Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

городити

  • 1 городить

    городити. Городить вздор - верзти, верзякати, плескати. Что ты городишь? - що ти верзеш, плещеш? Срв. Вздор. И зачем было огород городить - навіщо було й заходжуватися коло цього діла? шкода часу і отласу!
    * * *
    1) (ставить ограду, огораживать) диал. городи́ти
    2) (говорить вздор, болтать) плести́, плеска́ти, верзти́ [дурни́ці, нісені́тниці]

    \городить чепуху́ (чушь) — пра́вити (плести́) сма́леного ду́ба, верзти́ дурни́ці (нісені́тниці)

    Русско-украинский словарь > городить

  • 2 плетень

    пліт (-оту), ум. плотик, (реже) опліт (-оту), запліт (-оту), тин, ум. тинок, тиночок, (соб.) тиння, городина, загорода, огорожа, ліса, (небольшой поперечный) перетика, перетинок, (в реке для ловли рыбы) їз, їзок (р. їзка), чарда, гребля, ґард, [Підняв цигана на руки, та й через пліт кинув (Руд.). Огородив кругом оплотом. Вишня по-під тинню росте. Коли-б мені не тини та не перетинки, ходив-би я до дівчини та що-вечоринки]. Верхняя часть -тня - попліть (-ети). Полоса -тня в длину - вій (р. вою). [Пліт маю городити на сім воїв]. Род крыши на -тне - остріг, острішок. Ставить -тень - городити, тинити, обтинити, затинити.
    * * *
    пліт род. п. пло́ту и плота́, [пле́тений] тин, -у, лі́са

    Русско-украинский словарь > плетень

  • 3 вознаграждать

    -ся, -градить, -ся
    1) на(д)городжувати (кого чим), -ся, на(д)городити, -ся, винагороджувати, -ся, винагородити, -ся, дарувати кого, обдарувати; (за прич. убытки) відшкодовувати кого, -ся, відшкодувати, -ся. -граждать чем за что - віддаровувати чим що;
    2) (навёрстывать, заменять) надолужувати, -ся за що, надолужити, -ся, наганяти, нагнати, навертати, навернути, покривати, -ся, покрити, -ся. [Окрім зовнішнього життя, є внутрішнє - і у визначних людей воно надолужить за перше (Єфр.). За один вечір усе нажену. Хоч і тиждень нічого не робитиму - за два дні все наверну (Крим.)]. Вознаграждённый -
    1) на(д)городжений, винагороджений; (за убытки) відшкодований;
    2) (навёрстанный) надолужений, покритий, навернений.
    * * *
    несов.; сов. - вознаград`ить
    (кого) винагоро́джувати, ви́нагородити (кого), віддя́чувати, віддя́чити и віддя́кувати (кому); диал. віддя́чуватися, віддя́читися, несов. віддя́куватися (кому)

    Русско-украинский словарь > вознаграждать

  • 4 выгораживать

    -ся, выгородить, -ся
    1) відгороджувати, -ся, відгородити, -ся, обгороджувати, -ся, обгородити, -ся;
    2) (кого, себя) уневиннювати, -ся, уневиннити, -ся, вигороджувати, -ся, вигородити, -ся, виводити кого, себе, вивести, виплутувати, -ся, виплутати, -ся, викручувати, -ся, викрутити, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыгородить
    1) ( огораживать) обгоро́джувати, обгороди́ти и мног. пообгоро́джувати, огоро́джувати, огороди́ти и мног. поогоро́джувати; ( отгораживать) відгоро́джувати, відгороди́ти и мног. повідгоро́джувати
    2) перен. вигоро́джувати, ви́городити

    Русско-украинский словарь > выгораживать

  • 5 загораживать

    загородить
    1) городити, загороджувати, загородити, обгороджувати, обгородити, (о мног.) погородити, позагороджувати, пообгороджувати що; (плетнем) обтинити що;
    2) -вать путь - (сов.) загородити, перегородити дорогу, заставляти, заставити, заступати, заступити, переступати, переступити дорогу кому. [Не переступай дороги]. -вать, -дить свет - застувати кому, заступати, заступити світло кому. [Уступіться, не застуйте!]. Загороженный - загороджений.
    * * *
    несов.; сов. - загород`ить
    1) ( обносить оградой) загоро́джувати, загороди́ти и мног. позагоро́джувати
    2) (закрывать путь, проход) загоро́джувати, загороди́ти, заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш; ( преграждать) перегоро́джувати, перегороди́ти и мног. поперегоро́джувати; (создавать преграду, повесив, прибив что-л.) перепина́ти, переп'ясти́ и перепну́ти; ( заслонять) заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; ( закрывать) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти, затуля́ти, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати; (заставлять чем-л.) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти

    \загораживатьть путь (доро́гу) кому́ — перен. става́ти, ста́ти на доро́зі (поперек доро́ги) кому́, заступа́ти, заступи́ти доро́гу, закрива́ти, закрити доро́гу кому́

    3) ( загромождать) захара́щувати, захара́стити, -ра́щу, -ра́стиш, зава́лювати, завали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. позава́лювати; ( заставлять) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти; забива́ти, заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш и мног. позабива́ти

    Русско-украинский словарь > загораживать

  • 6 засаживать

    засадить
    1) (что чем) засаджувати, засадити, (о мн.) посадити, позасаджувати що чим [Увесь капусник засадили капустою та баклажанами (Катериносл.). А ми гори посадимо собі виноградом (Етн. Зб. V)]. -вать, -дить лесом - засаджувати, засадити лісом, залісяти, залісити;
    2) (в тюрьму и т. п.) садовити, посадовити, засаджувати, засадити, завдавати завдати, закидати, закинути, зачиняти, зачинити, (грубо) запаковувати, запакувати, запро(в)торювати, запро(в)торити кого (у в'язницю). [За пісні садовлять теж за ґрати (Самійл.). Засадили у темну темницю (Чуб. V). Ще підслухає слово якесь поліцай і в холодну завдасть патріота (Самійл.). Закинув Герасима в холодну (Кониськ.). Мого батька зачинили в тюрму (Полтавщ.). Запакували нещасного чоловіка в острог (Грінч.)]. -дить в садок для откармливания - закинути в саж;
    3) -дить за работу - засадовити до роботи, присадити (присаджувати) до роботи. [Треба присаджувати до роботи, коли сама не береться (Харківщ.). Пора за гребінь присадити, нехай пряде (Сл. Гр.)];
    4) (воткнуть) в[за]городжувати, в[за]городити що в кого, в що; см. Всаживать 2. [Ой хто кого випередить, ніж у серце загородить (Пісня)]. Засаженный - засаджений, посаджений чим, (лесом) залісений; посадовлений, засадовлений, завданий, закинений и т. д. куди; присаджений (до роботи).
    * * *
    несов.; сов. - засад`ить
    заса́джувати, засади́ти, -саджу́, -са́диш и мног. позаса́джувати

    Русско-украинский словарь > засаживать

  • 7 нагораживать

    нагородить
    1) (надгораживать) на(д)городжувати; на(д)городити, (о мног.) пона(д)городжувати; (тёрном) тернити, натернити, затернити (терном) що. [Щось тин сів, - не минеться нагороджувати (Лубенщ.). Загородив високу лісу (плетень), ще й терном натернив (Мирг.)];
    2) (городьбы) нагороджувати, нагородити, (о мног.) понагороджувати чого [Нагородив хлівів за-для овець (Сл. Гр.)];
    3) нагромаджувати, нагромадити, накопичувати, накопичити, (о мног.) понагромаджувати, понакопичувати чого; см. Нагромождать;
    4) (пустомелить) верзти, верзякати, плести, плескати, торочити, молоти (дурниці, нісенітниці), нагородити, наверзти и т. п. (дурниць, нісенітниць). [Наплескав такого, що й купи не держиться (Звин.)]. -дил с три короба - нагородив три міхи козячої вовни (Куліш), намолов три мішки гречаної вовни (Приказка). Чего только он тут не -дил! - яких тільки дурниць (нісенітниць) він тут не намолов (не наплескав, не наторочив)! Нагороже[ё]нный -
    1) на(д)городжений, пона(д)городжуваний, натернений, затернений;
    2) нагороджений, понагороджуваний;
    3) нагромаджений, накопичений, понагромаджуваний, понакопичуваний;
    4) наверзяканий, наплетений, наплесканий, наторочений, намелений. -ться -
    1) на(д)городжуватися, на(д)городитися, пона(д)городжуватися; бути на(д)городжуваним, на(д)городженим, пона(д)городжуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) нагородитися, попогородити (досхочу).
    * * *
    несов.; сов. - нагород`ить
    1) ( настраивать) нагоро́джувати, нагородити, -роджу́, -родиш и мног. понагоро́джувати
    2) ( нагромождать) нагромаджувати, нагрома́дити, -джу, -диш, накопи́чувати, накопи́чити; нагороджувати, нагородити и мног. понагоро́джувати
    3) ( наговаривать чепухи) напліта́ти, наплести́, -плету́, -плетеш, сов. наплескати, -плещу, -пле́щеш, наверзти́ (нагороди́ти) [дурниць, нісені́тниць]

    Русско-украинский словарь > нагораживать

  • 8 наплетать

    наплести и наплесть
    1) наплітати и наплітувати, наплести, (о мног.) понаплітати и понаплітувати, поплести що, чого. [Понаплітав личаків на всю сім'ю (Богодух.)];
    2) (наставлять плетением) на(д)плітати, на(д)плести, (теснее о плетне ещё) на(д)городжувати, на(д)городити, (о мног.) пона(д)плітати, пона(д)городжувати що. [Ліса місцями поосідала, треба понагороджувати (Мирг.)];
    3) (вздору) наплітати, наплести, наторочувати, наторочити, наплескувати, наплескати, набазікувати, набазікати, нацвенькувати, нацвенькати, наверзякати, (о мног.) понаплітати, понаторочувати, понаплескувати, понабазікувати, понацвенькувати. [Наплела такого, що й купи не держиться (Номис). Вам сто дурних казок про його наплетуть (Самійл.). Такого набазікаю, що й у шапку не забрати (М. Вовч.)];
    4) (на кого) набріхувати, набрехати, наклепувати, наклепати на кого, оббріхувати, оббрехати, обмовляти, обмовити кого. Наплете[ё]нный -
    1) наплетений, понаплітаний, понаплітуваний;
    2) на(д)плетений, на(д)городжений, пона(д)плітаний, пона(д)городжуваний;
    3) наплетений, наторочений, наплесканий, набазіканий, нацвеньканий, понаплітаний и т. п.;
    4) набреханий, наклепаний. -ться -
    1) наплітатися, наплестися, понаплітатися; бути наплітаним, наплетеним, понаплітаним и т. п.;
    2) (вдоволь) наплітатися, наплестися, (о мног.) понаплітатися и т. п.; срв. Плести, -ся. [Шабаш, хлопці, вже понапліталися, час і спочити (Лубенщ.)].
    * * *
    несов.; сов. - наплест`и
    1) наплітати, наплести́, -плету, -плете́ш и мног. понапліта́ти; ( выплетать) випліта́ти, ви́плести, -плету, -плетеш
    2) (говорить вздор, сплетничать) напліта́ти, наплести́; (выдумывать, сочинять) випліта́ти, ви́плести; (сов.: наболтать) намоло́ти, -мелю́, -ме́леш, наплеска́ти, -плещу́, -пле́щеш, наторо́чити, наля́пати. наплета́ться напліта́тися; випліта́тися

    Русско-украинский словарь > наплетать

  • 9 Изгораживать

    изгородить городити, погородити, розгороджувати, розгородити що, (о мног.) порозгороджувати. Изгороженный - погороджений.

    Русско-украинский словарь > Изгораживать

  • 10 Надгораживать

    -ся, надгородить, -ся на(д)городжувати, -ся, на(д)городити, -ся, (о мног.) пона(д)городжувати, -ся; бути на(д)городжуваним, на(д)городженим, пона(д)городжуваним. Надгороже[ё]нный - на(д)городжений, пона(д)городжуваний.

    Русско-украинский словарь > Надгораживать

См. также в других словарях:

  • городити — ГОРО|ДИТИ (1*), ЖОУ, ДИТЬ гл. Огораживать: и бѣ самъ съ братиѥю дѣла˫а и город˫а дворъ манастырьскыи. ЖФП XII, 46в. Ср. градити …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • городити — роджу/, ро/диш, недок., перех. 1) Ставити що небудь (огорожу, тин, паркан). 2) перен., розм. Говорити дурниці, нісенітниці і т. ін …   Український тлумачний словник

  • городити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • городити пліт — Вр. Робити огорожу, паркан …   Словник лемківскої говірки

  • погородити — роджу/, ро/диш, док., перех. 1) Поставити огорожі, тини, паркани. 2) Закінчити городити (у 1 знач.). 3) Городити якийсь час …   Український тлумачний словник

  • чья земля, того и городьба — Ср. Городит тот всю огороду, чья земля ораная в пожни. В. к. Иван Васильевич. Ср. Карамзин И.Г. Р. 6). Ср. Меж лугом и пашни городьба городити тому, чья будет пашня. Улож. 10, 230. См. ни кола, ни двора …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Чья земля, того и городьба — Чья земля, того и городьба. Ср. Городитъ тотъ всю огороду, чья земля ораная въ пожни. В. К. Иванъ Васильевичъ. (Ср. Карамзинъ И. Г. Р. 6). Ср. Межъ лугомъ и пашни городьба городити тому, чья будетъ пашня. Улож. 10, 230. См. Ни кола, ни двора …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • изгородь — Существительное образовано от изгородить – перегораживать , восходящего к городити – огораживать . Однокоренные слова; городить, ограда, огород …   Этимологический словарь русского языка Крылова

  • градити — ГРА|ДИТИ (1*), ЖОУ, ДИТЬ гл. Строить, возводить что л.: а мы въ свѣт лы(х) домѣ(х) живе(м). и ины гради(м) смотрѩще наслѣднико(м) оставити ˫а. ГБ XIV, 99б. Ср. городити …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • Овручский замок — Овруч на карте Poloniae et Ungariae, Sebastiana Münstera, 1554 Овручский замок&# …   Википедия

  • вигороджувати — ую, уєш, недок., ви/городити, джу, диш, док., перех., розм. Заперечувати наявність за ким небудь або за собою якоїсь провини, доводити непричетність до чогось …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»