видніти

виднісінький.

астр.; матем.; физ. ви́димость, ви́дность

 видніти

видніти, -ся, (неясно) бовваніти (н. вр. -нію, -нієш и -ню, -ниш), манячити, (неясно виднеться в темноте, в тумане) мріти(ся), майоріти, туманіти, бреніти, лелітися. [Геть далеко в морі кораблі видніють (Л. Укр.). Батька Богдана могила мріє (Шевч.). Манячила висока постать. Майоріли плеса]; (только о голом теле) світити. [Крізь роздерту сорочку світило голе тіло]. См. Выглядывать.

виднітися; виявлятися; з'являтися, появлятися, являтися

I. и Прояснивать Прояснить или Проясняться, -ясниваться, проясниться (о погоде и переносно) вияснятися и вияснюватися, вияснитися, прояснятися и прояснюватися, прояснитися, (яснеть) ясніти, проясніти, поясніти, яснішати, прояснішати, пояснішати, заяснюватися, заяснитися, (ведренеть) розгодинюватися, розгодинитися, вигодинюватися, вигодинитися, годитися, розгодитися, вигодитися, на годині стати, випогоджуватися, випогодитися, розхмарюватися, розхмаритися, (рассветать) розвиднятися и розвиднюватися, розвиднитися, розвидняти, розвидніти, видніти, повидніти, вивидніти, вивиднітися, виднішати, повиднішати. [Нехай виясниться, бо дуже нахмарило (Номис). Дивлюсь - на сході тьма, не проясняється, не дніє (Кониськ.). Дощу не буде, вже розгодинюється (Гр.). Почало було хмарити, а потім вигодинилось (Переясл.). Розхмарилось після дощу (Хор. п.). От вже надворі стало годиться (Прил. п.). На сході не ясніло (Грінч.). Їдьмо, вже розвидняється (Звин.). Ранок яснішав (Коцюб.). Проясниться сонечко, осяє, огріє (Черн.). Вияснилось бліде та понуре обличчя Грицькове (Г. Барв.). Його насуплене лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались (Н.-Лев.). Розвиднялося у мене на душі (Кониськ.). Обличчя їй де-далі випогоджується (Л. Укр.). Навіть похмуре обличчя погонича иноді розхмарювалося і осміхалося (Крим.). Похмуре панове обличчя вигодинюється, ясніє (Васильч.). Моя потьмарена душа заясниться, на них дивлячись (Крим.). І коли тобі вивидниться, Україно?.. Коли? (Крим.). Коли ваш розум проясниться? (Кул.). Їй почало дещо прояснюватися в голові (Франко)]. -вает(ся), -няет(ся), безл. - яснить. [Відтіль мов яснить: може ще й погода буде (Хор. п.)]. На дворе прояснило, -яснилось - надворі вияснилось, вигодинилось, випогодилось. Прояснённый - вияснений, прояснений.

II. прояснить что виясняти и вияснювати, вияснити, проясняти и прояснювати, прояснити, роз'ясняти и роз'яснювати, роз'яснити, (освещать) висвітлювати, висвітлити що; срв. Выяснять, Раз'яснять. [Проясни чоло нахмурене (Котл.). І місяць, далекий, таємний край неба прояснював темний (Черн.). Мудрість у чоловіка роз'яснює лице його (Еккл.)]. Случай -нил это тёмное дело - випадок висвітлив (вияснив) цю темну справу. Прояснённый - вияснений, прояснений, роз'яснений, висвітлений. -ться - вияснятися и вияснюватися, вияснитися, прояснятися и прояснюватися, прояснитися; висвітлюватися, висвітлитися; бути виясненим, висвітленим. [На спільній нараді подекуди все те проясниться (Франко)].

* * *

несов.; сов. - проясн`ить

1) (делать ясным, отчетливым) проясни́ти и проя́снювати, проясни́ти

2) ( выяснять) ви́яснити и вия́снювати, ви́яснити, з'ясо́вувати, з'ясува́ти

несов.; сов. - рассвест`и

світа́ти несов., розсвіта́ти, розсвіну́ти, несов. розсвіта́тися, зорі́ти; (безл.) розвидня́тися и розви́днюватися, -нюється, розви́днітися, розви́дніти сов., видні́ти, повидні́ти и повидні́шати, дні́ти несов., сов. свіну́ти, свіну́тися, освіну́ти, несов., сов. засвіта́ти; безл. на світ (на зорю́, на день) займа́тися несов., благословля́тися на світ, благослови́тися, -ви́ться (поблагослови́тися) на світ, сов. узя́тися (ві́зьметься) на світ, обви́дніти

(кӧрнӱй) показуватися, являтися, виднітися, уявлятися, здаватися, виглядати, бути видним, ВН-К; гӱзель кӧрӱн- подобатися Г; тӱшӱндэ кӧрӱн- являтися уві сні Г; тэкаранчых кӧрӱнӱй трохи видніється У; маңа алай кӧрӱнӱй мені так здається У; сениң кӧзиңе чибин дэ дэве кӧрӱний у твоїх очах навіть муха виглядає, здається верблюдом СБА.

ранок, вранці; саба ачылды настав ранок У, СЛ; саба немазы / эмазы Г; саба туруй устає вранці СМ; сабаға йахын під ранок НБЄ; сабада вранці, на світанку СЛ; сабадан зранку К; сабадан ахшамаҗе зранку до вечора К; саба ола, хайыр ола вранці буде видніше ЧЗ; саба сна / сне Б / У під ранок; т'етий саба сна хардашы ишт'е під ранок його молодший брат іде на роботу Б; саба сне этиштим я встиг до ранку СБ; саба эртэ рано вранці СБ, К; саба хайыр (осун) Б, Г, К, СГС, СК, сабаң берет'етли болсун О, сабаныз хайыр о (л) сун СМ, СЛ, СГ, сабалар хайыр олсун СЛ, сабаларыныз хайыр олсун Г доброго, успішного вам ранку; сабалар хайыр ола, бет'им бӧгеҗе тӱш кӧрӱм ранок покаже (ранком буде видніше), може, вночі мені щось присниться СЛ; пор. сабах, себа.

n (pl lookers-on)

глядач; спостерігач

* * *

1. n

1) швидкий погляд; погляд крадькома

2) проблиск, перша поява

3) смужка світла

4) щілина, отвір, просвіт

5) писк, цвірінькання

6) невиразний звук

2. v

1) заглядати

2) підглядати

3) щулитися, мружитися

4) визирати, виднітися, з'являтися

5) проростати

6) проявлятися, ставати ясним

7) пищати, цвірінькати

* * *

1) швидкий погляд ( часто нишком)

2) перша поява, проблиск; смужка світла

3) щілина, просвіт; мінімум

1) заглядати, дивитися примружившись; заглядати в маленький отвір; підглядати; (at) розглядати ( з цікавістю)

2) виглядати, визирати, проглядати, з'являтися ( peep out)

3) проявлятися ( peep out)

4) проростати

1) показ, демонстрація, демонстрування

2) виставка

3) пишна процесія

4) видовище; спектакль, вистава

5) кіносеанс

6) спорт. виступ

7) авіаційне свято; показові польоти літаків

8) вечірка; прийом; банкет

9) картина; видовище

10) зовнішній вигляд; видимість

11) філос. явище, зовнішня форма

12) показна пишнота (парадність); зовнішня ефектність

13) розм. справа; організація

14) розм. можливість, шанс

15) сліди, ознаки наявності

16) спорт. третє місце, одно з трьох перших місць

17) військ., розм. бій, операція

v (past showed; p.p. shown)

1) показувати

2) з'являтися

3) подавати (приклад)

4) пояснювати, роз'яснювати, учити

5) виставляти, експонувати, демонструвати

6) зображувати; відтворювати

7) грати, показувати спектакль

8) спорт. виступати на рингу (бокс)

9) виявляти, з'ясовувати, викривати

10) висловлювати, виражати; виявляти, проявляти (почуття)

11) відтіняти, вирізняти

12) бути видним (помітним), вирізнятися

13) з'являтися, бувати (на людях)

14) мати вигляд; здаватися (якимсь)

15) спорт. зайняти третє місце (одно з перших трьох місць)

16) пред'являти (документ)

17) юр. наводити (докази)

18) проводжати, супроводжувати

* * *

1) показ, демонстрація

2) виставка

3) видовище, спектакль, вистава

4) вечір, прийом, банкет, торжество

5) картина, вид, видовище; жалюгідне видовище, безглузда картина

6) зовнішній вигляд; видимість

7) показна сторона; зовнішній ефект

8) справа, починання; вiйcьк. справа, бій, операція

9) прояв, ознака

10) cл. можливість, шанс

11) cл., aвcтpaл. сліди, ознаки наявності; гipн. ореол (на запобіжній лампі, що вказує на наявність метану)

12) cпopт., жapг. третє місце або одне з трьох перших місць ( на перегонах)

13) фiзioл. води ( перепологові)

1) показувати; показуватися, з'являтися

2) указувати ( дорогу), показувати ( приклад); показувати, пояснювати, учити

3) виставляти; експонувати; виставляти для продажу, пропонувати ( товари)

4) зображувати

5) театр. грати, давати ( спектакль); виступати на рингу ( бокс)

6) виявляти, встановлювати

7) проявляти, виявляти

8) відтіняти, виділяти; виділятися, виднітися; бути видним, помітним

9) з'являтися ( у товаристві), бувати (на людях; show up)

10) виглядати, здаватися, мати вигляд

11) cпopт.; жapг. посісти третє місце або одне з трьох перших місць ( на перегонах)

12) пред'являти ( документ)

13) показувати, відмічати ( про прилад)

14) юp. надавати ( докази)

15) to show smb to /into, over, round / a place проводжати, супроводжувати кого-небудь куди-небудь

16) to show oneself (to be) smb проявити себе ким-небудь, виявитися ким-небудь

17) to show oneself (to be) good, bad, etc проявити себе з хорошої, поганої сторони

1) Хто є хто ( короткий біографічний довідник про сучасних видатних діячів)

2) ( who's who) біографічні дані

3) видні діячі; впливові особи; еліта суспільства

1) показ, демонстрація

2) виставка

3) видовище, спектакль, вистава

4) вечір, прийом, банкет, торжество

5) картина, вид, видовище; жалюгідне видовище, безглузда картина

6) зовнішній вигляд; видимість

7) показна сторона; зовнішній ефект

8) справа, починання; вiйcьк. справа, бій, операція

9) прояв, ознака

10) cл. можливість, шанс

11) cл., aвcтpaл. сліди, ознаки наявності; гipн. ореол (на запобіжній лампі, що вказує на наявність метану)

12) cпopт., жapг. третє місце або одне з трьох перших місць ( на перегонах)

13) фiзioл. води ( перепологові)

1) показувати; показуватися, з'являтися

2) указувати ( дорогу), показувати ( приклад); показувати, пояснювати, учити

3) виставляти; експонувати; виставляти для продажу, пропонувати ( товари)

4) зображувати

5) театр. грати, давати ( спектакль); виступати на рингу ( бокс)

6) виявляти, встановлювати

7) проявляти, виявляти

8) відтіняти, виділяти; виділятися, виднітися; бути видним, помітним

9) з'являтися ( у товаристві), бувати (на людях; show up)

10) виглядати, здаватися, мати вигляд

11) cпopт.; жapг. посісти третє місце або одне з трьох перших місць ( на перегонах)

12) пред'являти ( документ)

13) показувати, відмічати ( про прилад)

14) юp. надавати ( докази)

15) to show smb to /into, over, round / a place проводжати, супроводжувати кого-небудь куди-небудь

16) to show oneself (to be) smb проявити себе ким-небудь, виявитися ким-небудь

17) to show oneself (to be) good, bad, etc проявити себе з хорошої, поганої сторони

1) Хто є хто ( короткий біографічний довідник про сучасних видатних діячів)

2) ( who's who) біографічні дані

3) видні діячі; впливові особи; еліта суспільства

выглянуть виглядати, виглянути, проглянути, визирати, визирнути, (высовываться) витикатися, виткнутися. [Знов прогляне веселе сонечко (Мнж.). Сиди в хаті, не витикайсь на вулицю].

* * *

глянуть см. Смотреть, взглянуть. Куда глаза глядят - куди очі, світ за очі, гала- світа, навмання, навмани. Того и гляди - так і дивись, от-от, затого, далі-далі. [Сидить у хаті, а затого хата повалиться. Затого сивий волос приб'ється]. Не глядя - на осліп, сліпцем. Глядишь! - диви, аж гульк. [Диви, народжується українська інтелігенція (Крим.)].

* * *

1) ( смотреть) диви́тися, гляді́ти; ( пристально) зорити; пантрува́ти, па́нтрити; ( во что) вдивля́тися, видивля́тися; диал. гли́пати

2) (за кем-чем - присматривать, наблюдать) догляда́ти (кого-що, чого, за ким-чим), нагляда́ти (кого-що, за ким-чим), дивитися (за ким-чим); ( следить) сте́жити (за ким-чим)

3) (быть обращённым куда-л.) вихо́дити; ( об окнах) диви́тися

4) (показываться, виднеться) видні́тися; (выглядывать из-за чего-л.) вигляда́ти, визира́ти; ( просвечивать) світи́тися (сві́титься), просві́чуватися; ( высматривать) видивля́тися, вигляда́ти

5) (иметь вид, выглядеть) ма́ти ви́гляд; вигляда́ти (як, ким-чим)

почати виднітися, (неясно) замріти, забовваніти, замаячіти (-чу, -чиш) и замаячити, замайоріти; см. Виднеться. [Щось замріло ліворуч - оце-ж і байрак (Грінч.) Забовваніє у брилі вівчар в степу серед толоки (Гліб.)].

* * *

I. сущ.

1) (знатные люди) значне панство, велике панство, вельможне панство, старшина, вельможество (Куліш);

2) (знатность) значність, вельможність (-ности).

II. гл.

1) знати, (ведать) відати що, про що, (буд. в смысле н. вр.) зазнати (-наю, наєш) (с оттен. помнить, ведать) кого, чого. [Хто-ж в світі знає, що Бог гадає (Номис). Секретар нічого не відав про цю справу (Кониськ.). Я батька й матери не зазнаю (Квітка)]. Не знаю, на что решиться - не знаю, на що зважитися. Если бы знать - якби знати, якби знаття. [Якби знаття, що в неділю буде година (Васильч.)]. По чём знать, как знать - хто теє знає! хто зна! Бог знает - бог зна(є), бог вість, святий зна(є). [Але святий теє знає, чи багато в нас таких найдеться (Руданськ.)]. Чорт знает что, откуда - ка-зна, кат-зна, чорт-віть, морока зна(є) що, звідки. Не знаю - не знаю, не скажу, (я не сведом) я не вістен про що, в чому. [А за який мій гріх - того не скажу (Кониськ.). Я про те не вістен (Кониськ.)]. Не знаю что делать - не знаю що робити, не дам собі ради, не знаю на яку ступити. Не зная - не знаючи чого, про що, несвідомо. Знать не знать (ведать не ведать) - сном і духом не знати. Знайте же - так знайте; щоб (аби) ви знали. [Аби ви знали, я вже й сам про це подбав (Крим.)]. Как дам тебе, будешь знать - як дам тобі, (то) будеш знати, буде про що розказувати. Знай наших - отакі наші! Знать в лицо (в глаза), по имени - знати на обличчя, на йм'я кого. Дать знать кому - дати знати, (известить) сповістити, подати звістку кому. [Як мене не буде, то я пришлю свого товариша дати тобі знати, що мене нема (Чуб.)]. Дать знать о себе - об'явитися, оповіститися, дати (подати) звістку про себе. Дать себя знать - датися (дати себе) в знаки, датися знати, датися в тямки кому. [Ще життя не далося в знаки (Мирн.). Дамся-ж я їм у знаки (Стор.). Чи ще-ж тобі не далася тяжкая неволя знати (Дума)];

2) (уметь, понимать что) знати що, тямити що, чого, вміти чого, знатися на чому, могти чого. [Вона уміла єдину забавку - плести вінки (Л. Укр.). Як паскудно наша молода генерація вміє рідної мови (Кониськ.). Він докладно тямив церковних служб і кохався в церковних співах (Черк.). А цієї пісні можете? (Звин.)]. Он -ет дело - він знає, тямить справу, діло. Делайте, как -ете - робіть, як знаєте, як тямите; чиніть (поступайте), як знаєте. Знать грамоте - вміти читати, вміти письма. Знать по немецки - знати німецької мови, могти по-німецькому. Знать толк в чём (смыслить) - знатися на чому, знати до чого, розумітися на чому, смак знати в чому. [Знався за пасіці добре (Сим.). Він знає до худоби (Берд. п.). Він на тому розуміється (Сл. Гр.)]. Знать совесть, стыд - мати сумління, сором (лице). Знай, нрч. - см. Знай.

III. нрч.

1) (видно, заметно) знати, видн[к]о, значно, слідно. [З ким стояла, говорила - підківоньки знати (Чуб. III). Та знать на вітерець збиралось (Свидн.). Значно, що господар (Федьк.). Красот твоїх (природо) у мене ані слідно (Крим.)];

2) (вероятно) мабуть, десь, десь-то, відай; см. Вероятно.

* * *

1) красувати(ся), красіти, пишати(ся), пишнитися, викрашатися. [Темний гай вже забув зимування сумне і красує в зеленім наряді (Л. Укр.). І красіють запашнії квітки (Грінч.). Гордая пальма пишає (Грінч.). Пишається над водою червона калина (Шевч.). Самітно в садочках пишняться тюльпани (Крим.). Калина викрашається на сонці (М. Грінч.)]; 2 (о хлебных злаках) красуватися, квітувати. [Жито почало красуватися (Київщ.)].

* * *