-
1 виділяти
= виділити1) ( відділяти) to extract, to separate, to select2) ( вирізняти) to distinguish, to discriminate; ( наголошувати) to emphasize; to give prominence (to)виділяти курсивом полігр. — to print in italics, to italicize
3) ( випромінювати) to give off, to evolve, to liberate, to release, to emanate4) фізіол. to secrete; to excrete; to discharge5) ( асигнувати) to allocate, to allot, to assign, to appropriate6) ( відбирати) to single out; to pick out -
2 виділяти
allot, ( кошти тощо) appropriate -
3 виділяти
give off; isolateУкраїнсько-англійський словник з аналітичної хімії > виділяти
-
4 виділяти
= ви́ділитивыделя́ть, вы́делить; ( представлять отдельно от чего) отвлека́ть, отвле́чь -
5 виділяти
-
6 виділяти
გამოყოფა; მონიშვნა -
7 виділяти земельну ділянку
Українсько-англійський юридичний словник > виділяти земельну ділянку
-
8 виділяти акції
allocate shares (v.) -
9 виділити
= виділитися; док. див. виділяти, виділятися -
10 виділятися
= виділитися1) ( вирізнятися) to be distinguished (by); to be notable ( for); to stand out ( for)2) ( виходити назовні) to escape, to emanate3) фізіол. to secrete, to excrete; ( про вологу) to ooze out, to exude4) ( про майнові відносини) to receive one's share and separate5) (pass. від виділяти) -
11 виділити
см. виділятивы́делить; ( представлять отдельно от чего) отвле́чь -
12 куритися
( виділяти дим) to smoke, to emit smoke -
13 моделювання
МОДЕЛЮВАННЯ - науковий метод непрямого (опосередкованого) дослідження об'єктів пізнання, безпосереднє вивчення яких з певних причин неможливе, ускладнене, неефективне чи недоцільне, через дослідження їхніх моделей - предметних, знакових чи мислених систем, що відповідно відтворюють, імітують чи відображають певні характеристики (властивості, ознаки, принципи внутрішньої організації або функціювання) оригіналів. Як специфічний конструктивно-пізнавальний прийом, своєрідна форма подання процесів і явищ реальності М. відоме з античних часів. У процесі пізнання М. тісно взаємодіє з іншими спеціальними і загальнонауковими методами, зокрема експериментальними. В епоху НТП М. фактично набуло статусу загал ьнонаукового методу пізнання, стало ефективним теоретичним і експериментальним засобом дослідження, чому насамперед сприяли інтенсивні процеси математизації та комп'ютеризації науки. Комп'ютерний (модельно-кібернетичний) експеримент, а згодом його різновид - когнітивна комп'ютерна графіка - набули унікального значення у дослідженні складних процесів і явищ дійсності, верифікації наукових гіпотез, побудові теорій. Користуючись процедурами абстрагування та ідеалізації, М. дає змогу з метою відтворення (у моделі) та дослідження виділяти саме ті характеристики, параметри чи властивості модельованих об'єктів, котрі безпосередньо підлягають вивченню. З появою когнітивних комп'ютерних графічних засобів відкриваються реальні можливості подавати у наочній формі не тільки об'єкти у класичному розумінні і експериментувати з ними, а й виражати з допомогою відповідних наочних моделей ті чи інші гіпотези, ідеї, концепції тощо, досліджувати їх, піддавати верифікації. Загалом процес М. відзначається складною структурою і включає такі основні етапи: постановка проблеми, побудова моделі, її дослідження, екстраполяція отриманих результатів на оригінал. Теоретичну основу М., яке проявляється у різноманітних формах, залежно від сфер застосування і характеру використовуваних моделей, становлять теорії фізичної подібності, фізичної аналогії та ізоморфізму систем. За фізичним характером моделей можуть бути виділені три типи М.: предметне, знакове (інформаційне) і мислене. У тісній взаємодії з іншими методами М. відіграє важливу роль у дослідженні найскладніших процесів та явищ мікро-, макро- і мегасвіту у розкритті їх глибинної суті.О. Мороз -
14 форми мислення
ФОРМИ МИСЛЕННЯ - структури мислимого змісту, що визначаються способом зв'язку думок чи їх елементів та мають всезагальний, абстрагований від конкретної позначеності думки характер. Ф.м. можуть застосовуватися відносно всіх можливих варіацій конкретного змісту мислення, оскільки виступають як вияв масовидного, сталого, інваріантного у предметно-ситуативних перетвореннях мислительного процесу. Такими сталими, інваріантними засобами поєднання елементів мислимого змісту є поняття, судження, умовивід і пов'язані з ними мислительні схеми визначення, доведення, виведення та інших теоретичних конструкцій. Як структури, що задаються через символи та уточнюються в логічних численнях, Ф.м. вивчаються формальною логікою. При цьому конкретні елементи мислимого змісту символізуються логічними змінними, а зв'язки між ними - логічними константами (відношення, операції, квантори). Якщо форма думки, що виділена таким чином, може бути зведена до формульного виразу логічного закону, то сама думка вважається істинною за структурою. Це значно скорочує процес доведення, дозволяє переносити функцію істинності з одних положень на інші, спрямовує пошук нових результатів. Пізнавальна роль Ф.м. визначається тим, що вони виражають внутрішній досвід пізнання, освоєння універсальних відношень дійсності. Тому незалежність Ф.м. від конкретного змісту думки є зворотним боком їх обумовленості узагальненим змістом мислення в його культурно-історичному опосередкуванні. Генетично різниця між Ф.м. та змістом мислення - функціональна. Це дозволяє виділяти Ф.м. не тільки у структурному, а й у функціональному плані. Такими Ф.м. за своїми функціями є категорія, ідея, проблема тощо. При філософському обґрунтуванні логіки висувається ідея об'єднання структури та функцій Ф.м., розкриття досвіду пізнання, що визначає їх генезис. В діалектичному варіанті такого обґрунтування пропонується розгляд Ф.м. як певних фігур взаємодії категорій одиничного, особливого та всезагального (Гегель), що дозволяє порівнювати їх з певними структурами дійсності та людської діяльності.С. Кримський -
15 викроювати
= викроїти1) ( кроїти) to cut out2) ( виділяти) to find, to makeвикроювати час — to find ( to make) time
-
16 випари
мн.vapo(u)r(s), damp, fumes, effluvium; exhalationотруйні випари — poisonous (noxious, deadly) fumes
шкідливі випари — miasma, pestiferous exhalations
виділяти випари — to send off fumes, to steam
-
17 випаровувати
= випаруватиto evaporate; ( виділяти випаровування) to exhale -
18 відводити
= відвести1) ( вести із собою) to take, to lead3) ( переміщати) to remove, to shift, to displaceвідводити назад війська — to draw off (to withdraw, to take back) the troops
4) ( відвертати) to divert; to deflect; to ward offвідводити удар — to parry ( to deflect) a blow; to remove a blow
5) (відкидати, відхиляти) to reject; юр. (присяжних, свідків) to recuse, to challenge6) ( виділяти для користування) to allot, to set aside -
19 грант
-
20 димитися
- 1
- 2
См. также в других словарях:
виділяти — виділити 1) (видаляти що н. назовні з організму), виводити, вивести; видихати, видихувати, видихнути (про повітря, пахощі тощо) 2) (про кошти), асиґнувати, відпускати, відпустити … Словник синонімів української мови
виділяти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
виділяти — я/ю, я/єш, недок., ви/ділити, лю, лиш, док., перех. 1) Відокремлювати кого , що небудь від загальної кількості, маси з якоюсь метою. || Висувати зі свого середовища. 2) Вирізняти кого , що небудь з поміж інших, зосереджувати увагу на комусь,… … Український тлумачний словник
виділення — я, с. 1) Дія за знач. виділити і виділяти. 2) Дія за знач. виділитися і виділятися. 3) фізіол. Речовини, що виділяються тваринними або рослинними організмами (їхніми шкірою, органами і т. ін.) … Український тлумачний словник
виділяння — я, с. Дія за знач. виділяти і виділятися … Український тлумачний словник
виділити — див. виділяти … Український тлумачний словник
виділятися — я/юся, я/єшся, недок., ви/ділитися, люся, лишся, док. 1) Відокремлюватися від кого , чого небудь, виходити з якогось середовища, утворюючи певну групу. 2) Бути, ставати помітнішим, ніж інші предмети, явища і т. ін., робитися виразнішим для… … Український тлумачний словник
виділити — див. виділяти … Словник синонімів української мови
відділяти — I 1) = відділювати, відділити (що від чого бути межею, перепоною між чим / ким н.), відділювати, розділяти, розділити (кого що), відмежовувати, відмежувати, відгороджувати, відгородити, відокремлювати, відокремити; ділити (кого що), розмежовувати … Словник синонімів української мови
відділяти — я/ю, я/єш і відді/лювати, юю, юєш, недок., відділи/ти, ілю/, і/лиш, док., перех. 1) Розділяючи, відгороджувати від чого небудь. || Розділяти, відмежовувати собою; бути межею, перепоною між чим , ким небудь. || Розділяти, відмежовувати (про певний … Український тлумачний словник
уділяти — (вділя/ти), я/ю, я/єш, недок., уділи/ти (вділи/ти), уділю/, уді/лиш, док., перех. 1) Виділяти для кого небудь частину чогось, ділитися чим небудь. || Заощаджувати, відкладати що небудь з метою зберігання. || Давати у розпорядження (місце),… … Український тлумачний словник