-
1 бруд
-
2 нечистоты
-
3 грязь
бруд; брыда; гразь* * *жен. -
4 нечистота
* * *жен. -
5 нечистота
1) (свойство) нечистість (-тости), нечистота. -та печати - нечистість друку;2) (грязь) нечисть (-ти), бруд (-ду), брудота. [В хаті повно нечисти (Кониськ.). Скрізь така нечисть у хаті, що гидко й дивитися (Грінч.). Любов моя без бруду (Вороний). З душі брудоту й погань вимітає (Франко). Визволив (їх) з гріховної брудоти (Крим.)]. Душевная -та - душевна брудота, бруд (брудота) душі. -тоты - нечистоти (-тот), нечисть, бруд. [Лопатою нечисть відкидають (Номис)]. Городские -тоты - міські нечистоти, міський бруд.* * *1) (свойство, состояние) нечистота́, нечи́стість, -тості2) ( грязь) нечистота́, бруд, -у3)\нечистота то́ты — (мн.: отбросы, помои) нечисто́ти, -тот
-
6 грязь
на земле) болото, грязь (р. грязи), грязюка, грязиво, грязота, кал, калило, каля, калюка, (тинистая) твань (р. твани), тванюка, багно, багнюка. Растоптать, размесить грязь - розгрузити (болото); (вокруг чего) обгрузити що. Валяться, возиться в грязи - барложитися, бабратися. Запачканный грязью - заболочений, закаляний. Грязь, замёрзшая или присохшая комками на дороге - груддя, грудки, колоть (р. -ти), (реже) струпаки, храпа. Грязные и смрадные подонки при производстве - чвир, чмир (р. -рю). Грязь от неопрятности (нечистота) - бруд, бруднота, брудота, нечисть (р. -сти). нехар (р. -ри). Грязь давняя на теле - леп, туриця. Грязь на голове у малых детей - тімениця. Втоптать в грязь кого (принизить) - закаляти (обкидати) болотом, упосліднити. [Закаляють тебе болотом, як зрадницю їх кастових традицій (Коцюб.). Як угнівається, то знічев'я людину не те що упосліднить, а й занапастить навіки (М. Вовч.)].* * *1) грязь, -зі; грязю́ка; (нечистоты, сор) бруд, -у; (топкая, жидкая) твань, -ні, боло́то, багно́, тваню́ка, багню́ка, кал, -у2) перен. бруд, брудно́та, грязь -
7 грязный
нечистий, занечищений, умазаний [В мене руки нечисті, умазані], брудний, забруднений, нехарний; (о белье) чорний. [Чорна сорочка = грязная рубашка]. Грязное бельё - чорна білизна, бруд. [Ці рушнички - вже в бруд положити?]; (о дороге, о растворённой дождём земле) грязький, калний, калкий, багнистий, болотяний, розкислий. Сделаться грязной (о дороге) - розбагнитися, розкиснути, (мног.) порозкисати. [Багато дощів було, всі шляхи порозкисали]. Грязная наслойка на голове у малых детей - тімениця. Возиться с грязной работой - бабратися, баблятися. [Остогидло мені оце бабрання; зранку й до вечора бабраюся в болоті]. Грязный (о человеке, деле) - брудний, паскудний. [Брудна то справа, - далі від неї! Паскудний з нього чоловік - на всяку гидоту піде].* * *брудни́й, гря́зний; кальни́й; (испачканный, замаранный) чо́рний, заму́рзаний; ( забрызганный грязью) забо́втаний; ( о дороге) грязьки́йгря́зная рабо́та — брудна́ робо́та; ба́брання
-
8 грязь
( осадок) шлям, -му; грязь; бруд, -ду -
9 грязь
( осадок) шлям, -му; грязь; бруд, -ду -
10 гной
1) гній (р. гною), а теснее (из раны, нарыва) - бруд. [Бруду багато з чиряка йде], (из глаз) кисляк. [Кисляки на очіх]. Затянуться гноем (о ране) - заснітитися;2) см. Навоз.* * *гній, род. п. гно́ю -
11 дрязг
1) сміття, нечисть (р. -сти), бруд, (отброс) покидьок (р. -дька), (мелкие малоценн. предметы) мотлох, хламіття, хабоття. (Срвн. Хлам);2) (чаще мн.) дрязги - дріб'язкові плітки (р. -ток), поговір (р. -вору), поговори (р. -рів), прикрі дрібниці (мелочи).* * *собир. диал.смі́ття и сміття́; ( хлам) мо́тлох, -у -
12 материя
1) (вещество) матерія, речовина, надіб'я (-б'я). [Перемога духа над матерією (Крим.)]; 2 (предмет, суть сочинения, речи) матерія, річ (р. речи). [Взяв (він) найнижчу матерію до оповідання (Єфр.) Розмовляли про високі матерії (Київ)]. Сухая это -рия - суха це матерія (річ); нудна це річ;3) матерія, (ткань) тканина, тканка, (красный товар) крам (- му), крам(н)ина. [Крісла, оббиті рябою недорогою матерією (Н.-Лев.). Так кравець крає, як матерії вистачає (Приказка)]. Купить, набрать -рии - купити, набрати, (о мн.) покупити, понабирати матерії (краму). Из (покупной фабричной) -рии - матер'яний, крамний. [Штани новенькі матер'яні (Тесл.)];4) (гной) гній (р. гною), бруд (-ду), пасока, матерія, ув. гнояка. [Чиряк великий, а гною мало (Номис)].* * *1) филос. физ. и пр. мате́рія2) ( ткань) мате́рія; ткани́на, крам, -у -
13 неверующий
1) (безбожник) невірний, безвірний, (в бога) небоговірний, безбожний, (сщ.). невір (-ра, м. р.), невіра (общ. р.), (пренебр. невіряка), невірець (-рця), невірник, -ниця, безвірник, -ниця, (басурман) бузувір (-ра), -вірка; срв. Неверный 5. [Ховають бруд душі за ревністю до віри, безвірні, лицемірні! (Самійл.). Та ти, звісно, небоговірна (Київ). Це од невірців усе (Тесл.)];2) (не верящий чему) хто (що) не вірить (не йме віри) (чому, на що) невірний. [Вложи (руку) в ребра, і не будь невірним, а вірним (Морач.)];3) см. Неверный 6.* * *1) прил. неві́руючий2) в знач. сущ. невіруючий, -ого, неві́рний -
14 очищение
1) чищення, очищення; (от ила) шлямівка, шламування;2) (опорожнение) випорожнення, спорожнення. Месячное -ние - см. Менструация. Послеродовое -ние - бруд (-ду); см. Послед. Для -ния совести - щоб очистити сумління, для годиться. -ние от грехов - відпокута, розгрішення.* * *1) ( действие) очи́щення, обчи́щення, очища́ння, очи́щування, обчища́ння; ви́чищення, вичища́ння; очи́щення, перечи́щення, очища́ння, перечища́ння; очи́щення, очища́ння; споро́жнення, ви́порожнення, споро́жнювання, випоро́жнювання; зві́льнення, звільня́ння2) ( состояние) очи́щення -
15 пасока
мед.1) лімфа, сукровиця, сукроватиця, ропа (-пи), пасока;2) (жидкий гной) бруд (- ду).* * *1) фиоиол. па́сока; ( сукровица) су́кровиця, су́кроватиця2) ( у растений) сі́к, род. п. со́ку -
16 плоть
1) плоть, тіло. [Бий поклони і плоть старечу усмиряй (Шевч.). Порвав зо світом звязки, поборов бажання тіла (Франко)]. Крайняя -оть (praeputium) припутня, припонець;2) (животные страсти) плоть, бруд.* * *1) перен. плоть, -тікра́йняя \плоть — анат. кра́йня пло́ть
2) ( перхоть) диал. лупа́ -
17 почва
1) ґрунт (-ту), земля. [Не можна-ж зростити квітку на безводному ґрунті (Коцюб.)]. Безплодная -ва - неродючий, яловий грунт. Неудобная -ва - непридобний ґрунт, невжиток (-тку). Нетронутая -ва - незайманий ґрунт, цілина. Образчики почв - зразки ґрунтів. Высота колокольни от -чвы - високість дзвіниці від землі;2) (переносно: основание) ґрунт, (подкладка) підстава. [Де далі мітичні легенди переходять на ґрунт дійсної історії (Крим.). Шевченко не відривається від нашого історичного ґрунту (Грінч.). Ваші вірші - гарні пісні про кохання… невже вони не мають реальної підстави (Крим.)]. -ва уходит у нас из под ног - земля (ґрунт) усовується нам з-під ніг, ґрунт западається під нашими ногами. Шаткая -ва - непевний (хиткий) ґрунт. Все это возникло на -чве личных отношений - все це сталося на особистому грунті. Нечистота - благоприятная -ва для всяких эпидемий - нечистота (бруд) - сприятливий на всякі пошесті ґрунт;3) (геогноз.: слой) верства, шар (землі). -ва первозданная, третичная, наносная, осадочная - первісна, третична, наметна (напливна), осадова верства (шар).* * *1) ґрунт, -у2) перен. ґрунт; ( основание) підста́ва3) горн. підо́шва, ґрунт -
18 Замарывать
замарать1) замазувати, замазати чим, умазувати, умазати в що, замащувати, замастити чим, умащувати, умастити в що, забруднювати и -бруджувати, за[по]бруд(н)ити чим, убирати, убрати в що, (о мног.) позабруднювати, позамазувати що чий, повбирати у що; (грязью, глиной, помётом и т. п.) каляти, закаляти, покаляти, замащувати, замастити чим, умазувати, умазати, убирати, убрати, упаскуджувати, упаскудити у що; (детск.: замарать испражнениями) за[об]какувати, за[об]какати, уробляти, уробити; (грязью) забагнювати, забагнити, (о мног.) позабагнювати; (чем-л. сыпучим, грязным) валяти, заваляти чим, поваляти, виваляти у що, (только об одежде) зашурувати; (подол одежды, чем-л. жидким) задрипувати, задрипати, забрьохувати, забрьохати или задрипуватися, задрипатися, забрьохуватися, забрьохатися; (засалить) заяложувати, заялозити, засмальцьовувати, засмальцювати що. [Забруднив одежу. Щоб я не замазала свого білого пера (Борз. п.). Карпо обернувся, щоб не замазать чобіт (Н.-Лев.). Ой, вистели килимами двір, щоб не скаляв мій кінь вороний золотих підків (Васильч.). Він свиту впаскудив у глину (Звин.). Носили пісок і в кошиках і на ношах, кидали руками й лопатами, зашурували одежу (Л. Укр.)];2) (зачёркивать написанное) за[ви]креслювати, закреслити, викреслити, за[ви]мазувати, замазати, вимазати що; (чёрным чернилом или карандашом) зачорнити щось (сов.);3) (бесславить) каляти, закаляти, скаляти, плямувати, заплямувати, заплямити кого; срвн. Запачкать. -ть свою честь - каляти, закаляти, скаляти, плямувати, заплямувати и т. д., споганити свою честь (срвн. Запятнать), (фамил.) підмочити свою честь, славу. [Хто не хоче скаляти золотої слави, той гайда з нами за пороги (Куліш)]. Замаранный - замазаний, замащений, забруднений, забруджений, закаляний, покаляний чим, умазаний, умащений, упаскуджений у що; за[об]каканий, уроблений; забагнений; заваляний чим, поваляний, виваляний у що; зашурований; задрипаний, забрьоханий; за[ви]креслений, замазаний, вимазаний; закаляний, скаляний, заплямований. -
19 Испачкивать
-ся, испачкать, -ся забруднювати, -ся, забруднити, -ся, збруднювати, -ся, збруднити, -ся, замащувати, -ся, замастити, -ся (напр. глиною, лоєм), умазувати, -ся, умазати, -ся, каляти, -ся, закаляти, -ся. убирати, -ся, убрати, -ся (в кал, у бруд, в болото, в крейду), (жирным) засмальцьовувати, -ся, засмальцювати, -ся, (о мн.) позабруднювати, -ся, позамащувати, -ся и т. д.; (зелёной травой) визеленити, -ся. (мукой) уборошнити, -ся, (известью) увапнити, -ся и т. п. Испачканный - забруднений, замащений, умазаний, закаляний и т. д. -
20 Неотмытый
невідмитий, незмитий, (неотстиранный) невідіпраний. -тая грязь - невідіпраний бруд.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
бруд — сущ., кол во синонимов: 5 • брыд (6) • гадость (43) • грязь (68) • … Словарь синонимов
бруд — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
бруд — грязь , зап., южн., укр., блр.; ср. польск., чеш., в. луж. brud, н. луж. bruda нечистоты, грязь ; см. Бернекер 1, 88. Ср. словен. brjȗzga тающий снег на дорогах , brȗzga тающий снег, перемешанный с грязью . Не объяснено … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
бруд — у, ч. 1) Те, що робить що небудь нечистим; грязь, болото, сміття, різні покидьки. 2) перен. Розпуста, аморальна поведінка, нечесні вчинки і т. ін. 3) перен. Брехливі відомості, наклеп про чесну людину. 4) Чорний піар … Український тлумачний словник
брудіти — і/ю, і/єш, док., діал. Робитися брудним … Український тлумачний словник
бруд — (те, що забруднює кого / що н.), брудота, грязь, болото; нечистота (про наявність бруду де н.) … Словник синонімів української мови
брудастый — бруд/аст/ый … Морфемно-орфографический словарь
брудастый — бруд астый … Русский орфографический словарь
Брутальность — (от лат. brutalis зверский, неразумный) жестокость, бесчеловечность, грубость, предельная маскулинность. Брутальность обычно связывают с силой, насилием, а также жёстким доминированием мужчины в сексе. В то же время, в русском языке брутальность… … Википедия
Гмина Сувалки — Gmina Suwałki Герб Файл:POL Gmina Suwałki COA.png Страна: Польша Повят: Сувалкский повят Глава: Тадеуш Холко Площадь: 264,82 км² Население: 6371 чел … Википедия
Сувалки (гмина) — Гмина Сувалки Gmina Suwałki Герб … Википедия
