-
1 вид
I чвид діяльності — activity category, activity status, kind of activity
вид на проживання — residential/residence permit; identity card ( посвідчення особи)
2) біол. species pl3) лінгв. aspectII ч1) ( обличчя) face2) ( краєвид) viewвид ззаду — back view, dorsal view, read view, rear elevation, rear view, posterior elevation
морський вид жив. — seascape, marine
3) також мн. види (плани, припущення) views, prospects, outlook sg.4) ( поле зору) sightне подати виду — to give (to make, to show) no sign
-
2 вид
-у1) лицо́; лик2) (о предположениях, расчётах; мн. ч: перспектива, открывающаяся взору)ви́ди — ви́ды
3) (о сорте, разновидности) вид, род4) ( о документе) ист. вид5) биол., грам. вид -
3 вид
(у логіці), див. вид і рід у логіці -
4 вид
-
5 виділ
I -у; диал.отделе́ниеII -у; юр.вы́дел -
6 видіти
ви́деть -
7 вид
wydч.gatunek біол. -
8 виділ
wydiłч. -
9 вид
სახეობა; სახე, იერი; ხედი -
10 вид
выглядродтрываннетып -
11 вид
piçim (образ); manzara (пейзаж) -
12 виділяти
= виділити1) ( відділяти) to extract, to separate, to select2) ( вирізняти) to distinguish, to discriminate; ( наголошувати) to emphasize; to give prominence (to)виділяти курсивом полігр. — to print in italics, to italicize
3) ( випромінювати) to give off, to evolve, to liberate, to release, to emanate4) фізіол. to secrete; to excrete; to discharge5) ( асигнувати) to allocate, to allot, to assign, to appropriate6) ( відбирати) to single out; to pick out -
13 виділити
= виділитися; док. див. виділяти, виділятися -
14 вид і рід у логіці
ВИД і РІД у логіці - категорії, що виражають різні рівні процесу узагальнення. Вид становить підклас роду як ширшого класу визначення загального. Вид має одиничні різновиди, що розкривають багатоманітність змісту роду, до якого він входить. З погляду діалектичної логіки, відношення В. і Р. є специфічним випадком відображення діалектики одиничного, особливого, загального, згідно з якою рід включає всю багатоманітність різновидів, а видові особливості живляться родовими характеристиками всезагального. Аналіз В. і Р. може здійснюватись як у змістовно-предметному плані (інтенційний підхід), так і за їхнім обсягом (екстенційний підхід). У формальній логіці В. і Р. характеризують відношення між класами різного обсягу і використовуються як одиниці класифікації З. в'язки між В. і Р. становлять родо-видові відношення, які виступають принципом упорядкування класифікаційних систем та основою ряду логічних процедур (напр., визначення, поділ обсягу поняття). Відмінність між В. і Р. є відносною, бо клас предметів, який виступає родом щодо другого класу (як свого виду), сам може бути різновидом іншого класу. -
15 виділитися
-
16 виділятися
= виділитися1) ( вирізнятися) to be distinguished (by); to be notable ( for); to stand out ( for)2) ( виходити назовні) to escape, to emanate3) фізіол. to secrete, to excrete; ( про вологу) to ooze out, to exude4) ( про майнові відносини) to receive one's share and separate5) (pass. від виділяти) -
17 виділення
свиділення абзаців — indentation, indention
виділення кредиту — crediting, granting of credit
2) фізіол. ( речовини) secretion, dischargeвиділення сечі — urinary excretion, urine flow
-
18 виділяння
с1) ( відокремлення) extraction, segregation, separation, isolation, selection2) ( виводження назовні) emission, expulsion, evolution, liberation, releaseвиділяння газу — gassing, gas emanation (emission, liberation)
3) ( надавання) allocation, allotment, assignment, appropriation -
19 видільний
1) фізіол. secretory, excretory; eliminative2)видільний шрифт (для display type, display face, напр., курсив) — emphasis
-
20 виділення
I (процес), = розпадru\ \ [lang name="Russian"]выделение, распадen\ \ [lang name="English"]precipitation, depositionde\ \ [lang name="German"]Ausscheidungsvorgang, Fällen, Ausfällenfr\ \ \ [lang name="French"]précipitation, dégagementутворення нової фази у твердому розчині, що викликане зменшенням розчинності розчиненого елемента при зниженні температури, при охолодженні чи витримуванні в нормальних умовах перенасичених твердих розчинів\II (фаза), = фаза, що виділяєтьсяen\ \ precipitatede\ \ Ausscheidungfr\ \ \ précipitéчастинка нової фази, що утворилася при розпаданні перенасиченого твердого розчину; розрізняють когерентні (з когерентною межою поділу між частинкою і матрицею), частково когерентні (з напівкогерентною межою поділу між часткою і матрицею) і некогерентні (з некогерентною межою поділу між часткою і матрицею) виділення
См. также в других словарях:
вид — вид/ … Морфемно-орфографический словарь
видѣниѥ — ВИДѢНИ|Ѥ (474), А с. 1.Восприятие зрением, видение; обозрение, осмотр; созерцание: игранiѥ и плѩсаниѥ и гудениѥ. входѩщемъ въстати всемъ. да не осквьрнѩть имъ чювьсва. видѣниѥмь и слышаниѥмь. по оч҃кому повелѣнию. КН 1280, 513в; множицею на… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
вид — [облик] сущ., м., употр. наиб. часто Морфология: (нет) чего? вида и виду, чему? виду, (вижу) что? вид, чем? видом, о чём? о виде и на виду; мн. что? виды, (нет) чего? видов, чему? видам, (вижу) что? виды, чем? видами, о чём? о видах вн … Толковый словарь Дмитриева
вид — Видимость, внешность, наружность, поверхность, лицо, личина, лик, облик, обличие, образ, очертание, тип, подобие, фасон, фигура (конфигурация), форма, характер, покрой; картина, пейзаж, ландшафт, перспектива; выражение, оттенок; лоск, мишура.… … Словарь синонимов
вид — 1. ВИД, а ( у), предлож. о виде, в виде, в виду, на виду; м. 1. только ед. Внешний облик кого л.; внешность, наружность (обычно как проявление состояния здоровья, характера, настроения и т.п.). Больной, здоровый, цветущий вид у кого л. Требования … Энциклопедический словарь
ВИД — ВИД1, вида, муж. 1. только ед. Внешность, наружность. Дом имеет опрятный вид. Местность имела унылый вид. || Внешние очертания, формы. Шарообразный вид. || перен. Внешнее подобие. Придать упреку вид шутки. || Внешний облик как выражение… … Толковый словарь Ушакова
ВИД — ВИД1, вида, муж. 1. только ед. Внешность, наружность. Дом имеет опрятный вид. Местность имела унылый вид. || Внешние очертания, формы. Шарообразный вид. || перен. Внешнее подобие. Придать упреку вид шутки. || Внешний облик как выражение… … Толковый словарь Ушакова
видѣти — Видеть видѣти (3) 1. Воспринимать зрением: Тогда Игорь възрѣ на свѣтлое солнце и видѣ отъ него тьмою вся своя воя прикрыты... 5. Егда приде Иисусъ, глаголааху же ему друзии ученици: „Видѣхомъ господа“. Онъ же рече имъ: „Аще не вижду на руку его… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
ВИД — ВИД, species, одно из основных понятий естественно научной классификации. Из вполне естественной потребности разобраться во всей массе предметов окружающей природы все народы создали особые названия для различных животных, растений и минералов.… … Большая медицинская энциклопедия
Вид — глагольный (в международной терминологии аспект) грамматическая категория глагола, обобщённо указывающая, «как протекает во времени или как распределяется во времени» (А. М. Пешковский) обозначенное глаголом действие. В отличие от категории… … Лингвистический энциклопедический словарь
вид — ВИД, а ( у), о виде, в виде, в виду, на виду, муж. 1. (пред. о виде, в виде). Внешность, видимый облик; состояние. Внешний в. человека. Здоровый в. С видом знатока. На в. или с виду ему мало лет. В исправленном виде. 2. (пред. о виде, в виде).… … Толковый словарь Ожегова