться чем (учиться) - учитися чого. -нялся историей - взявся учити історію, узявся до історії. -ться с кем - а) (учить кого) учити, навчати кого чого (історії, математики); б) (совместно) учитися вкупі (разом) з ким. -ться кем - а) (развлекать кого) забавляти кого. - мись гостями - забав, побав гості (гостей); б) заходитися коло кого. Доктор -нялся больным, пациентом - лікар заходився коло хорого, коло пацієнта. -ться едой, чтением (увлечься) - захоплюватися, захопитися їжею, читанням. -ться делом - працювати. -ться пустяками - марнувати час на дурниці. -ться ничегонеделанием - справляти гульки, (сидя) сидні, (лёжа) лежні. -ться в учреждении - працювати в установі. -ться в военном комиссариате - працювати у військовому комісаріяті. Целый день -юсь чтением, шитьём, хозяйством и т. п. - увесь день читаю, шию, хазяїную, господарюю. -ться своими делами - робити свої справи, пильнувати своїх справ, поратися коло своїх справ. Ничем не -ться кроме… - нічого не робити, опріч…, ніякої роботи не мати, опріч… Нужно -маться - треба працювати, (учиться) учитися. Мы -емся в школе с девяти до двух часов дня - ми учимось у школі з дев'ятої до другої години дня. Давайте -мёмся делом, пением, музыкой и т. д. - нумо до праці, до співів, до музики. -ться чем с любовью, ревностно - кохатися в чому, упадати за чим. [Дуже кохався в садівництві. Ми почали вчитись од західніх народів, німців, то-що, які саме тоді дуже почали за наукою впадати (Єфр.)]. -ться собой - чепуритися, дбати про свою вроду.

* * *

1) (кем-чем, с кем - предаваться занятию) займа́тися, зайня́тися, -йму́ся, -ймешся (ким-чим, з ким); (приниматься за что-л.) захо́дитися, -джуся, -дишся, заходи́тися, -ходжу́ся, -хо́дишся (коло кого-чого, з чим); (несов.: кропотливой работой) по́ратися (коло кого-чого); ( заботясь) ходи́ти (ходжу́, хо́диш) (коло кого-чого); ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти (кого); (сов.: начать делать) узя́тися (візьму́ся, ві́зьмешся) (за що); при указании на работу, составляющую профессию, обычно переводится соответствующими глаголами

2) (несов.: работать - об умственном труде) працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; ( учиться) учи́тися (учу́ся, у́чишся)

3) страд. несов. займа́тися; захо́плюватися, -люється; забира́тися; займа́тися

1) ( загораться) займа́тися, зайня́тися, -йметься

2) (о рассвете, заре) займа́тися, зайня́тися

державувати, панувати, господарювати, царювати, володарювати.

державувати, панувати, господарювати, царювати, володарювати.

господарити

господарювати

хазяювати