викрик

См. также в других словарях:

• викрик — у, ч. Щось дуже голосно вимовлене, вигукнуте або уривчастий крик …   Український тлумачний словник

• викрик — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

• оклик — у, ч. 1) Вигук, поклик, звертання, яким привертають чию небудь увагу. 2) Голосний вигук, викрик, що виражає які небудь почуття. 3) перен. Рух, жест і т. ін., яким привертають чию небудь увагу …   Український тлумачний словник

• вигук — (голосно вигукнуте слово, фраза / звук, який передає певне почуття), викрик, оклик, крик, покрик, поклик, погук …   Словник синонімів української мови

• скричати — скричу, чиш, Пр. Скрикнути; видати раптовий, несподіваний викрик, закричати …   Словник лемківскої говірки