бубоніння

См. также в других словарях:

• бубоніння — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• бубоніння — я, с. Дія за знач. бубоніти і звуки, утворювані цією дією …   Український тлумачний словник

• жебоніти — ню/, ни/ш, недок., розм. 1) Говорити неясно, невиразно, нерозбірливо; бубоніти, белькотати. || Говорити швидко, весело, з охотою, але неголосно. 2) перен. Створювати тихі, одноманітні звуки (шелест, дзюркотіння і т. ін.) …   Український тлумачний словник