-
1 вскрик
викрик, покрик, скрик, погук, (редко) огук.* * * -
2 выкрик
выкрикивание викрик, викрикування, скрик, скрикування, вигук, вигукування, виклик, погук, погукування.* * *ви́гук, -у, викрик, -у, скрик, -у; по́крик, -у -
3 exclamation
n1) вигукmark (point, note) of exclamation — знак оклику
2) зойк; скрик3) ремствування; протест* * *n1) вигук; викрик2) лемент, крик3) нарікання, протест4) лiнгв. вигук -
4 hoop
1. n1) обруч, обід2) спорт. серсо3) (скор. від hula hoop) хула-хуп4) плоска каблучка5) кільце; кільцеподібна річ6) pl фіжми7) спідниця з криноліном8) ворота (у крикеті)9) коромисло10) кидок з-під корзини (баскетбол)11) тех. обойма; бугель; кільце12) pl обручна сталь13) вигук, викрик14) мед. коклюшний кашель2. v1) набивати обручі; скріпляти обручем2) перен. оточувати; стискувати; зв'язувати3) закричати; зойкнути; завити4) заходитися (від кашлю)5) вигукнути (від подиву)* * *I [huːp] n1) обід; обруч3) плоска каблучка; що-небудь, що має форму кільця, кільце4) pl фіжми; спідниця з криноліном6) aмep.; icт. коромисло7) баскетбол кільце кошика; кошик; кидок з-під кошика8) тex. обойма; бугель; кільце9) pl; = hoop iron10) п'яльці ( для вишивання)II [huːp] v1) скріплювати обручем, ободом2) оточувати; стискати, зв'язувати3) вигинати; згинати дугою; вигинатися; згинатися дугоюIII [huːp] n1) вигук; бойовий клич ( у індіанців)2) мeд. утруднений вдих при коклюшному кашліIV [huːp] v1) icт. скрикнути; завити -
5 outcry
1. n1) викрик, вигук; гучний крик; галас2) крик відчаю3) гнівний протест4) вигук вуличних продавців2. v1) вигукувати, гучно кричати; лементувати2) перекричати3) продавати на аукціоні* * *I n1) голосний крик, вигук; крик розпачу; гнівний протестII v1) голосно кричати, волати2) перекричати -
6 yelp
1. n1) гавкання; скавучання; скиглення2) скрикування; зойкання (від болю); викрик3) pl ниття, скарги2. v1) гавкати; скавучати; скиглити; дзявкати2) скрикнути, зойкнути; залементувати3) нити, скімлити* * *I [jelp] n2) pl зневажл. ниття, скаргиII [jelp] v1) скавучати; гавкати; дзявкати ( про собаку); скрикнути, залементувати ( від болю) -
7 alleleu
nвикрик, зойк -
8 scry
1. nвигук, викрик2. vворожити на магічному кристалі; дивитися крізь магічний кристал -
9 exclamation
n1) вигук; викрик2) лемент, крик3) нарікання, протест4) лiнгв. вигук -
10 вопль
зойк, голосіння, лемент, репет, лементування, репетування, (однократный) викрик.* * *зойк, -у, крик, -у, ле́мент, -у; ре́пет, -у -
11 восклицание
вигук, оклик, погук. [Чуються вигуки: «Ні!.. ба так!»]; (возглас, клик) виклик, поклик, покрик. [Веселі поклики лунають по гаях (Коцюб.)]; (вскрик, вопль) окрик, викрик.* * *ви́гук, -у, ви́клик, -у; по́клик, -у; ви́крик, -у; скрик, -у, скри́кування; по́крик, -у -
12 знобить
морозити, холодити кого, що; срвн. Морозить, Холодить. [Зима вид (лицо) морозить, сонце припаляє (Грінч.)]. -бит кого, безл. - холодом бере, морозом бере, студить, морозить кого. [Студить мене (Кам. п.). Мене аж морозило з тих гістеричних викриків (Крим.)]. Его -бит лихорадка - лихоманка, трясця його трясе.* * *1) (безл.: лихорадить) моро́зити, -ро́зить, труси́ти, -сить, зноби́ти, -би́ть2) ( подвергать действию холода) моро́зити, -ро́зить -
13 крик
(громкий звук голоса) крик, викрик, покрик, скрик (-ку), (многих голосов) гук (-ку), галас (-су), зик (-ку), гомін (-мону), гамір (-мору), гукання, вигукування, (грубо) ґвалт (-ту), репет (-ту), (пронзительный) вереск (-ку), верещання, верескотня, верескотнява, (жалобный) болісний, жалісний крик, квиління, (исступлённый) несамовитий крик (покрик и т. д.), (вопль) зойк (-ку), лемент (-ту). Поднять крик - закричати, загукати заґвалтувати, залементувати, загаласувати, зняти (вчинити, зчинити) крик, галас и т. д., (ссорясь) зняти (збити, звести) бучу. Поднялся крик - знявся (зчинився) крик, зойк, гамір, галас, лемент и т. д., (при ссоре) знялася (зчинилася) буча. Наделать -ку - накричати, нагаласувати, наґвалтувати и т. д. Крик сердитый на кого - гримання на кого. С -ком наброситься на кого - загримати, закричати, залементувати, загаласувати на кого. Заставить -ками молчать - загукати кого. В крик - у крик.* * *I1) крик, -у, крича́ння, ви́крик, -у; по́крик, -у; вола́ння, ле́мент, -у, лементува́ння, га́лас, -у, галасува́ння, ре́пет, -у, репетува́ння, горла́ння; ве́реск, -у, вереща́ння; гри́мання; хава́вкання, ке́вкання; підпадьо́мкання, підпідьо́мкання; ди́ркання, дирча́ння2) гук, -у, гука́нняII( водоток) крик, -у -
14 неуловимый
невпійманний, неспійманний, (реже) невловний, (устар.) нев[у]ловимий; (незаметный) непомітний; (неслышный) нечутний, (еле слышный) ледве чутний. [Ніч бринить неспійманними шепотами (В. Підмог.). Якийсь чудний, невловний і невимовний викрик (Н.-Лев.). Щось лоскоче серце і тремтить біля вуха чимсь невловимим (Коцюб.). Невловимий голос луна то тут, то там (Дніпр. Ч.). Летять пісень неуловимі зграї (М. Рильськ.)].* * *невловний, невлови́мый; ( неощутимый) невідчу́тний; ( незаметный) непомі́тний -
15 wykrzyk
ч викрик
См. также в других словарях:
викрик — у, ч. Щось дуже голосно вимовлене, вигукнуте або уривчастий крик … Український тлумачний словник
викрик — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
оклик — у, ч. 1) Вигук, поклик, звертання, яким привертають чию небудь увагу. 2) Голосний вигук, викрик, що виражає які небудь почуття. 3) перен. Рух, жест і т. ін., яким привертають чию небудь увагу … Український тлумачний словник
вигук — (голосно вигукнуте слово, фраза / звук, який передає певне почуття), викрик, оклик, крик, покрик, поклик, погук … Словник синонімів української мови
скричати — скричу, чиш, Пр. Скрикнути; видати раптовий, несподіваний викрик, закричати … Словник лемківскої говірки