-
1 варити
техн. вари́ть -
2 варити скло
вари́ть стекло́ -
3 варить
варивать, сварить1) варити, (сов. зварити);2) (о желудке) травити, перетравлювати;3) (безл.) варит - (сонце) пече, палить, шкварить, день скварний, скварно;4) (стряпать) варити, готувати; (слишком изобильно) розварюватися, розваритися. См. Варёный.* * *1) вари́ти; ( стряпать) готува́ти2) ( о пищеварении) трави́ти, перетра́влювати3) техн. вари́ти, зва́рювати -
4 кипятить
вскипятить что кип'ятити, закип'ятити що. -тить воду - окріп гріти, нагріти, окропити, зокропити, варити, зварити воду. -тить молоко - (на огне) варити, зварити, (в духу) парити, спарити, пря[а]жити, прягти, спря[а]жити, затоплювати, затопити молоко. [Заходилась гріти окропи, щоб сорочки золити (бучить) (М. Грінч.). Спарила два глечики молока (Київщ.)]. Кипятить, прокипятить хирург. инструменты - кип'ятити, викип'ятити хірургічне начиння (струмент). Кипячённый - (о жидкости) зокроплений, варений, грітий, прокипілий; (о молоке) варене, (в духу) (с)парене, (с)пря[а]жене (молоко); (о хирург. инструментах) прокипіле, викип'ячене хірургічне начиння (струмент). [Воду п'ємо варену (зокроплену), а сирової не п'ємо (М. Грінч.). Не пий непрокипілої води (Крим.)].* * *кип'яти́ти -
5 вываривать
-
6 вываривать
-
7 вываривать
-ся, выварить, -ся виварювати, -ся, виварити, -ся. Вываренный - виварений.* * *несов.; сов. - в`ываритьвива́рювати, ви́варити и мног. повива́рювати -
8 готовить
готувати (я готую), готовити, заготовляти, виготовляти; лагодити, ладнувати, ладнати, лаштувати; рихтувати, риштувати, споряджати, строїти (снаряжать); їсти варити, куховарити, кухторитися (стряпать); способити кого до чого (готовить, приспособлять кого к чему-л). [Готувати, лагодити, ладнати, лаштувати - воза, обід, вечерю, весілля. Риштувати, рихтувати - вози в дорогу, гармати до бою. Строїти коня у дорогу. На нас уже лагодив лихо (Потеб.). Мене рихтували в москалі, а я утік. Способили своїх юнаків до козакування (Кул.)].* * *готува́ти, гото́вити; (собирать в дорогу, для еды) ла́годити, лаштува́ти, ладна́ти, ла́дити, рихтува́ти -
9 доставать
достать1) (до чего, куда) сягати, сягнути, досягати, досягти, достягати, достягти (чого, до чого, куди). [І далеко сяга рушниця? - Ген до того дуба сягнула. На кілку висіли віжки, - Демко досяг їх рукою й зняв]. Достать дно где - ґрунтувати, зглибити що. [Місця того ніхто не зґрунтує. Мудрець своїм розумом зглибив землю, обняв небеса]. См. ещё Достигать 3;2) (з)добувати, (з)добути що и чого, (з)добуватися, (з)добутися на що, чого, діставати, дістати, роздобути, -ся, доскочити, доп'ясти, запобігти чого, (о многом) подоставати, поздобувати. [Панували, добували і славу, і волю (Шевч.). Грошей нема, не добувся (Квітка). А ти ось ніяк не роздобудешся ні на що, щоб почати господарювати (Квітка). Доскочив я собі шматок м'ясця (Греб.). Запобіжиш його як золота, а не збудеш як ворога (Г. Барв.). Таки доп'яв собі жінку і хорошу, і багату. Ото подоставали усього, почали обід варити]. См. ещё Достигать 2;3) доставать откуда, из чего - виймати, ви(й)няти, добувати, добути, видобувати, видобути, (снимать) здіймати, зняти. [Із торбини прездоровий пиріг добуває (Рудан.). Видобув він з кешені конвертика]. -вать раков из их нор - печерувати, видирати - раки. -вать невод, сети из воды - вибирати;4) (быть достаточну) вистачати, вистачити, вистарчати, вистарчити, ставати, стати. [Виста(р)чило на юшку, виста(р)чить і на петрушку. Щось ссало серце, чогось не ставало (Коцюб.). Ще трьох карбованців не стає]; срв. Хватать. Не доставать - не ставати, бракувати, хибувати. Чего кому не достаёт - що (или чого) кому бракує.* * *несов.; сов. - дост`ать1) ( брать) дістава́ти, діста́ти и мног. подостава́ти; ( извлекать) вийма́ти, ви́йняти и мног. повийма́ти2) ( дотягиваться) дістава́ти, діста́ти, досяга́ти, досягти́ и досягну́ти, сяга́ти, сягну́ти3) ( приобретать) дістава́ти, діста́ти, здобува́ти, здобу́ти, добува́ти, добути (що); ( с трудом) роздобува́ти, роздобу́ти (що); добува́тися, добу́тися (чого)4) ( быть достаточным) вистача́ти, ви́стачити, става́ти, ста́ти; диал. вистарча́ти, ви́старчити -
10 канун
1) (предш. день) переддень (-д(о)дня), передодень (-додня) чого. [Був передодень великого свята (О. Лев.)]. -нун Рождества (рождественский сочельник) - багатий вечір, багат-вечір, свят-вечір, багата кутя. -нун Крещения (крещенский сочельник) - голодна кутя. -нун нового года - щедрий вечір; Меланка (-ка) и меланки (-нок). -нун Пасхи - великодна субота. -нун Троицына дня - клечальна субота. На -нуне чего - напередодні, в переддень чого, день перед чим. [Напередодні свят. В переддень великого іспиту (Стебн.). Це було день перед святами (Крим.)]. На -не выборов, переговоров - напередодні виборів, пересправ (переговорів). [Напередодні польсько-литовських переговорів (Пр. Пр.)]. На -не Рождества - напередодні Різдва, день перед Різдвом, на багатий вечір, на багату кутю;2) (кутья по усопшем) коливо (-ва). [Почали обносити коливо - покійника поминати (Сл. Ум.)];3) (молитв. поминание усопш.) помин (-ну), помини (-нів), поминки (-нок), парастас (- су); (угощение на помин) поминки, помини. Канун да ладан! - хай живим довге життя, а приставшим душам царство небесне!;4) (молебен, панихида) молебень (-бня), панахида; см. Молебен, Панихида;5) (мёд, пиво, сварен. к празднику или на память усопш.) мед, пиво на храм, канун (-ну). [Пішов по канун, та там і втонув (Номис)]. -ны справлять - варити мед, пиво на храм. За чужими -нами своих покойников (родителей) поминать - чужими пирогами свого батька поминати (Приказка).* * *передде́нь, -до́дня, передо́день; ( поминальное кушанье) кану́н, -у, ко́ливо; ( столик со свечами) кану́н, -а -
11 кремень
минер. кремінь (-меня и -меню), (соб.) креміння; один кусок -ня - кременина. Урочище, изобилующее -нями - кремениця. Делаться твёрдым, как -мень - крем'яніти, кремніти. Это не человек, а -мень - то не людина, а кремінь (криця: сталь). Высекать огонь -нём - кресати огонь, сов. викресати огню. [Один став кресати, щоб кашу варити (Сніп)].* * *кре́мінь, -меню -
12 мудрость
1) (премудрость) мудрість (-рости). [І направив я свого духа на те, щоб спізнати, що се таке мудрість і що таке безумність та дурнота (Еккл.)];2) (искусство, уменье; хитрость, замысловатость) мудрість, мудрощі (-щів и -щей), (фамил.) мудрація. [О, мудрощі поганські! Які-ж глибокі! наче брід в посуху (Л. Укр.)]. Тут нет никакой -сти - тут немає ніяких мудрощів (ніякої мудрації). Невелика -рость - невелика мудрість (мудрація), - кі мудрощі. [Ну, невелика мудрація вивчитись варити борщ (Н.-Лев.)]. Исполнить -сти кого - надхнути мудрістю кого, дати мудрости дізнати кому. Зуб -сти - зуб мудрости.* * *му́дрість, -рості, му́дрощі, -щівзуб му́дрости — анат. зуб му́дрості
-
13 отступаться
отступиться от кого, от чего відступатися, відступитися, відкидатися, відкинутися, (отрекаться) відрікатися, відректися від кого, від чого и кого, чого, зрікатися, зректися чого, (покинуть) відкаснутися, відсахнутися від кого, від чого, відцуратися кого, чого и від кого, від чого. [Відступилася від мене вся моя родина]. -ться от веры - відступитися, відкинутися від віри; срв. Отрекаться. -ться от наследства в чью пользу - зректися спадщини (спадку) на чию користь. -ться от своего намерения - відступитися від свого наміру (думки), зректися свого наміру, покинути свій намір. С ним пиво варить - от солоду -ться - як з ним пиво варити, то й солоду відцуратись.* * *несов.; сов. - отступ`итьсявідступа́тися, відступи́тися и повідступа́тися, оступа́тися, оступи́тися; ( отказываться) відмовля́тися, відмо́витися; ( уступать добровольно) попуска́тися, попусти́тися; (несов.: отречься) відкасну́тися -
14 подвешивать
подвесить (подо что или к чему) - чіпляти, почепити, причеплювати, причепити до чого. -сить котелок к треножнику - натаганити казанок. [Натаганив казанок і заходився варити куліш]. Подвешенный - почеплений, причеплений.* * *несов.; сов. - подв`еситьпідві́шувати, підві́сити и попідві́шувати -
15 уваривать
несов.; сов. - увар`ить1) ува́рювати, увари́ти2) ( варкой уменьшать) вива́рювати, ви́варити и повива́рювати -
16 Двурожка
сішка. [Ти думаєш кашу в саду варити, дак треба-ж сішки позабивати. - Сішки позабивала, да не знаю, чи сягне сволочок]. -
17 Застряпать
почати пекти-варити, поратися коло печи, готувати. -
18 Кушань[и]е
1) (яство, снедь) страва, потрава, наїдок (-дка), їство, їжа, їда, (зап.) їдло. [Не варили страви (Коцюб.). Жарт у розмові - це наче сіль у страві (Крий.). Тут їли різнії потрави, і все з полив'яних мисок (Котл.). Потраву козаки варили (Греб.). Подали солодкі потрави (Н.-Лев.). Весь стіл був заставлений напитками та наїдками (Мирний). І де ті в Господа взялися усякі штучнії їства? (Шевч.)]. Готовить -нье - варити їсти. Горячее -нье - варена страва, варево, варене (-ного). Разогретое -нье - гріта страва. Жареное -нье - печеня, печене. -нье на столе - страва, (теснее: завтрак) сніданок (-нку), (обед) обід (-ду), (ужин) вечеря на столі. Прибавить -нье к обеду - зготувати ще одну страву (потраву) на обід;2) (процесс) їдіння, їдження, їжа, їда. -
19 Поваривать
-рить (иногда или немного) варити часом, трохи; поварити. -ваться (безл.) - варитися. -
20 Посварить
1) з[на]варити, (о мн.) понаварювати;2) (о металлах) зварити, (о мн.) позварювати.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
варити — ВАР|ИТИ1 (27), Ю, ИТЬ гл. Варить: ти. ѥгда бо братии манастырѩ сего хотѩщемъ варити или хлѣбы пещи... възьметь бл҃гословление. отъ игоумена. ЖФП XII, 48г; нѣции по рожьствѣ ст҃го д҃не х҃а б҃а нашего. варѩть моукоу нѣ съ чимь. и то˫а приносѩще… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
варити крицю — Syn: варити сталь, варка криці, варка сталі, крицеваріння, сталеваріння … Словарь синонимов металлургических терминов
варити сталь — Syn: варити крицю, варка криці, варка сталі, крицеваріння, сталеваріння … Словарь синонимов металлургических терминов
Варити — варяти предварять, упреждать … Краткий церковнославянский словарь
варити — варю/, ва/риш, недок., перех. і без додатка. 1) Кип ятити у воді або в іншій рідині якісь харчові продукти і т. ін., готуючи страву, напій. || Готувати за допомогою вогню (обід, вечерю і т. ін.). || Готувати горілку, пиво і т. ін., застосовуючи… … Український тлумачний словник
варити — (про їжу, сніданок, обід тощо за допомогою вогню робити готовим, придатним для споживання), готувати, приготовляти, приготувати, куховарити, кухарювати; відварювати, відварити (кип ятити у воді харчові продукти, готуючи страву, напій) … Словник синонімів української мови
варити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
варити — (да) предварвам; (да) изпреварвам; (да) предупреждавам … Църковнославянски речник
тушкувати — (варити м ясо, городину тощо у закритому посуді, в дуже малій кількості води на слабкому вогні), припускати, припустити … Словник синонімів української мови
кутерножыти — варити щось на вогнищі (пастухи, туристи) при поганому вогні з димом … Лемківський Словничок
ОБИРАТЬ — ОБИРАТЬ, обобрать или обрать что, собирать в одно место, набирать что, складывая. Обирать у кур яйца, говорят особ. о плодах, обирать яблоки; вишню обобрали. | новг. убирать, прибирать, прятать. | Что, у кого, отымать, отбирать. У него, по… … Толковый словарь Даля
