гойда̄си

качивать, качнуть (колыбель, качели, деревья, суднами т. п.) колих[с]ати (-лишу, -шеш), колихнути, гойдати, гойднути, хитати, хитнути, хилитати, хилитнути, (сильно) вихати, вихнути, хибати, хибнути, схибнути, (однокр.) стенути, (что-л. вертикально стоящее ещё) хиляти, хильнути що. [Прийшлося тещі зятнії діти колихати (Номис). Вичуняла та в запічку дитину колише (Шевч.). Теща дитя колисала (Гол.). Гойдала дитину в колисці (Коцюб.). Ой тихо, тихо Дунай воду хитає (Грінч. III). І над ними буйний вітер траву хилитає (Рудан.). Вітер віє-повіває, кораблі хитає (Рудан.). Не годиться вихати порожню колиску (Звин.). Не хибни горщик, щоб не схлюпнуть (Хорол. п.). Котрась мене схибнула за плече (Г. Барв.). Вітер дуба хиляє (Грінч. III)]. Ветер -чает что - вітер хитає (гойдає, хилитає, хиляє, коливає, колише) що и чим; срвн. Колебать 1. [Вітер гойдав дивину і волошки (Коцюб.). Ой у полі билина, вітер нею хитає (Чуб.). Дивлюся на височенну сосну, - вітер нею гойдає (Г. Барв.)]. -чать, -нуть головой - хитати, (с)хитнути, мотати, мотнути головою; (сильно или продолжительно) вихитувати головою. [Корови головами вихитують (Харківщ.)]. -чать, -нуть головой - (в знак согласия) кивати, кивнути, хитати, хитнути головою; (выражая несогласие, отрицание) крутити (-чу, -тиш), крутнути, мотати, мотнути, тріпати, тріпнути головою. [Ні, ні - казав Сухобрус, тріпаючи головою (Н.-Лев.)]. -нуть станом - хитнутися на стану. [Вийшов один з гурту, хитнувся на стану, протер вуса (Свидн.)]. -чать насосом - помпувати, (зап.) димати.

* * *

несов.; сов. - качнуть

1) (в гамаке, на качелях; о ветре) гойда́ти, гойдну́ти, виха́ти, вихну́ти; ( колыхать) колиха́ти, колихну́ти, ма́яти, майну́ти, колиса́ти, колисну́ти; ( колебать) коливати, коливну́ти; ( шатать) хита́ти, хитну́ти, хилита́ти, хилитну́ти, несов. диал. хиля́ти

2) (убаюкивать, укачивать) колиса́ти, колиснути, колиха́ти, колихну́ти, гойда́ти, гойдну́ти

3) ( жидкость насосом) кача́ти, качну́ти, несов. помпува́ти, диал. ди́мати

качиваться, качнуться хитатися, хитнутися, схитнутися, хилитатися, хилитнутися, хилятися, хильнутися, колих[в]атися, (с)колихнутися, киватися, кивнутися, хибатися, хибнутися, схибнутися. [Іде і не схитнеться (Київ). Голова, схитнулась, коса розвинулась (Рудан.). Кожна гілка сколихнулась (Грінч.). Кулак упав парубкові на шию важко - голова хильнулась набік (Грінч.). Яка ти бліда і страшна - аж хиляєшся (Г. Барв.). Глечик схитнувся і впав (Звиног.). Ой п'є Байда та й кивається (АД.)]. -ться (в люльке гамаке, на качелях и т. п.) - колих[с]атися (-шуся, -шешся), колихнутися, гойдатися, гойднутися, (сильно) вихатися, вихнутися. [А на вітах гойдаються нехрищені діти (Шевч.). Що гойднеться (павук), то нитка порветься (Л. Укр.)]. -ться от ветра (о растениях) - хитатися, хитнутися, гойдатися, гойднутися, хилитатися, хилитнутися, хилятися, хильнутися, коливатися, киватися, кивнутися, (о флаге) маяти. [Хитнувся вперед, немов верба од вітру (Коцюб.). Вітер повіває, сосна ся хиляє (Гол.). Очерет кивається над водою (Харківщ.). Прапори маяли од вітру (Київ)]. -ться от неустойчивости - хитатися, (с)хитнутися, хибатися, (с)хибнутися. [Пливе човен води повен, коли б не схитнувся (Пісня). Дошка хибається, не ступайте на ню (Звиног.). Човен хибається (Звиног.)]. Лодка -тся на волнах - човен гойдається (хитається) на хвилях. Маятник -тся - вагало хитається. Итти, -чаясь из стороны в сторону (о больном, пьяном) - іти хиляючись (коливаючись). Качающийся - що хитається, гойдається и т. д.

* * *

несов.; сов. - качн`уться

1) (в гамаке, на качелях) гойда́тися, гойдну́тися; хилита́тися, хилитнутися; ( колыхаться) колиха́тися, колихну́тися, хиба́тися, хибну́тися, хи́бати, хибну́ти; ( колебаться) колива́тися, коливну́тися; ( шататься) хита́тися, хитну́тися

2) (несов.: при убаюкивании) колиса́тися

3) ( о маятнике) колива́тися, коливну́тися, хита́тися, хитну́тися

(в люльке, на качелях) колих[с]ання, гойдання, (сильное) вихання; (ветром деревьев) хитання, гойдання, хилитання (дерев); (головой) хитання; (воды насосом) помпування, (зап.) димання.

* * *

1) гойда́ння; колиха́ння; колива́ння; хита́ння, хилита́ння, хиля́ння; колиса́ння, колиха́ння, гойда́ння; кача́ння, помпува́ння

2) колива́ння, хита́ння

колебливать, колебнуть

1) коливати, хитати, хитнути, похитнути, схитнути, колихати, колихнути, хилитати, хилитнути, хиляти, хильнути, хибати, хибнути, схибнути, (качать) гойдати, гойднути. [Правили жертви синєкудрому богу, що землю хитає (Потеб. Одис.). Тисячі тіл колихали повітря (Коцюб.). Дзвони хилитали дрібненьку мряку (Коцюб.). Не хибай кладку, бо в воду впаду (Звин.)]. -бать листья ветви, ткань - коливати, колихати, хилитати, гойдати листя и листям, віття (гілля) и віттям (гіллям), тканину и тканиною. [Верби та садовина коливають віттям (Основа). Вітер хилитає галузки (Коцюб.). Вітер сильно гойдає яблука, багацько попадає (Звин.). Протяг колихає (хилитає) завісу (завісою) на вікні (Київщ.)];

2) (перен.) хитати, похитнути, схитнути, захитати, порушувати, порушити, зрушувати, зрухнути, зрушити що. -бать основы чего - хитати (по[з]рушувати) підвалини чого. -бать убежденья чьи - хитати переконання чиї. -бать авторитет, доверие - порушувати (хитати, сов. захитати) авторитет, довіру чию; см. ещё Поколебать. Колеблемый -

1) хитаний, колиханий. Трость, ветром -мая - тростина, що вітер гойдає; тростина, вітром колихана;

2) хитаний, порушуваний, зрушуваний.

* * *

несов.; сов. - колебн`уть

1) колива́ти, коливну́ти; ( шатать) хита́ти, хитну́ти; ( колыхать) колиха́ти, колихну́ти, хилита́ти, хилитну́ти

2) несов. перен. хита́ти; ( подрывать) пору́шувати

несов.; сов. - всколыхн`уть

несов.; сов. - всколыхн`уться

1) (люлька) колиска;

2) (кресло) крісло гойдалка, розкидалка. [Лежить на розкидалці та гойдається (Звиног.)];

3) (носилки) ноші (р. ношів).

* * *

1) ( род кресла) го́йдалка

2) ( род качелей) го́йдалка; диал. го́йданка

3) ( носилки) ноші, род. п. нош

4) ( колыбель) диал. коли́ска, гойдалка

1) гойда́льний

2) ( колебательный) колива́льний

1) прич. яки́й (що) гойда́ється

2) в знач. прил. хитни́й

гойдання, колих[в]ання, колисання, хвилювання.

* * *

колыхнуть

1) (качать) гойдати, гойд(о)нути, колихати (-шу, -лишеш и -хаю, -хаєш), колихнути, колисати (-лишу, -лишеш), хилитати, (с)хилитнути що, чим. [Плаче дівчинонька, дитину гойдаючи (Пісня). Кораблі колисати на синьому морі (Рудан.). Як вітер схилитне житом, хвиля йде, як на воді (Гайс. о.)]. У богатого мужика чорт детей -шет - багатому чорт діти колише;

2) (раскачивать чем) маяти, хиляти, хвилювати, хибати що, чим. [Вітер віє, гілля має (Рудан.). Вітер віти соннії хиляє (Філян.)];

3) (непереходно: качаться), хитатися, хитнутися, (реять) маяти, майорити, (о воде) хвилювати(ся), гойдатися; см. Колыхаться. [Не хвилює вода, не блищить (Франко). Ой високо клен-дерево має (Пісня)]. -нуло (экипаж) - гойд(о)нуло, колихнуло (повіз). Стоит не -лыхнёт - стоїть не хитнеться, стоїть ані руш.

* * *

несов.; сов. - колыхн`уть

колыхнуться

1) (качаться) гойдатися, гойд(о)нутися, колих[с]атися, колихнутися, коливати(ся). [Тихо гойдаються в синьому морі іскорки-зорі (Черняв.). Ой у полі билинонька колихається (Пісня). Човен під ним гойднувся (Корол.). Хвилі скрізь вколо нас коливались (Л. Укр.)];

2) (колебаться, шевелиться) маяти, майорити, хилятися, хильнутися, хилитатися, коливати(ся), хвилювати(ся), хитатися, (с)хитнутися; см. Колебаться 1. [Маяли в повітрі корогви (Черк. п.). Пшінці й байдуже, що дощу немає: майорить собі листям (Золотон. п.). Чорні тіні від нерівного світла тонкої жовтої свічечки жахливо хилиталися (Коцюб.) Ущухле гілля коливається сонно (Д. Чайка). Високая тирса в степу коливає (Грінч.). Хай схитнеться - жито усміхнеться (Тичина). Люди хитнулись вперед, у чорну пустку (Коцюб.)].

* * *

несов.; сов. - колыхн`уться

1) ніжно, делікатно, тендітно; лагідно; (чувствительно) чуло; срв. Нежный. [Хтось гладив ниви, так ніжно гладив (П. Тичина). Піскова земля його гойдає ніжно, мов колиска (М. Рильськ.). На се дівча дивились ви так ніжно (Куліш). Не голосно, - лагідно, ніжно грай (Л. Укр.). Він її так лагідно пожалував, що вона заразісінько втихомирилася (Звин.). Ніхто Ганнусі щиро й чуло не любив (Ор. Левиц.). «Сестро моя мила!» - чуло промовив він (Стор.)];

2) (в сложении) ніжно-, ніжно, напр.: ніжно-синій, ніжномрійний.

* * *

1) ніч (р. ночи, тв. ніччю, зв. ноче, мн. ночі, ночей, ночами). [На майдані пил спадає. Замовкає річ… Вечір. Ніч (П. Тичина). Смерть - се ніч, спокійна, тиха (Л. Укр.). Подих тропічної тьмяної, п'яної ночи (М. Рильськ.)]. Апрельская ночь - квітнева ніч, ніч квітнівка (Васильч.). Варфоломеевская ночь, истор. - Бартоломеєва ніч. Воробьиная ночь - горобина ніч. Глубокая (Глухая, Полная) ночь - глупа (глуха) ніч (полночь: північ, опівніч), (раньше полночи) пізні вляги (-гів). [Вже була глуха ніч, опівніч (Франко). Після пізніх влягів у нас кажуть: це було опівночі (Звин.)] Глубокой -чью, в глухую ночь - глупої ночи, (реже) у глупу ніч. [Коли це глупої ночи прилітає сокіл (Рудч.). Глупої ночи на їх і огнищах ніколи не спалахував жар (Кінець Неволі). Зосталася Оксана сама собі, у темну, глупу ніч, як палець (Квітка)]. Звёздная ночь - зоряна ніч, (в поэзии ещё) ніч яснозора (Грінч.). Купальская ночь - см. Купальский. Майская ночь - травнева (майова, маєва, майська) ніч, ніч травнівка (Васильч.); срв. Майский 1. [Майська ніч або утоплена (Гоголь)]. Поздняя ночь - пізня ніч, (раньше полночи) пізні вляги. Поздней -чью - пізньої ночи, пізніми влягами, (поздно ночью) пізно вночі; см. ещё выше Глубокой -чью. До поздней -чи - до пізньої ночи, до-пізна, до пізнього-пізна. [Ми сиділи до-пізна (Звин.)]. В -чи (ед. ч.) - в ночі, (ночью) вночі. [Огняного коня вітер гнав - огняного коня - в ночі (П. Тичина)]. В ночь - а) в ніч. [Вдивлявся в ніч стурбованим поглядом (М. Калин.)]; б) (ночью) вночі. В ночь не естся - вночі не їсться; в) (за ночь) за ніч. В одну ночь этого не сделаешь - за одну ніч цього не зробиш. В одну из -чей - одної ночи, (однажды ночью ещё) якось уночі, одного разу вночі. В ночь на, в ночь с - на - см. I. На 1 в. В весеннюю, тёплую и т. п. ночь - літньої, теплої и т. п. ночи, у літню, у теплу и т. п. ніч. [Плачуть мої очі темненької ночи (Метл.). Тоді-ж таки, теплої весняної ночи двоє йшли і… (Гр. Григор.). В ніч осінню піскова земля його гойдає ніжно, мов колиска (М. Рильськ.)]. В ту, в эту ночь - тієї, цієї ночи, ту, цю (сю) ніч, в ту, в цю ніч. [Тієї ночи він спав міцним сном (Олм. Примха). Ту ніч зовсім не спав (Сл. Ум.). Перший раз по смерті брата він заснув цю ніч (Франко). Марія Стюарт була-б, якби не я, на волі сю ніч (Грінч.)]. В -чи (мн. ч.) - в ночі, за ночей. [Поете, будь собі суддею, і в ночі тьми і самоти спинись над власною душею (М. Рильськ.). Де, в які дні, в які ночі (не лилися ви), сльози жіночі! (Франко)]. Всю ночь (напролёт), в продолжение (втечение) всей (целой) -чи - всю ніч, цілу (цілісіньку) ніч, протягом усієї (цілої) ночи, (зап.) через усю (цілу, цілісіньку) ніч; срв. Напролёт 2 и Ночь Ноченски. [Не спав цілісіньку ніч (Київ). Через усю ніч палили вогнище (Ор. Левиц.)]. Продолжающийся всю (целую) ночь - цілонічний. В продолжение (втечение) долгих -чей - довгими ночами. [Довгими ночами не спала вона і думала (Грінч.)]. За ночь - за ніч. [За ніч доїдемо (Брацл.)]. За ночь до этого - ніч перед цим (тим). Ночь за -чью - ніч по ночі, ніч за ніччю. [Ніч за ніччю й довгі дні я нудьгував (Велз)]. К -чи - проти (реже навпроти) ночи, (реже) під ніч. [Виїхали проти ночи (Яворн.). Не розкажу проти ночи, а то ще присниться (Шевч.). Ти куди йдеш під ніч? (Франко)]. Не к -чи будь помянут (помянута и т. п.) - не проти ночи згадуючи. [Він був, не проти ночи згадуючи, високий, як товкач (Яворн.)]. Каждую ночь - що-ночи, що-ніч, кожної ночи, кожну ніч, ніч-у-ніч, ніч крізь ніч. [Що-ночи йде на річку до темного гаю (Л. Укр.). Дарма що-ніч дівчинонька його взглядає (Шевч.). Мені кожної ночи сняться шляхи, дерева (М. Ввч.). День-у-день (изо дня в день), ніч-у-ніч не переставала мати плакати (Мирний)]. Каждые две, каждые три -чи - що дві ночі, що три ночі. На ночь - на ніч. [Викинь кицьку на ніч надвір (Брацл.). Безліч пташок, злітаючись зграями на ніч на околишні скелі… (Кінець Неволі)]. На ночь глядя - проти ночи. На следующую ночь - другої ночи, на другу ніч. По -чам - ночами, вночі. Работать по -чам - працювати ночами (вночі). Ночь под что - ніч проти чого. [Ніч проти неділі (Кандід)]. Ночь под новый год - новорічна ніч, ніч проти нового року. В ночь под - вночі проти, проти ночи. [Проти ночи Маковія (Шевч.)]. В ночь под новый год - новорічної ночи, вночі проти нового року. Под покровом -чи - під покровом (під накриттям, під кереєю) ночи, під вночішнім покровом. При наступлении, с наступлением -чи - см. Наступление 2. Среди -чи - серед (реже посеред) ночи. Той, эточ, весенней и т. п. -чью - см. выше В ту, в эту, в весеннюю ночь. Тёмной -чью - темної (ум. темненької) ночи, (впотьмах) поночі. [На темній одежі світилися руки, прозорі й молочні, як поночі порохно (Коцюб.)]. День и ночь (днём и -чью) - (і) день і ніч, (і) вдень і вночі. [(Химери чорні) дражнять нас і день і ніч (Л. Укр.)]. На дворе ночь - надворі ніч, (наступает ночь, темнеет) надворі поночіє (сутеніє). Нас застигла ночь - нас спостигла (пристигла, застигла, зуспіла, захопила, застукала) ніч; см. Застигать. [Аж застигла її нічка в дорозі (Рудч.)]. Ночь коротать - ніч коротати. -чей недосыпать - ночей недосипати (недосипляти). Проводить, провести ночь - перебувати, перебути ніч, (ночевать, переночевать) ночувати, переночувати (ніч); срв. Проводить 4. [Ніч на перебули весело (Київ). Аби день переднювати, аби ніч переночувати (Франко)]. Хорошо ли вы провели ночь? - чи добре ви перебули ніч? чи здорові ночували? (Основа 1862). Спокойной (покойной, доброй) -чи - на добраніч!, (реже) добраніч! доброї ночи! здорові ночуйте! [На добраніч, голубко коханаа! (Грінч.). Добраніч! у вирій ми, гуси, простяглися (М. Хвильов.). Здорові почуйте! (Франко)]. Желать, послать спокойной -чи - на добраніч казати (віддавати, давати), сказати (віддати, дати). [Гордій, хоч завше любив поговорити на ніч з учителем, став казати на добраніч (Васильч.). Приходить Стасик оддати на добраніч (Коцюб.)];

2) (темень) темрява, темнява, пітьма; (нрч.: темно) поночі. [Та й поночі! не вздриш нічого, хоч око виколи (Кобеляч.)]. В лесу ночь-ночью - в лісі тьма тьменна (темно- претемно);

3) (невежество) темрява, темнота. Жить в -чи - жити (коснеть: животіти, скніти, нидіти) в темряві (в темноті);

4) (север) північ (-ночи), холодний край (р. краю).

* * *

1) похитування, прихитування, поколихування, погойдування;

2) (в колыбели) поколихування, поколисування;

3) (по качелях) вихання, гойдання.

* * *