-
1 видаватися
= видатися1) ( здаватися) to seem (to), to look2) див. випинатися3) ( бути помітним) to be conspicuous ( for), to be remarkable ( for); to stand out, to be distinguished (by)4) ( траплятися) to occur, to happen;, (про дні, погоду) to be5) тк. недок. (pass. від видавати) to be delivered, to be given out; to be published -
2 видаватися
-
3 видаватися
wydawatysjaдієсл. -
4 видаватися
адбываццаадбыццавыглядвыглядацьвыглядвацьвытаркацьвытыркацьнамершукаць -
5 видати
= видатися; док. див. видавати, видаватися -
6 видатися
= видати, видаватися -
7 виходити
I = вийтивих`одити1) (рухатися звідкись за межі чогось, назовні) to go out, to come out, to come forth, to walk out; ( з вагона) to alight, to get down, to get out, to step downвиходити на поверхню — to come out to the surface; геол. to outcrop; to be revealed, to come out
2) (ідучи, опинятися десь) to go, to come; to appearвиходити на вулицю — to go into the street, to go out ( of doors)
3) ( вирушати) to leave, to departвиходити в море — to put out to sea, to put out
4) ( досягати чогось) to reach; to attain; to come (to)виходити в фінал спорт. — to reach the final
5) ( переставати брати участь) to leave6) (видаватися, публікуватися) to appear, to come out, to be published; to be issued7) ( витрачатися) to run out; ( про гроші) to be spent; ( про матеріали) to be used up8) ( закінчуватися - про термін) to be upстрок вийшов — the term has come to an end; time is up
вікно виходить на вулицю — the window gives ( looks) on the street
11) ( удаватися) to come ( out), to come off, to turn out; ( траплятися) to come, to be12) ( походити) to be by origin13)виходить, (що) (вставне сл.) — it turns out ( that), it seems ( that), it appears ( that)
14)виходити за межі — to pass ( to overstep) the limits (of), to exceed the bounds (of); to transgress the bounds (of), to overstep the limits (of)
виходити з берегів — to swell, to overflow the banks
виходити з ладу — to be out of action, to break down
виходити з-під контролю — to get out of hand, to run away
виходити з себе — to be beside oneself; to lose one's temper, to fly into a rage
виходити з ужитку — to go out of use, to fall into disuse
II док. див. виходжувативиходити на роботу — to come to work, to turn up to work
в`иходитиIII в`иходити(скрізь, всюди) to go (to walk, to stroll) all over a place; to tramp about ( around), to walk a certain time ( or distance) -
8 видатися
I ви́датисясм. видаватися1) показа́ться, предста́виться2) ( быть) случи́ться, вы́даться; зада́ться3) (выступать, быть заметным, отличаться) вы́датьсяII вида́тисявида́ться -
9 феномен
ФЕНОМЕН ( від грецьк. φαινομενον - те, що з'являється) - будь-які підлеглі спостереженню предмет, факт, подія чи процес, що виступають об'єктами чуттєвого споглядання (напр., кольори, звуки, запахи), на противагу усьому тому, що схоплюється завдяки розмислу, розуму, інтелекту, тобто є умосяжним. Давньогрецьк. дієслово "phainesthai" ("світитися", "видаватися", "виглядати" тощо) ще не вказує на те, чи сприймана річ є іншою, аніж те, чим вона виявляється насправді. Тому в етичному вченні Аристотеля поняття "видиме (явне) благо" є тим, що видається людині таким незалежно від того, чи є воно реально сущим благом, чи ні. Пізніші античні філософи провели розрізнення між спостережуваними фактами (або Ф.) та винайденими для їхнього пояснення теоріями. У філософії Канта термін "Ф." використовувався для позначення безпосереднього об'єкта чуттєвого досвіду, даного у формах споглядання (простір і час), знання про який виникає лише тоді, коли він витлумачується через категорії розмислу, такі як субстанція чи причина. Кант протиставив Ф. ноумени, або речі в собі, до яких категорії споглядання та розмислу не мають застосування. У сучасній філософії термін "Ф." інколи використовується на позначення факту, події, процесу тощо, що безпосередньо схоплюється органами чуття до того, як буде висловлене будь-яке судження про нього.С. Кошарний
См. также в других словарях:
видаватися — даю/ся, дає/шся, недок., ви/датися, дамся, дасися, док. 1) Здаватися, сприйматися так чи інакше, таким чи інакшим. 2) Бувати, траплятися. 3) Виступати наперед порівняно з чим небудь. || тільки недок., перен. Вирізнятися, відрізнятися чим небудь,… … Український тлумачний словник
видаватися — I (з являтися друком), друкуватися, виходити, вийти, публікуватися II ▶ див. виступати I, здаватися II, 1), траплятися I … Словник синонімів української мови
видаватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
стирчати — чу/, чи/ш, недок. 1) Стояти, чітко вирізняючись на поверхні чого небудь; виступати, видаватися вперед, угору; розташовуватися сторч. || Не прилягати щільно до чого небудь, а підніматися сторч; настовбурчуватися. || Висовуватися, виставлятися… … Український тлумачний словник
випинатися — 1) (видаватися, виступати наперед, убік під час напруження, руху), випнутися, вип ястися, віддиматися, віддуватися, віддутися, п ястися, пнутися; відстовбурчуватися, відстовбурчитися (також назад); відкопилюватися, відкопилитися, закопилюватися,… … Словник синонімів української мови
видатися — I в идатися див. видаватися. II вид атися а/юся, а/єшся, недок., зах. Ба/читися … Український тлумачний словник
випинатися — а/юся, а/єшся, недок., ви/пнутися і рідко ви/п ястися, пнуся, пнешся, док. 1) Видаватися, виступати наперед під час напруження, руху. 2) Напружуючись, розправлятися, розгинатися … Український тлумачний словник
випирати — а/ю, а/єш, недок., ви/перти, пру, преш; мин. ч. ви/пер, ла, ло; док., перех., розм. 1) Грубо проганяти, випроваджувати силоміць кого небудь звідкись. || Натискуючи, виламувати, викидати, видаляти що небудь звідкись. 2) тільки недок. Видаватися,… … Український тлумачний словник
випиратися — а/ється, недок., розм. 1) З силою пробиватися, виходити наперед або назовні. 2) Видаватися, виступати наперед, назовні … Український тлумачний словник
висіти — ви/шу, ви/сиш, недок. 1) Не маючи опори знизу, триматися на чому небудь або бути прикріпленим до чогось, зачепленим за щось. || Спадаючи вниз, звисати (про волосся). || Безладно звисати. || Обвисаючи, незграбно облягати кого небудь (про одяг). || … Український тлумачний словник
виступати — а/ю, а/єш, недок., ви/ступити, плю, пиш; мн. ви/ступлять; док. 1) Виходити наперед, відокремившись від кого , чого небудь. || тільки док. Вийти звідки небудь, із за чогось. 2) перен. Ставати видним, з являтися, показуватися. || Виявлятися,… … Український тлумачний словник
