-
1 викладати
техн. выкла́дывать, излага́ть, укла́дывать ( выкладывать каким-л образом) -
2 излагать
изложить викладати, викласти и виложити, виповідати, виповісти, виповіщати, виповістити, (выражать) висловлювати, висловити що. [Викладав свої погляди гостям (Коцюб.). Ясно й широко виповіщу свою справу (Куліш). Свої думки висловлюйте зрозуміло (Київ)]. -ть неясно - викладати невиразно, висловлювати незрозуміло, неясно. -ть своими словами - переказувати, переказати, переповідати, переповісти, викладати, викласти що своїми словами. -ть письменно - викладати, виложити (викласти) на письмі, списувати, списати що. [Хмельницький списав на папері, чого козаки од короля бажають (Куліш)]. -ть подробно (обширно, обстоятельно), коротко, сжато - викладати, висловлювати докладно (просторо, широко), коротко, стисло. -ть подробности, причины - подавати, наводити подробиці, причини. -ть своё мнение - висловлювати свою думку. -ть дело - викладати справу. Изложенный - викладений, виложений, висловлений, переказаний. [Систематично виложена теорія (Київ). Стисло висловлений зміст промови (М. Грінч.)]. Об -ном сообщается для сведения - про зазначене подається до відома. -ться - викладатися, висловлюватися, бути викладеним, висловленим.* * *Iполата́ти, облата́ти, ви́лататиII несов.; сов. - излож`итьвиклада́ти, ви́класти; ( высказывать) висло́влювати, ви́словити -
3 лекция
лекція. [Не вивчиш лекції, - професорі й слова не скажуть (Н.-Лев.)]. Публичная -ция - публічна (прилюдна) лекція, відчит (-ту). [Бував в українському клубі на всяких відчитах та рефератах (Н. Рада)]. Читать -цию о чём - читати (реже викладати) лекцію про що. [Чи мав-би я йому викладати довгу лекцію про етимологічне словотворення? (Крим.)]. Читать -ции по языковедению - читати лекції я мовознавства, викладати мовознавство. Слушать -ции, ходить на -ции - слухати лекції и лекцій, ходити на лекції.* * *ле́кція -
4 преподавать
преподать1) викладати, викласти що, научати, научити чого. -давать физику - викладати фізику, учити фізики. -давать на украинском языке - викладати українською мовою;2) давати, подати кому що; см. Давать, Подавать. -дать указания - дати навід (-воду), вказівки кому. Преподанный -1) викладений;2) даний, поданий. -данный вами совет - порада, що ви дали. -данное нам наставление - подана нам наука. -ться -1) викладатися, бути викладеним;2) даватися, бути поданим.* * *несов.; сов. - препод`ать1) (несов.: сообщать сведения; быть преподавателем) виклада́ти -
5 класть
1) (что куда, на что, во что) класти, покладати що куди, на що, в що, (редко) чим; срвн. Полагать 1. [По-над полем іде, не покоси кладе, не покоси кладе - гори (Шевч.). Взяв ляхами, як снопами, по два ряди класти (Гол.). Всі клейноди гетьманські на стілець покладає (Куліш)]. -сть каменное здание, стену, фундамент - кам'я[ме]ницю, мур, підмурівок мурувати и класти. -сть печь - ставити и становити піч, грубу, комини (Полт.). -сть кирпичи в ёлку - мурувати сосонкою, укладати цеглу сосонкою. -сть в кучу - на купу класти. -сть деньги в банк, в сберегательную кассу - класти гроші в банк, до банку, до щадниці, до ощадної каси. -сть деньги на текущий счёт - класти гроші на поточний (біжучий) рахунок. -сть яйца под наседку - підсипати, сов. підсипати квочку, о мн. попідсипати квочки. [Квочку підсипати годиться увечері (Сл. Гр.)]. -сть верх на стоге - см. Выводить 10. -сть поклоны - бити, класти, покладати поклони. -сть основанием, в основу чего - класти за основу, за підвалину чого. -сть крепкое основание чему - підводити міцну підвалину під що. -сть резкую границу между чем - становити, ставити, класти виразну межу, обруб між чим. [Не можемо визначити подію, що виразний ставила-б обруб між сусідніми періодами (Єфр.)]. -сть что в качестве чего - класти що чим. [Козаки Вислу клали порогом між Ляхвою й Руссю (Куліш)]. -сть на ноты, на музыку - заводити в ноти що, компонувати музику, укладати музику до чого. -сть на счетах - кидати (прикидати, відкладати) на рахівниці, (щёлкая) клацати на рахівниці. -сть в счёт - брати до рахунку, брати до рахуби, (считать) лічити, рахувати, числити що; срвн. Считать. Оканчивать -сть - см. Докладывать 1. И следа ко мне не клади - щоб і нога твоя в мене не була, і стежки до мене не топчи. -сть в борьбе (побеждать) - бороти, сов. побороти, збороти кого. [Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся (Приказка)]. -сть на обе лопатки - класти кого на горб, побороти кого навзнаки. -сть судно на бок - нахиляти судно на бік. -сть приправы в кушанья - сипати присмаки в страву, засмачувати (страву) чим, (искрошив их) сипати закришку, закришувати чим; срвн. Заправлять 3. [Гарбуз варю, цибулькою закришила (Сл. Гр.)]. -сть (назначать) цену - цінити, цінувати що, складати ціну, визначати ціну чому, за що; срвн. Оценивать. [Не вийшов цінувати, а вийшов продавати (Приказка)]. -сть хорошую цену - давати добру ціну. -сть резолюцию - покладати, накладати, класти резолюцію на чому. -сть голову - накладати, сов. наложити головою, покладати, сов. положити голову, о мн. понакладати головами. [Буду в землі козацькій голову християнську покладати (Дума)]. -сть голову порукой - головою ручитися за що. -сть душу, жизнь - покладати, офірувати життя, душу за що. -сть душу во что - вкладати душу в що, щиро ставитися до чого. -сть заботу о ком - піклуватися, клопотатися про кого и ким, дбати про кого, за кого, турбуватися про кого и ким; см. Заботиться. -сть обет, зарок - покладати, давати обітницю, зарік, за[об]рікатися. -сть знак, клеймо на чём - значити, таврувати що, класти тавро на чому. -сть отпечаток на что - накладати відбиток, позначатися на чому, (в перен. знач.) робити (справляти) вплив на кого, на що, впливати, діяти на кого, на що; срвн. Влиять. -сть конец разговору, речи - класти, покладати край розмові, мові, припиняти розмову; срвн. Прерывать. -сть позор, пятно на кого - ганьбою вкривати, плямувати кого; срвн. Пятнать 4. -сть преграду - см. Преграждать. -сть оружие перед победителем - складати зброю перед переможцем. Не -ди ему пальца в рот - пальця в рот йому не клади; йому дай поли вчепитися, то й свиту здере (Приказка). Не -ди плохо, не вводи вора в грех - недобре ховаєш - сам злодія спокушаєш (Приказка);2) класть яйца (о птицах) - нести яйця, нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)]; (о змеях) класти яйця, (провинц.) чинити яйця, (о насекомых) класти яєчка, червити;3) (кастрировать животных) викладати, чистити, холостити, валашити; см. Выхолащивать. [Викладати жеребчика. Чистити кабанця. Валашати баранчика]. Кладенный - кладений, покладений; (кастрированный) - см. Кладеный.* * *1) кла́сти\класть пятно́ на кого́-что — перен. плямува́ти кого́-що, кла́сти пля́му на ко́го-що
2) ( накладывать пищу) кла́сти, наклада́ти, си́пати3) ( сооружать из кирпича) кла́сти, мурува́ти; ( строить) будува́ти, ста́вити5) (перен.: употреблять, расходовать) кла́сти; доклада́ти6) (перен.: производить расчёт предполагаемых затрат, времени) кла́сти7) ( кастрировать животных) диал. вичища́ти, чи́стити, холости́ти, виклада́ти, валаша́ти -
6 выкладывать
выкласть и выложить1) викладати, викласти; (выгружать) виладовувати, виладувати;2) обкладати, обкласти, обмуровувати, обмурувати цеглою, камінням;3) облямовувати, облямувати, обшивати, обшити (одежду);4) см. Валошить;5) вираховувати, рахувати, вирахувати, обрахувати, порахувати; розмірковувати, розміркувати.* * *несов.; сов. - в`ыложить1) виклада́ти, викласти и ви́ложити; ( выстилать) обклада́ти, обкла́сти2) ( отделывать обшивкой) облямо́вувати, облямува́ти, обшива́ти, обши́ти; ( обкладывать) виклада́ти, ви́класти и ви́ложити, обклада́ти, обкла́сти3) (несов.: высчитывать) обчи́слювати, обчисля́ти, вирахо́вувати, вилі́чувати4) ( кастрировать) диал. виклада́ти, ви́класти, валаша́ти, ви́валашати -
7 вынизывать
вынизать винизувати, винизати, обнизувати, обнизати (напр. перлинами), викладати що чимсь, викласти, виложити.* * *несов.; сов. - в`ынизатьвини́зувати, ви́низати -
8 выхолащивать
выхолостить викладати, виложити, чистити, вичистити, легчати (легчити), вилегчити; завертати, завернути; (только о птице) каплунити, скаплунити; (только о борове) викнурювати, (о лошади) валяти; (о баране) валашити, звалашити. Выхолощенный - кладений, виложений, чищений, злегчений, скаплунений, звалашений, валашний, валяний.* * *несов.; сов. - в`ыхолоститьвихоло́щувати, ви́холостити; ( кастрировать) вичища́ти, ви́чистити, несов. валаша́ти -
9 инкрустировать
інкрустувати. -ть деревом, костью, рогом (у гуцулов) - викладати, викласти (Шух.), (металлом) вибивати, вибити, (диал.) жирувати, вижирувати (Шух.), цяткувати, вицяткувати, цвяхувати, вицвяхувати. Инкрустированный - інкрустований, викладений, (металлом) вибиваний, вибитий, (диал.) жирований, вижируваний, цяткований.* * *інкрустува́ти -
10 карта
1) (игральная) карта, мн. карти (р. карт). Рубашка -ты - сорочка на карті, спинка карти. Игральные -ты - карти, гральні карти, карти до гри. -та бита! - убита! карта вбита! Бить, крыть -ту - бити, крити карту. Биться, дуться в -ты - різатися, тнутися в карти. Всё на одну -ту поставить - поставити все на одну карту. Ставить на -ту что - класти на карту що; (переносно) важити чим. Гадать на -тах - ворожити на картах (картами). Играть в -ты - грати, заграти, гуляти, згуляти в карти. Колода карт - колода (карт), тас (-су). Открывать перед кем свои -ты - викладати перед ким свої карти (на стіл). Передёргивать - ты - пересмикувати (сов. пересмикнути) карти. Раскладывать -ты - розкидати, розкладати карти. Сдавать -ты - роздавати, роздати, пороздавати, ділити, поділити карти. Смешать кому все -ты - поплутати кому всі карти; (перен.) спаскудити кому всю обідню. Тасовать -ты - тасувати, мастити, талірувати карти. Ходить с -ты - іти, піти картою. В чужих -тах ночует - з ногами в чужі карти лізе;2) (геогр.-топогр.) мапа, карта. [Показує лях на мапі Польщу москалеві (Рудан.)]. Географическая -та Украины - географічна мапа України. -та военных действий - мапа (карта) воєнних (військових) операцій. -та железных дорог - мапа (карта) залізниць. -та полушарий - мапа півкуль земних. -та звездного неба - мапа (карта) зоряного неба. Плоская морская -та - мапа (карта) морська плоска. -та географических открытий - мапа (карта) географічних відкрить. -та (таблица) развития индустрии - мапа (карта) розвитку промисловости. -та стенная - стінна мапа;3) (ресторанная) карта, картка, спис (-су), меню (нескл.). -та кушаний - спис (карта) страв. Обед по -те - обід з карти, з картки.* * *1) геогр. и пр. ка́рта, ма́па2) ( игральная) ка́ртака́рты — мн. ка́рти, род. п. карт
-
11 кастрировать
каструвати, валашити, холостити, халащати, халаштати, викладати, сов. виложити; срвн. Оскоплять. [Коней викладали та таврували (Мова)]. Кастрированный - кастрований, холощений, вихолощений, (ви)кладений, вивалашений, злегчений.* * *каструва́ти -
12 легчать
1) (кому) легшати кому, (отлегать) відлягати кому від чого, в чому, відпускати кому. [Мені легшає в неволі, як я їх (вірші) складаю (Шевч.)]. Больному никак не -чает - слабому аж ніяк не легшає;2) (кого) викладати, чистити, валашити кого - см. Класть 3.* * *ле́гшати -
13 легчить
-чу -чишь) кого, что1) полегшувати кому що, давати полегкість;2) охотн. - легко стріляти (бити). Ружьё -чит - рушниця легко стріляє (б'є);3) викладати, валашити, чистити, срвн. Выхолащивать.* * *вет. диал.чи́стити, вичища́ти -
14 лиценция
1) (право на чтение лекций) ліценція, дозвіл (-волу) викладати;2) (тарифная) ліценція;3) (поэт., грам., вольность) поетична, граматична вільність (-ности).* * *ліце́нція -
15 обкладывать
обкласть и обложить1) (класть вокруг) обкладати, об(і)класти, обложити, обмощувати, обмостити. [Посадив у возик, обмостив (обклав) подушками]. -вать (камнем, дёрном) викладати, виложити що (камінням, дерном), (камнем) вимощувати, вимостити; (дёрном) дернувати, обдернувати;2) (обшивать) обшивати, обшити, облямовувати, облямувати;3) (налагать подати) - см. Облагать. -жить (крепость) - см. Облегать. Обкладенный, обложенный - обкладений, обложений, обмощений, виложений, вимощений, обшитий, облямований.* * *несов.; сов. - облож`ить1) (окружать, кладя) обклада́ти, обкла́сти и обікла́сти и пообклада́ти, обмо́щувати, обмости́ти и пообмо́щувати, обгорта́ти, обгорну́ти и пообгорта́ти2) (покрывать сплошной массой, обволакивать) обляга́ти, облягти́, обгорта́ти, обгорну́ти, обклада́ти, обкла́сти и обікла́сти и обложи́ти; ( окутывать) оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти3) (отделывая, покрывать) обклада́ти, обкла́сти и обікла́сти; ( окаймлять) облямо́вувати, облямува́ти4) ( окружать войсками) обклада́ти, обкла́сти и обікла́сти; ото́чувати, оточи́ти, обляга́ти, облягти́5) ( зверя) охотн. обляга́ти, облягти́, ото́чувати, оточи́ти6) ( обязывать к уплате) обклада́ти, обкла́сти и обікла́сти и обложи́ти7) ( грубо ругать) обклада́ти, обкла́сти и обікла́сти и обложи́ти -
16 оскоплять
оскопить холостити, вихолощувати, вихолостити, хо[а]ло[а]щати, вихо[а]ло[а]щати, вивалашати, викладувати, викладати, виложити, викласти, завертати, завернути, закручувати, закрутити, каплунити, скаплунити, злегчати, злегчити, (о многих) похолостити, повихолощувати, повихо[а]ло[а]щати, повалашати, повивалашувати, повикладувати, повикладати, позавертати, позакручувати, покаплунити, позлегчати. -ляться - холоститися, вихолощуватися, вихолоститися и т. д. Оскоплённый - вихолощений, вивалашаний, кладений, викладений, виложений, скаплунений, злегчений.* * *несов.; сов. - оскоп`итьоскопля́ти, оскопи́ти; (несов., сов.: кастрировать) каструва́ти; ( выхолащивать) вихоло́щувати и холости́ти, ви́холостити, вичища́ти, ви́чистити, виклада́ти, ви́класти и ви́ложити, несов. валаша́ти -
17 преподавание
викладання, виклад (-ду), навчання, наука чого. -ние физики на родном языке - викладання (виклад) фізики рідною мовою. -ние уроков - викладання лекцій. Язык - вания - мова навчання, викладова мова. Система -вания - система навчання, викладання. Вести -вание - провадити навчання, науку, викладати.* * *виклада́нняязы́к преподава́ния — мо́ва виклада́ння, викладо́ва мо́ва
-
18 приступать
приступить1) (подходить) приступати(ся), приступити(ся), підступати(ся), підступити(ся), доступати(ся), доступити(ся). [Ой лежить тіло, як папір біле, ніхто к тілу не приступиться (Пісня). Відьми до тебе не доступлять (Рудч.)]. -пить к кому с ножом к горлу - з короткими гужами приступити до кого;2) (к кому) - доступати(ся), доступити(ся). [Що мені тепер на світі робити, як мені тепер до жінки доступити (Рудч.). Як вискочив у начальники, то тепер до його не доступишся]. Рассердилась так, что и не -пишь - ровгнівалася так, що ані приступу до неї;3) (к делу) заходжуватися и заходитися, заходитися коло чого, робити що, (роз)починати, (роз)почати (робити) що, братися, узятися до чого, зачинати, зачати що. [Та й заходиться рештувать вози в далекую дорогу (Шевч.). Отсе-ж, поблагословившися, зачинаємо своє оповідання (Куліш). Треба нарешті взятися до цієї справи]. -пить к рассмотрению вопроса - заходитися обмірковувати питання. -пить к изложению вопроса - узятися до викладу справи, почати викладати справу. -пить к прениям - розпочати дискусію. К работе уже -пили - роботу вже розпочато. -пил к изданию газеты; - розпочав (заходився) видавати газету;4) (придавить ногой подножку в ткацком станке, в швейной машине) натаскати, натиснути, надавлювати, надавити поножі, виступати, виступити на підніжок. [Виступай же, виступай на підніжок (Полт.)].* * *несов.; сов. - приступ`ить1) ( подступать) підступа́ти, підступи́ти и попідступа́ти, приступа́ти, приступи́ти; ( приступаться) приступа́тися, приступи́тися, доступа́тися, доступи́тися, доступа́ти, доступи́ти2) (настойчиво обращаться с чем-л.) приступа́ти, приступи́ти3) ( к чему - начинать) розпочина́ти, розпоча́ти, почина́ти, поча́ти (що), приступа́ти, приступи́ти (до чого); приступа́тися, приступи́тися (до чого); (приниматься за что-л.) бра́тися, взя́тися (до чого, за що) -
19 пункт
1) пункт, точка. [(Шевченко) своїм геніяльним оком уздрів той пункт, з якого треба було дивитися на нашу минулість (Грінч.). Луцьк, Бар, Браслав, Біла Церква, Київ - ото були точки гонитви ляцької за козаками, а козацької за ляхами (Куліш)]. Сборный пункт - збірний пункт. Неприятель был разбит на всех -тах - ворога побито на всіх пунктах. Населённый пункт - населений пункт, оселя. [Тепер Коблин - незначна оселя, в якій наврядчи найдеться сот чотири селян (Ор. Лев.)]. Сторожевой пункт - сторожівня. [У панів… доволі було людей до закладування нових осад і степових сторожівень (Куліш)]. Наблюдательный пункт - спостережний пункт. Кульминационный пункт - кульмінаційний, найвищий пункт, кульмінаційна, найвища точка. Поворотный пункт - поворотний пункт, поворотка. [Од появи Енеїди Котляревського не тільки початок нового українського письменства рахуємо, а й нову поворотку позначаємо в історії українського народу (Єфр.)]. Исходный пункт - вихідний пункт, вихідна точка. Иметь своим исходным -том что - мати на вихідний свій пункт що, виходити з чого;2) пункт (-ту), точка, (статья) артикул (-лу). [Ти поламав пункт нашої присяги (Куліш). Під сими загальними заголовками вмістилися усі сущні точки сеї великої суперечки (Павлик)]. Подсудимым даются вопросные -ты - підсудним дають запити, запитні пункти. Его опровергли по всем -там - його збили на всіх пунктах. Излагать, разбирать по -там - викладати по пунктах, пунктами, розбирати по пунктах.* * *пункт, -у -
20 Валошить
валашити, викладати, чистити (кабанця), завертати (бугая, жеребця), легчити.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
викладати — а/ю, а/єш, недок., ви/класти, аду, адеш і рідше ви/ложити, жу, жиш, док., перех. 1) Дістаючи, витягаючи звідки небудь, класти що небудь назовні, на щось. || Розкладати що небудь. 2) Класти в певному порядку шматки дерну, дерев яні бруски, камінці … Український тлумачний словник
викладати — [виеклада/тие] а/йу, а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
викладати — викласти (проводити урок, лекцію, навчати слухачів певної дисципліни), читати, подавати, подати … Словник синонімів української мови
викладати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
висловлюватися — ююся, юєшся, недок., ви/словитися, влюся, вишся; мн. ви/словляться; док. 1) Викладати, передавати словами свої думки, погляди, своє ставлення до кого , чого небудь. || за кого – що, проти кого – чого. Викладати свої міркування, підтримуючи,… … Український тлумачний словник
розказувати — ую, уєш, недок., розказа/ти, кажу/, ка/жеш, док., перех. і без додатка, про кого – що, рідко за кого – що. Розповідати, описувати, викладати що небудь побачене, почуте і т. ін., повідомляти про когось, щось. || Розповідати що небудь по пам яті… … Український тлумачний словник
Dmytro Tabachnyk — Дмитро Табачник Minister of Ukraine Incumbent Assumed office March 11, 2010 Prime Minister … Wikipedia
белетризувати — у/ю, у/єш, недок., перех., літ. Викладати що небудь засобами художньої літератури (белетристики) … Український тлумачний словник
вести — веду/, веде/ш; мин. ч. вів, вела/, вело/; недок. 1) перех. Спрямовувати рух кого небудь, допомагати або примушувати йти. •• Вести/ зві/ра мисл. гнати собакою (гончаком) звіра по його слідах, безперервно подаючи голос. || Іти, рухатися попереду як … Український тлумачний словник
вибруковувати — ую, уєш, недок., ви/брукувати, ую, уєш, док., перех. Вимощувати, викладати каменем і т. ін. дорогу … Український тлумачний словник
вивалювати — юю, юєш, недок., ви/валити, лю, лиш, док. 1) перех.Вибивати сильним ударом; виламувати. 2) перех. Перекидаючи, нахиляючи, примушувати випасти з чого небудь великий предмет або велику кількість чогось. || Виставляти, висувати назовні повністю. ||… … Український тлумачний словник