-
1 вимішати
техн. выме́шивать -
2 домішати
техн. приме́шивать -
3 змішати
матем.; техн.; физ. сме́шивать -
4 мішати
техн. меша́ть -
5 намішати
техн. наме́шивать -
6 перемішати
матем.; техн.; физ. переме́шивать, проме́шивать -
7 підмішати
техн. подме́шивать -
8 помішати
техн. поме́шивать -
9 потьмянішати
техн. потускне́ть -
10 розвішати
техн. разве́шивать -
11 розмішати
техн. проме́шивать, разме́шивать -
12 світлішати
физ. светле́ть -
13 твердішати
техн.; физ. тверде́ть ( становиться более твёрдым) -
14 темнішати
метеор.; физ. темне́ть -
15 умішати
техн. вме́шивать -
16 чорнішати
техн.; физ. черне́ть ( становиться более чёрным) -
17 Эш-Шати
р. (Ливия) Shāţi', Wādī ash -
18 плотнеть
міцніти, міцнішати, тужавіти; (о человеке) гладшати, дебеліти. [Ця земля швидко тужавіє, - мабуть трохи глини є (Крим.). Як він погладшав за цей рік].* * *1) щільні́ти; ( становиться более плотным) щільні́шати2) щільні́ти; ( становиться более непроницаемым) щільні́шати; густі́ти, ( становиться более густым) густі́шати; тужа́віти; тверді́ти, тве́рднути, ( становиться более твёрдым) тверді́шати; дебелі́ти, ( становиться более плотным) дебелі́шати3) дебелі́ти, ( становиться более крепким) дебелі́шати; кремезні́ти; повні́шати; товсті́шати -
19 повесить
1) что - повісити, (редко) обвісити, почепити, (многое) повішати. [Повісила намисто на шию. Настя повішала на стінах два ряди гарних образів (Коц.). Арфу співець почепив на вербі (Л. Укр.)]. -сить шляпу на гвоздь - почепити капелюха на кілочок. -сить голову - звісити голову, похнюпитися, посупитися, понуритися, унуритися. Повесивший голову - понуруватий (М. Вов.). -сить нос - похнюпити (посупити) носа, ніс (Стор.), похнюпитися, посупитися;2) кого - повішати, повісити, завісити, завішати, (многих) повішати, (всех) вивішати, перевішати кого. [Розгнівався пан на мене, повішати хоче (Руд.). За цеє бог не повісить (Ном.). Повела його в сад та й завішала. Ну хоч мене завісь, доладно я не розкажу (Куліш)].* * *1) пові́сити, пові́шати; (на крючок, гвоздь) почепи́ти2) ( казнить) пові́сити, пові́шати; диал. заві́сити -
20 мешать
мешивать1) (перемешивать чем) мішати, (о жидкости ещё) калатати, колотити що чим. [Мішала кописткою розчин у діжі (Київщ.). Колотив (калатав, мішав) чай ложечкою, щоб швидше прохолов (М. Грінч.)]. -шать (дрова, угли) в печи - перегортати (дрова, огонь, вугілля) в печі. -шать карты - мішати, тасувати карти. -шать масло - колотити, бити, збивати масло;2) (смешивать) мішати, змішувати; (спутывать) плутати, путати, сплутувати кого, що. [Чуття, котре путає та мішає правильний хід розумової машини (Франко)]. -шать вино с водой - змішувати вино з водою. -шать числа и события - мішати (змішувати, плутати, путати) числа і події;3) (вмешивать) мішати, (впутывать) вплутувати кого у що. [Старого пса непристойно мішати в нашу компанію (Куліш)];4) (двоить землю) переорювати, двоїти (поле, ріллю, ниву);5) (кому, чему) заважати, перебивати, перешкоджати, бути (ставати) на (у) перешкоді или на заваді, (диал.) перебаранчати, перечіплювати, непутити кому, чому в чому, (останавливать) перепиняти кого; срв. Помешивать 2. [Я вам тут не заважаю? (Звин.). Почув, що не зможе батька зарізати, - таки щось перебиває (Крим.). Буде у вас своя кімната, ніхто вам не перешкоджатиме (Кониськ.). Йому й муха на заваді (Номис). Жінці перебаранчає, злізти з воза повність тіла (Н.-Лев.). Це мені непутить отой Улас (Грінч.). Намірився вчинити те, що гадав, але щось у душі його перепиняло (Крим.)]. Не -айте мне работать - не заважайте (не перебивайте, не перешкоджайте) мені працювати. Что нам -ет ехать? - а) що нам заважає (перешкоджає) їхати? б) (почему бы нам не ехать?) (а) чом-би нам не (по)їхати? Не -ет, не -ло бы - не вадить, не завадить, не пошкодить, не вадило-б, не завадило-б, не пошкодило-б, (диал.) не непутило-б. [Не вадить зробити деякі висновки (Єфр.). Воно не завадить трохи позбутися ілюзій (Крим.). Звертатися до часів минулих дуже не вадило-б і в наші часи (Доман.). Хоч-би й десятку дали, то воно не непутило-б (Миргородщ.)]. Это не -ет знать - це не завадить, не завадило-б, не пошкодило-б знати. Мешанный -1) мішаний, калатаний, колочений, перегортаний, тасований, збиваний, перемішаний, сколочений, перегорнутий и перегорнений, стасований, збитий;2) мішаний, змішаний и т. п.* * *I меш`ать(быть помехой в чём-л.) заважа́ти; ( препятствовать) перешкоджа́тиII1) ( перемешивая) мішати; ( разбалтывая) розмі́шувати; ( о жидкости) колоти́ти2) (соединять разнородное, смешивать) міша́ти, змі́шувати3) ( принимать одно за другое) міша́ти; змі́шувати; ( путать) плу́тати, сплу́тувати
См. также в других словарях:
шати́ровать(ся) — шатировать(ся), шатирую, шатируешь, шатирует(ся) … Русское словесное ударение
шати́рованный — шатированный, ан, ана, ано, аны … Русское словесное ударение
Шати — одна из величин измерения массы. 7,5 г см. Меры массы В. Д. Гладкий Древний Мир Том 2 (Источник: «Древнеегипетский словарь справочник».) … Энциклопедия мифологии
шати — шата, шати одяг, шаття, коштовний одяг … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Шати — Древнеегипетская = 7,5 г … Словарь мер
шати — шат, мн. (рідко одн. ша/та, и, ж.), поет., ритор. 1) Багате, розкішне святкове вбрання. || Одяг взагалі чи одяг певного призначення. 2) Те, що прикрашає, огортає собою когось, щось (про листя, сніг і т. ін.). 3) церк. Те саме, що риза 1). 4) церк … Український тлумачний словник
шати — див. оклад … Словник церковно-обрядової термінології
шати літургійні — див. одяг богослужбовий … Словник церковно-обрядової термінології
шати церковні — див. одяг богослужбовий … Словник церковно-обрядової термінології
шати — I мн. (про траву, квіти, сніг усе, що, покриваючи собою, прикрашає природу), у[в]бір, у[в]брання II ▶ див. одяг, риза 1), ризи … Словник синонімів української мови
шати — множинний іменник … Орфографічний словник української мови