вѣшати

пополнеть повнішати, поповнішати, ситшати, поситшати, ситішати, поситішати, гладшати, погладшати, набиратися, набратися тіла, дебелішати, подебелішати.

* * *

(погустеть) погустішати, потугшати, потужавіти, (потолстеть) погладшати, подебелішати, погрубшати.

* * *

1) пощільні́шати

2) пощільні́шати, погусті́ти, погусті́шати; потверді́шати; зроби́тися (ста́ти) дебе́лим; зроби́тися дебе́лішим

3) зроби́тися дебе́лим; зроби́тися дебе́лішим, зроби́тися креме́зним (кремезни́м), поповні́ти, поповні́шати; погла́дшати

посвітліти, поясніти, (ещё более) посвітлішати, пояснішати, прояснішати, (на дворе) вияснитися, задніти, обвидніти, освінути, (о цвете) пояснішати, (о волосах) порусявіти, побілявіти. [Небо поясніло. Як обвидніло трохи надворі, зараз зібралися люди (Кв.)]. Посветлевший - посвітлілий.

* * *

1) (ср. ст. от прлг. Ласковый), ласкавіший, лагідніший, прихильніший, привітніший, приязніший. Становиться, стать -вее - ласкавішати, поласкавішати, лагіднішати, полагіднішати, прихильнішати, поприхильнішати, лагідніти, по[з]лагідніти, подобрішати;

2) (ср. ст. от нрч. Ласково) ласкавіше, лагідніше, прихильніше, привітніше, приязніше.

1) хмарніти, хмурніти, темніти, (ещё более) хмарнішати, хмурнішати, темнішати. [Місяць заходить, темнішає ніч (Київщ.)];

2) хмурніти, (ещё более) хмурнішати. [Обличчя йому все дужче хмурніло (М. Грінч.)]. См. ещё Омрачаться.

* * *

ослабеть, ослабнуть

1) (терять напряжение) слабнути, ослабнути, послабнути, слабшати и слабішати, послабшати. Струна -ла - струна ослабла. Память -вает - пам'ять слабне. Дисциплина -вает - дисципліна слабшає;

2) (обессилевать физически) слабнути, ослабати, ослаб(ну)ти, знесилюватися, знесилитися, виснажуватися, виснажитися, занепадати, занепасти, знемагатися, знемогтися, знеможитися, знеможіти, знемощіти, охлявати, о[за]хлясти; охля(ну)ти, замлівати, замліти, знебуватися, знебутися, (постепенно) підупадати, підупасти, (о многих) поослабати, послаб(ну)ти, познесилюватися, позанепадати и т. д. -бел от голода - охляв не ївши (з голоду). Срв. Обессилевать, Изнемогать. Мороз -вает - мороз пускає, перестає. Мороз -бел - мороз пересівся, перепався, звільжив. Дождь -вает - дощ ущухає. -беть здоровьем - занепадати, занепасти на здоров'я; на здоров'ї. -беть силами - підупасти на силах. -беть умом - на голову впасти. -беть ногами - підупасти (впасти) на ноги, з ніг спасти. -беть зрением - на очі впасти. Зрение -бело - притупились очі, ослабли очі. Он -вает - підупадає (занепадає) на силі, спадає з сили.

* * *

несов.; сов. - ослаб`еть

1) слабі́ти и сла́бнути и ослаба́ти, ослабі́ти и осла́бнути и осла́бти, сла́бшати, посла́бшати, слабі́шати, послабі́шати; ( физически) підупада́ти [на си́лах, на си́лі], підупа́сти [на си́лах, на си́лі]; (несов.: отощать) охля́нути, охля́ти, похля́нути, захля́нути, захля́ти, позахлява́ти; (несов.: к старости) підтопта́тися

2) ( становиться слабее по степени проявления) слабі́ти и сла́бнути и ослаба́ти, ослабі́ти и осла́бнути и осла́бти, сла́бшати, посла́бшати, слабі́шати, послабі́шати, ослабля́тися и осла́блюватися, осла́битися, послабля́тися и посла́блюватися, посла́битися

помутніти, покаламутніти, скаламутніти (срв. Помутиться); (сделаться ещё более мутным) помутнішати, покаламутнішати.

* * *

I. и Прояснивать Прояснить или Проясняться, -ясниваться, проясниться (о погоде и переносно) вияснятися и вияснюватися, вияснитися, прояснятися и прояснюватися, прояснитися, (яснеть) ясніти, проясніти, поясніти, яснішати, прояснішати, пояснішати, заяснюватися, заяснитися, (ведренеть) розгодинюватися, розгодинитися, вигодинюватися, вигодинитися, годитися, розгодитися, вигодитися, на годині стати, випогоджуватися, випогодитися, розхмарюватися, розхмаритися, (рассветать) розвиднятися и розвиднюватися, розвиднитися, розвидняти, розвидніти, видніти, повидніти, вивидніти, вивиднітися, виднішати, повиднішати. [Нехай виясниться, бо дуже нахмарило (Номис). Дивлюсь - на сході тьма, не проясняється, не дніє (Кониськ.). Дощу не буде, вже розгодинюється (Гр.). Почало було хмарити, а потім вигодинилось (Переясл.). Розхмарилось після дощу (Хор. п.). От вже надворі стало годиться (Прил. п.). На сході не ясніло (Грінч.). Їдьмо, вже розвидняється (Звин.). Ранок яснішав (Коцюб.). Проясниться сонечко, осяє, огріє (Черн.). Вияснилось бліде та понуре обличчя Грицькове (Г. Барв.). Його насуплене лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались (Н.-Лев.). Розвиднялося у мене на душі (Кониськ.). Обличчя їй де-далі випогоджується (Л. Укр.). Навіть похмуре обличчя погонича иноді розхмарювалося і осміхалося (Крим.). Похмуре панове обличчя вигодинюється, ясніє (Васильч.). Моя потьмарена душа заясниться, на них дивлячись (Крим.). І коли тобі вивидниться, Україно?.. Коли? (Крим.). Коли ваш розум проясниться? (Кул.). Їй почало дещо прояснюватися в голові (Франко)]. -вает(ся), -няет(ся), безл. - яснить. [Відтіль мов яснить: може ще й погода буде (Хор. п.)]. На дворе прояснило, -яснилось - надворі вияснилось, вигодинилось, випогодилось. Прояснённый - вияснений, прояснений.

II. прояснить что виясняти и вияснювати, вияснити, проясняти и прояснювати, прояснити, роз'ясняти и роз'яснювати, роз'яснити, (освещать) висвітлювати, висвітлити що; срв. Выяснять, Раз'яснять. [Проясни чоло нахмурене (Котл.). І місяць, далекий, таємний край неба прояснював темний (Черн.). Мудрість у чоловіка роз'яснює лице його (Еккл.)]. Случай -нил это тёмное дело - випадок висвітлив (вияснив) цю темну справу. Прояснённый - вияснений, прояснений, роз'яснений, висвітлений. -ться - вияснятися и вияснюватися, вияснитися, прояснятися и прояснюватися, прояснитися; висвітлюватися, висвітлитися; бути виясненим, висвітленим. [На спільній нараді подекуди все те проясниться (Франко)].

* * *

несов.; сов. - проясн`ить

1) (делать ясным, отчетливым) проясни́ти и проя́снювати, проясни́ти

2) ( выяснять) ви́яснити и вия́снювати, ви́яснити, з'ясо́вувати, з'ясува́ти

1) добрий (к кому, - для кого или до кого), ласкавий, (добряк) - благий. [Добрим словом не згадають. Він для мене (до мене) добрий. Кость - блажчий за Григора]. Добренький - ласкавенький. Очень добрый - добренний, добряч[щ]ий. [Добренна душа з його. Добрячі були люди, покійнички (М. Вовч.)]. Становиться, стать добрым - добріти, добрішати, ласкавішати, подобрішати; поласкавішати. [Баба наче трохи подобрішала до Миколи]. Сделать кого добрым - роздобрити, (провинц.) - роздобрухати. Доброе дело сделать - добре (добро) вчинити. Будь добр, будьте добры (пожалуйста) - будь ласка, будь ласкав, будьте ласкаві, зроби (зробіть) ласку, спасибі тобі (вам). [Скажіть, будь ласка, й мені. Скажіть, спасибі вам, з яких ви є: чи ви з панів, чи ви із мужиків (Грінч.)];

2) (хороший) - добрий, гарний, хороший. [Дуже се добре діло. Доброго голоса маєш. Хороший (гарний) робітник з нього]. В добрый час - час добрий вам, на добрий час. В добром ли вы здоровьи? - чи добре ся маєте?]. Чего доброго - бува, буває, часом, хто зна. [Чи ти, бува, не здурів? Не дивись на нього, щоб часом не підійшов]. Доброе утро, добрый день, добрый вечер, доброй ночи - добридень, (только у интеллигентов) - доброго ранку; добривечір; добраніч; на добраніч.

* * *

1) (становиться крепче, сильнее) міцні(ша)ти, зміцнятися, дужчати, дужати, в силу вбиватися, набирати(ся) сили, зростати на силах, кріпшати, кріпнути, потужніти, підживати, дебелішати. [Горпина стає сміліша, голос міцніє (Франко). Словесна творчість міцнішає й дужчає (Єфр.). Збирається сила, росте, зміцняється (Коцюб.). Згуки дужчали, виростали, потужніли (Корол.). Життя дома заспокоїло хлопця і він видимо дебелішав (Яворн.). Саме тоді починав у силу вбиватись революційний рух (Єфр.)]; (о морозе, ветре) дужчати, кріпшати, (о спиртных напитках) міцні(ша)ти, кріпшати;

2) (после болезни) дужчати, здоровіти, здоровшати, сили набиратися; у силу вбиватися, остербувати, оклигувати;

3) (делаться тверже) тужавіти, тугшати, тверднути, твердішати. [Масло твердне (тужавіє) на морозі (Київщ.). Грязь від морозу тугшає (Сл. Гр.)].

* * *

дрібніти, дрібнішати, маліти, малитися; (перен.: вырождаться) переводитися, зводитися, нікчемніти, мізерніти; срв. Измельчать. [Дрібніють люди на землі (Шевч.). Ті велетні загинули і з того часу рід людський почав дрібнішати (Барвін.). Нікчемніли в гріхах і розкошах (Куліш)].

* * *

1) дрібні́ти; ( становиться мельче) дрібні́шати

2) (перен.: утрачивать значительность) дрібні́ти; ( становиться ничтожным) нікче́мніти

3) ( становиться менее глубоким) мілі́шати, мілі́ти

миліти, (больше прежнего) милішати; (хорошеть) кращати, вродливішати, гарнішати.

* * *

мудріти, мудритися, розумніти, (ещё более) мудрішати, розумнішати. [А тим часом від дня до дня Соломон мудрився, і бог-знає, де він того розуму учився (Рудан.)].

* * *

каламутніти, мутніти, темніти, (ещё более) каламутнішати, мутнішати, темнішати; срв. Помутнеть.

* * *

оживиться оживати, ожити, відживати, віджити, жвавіти, пожвавіти, ожвавитися. Глаза -вились - очі заграли.

* * *

несов.; сов. - ожив`иться

1) ( возвращаться к жизни) оживля́тися и ожи́влюватися, оживи́тися, відживля́тися, відживи́тися

2) ( становиться оживлённее) пожва́влюватися, пожва́витися, жваві́шати, пожваві́шати, оживля́тися, оживи́тися; живі́шати, поживі́шати

3) строит. (несов.) оживля́тися, ожи́влюватися, відживля́тися; оживля́тися, підживля́тися; пожва́влюватися, оживля́тися; оживля́тися, відно́влюватися, відновля́тися

всех или многих) перевішати, вивішати, повішати (усіх або багатьох). -шать всё бельё - повішати всю білизну (все плаття). Перевешанный - вивішаний, перевішаний, повішаний.

* * *

см. перевешивать II

(сделаться более голубым) поблакитнішати, поголубішати; (сделаться голубым) поблакитніти, поголубіти.

* * *

погустішати, погущати, (несколько) пригускнути, (о листве, деревьях) поряснішати, (сделаться плотнее) потугшати, потужавіти, (несколько) притужавіти. Сироп - тел - суроп погустішав, пригуск. Срв. Густеть.

* * *

(п)охмарніти, (п)охмурніти; (сделаться ещё более мрачным) похмарнішати, похмурнішати.

* * *

1) посвіжіти, (ещё более) посвіжішати. [Після літнього відпочинку вона дуже посвіжіла];

2) похолодати, (ещё более) похолоднішати. [Після дощу похолодало].

* * *