-
1 вітряк
ветряна́я ме́льница -
2 windmill
n1) вітряк2) вітряний двигун3) ав., розм. вертоліт4) ком., розм. дружній вексельto fight (to tilt at) windmills — боротися з вітряками, донкіхотствувати
* * *[windˌmil]n1) вітрякwindmill padding — cпopт. гребля "вітряком"
2) вітродвигун, вітряк3) aв.; жapг. вертоліт4) кoм.; жapг. дружній вексель5) cл. вертушка ( дитяча іграшк)••to tilt at windmills, to fight windmills — боротися з вітряками, донкіхотствувати
to fling /to throw/ one's cap /hat/ over the windmill — чинити нерозсудливо, переходити межі дозволеного ( про жінку)
-
3 windmill
[windˌmil]n1) вітрякwindmill padding — cпopт. гребля "вітряком"
2) вітродвигун, вітряк3) aв.; жapг. вертоліт4) кoм.; жapг. дружній вексель5) cл. вертушка ( дитяча іграшк)••to tilt at windmills, to fight windmills — боротися з вітряками, донкіхотствувати
to fling /to throw/ one's cap /hat/ over the windmill — чинити нерозсудливо, переходити межі дозволеного ( про жінку)
-
4 wind farm
вітряний енергоцентр; група вітряків, які виробляють електроенергію -
5 wind
I1. n1) вітерadverse (contrary, foul) wind — зустрічний (супротивний) вітер
cardinal winds — вітри чотирьох головних напрямів; вітри, що дмуть зі сходу, півдня, заходу, півночі
dead wind — лобовий (зустрічний) вітер
the wind was dead against us — вітер дув нам просто (прямо) в обличчя
fair (favourable) wind — попутний (сприятливий) вітер
wet wind — вологий вітер; вітер, що провіщає дощ
before (down, with) the wind — з попутним вітром, за вітром
to have the wind in one's face — іти проти вітру; іти важким шляхом
wind and weather permitting — якщо дозволить погода; за сприятливих метеорологічних умов
2) повітряний струмінь; потік повітря3) запах, духto get the wind of smb.'s plans — пронюхати про чиїсь плани
4) перен. чутка, натяк5) диханняsecond wind — спорт. друге дихання
6) пусті слова; базікання; похвальба7) мед. кишкові гази; метеоризм8) (the wind) муз. духові інструменти9) тех. дуття10) вет. тимпаніт; запалwind board — с.г. вітровий щит (сівалки)
wind pollination — бот. вітрове запилення
wind rose — метеор. роза вітрів
wind scale — метеор. шкала Бофорта
wind sleeve — метеор. вітровий конус
wind sprint — спорт. ривок у бігу
wind T — ав. посадочний знак Т
from the four winds — з усіх сторін, з усього світу
to get the wind up — розм. перелякатися, здрейфити
to give smb. the wind — розм. відшити (прогнати) когось; дати відставку комусь
to take the wind out of smb.'s sails — вибити у когось ґрунт з-під ніг
to talk (to preach) to the wind(s) — кидати слова на вітер
2. v1) почути, учути; іти по сліду2) принюхуватися3) примусити захекатися; викликати задишку4) дати перевести дух5) сушити на повітрі; провітрювати6) віяти зерноII1. n1) виток2) поворот; згин, вигин; закрут; звивина3) оберт4) текст. намотування, намотка2. v (past і p.p. wound)1) витися, звиватися2) мотати, намотувати, обмотувати3) намотуватися, обмотуватися4) обнімати; обвивати5) обвиватися6) петляти (про зайця)7) заводити (годинник; тж wind up)8) підтягувати (струни)9) вертіти, крутити (ручку тощо)to wind a bucket from a well — підняти (вийняти) корбою відро з колодязя
11) жолобитися12) трубити, сурмити; грати на духовому інструментіwind in: to wind in the line — змотати вудку
wind into — вплітати; перен. утиратися
wind off — розмотувати; розкручувати
wind on — текст. намотувати
wind up — змотувати (в клубок); збуджувати, накручувати; закінчувати, завершувати; ком. ліквідувати (ся)
to wind smb. round one's finger — обкрутити когось навколо пальця
* * *I n1) вітерfair /favourable/ wind — попутний вітер
adverse /contrary, head, foul/ — зустрічний /супротивний/ вітер
cardinal winds — вітри чотирьох основних напрямків (що, дують з півночі, заходу, півдня або сходу)
dead wind — зустрічний /лобовий/ вітер
before /down, with/ the wind — за вітром; з попутним вітром
up /into, on/ the wind — проти вітру
in the eye /in the teeth/ of the wind, in the wind's eye — прямо проти вітру
off the wind — спиною до вітра; мop. попутним вітром, на фордевінд
by the wind — мop. за вітром, на бейдевінд
wind falls [rises] — вітер стихає [посилюється]
a breath /a waft/ of wind — легкий порив вітру; подих вітерця
a gust /a blast/ of wind — порив вітру
to have the wind in one's face — йти проти вітру; йти складним шляхом
to gain the wind — мop. виграти вітер
to get the wind — мop. вийти на вітер
2) потік повітря, повітряна струміньthe wind of a passing train — повітряний струмінь від поїзда, що проходить
3) запахto get /to catch, to have/ (the) wind of — відчути, почути
the deer got wind of the hunter — олені почули мисливця; дізнатися, пронюхати
within wind of — на близькій відстані ( від дичини); чутка, натяк
there is something in the wind — в повітрі щось назріває; ходять деякі чутки
what's in the wind — є що чутноє; що відбуваєтьсяє
4) диханняto get /to recover, to fetch/ one's wind — віддихатися, перевести дух
sound in wind and limb — повністю здоровий; у відмінній формі
he has /got/ the wind knocked out of him — у нього перехватило подих від удару в сонячне сплетіння
5) тенденція, курс, віяння6) пусті слова, балачкиtheir promises are but wind — їх обіцянки - пусті слова; похвальба
7) мeд. вітри, ( кишкові) гази; метеоризм8) icт. повітря9) мyз. ( the wind) духові інструментиfrom the four winds — з усіх сторін, з усього світу
to sctatter /to blow/ to the four winds of heaven — розмітати у всі сторони; розкидати по всьому світу; розгромити ( ворог)
to cast /to fling, to throw/ smth to the winds — відкинути що-н.
to talk /to preach/ to the wind (s) — кидати слова на вітер, проповідувати в пустелі
gone with the wind — зникнувщий безслідно; що відійшов в минуле
to hang /to twist/ in the wind — вагатися, бути нерішучим; бути в невизначеному стані
to take the wind out of /from/ smb 's sails — випередити чиї-н. слова або дії; вибити землю з-під ніг
to put the wind up smb — налякати кого-н.
to raise the wind — cл. роздобути гроші
to give smb the wind — cл. прогнати кого-н.; дати відставку кому-н.
to find out /to see/ how /which way/ the wind blows — вияснити /подивитися/, куди вітер дме
to sail with every (shift of) wind — використовувати будь-яку можливість
to be three sheets in /to/ the wind — мop.; жapг. випити
between wind and water — мop. по ватерлінії; в уразливому або небезпечному положенні
to strike between wind and water — боляче кольнути; cпopт.; жapг. нанести удар в сонячне сплетіння
to sail close to /near/ the wind — див. sail
10)it's an ill wind that blows nobody (any) good, it's an ill wind that turns none to good — прис. = нема добра без лиха
trim one's sails before the wind — так кравець крає, як йому матерії стає
II [wind] vto sow the wind and to reap the whirlwind — = посієш вітер - пожнеш бурю
1) чуяти; почуяти; йти по сліду; принюхуватися2) визвати віддишку або затримку диханняwe stopped to wind our horses — ми зупинились, щоб дати перепочити коням
4) сушити на повітрі; провітрювати; дiaл. віяти зерно5) [,waind](past, p. p. wound) сурмити; грати на духовому інструментіIII [ˌwaind] n1) виток2) поворот, вигин; звивина3) оберт; виток4) лебідка; коловорот5) намотування, навивка; намотка, перемоткаIV [ˌwaind] v( wound)1) витися, звиватисяthe path [the river] winds — доріжка [ріка]в'ється /звиваєтся/
2) намотувати, обмотувати; мотати ( wind up)to wind into smth — вплітати в що-н.
to wind off — розмотувати; розкручувати; розмотуватися; розкручуватися
to wind a shawl round a baby, to wind a baby in a shawl — укутати дитину платком; намотуватися, обмотуватися
3) обвивати, обніматиshe wound her arms round the child, she wound the child in her arms — вона кріпко обняла дитину; обвиватися
6) піднімати лебідкою, коловоротом ( wind up)7) гнутися; коробитися ( про дошку)•• -
6 wing
1. n1) крилоwing of a rabbit — кул. кроляча передня ніжка
on the wing — у польоті; перен. у дорозі
to take wing — злетіти, полетіти, перен. утекти
2) жарт. рука3) військ., спорт. фланг, край4) флігель, крило (будинку)5) угруповання, крило (політичне)6) амер. філіал, місцеве відділення (організації тощо)7) стулка (дверей)8) pl театр. лаштунки, кулісиin the wings — за лаштунками, за кулісами
9) pl підкладні плечики (на одязі)11) анат. крилоподібний придаток12) спорт. нападаючий гравець13) авіакрило (тактична одиниця); ескадрилья; амер. авіабригада14) pl гірн. кулаки, підхвати15) мор. бортовий коридорher wings are sprouting — жарт. вона справжній ангел
to wait in the wings — чекати за кулісами виходу на сцену; очікувати зручного моменту
wing flap — ав. закрилок
wing nut — тех. гайка-баранчик; бот. крилатий горішок
wing peeler — військ., розм. військовий льотчик
wing span — ав. розмах крила
wing spar — ав. лонжерон крила
2. v1) прилаштовувати крила2) окрилювати; підганяти, прискорювати3) летіти, здійснювати політ4) поранити в крило (в руку)5) пускати (стрілу)* * *I [wiç] n1) крилоwings of birds [of insects, of airplanes, of windmills] — крила птахів [комах, літаків, вітряків]
a chicken wing — кyл. крильце курки
a wing of a rabbit — кроляча передня лапка; крило (кузов автомобіля; оперення стріли; парус; рука)
2) вiйcьк., cпopт. флангleft [right] wing — лівий [правий]фланг
king's [əueen's] wing — шахм. королівський [ферзевий]фланг
3) флігель, крило (дом;)4) групування, крилоthe right [the left] wing of a political party — праве [ліве]крило політичної партії
5) cл. філіал; місцеве відділення ( організації)6) стулка (двері, ширми)7) миcт.; pl лаштунки8) pl плечики ( на одязі)9) бoт. крило ( квітки метеликових); крилатка ( насіння)10) aнaт. крило, крилоподібний придаток11) cпopт. нападаючий, форвардleft / right wing — лівий/правий нападаючий
12) pl "крилишки" ( нагрудний знак льотчиків)to hang up one's wings — йти у відставку (про льотчик;)
13) pl гірськ. кулаки, підхвати14) мop. бортовий коридор15) вiйcьк. авіакрило; ракетне крило ( організаційна одиниця)to wait in the wings — очікувати за лаштунками виходу на сцену; очікувати своєї години, чекати нагоду
to shoot a bird on the wing — підстрелити птицю на льоту; в дорозі; в переїздах з місця на місце
on the wing s of the wind — на крилах вітра, зі швидкістю вітра
under the wing (of) — під чиїм-н. крильцем
to take (to itself) wings — полетіти, взлетіти; втікти, зникнути, щезнути
money takes to itself wings — гроші так, тануть
to add /to lend/ wings (to) — прискорювати
II [wiç] vfear lent him wings — страх надав йому крила; окриляти
1) давати крила; окриляти; підганятиfear winged his steps — його підганяв страх /змушував його бігти/; ambition winged his spirit його підганяло честолюбство
2) летіти, розсікати повітря (to wing one's flight, to wing the air, to wing a way through the air)the planes winged (their way) over the Alps — літаки пролітали над Альпами
birds are winging towards the south — птахи тягнуться на південь; летіти літаком
to wing it (to) — добратися літаком (до)
3) поранити в крило, в руку; поранити, підстрелитиthe shot missed him and winged the looking glass — пуля влучила не в нього, а в дзеркало
to wing an arrow with eagle's feathers — оперяти стрілу орлиним пір'ям; пускати ( стрілу)
5) прилаштовувати крило, флігель ( до будівлі)6) миcт. виступати під суфлера••to wing it — cл.; cл. імпровізувати, діяти по обставинам; зникнути; щезнути; приступити до справи, розпочати
-
7 post-mill
nвітряк -
8 smock-mill
nвітряк -
9 wing
I [wiç] n1) крилоwings of birds [of insects, of airplanes, of windmills] — крила птахів [комах, літаків, вітряків]
a chicken wing — кyл. крильце курки
a wing of a rabbit — кроляча передня лапка; крило (кузов автомобіля; оперення стріли; парус; рука)
2) вiйcьк., cпopт. флангleft [right] wing — лівий [правий]фланг
king's [əueen's] wing — шахм. королівський [ферзевий]фланг
3) флігель, крило (дом;)4) групування, крилоthe right [the left] wing of a political party — праве [ліве]крило політичної партії
5) cл. філіал; місцеве відділення ( організації)6) стулка (двері, ширми)7) миcт.; pl лаштунки8) pl плечики ( на одязі)9) бoт. крило ( квітки метеликових); крилатка ( насіння)10) aнaт. крило, крилоподібний придаток11) cпopт. нападаючий, форвардleft / right wing — лівий/правий нападаючий
12) pl "крилишки" ( нагрудний знак льотчиків)to hang up one's wings — йти у відставку (про льотчик;)
13) pl гірськ. кулаки, підхвати14) мop. бортовий коридор15) вiйcьк. авіакрило; ракетне крило ( організаційна одиниця)to wait in the wings — очікувати за лаштунками виходу на сцену; очікувати своєї години, чекати нагоду
to shoot a bird on the wing — підстрелити птицю на льоту; в дорозі; в переїздах з місця на місце
on the wing s of the wind — на крилах вітра, зі швидкістю вітра
under the wing (of) — під чиїм-н. крильцем
to take (to itself) wings — полетіти, взлетіти; втікти, зникнути, щезнути
money takes to itself wings — гроші так, тануть
to add /to lend/ wings (to) — прискорювати
II [wiç] vfear lent him wings — страх надав йому крила; окриляти
1) давати крила; окриляти; підганятиfear winged his steps — його підганяв страх /змушував його бігти/; ambition winged his spirit його підганяло честолюбство
2) летіти, розсікати повітря (to wing one's flight, to wing the air, to wing a way through the air)the planes winged (their way) over the Alps — літаки пролітали над Альпами
birds are winging towards the south — птахи тягнуться на південь; летіти літаком
to wing it (to) — добратися літаком (до)
3) поранити в крило, в руку; поранити, підстрелитиthe shot missed him and winged the looking glass — пуля влучила не в нього, а в дзеркало
to wing an arrow with eagle's feathers — оперяти стрілу орлиним пір'ям; пускати ( стрілу)
5) прилаштовувати крило, флігель ( до будівлі)6) миcт. виступати під суфлера••to wing it — cл.; cл. імпровізувати, діяти по обставинам; зникнути; щезнути; приступити до справи, розпочати
-
10 ветрянка
-
11 ветряный
вітряний. Ветряная мельница - вітряк. Ветряная оспа - вітряна віспа.* * *I тж. ветрян`ойвітряни́йIIве́тряная о́спа — мед. вітряна́ ві́спа
-
12 зашататься
1) (заколебаться) захитатися, захилитатися, загойдатися. [Захиталась, відчинилась мертвецькая хата (Куліш). Зрушились стіни немов живі, загойдались над головою (Коцюб.). Захилиталось, замахало як вітряк руками (Васильч.)];2) (начать бродить) затинятися, заблукати. [Підводилися з своїх ліжок в'язні і мовчки затинялися од стіни до другої (Васильч.)];3) (покачнуться о человеке) поточитися, заточитися. [Заточився, покинув хатні двері та пішов лапать стіни в темних сінях (Н.-Лев.)].* * *1) захита́тися, захилита́тися2) ( начать бродить без дела) поча́ти тиня́тися (ве́штатися, шве́ндяти), затиня́тися, заве́штатися, засновига́ти; см. шататься 2) -
13 круг
1) (сомкнутая линия и перен.) коло, круг (-га), обід (-бода) (ум. обідець), окіл (р. околу), колесо. [Начеркни циркулем великий круг, а всередині в йому малий кружок (М. Грінч.). Побравшися дівчата за руки, стали великим колом, а одна дівчина вступила в середину кола (М. Грінч.). І так що-дня все вужчає те коло, що в йому я все тихше ворушусь (Грінч.). У коло ставайте. Руками сплелися і колом гуляють (Київщ.). Вітряків окіл крилатий Бендери мов обгородив (Греб.)]. Площадь -га - площа кругу (кола). Начертить круг вокруг чего - накреслити круг навколо чого, обцирклювати, обкружляти що. Идти кругом (о телах небесных) - іти колом, колесом, колувати. [Споконвіку і до віку ходить колом без кінця (планета) (Самійл.). Ой колом, колом догори місяць іде (Пісня). Колесом сонечко, колесом вгору йде (Після)]. Садиться, ставать в круг (кружок), кругом - сідати, ставати колом, кружка, кружкома, кружалом. [Усі мовчали, стоячи колом біля однії парти (Грінч.). Сідайте-ж бо кружка та слухайте (М. Вовч.). Парубки обсіли кружалом її хату (М. Вовч.)]. Голова -гом идёт - голова обертом (обертнем) іде; у голові морочиться. Всё пошло -гом - усе пішло обертом, обертнем (М. Вовч.). Заколдованный круг - зачароване коло. Круги на воде - круги, кружки, жмурки (-ків). [Поскидали у воду трупи; ти дивилась, як розстелялися-стелились круги широкії над ним, над сином праведним твоїм (Шевч.). Шубовснув у воду, і вода широкими кружками побігла від нього (Коцюб.)]. Круг около луны - кружало. Тёмные -ги вокруг глаз - синці (темні ободи) попід очима. [Землистий колір обличчя, синці попід очима (Коцюб.)]. Круг семейный - родинне коло, родинне оточення. Круг (общество) людей - коло (гурт (-ту), громада) людей, товариство, (слой) верства. [Серед нашого кола (товариства) такого звичаю нема (М. Грінч.). Хто хоче бути ближчим і зрозумілішим якомусь гуртові людей, той його мовою повинен говорити (Єфр.). Письменство росло й розвивалося само і все більшу громаду людей до себе прихиляло (Єфр.). Старе письменство найдужче одбивало в собі потреби тієї вищої верстви, що його сплодила (Єфр.)]. Люди известного (своего) -га - люди певного (свого) кола (товариства), певної верстви громадської, певного (свого) гурту (кругу), певної (своєї) громади. В своём -гу - серед своїх, поміж своїми, серед свого гурту (товариства, громади), у своєму гурті (товаристві, громаді). Широкие -ги общества - широкі громадські кола, загал (-лу). [Загал російської інтелігенції (Грінч.). Загал так званого «українофільства» (Грінч.)]. Придворный круг - двірське коло. Круг гостей - товариство гостей, коло гостей. В -гу гостей - серед гостей, в гурті гостей. Круг (сфера) действий - коло (круг) діяльности. Он не ограничивается узким -гом своих дел - він не обмежується вузьким колом своїх справ. Круг обязанностей - обсяг обов'язків. Это входит в круг его обязанностей - це належить до його обов'язків. Круг (цикл) предметов рассмотрения - обсяг чого. [Що-б то за історія була українського письменства, коли-б вона викинула з свого обсягу мало не цілком усе старе наше письменство (Єфр.). Обсяг ідей, що посовують наперед людськість, не вичерпується межами минулого й сьогочасного життя рідного народу (Грінч.)]. Круг дороги - круг, кружина. [Хто кругу не боїться, той далі становиться (Приказка). А все-ж зайва кружина: ходи навкруги - через двір, вулицею, знов, двором (Конис.)]. Делать, сделать круг в дороге - кругу накидати, накинути, надати, окружляти. [Шлях ваш коротший; я-ж надати круга мушу: ви виграєте аж два дні над мене (Куліш). Довелось доброго кругу накинути, щоб небезпечне місце обминути (М. Грінч.). Замість іти напрямець, він окружляв до мене геть поза городами (Новомоск. п.)]. Тем путём ехать - большой круг делать - тудою їхати дуже обхідно (кружно). [Їхати на Вербки кружно, а на Скрипаки ще кружніш буде (Вовч. п.)]. Судный круг - судне[є] коло. [У раду, до суднього кола (Грінч.)]. Спиться с -га[у] - розпиячитися, розпитися вкрай, спитися з гурту. Продавать на круг - продавати на гурт;2) (плоскость, ограниченная окружностью) кружало, круговина, коло. [Аж кружало витоптав, танцюючи (Свидн.). Перед домом у дворі було навіть кружало, засаджене кущами та квітками (Н.-Лев.). Просторе коло перед ґанком заросло бузком та шипшиною (Ор. Левиц.). Біліє пісок на круговині, що вирівняно перед верандою (Васильч.)];3) (диск) кружало, коло, покоте[и]ло, покотьоло. [Наче те проміння, що ореолом розходиться з сонячного кружала (Крим.). Сонце пливло до спокою; над самою землею стоїть його іскристе коло (Мирний). Мов покотело червоніє, крізь хмару сонце зайнялось (Шевч.). Мов покотило з горба, стрибав я високо понад тропою (Куліш)]. Круги перед глазами - кружала, кола. [Зелені кружала перед заплющеними очима (Мирний). Заплющу очі: вогняні кола танцюють і сиплють іскри (Коцюб.)];4) круг воска - кружало, (кругла) брила воску, воскове кружало. [У коморі воскові кружала (Сл. Гр.)]. Круг сыра - кружало, (гал.) плесканка. Круг проволоки - кружало, кружалок (-лка) (Липовеч.);5) круг гончарный - круг ганчарський.* * *1) (плоскость, ограниченная окружностью) круг; ( окружность) ко́ло\круг кровообраще́ния — физиол. ко́ло кровоо́бігу
2) (предмет, меющий округлую или овальную форму, форму кольца) круг, кільце́, кружа́ло\круг сы́ра — круг (кружа́ло) си́ру
3) (замкнутая цепь действий, событий; перечень чего-л.) ко́ло\круг вопро́сов — ко́ло пита́нь
4) (перен.: область, сфера какой-л. деятельности) ко́ло\круг заня́тий — ко́ло заня́ть
5) (перен.: группа людей, среда) ко́лов кругу́ друзе́й — се́ред (в ото́ченні) дру́зів (при́ятелів), у дру́жньому ко́лі
-
14 махать
махивать, махнуть1) чем - махати (-хаю, -хаєш, -хає и машеш, маше), махнути, маяти, майнути, вихати, вихнути, (колыхать) колихати, колихнути, війнути, (колебать) коливати, коливнути, хитати, хитнути чим. [Ішов до клуні, тихо махаючи батогом (Н.-Лев.). Ходить ляшок по базару, шабелькою має (Пісня). Вийшов Хо на галяву, сперся на костур, майнув довгою бородою (Коцюб.). Не вихай-бо дуже віником, бо курява встає (Метл.). Сидить дід над водою, коливає бородою (Загадка)]. Сильно -хать, -нуть - вимахувати, махонути. -хать, -нуть головою - хитати, хитнути, кивати, кивнути, (мотать) мотати, мотнути, мотляти головою. [Киваючи рясною головою, зелений ліс до сонця засміявсь (Грінч.)]. -хать крыльями - махати, маяти, (тяжело) глибати крилами. [Летить орел через море, крилечками маше (Метл.). Соловейко летить, крильцями має (Грінч. III)]. Ветряная мельница -шет крыльями - вітряк вимахує (помахує, має) крилами. -хать, -нуть платком - махати, махнути, майнути, війнути хусткою. -хать хвостом - махати хвостом, (быстро: о собаке, свинье) молоти (мелю, -леш), мелькати хвостом. [Кабан закопався в землю да й хвостиком меле (Рудч.). Собака мелькає хвостом (Н.-Лев.)]. -хать (размахивать) рукою, руками - махати, (мотать) мотати рукою, руками. [Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш (Номис). На деяких машинах доводиться тільки до одуру мотати рукою (Азб. Ком.)]. -хать руками на кого - махати руками на кого. -нуть рукою на кого, на что (перен.) - махнути рукою на кого, на що; (забросить дело) занедбати що. -нуть на всё рукою - занедбати все, пуститися берега;2) кому, кого - махати, махнути (рукою) кому или на кого; (кивать) кивати, (с)кивнути на кого и кому; (звать) кликати, кликнути и покликати кого. [Писар махнув десятникам (М. Вовч.). Грицько махав на його рукою: сюди, мов, сюди мерщій! (Мирний). Кивнув на джуру, і джура сів коло його (Куліш)];3) -хать (делать во всю, катать) - катати, шкварити, шпарити, смалити, чесати, чухрати. [Ото-ж пише! Так і шкварить - аркуш за аркушем (Київ)];4) -нуть куда - махнути, махонути, майнути, (пров.) махорнути, гайнути, дмух(о)нути, драп(о)нути, повіятися, почухрати, югнути, джукнути, чкурнути, шарконути, черкнути куди, до кого, до чого. [Махнув на сіновальню (Крим.). Завтра в десятій годині сядемо на трамвай та й махонемо (Н.-Лев.). Стара майнула кудись до дочки (М. Левиц.). Ой, гайну я до дівчат та й на вечерниці (Пісня). Дмухнім до неї! (Котл.). Драпнув за границю (Рудан.). Як це почув, зараз повіявсь до шинку (Звин.). Куди очі почухрав (Котл.). Югнем косити! (Сл. Гр.). Джукну аж на балку (Яворн.). А чи не шарконути оце мені до нього? (Яворн.). За море черкнув (Біл.-Нос.)]. -ться -1) маятися, майнутися, (колыхаться) колихатися, колихнутися, (колебаться) коливатися, коливнутися, хитатися, хитнутися;2) безл. - махатися.* * *несов.; сов. - махн`уть1) маха́ти, махну́ти и махону́ти; виха́ти, вихну́ти и усилит. вихону́ти2) (сов.: отправиться куда-л.) махну́ти, махону́ти, майну́ти, гайну́ти, чкурну́ти -
15 мельница
1) млин (-на). [«Де горить?» - «На степку коло млинів» - «Чиїх млинів?» - «Не знаю: чиїсь вітряки» (Звин.)]. -ца верхняя, нижняя - горовий, низовий млин. -ца ветряная - вітряк (-ка), (ум. вітрячок (-чка)), вітряний млин; (голландск. системы) кругляк, (немецк. сист.) ступник (-ка). [Край ниви стоять вітряки (Коцюб.)]. -ца водяная - водяний млин, (млин-)водяк (-ка), гребляний (гребльовий) млин, (небольшая) млинок (-нка), (диал.) млиниця; (с наливным колесом) корчак (-ка), корочний млин; (с подливным колесом) підспідник, підсубійник, підсубійок (-бійка), підсубійний млин; (действ. только в половодье) вешняк (-ка); (у берега реки: на Днестре) байдак (-ка). [Люди коло ставу млини будували (Рудан.). На цьому ставку колись був млин-водяк (Переясл.). Два млини гребльових, а два вітряних (Март.). Пускаєте воду на колеса млинів-вешняків (Куліш)]. -ца конная (или воловья) топчак (-ка), топчій (-чія), (конная) ступак, ступчак. [Топчемося, наче воли на крузі в топчаку (Кониськ.)]. -ца кофейная - млинок (до кави). [Купив млинок до кави (Марков.)]. -ца крупичатая (крупичатка) - питель (-тля), питльовий млин. [Мельник привик до тукотання питля (Франко)]. -ца крупяная (крупорушка) - см. Круподёрня. -ца мукомольная, хлебная - млин. -ца паровая - паровий млин. -ца пильная - см. Лесопильня. -ца пловучая - (на)плавний млин, плавак, пливак, гончак, (на лодках) лодяк (-ка). -ца ручная - ручний млин, жорно и (чаще, мн.) жорна (-рен). [Мав жорна, що руками хліб мелють (Чуб. II)]. -ца сукновальная - валюша, (реже) фолюша; срв. Сукновальня. Поехать, пойти на -цу - поїхати, піти до млина. Место, бывшее под -цей - млинисько, млинище;2) см. Пустомеля.* * *млин, -а; ( ветряная) вітря́к, -а -
16 надеяться
(на кого, на что, что делать) сподіватися, (реже) надіятися и (редко, зап.) сподіятися, надію мати (держати, покладати) на кого, на що, що робити, уповати, (диал., зап.) духвати на кого, на що; (чего: ожидать чего, рассчитывать на что) сподіватися, (редко) надіятися чого. [Сподівався дід на обід, та й не вечерявши спати ліг (Номис). Сподівалася його стрінути (Н.-Лев.). Од світу помочи не сподівайся (Крим.). Надіятись на себе тільки можна (Грінч.). Де сподієшся ніч ночувати, то там дві будеш (Чуб. I). На дядька Петра надію держала (Переяславщ.). На мене не вповай (Кониськ.). Добродію, засмілюсь уповати, що… (Куліш). На дядька не дуже духвайте (Свидниц.)]. -юсь на ваше слово - надіюся (уповаю) на ваше слово. -юсь, вы придёте? - сподіваюся, ви прийдете? Твёрдо -ться на что - покладати найпевнішу надію на що. На бога -дейся, а сам не плошай - бога взивай, а рук прикладай; на бога покладайся, а сам роботи не цурайся; роби, небоже, то й бог поможе (Приказки). На ветер -ться, без помолу быть - вітер мовчить, вітряк стоїть - не чекай дива, не буде млива.* * *наді́ятися; (рассчитывать, ожидать) сподіва́тися, упова́ти; ( полагаться) поклада́тися, склада́тисянаде́яться на свои́ силы — поклада́тися (наді́ятися) на свої́ си́ли
-
17 остов
снасть (-сти), кістяк; (скелет челов., животн.) кістяк, (реже) снасть. См. Скелет. Остов корабля - корабельна снасть. Остов бочки - снасть у бочці; (постройки) снасть, клітка. [Згорів чисто вітряк: сама снасть стирчить]. Остов ветряной мельницы - дуб (р. дуба).* * *кістя́к, -а, снасть, -ті\остов су́дна — кістя́к судна́
\остов теле́ги — снасть во́за
-
18 промалывать
промолоть (всё зерно) перемелювати, перемолоти (все зерно). -лоть некоторое время - промолоти, помолотися якийсь час. [Днів зо два помололися та й знову став вітряк, бо ущух вітер (Харківщ.)]. -лоть языком - пробазікати, протеревенити якийсь час.* * *несов.; сов. - промол`оть1) переме́лювати, перемоло́ти и попереме́лювати2) (несов.: молоть в течение определённого времени) моло́ти [ці́лий день], промоло́ти -
19 windmill
n вітряк- to fight windmills боротися з вітряками, донкіхотствувати- to tilt at windmills боротися з вітряками, донкіхотствувати -
20 wiatrak
[вятрак]m
- 1
- 2
См. также в других словарях:
вітряк — а/, ч. 1) Вітряний млин. 2) рідко. Те саме, що вітродвигун … Український тлумачний словник
вітряк — Вітряний млин. Існує значна кількість конструктивних і архітектурних вирішень, серед яких найвідоміші 2 типи стовповики (переважали у північних районах Росії, т. зв. німецький тип) і шатровки (голландський тип). Підпорою перших були вриті у землю … Архітектура і монументальне мистецтво
вітряк — [в ітр’а/к] р ака/, м. (на) р аку/, мн. р аки/, р ак і/ў … Орфоепічний словник української мови
вітряк — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
млин — (споруда, у якій розмелюють зерно на борошно); ступак (кінний); вітряк (вітряний); напарошений вітряк (з натягнутим полотном на крилах); коречник, корчак (з наливним колесом); вешняк (водяний, що працює у повідь); плавак (наплавний, похідний);… … Словник синонімів української мови
вітрячок — чка/, ч. 1) Зменш. до вітряк 1). 2) Дитяча забавка, подібна до вітряка … Український тлумачний словник
воротило — а, с., заст. Дрючок, яким повертають вітряк … Український тлумачний словник
завідня — і/, ж., діал. Колода, якою повертають вітряк … Український тлумачний словник
тупчак — топча/к, а/, ч., заст. Вітряк із кінним приводом … Український тлумачний словник
голландський млин — докл. див. вітряк … Архітектура і монументальне мистецтво
стовповка — (німецький млин) Тип млина, докл. див. вітряк … Архітектура і монументальне мистецтво