Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

бродяжить

  • 1 бродяжить

    бродя||жить, бродяжничать
    несов ἀλητεύω, περιπλανῶμαι.

    Русско-новогреческий словарь > бродяжить

  • 2 бродяжить

    разг.
    vagabundear vi, vagamundear vi, vagar vi, errar (непр.) vi

    Diccionario universal ruso-español > бродяжить

  • 3 бродяжить

    = БРОДЯЖНИЧАТЬ
    кезу, тентіреу, қаңғыру

    Русско-казахский словарь > бродяжить

  • 4 бродяжить

    несов.; = бродяжничать

    Русско-татарский словарь > бродяжить

  • 5 бродяжить

    Русско-украинский словарь > бродяжить

  • 6 бродяжить

    несовер. прост. см. бродяжничать

    Русско-белорусский словарь > бродяжить

  • 7 бродяжить

    • vandrovat

    Русско-чешский словарь > бродяжить

  • 8 бродяжить

    несов. dan. bax бродяжничать.

    Русско-азербайджанский словарь > бродяжить

  • 9 бродяжить

    -жу, -жишь, ρ.δ.
    (απλ.) βλ. бродяжничать.

    Большой русско-греческий словарь > бродяжить

  • 10 бродяжить

    несов.; разг. см. бродяжничать

    Русско-башкирский словарь > бродяжить

  • 11 бродяжить

    несов. прост. см. бродяжничать

    Русско-таджикский словарь > бродяжить

  • 12 бродяжить бродяжничать

    v
    colloq. errar, vagabundear, vagamundear, vagar

    Diccionario universal ruso-español > бродяжить бродяжничать

  • 13 бродяжничать

    Русско-татарский словарь > бродяжничать

  • 14 бродяжничать

    несов.; = бродяжить
    * * *
    v
    gener. vagabondeggiare, andare ramingo, far vita da zingaro, non aver terra ferma, vagabondare

    Universale dizionario russo-italiano > бродяжничать

  • 15 пойти

    1) піти куди, по що, до чого; (направиться, отправиться) податися, побратися до чого; (тронуться) рушити; (пуститься) потягти. [От і пішли вони одного разу влітку по ягоди (Грінч.). Батько до млина подався. Побрався шляхом-дорогою. Поїзд рушив. Та й не ївши потяг додому]. -ти вместе - піти разом, вкупі. -ти впереди - піти попереду, перед повести. [Голова повів перед (Квітка)]. -ти без дороги, наобум - піти навманя, наверле. -ти напрямик - піти навпростець, попростувати, попрямувати. -ти в театр - піти до театру (у театр). -ти в гости - піти в гості, у гостину, у бесіду, на посиденьки. -ти в село - піти на село, у село, до села. -ти за ягодами - піти по ягоди. -ти за водой - піти по воду. -ти (поплыть) по течению воды, реки - піти за водою, за течією. [Як за водою підеш - назад не вернешся]. -ти на рыбную ловлю - піти по рибу, на рибу. -ти на охоту за зайцами, за волками - піти на зайців, на вовків. -ти в люди, на люди; между людей - піти поміж люди. -ти бродяжить - піти в мандри, на побрідки, помандрувати, змандрувати. -ти бродить по свету - піти світами, у світи, піти в блуд. -ти куда глаза глядят - піти світ за очі; піти, де очі понесуть (Грінч.). Куда ни -ду - хоч куди (де) піду; куди (де) не піду; де не повернуся. [Я один тут, як той палець, де не повернуся (Рудан.)]. -ди(те)-ка сюда - ходи (ходіть)-но сюди; а ходи (ходіть) сюди. Пошли! Пошёл! (идёмте, иди!) - ходімо, гайда! -дём(те)! - ходім(о)! -шёл вон! - геть іди! геть(те)! -шёл! (отвяжись, не получишь) - дзуськи, дзусь, адзусь. -шёл к чорту - іди (геть) к чорту! геть к нечистому! до дідька! -шёл! (трогай) - торкай, рушай! (езжай быстрее) поганяй, паняй. Пади, поди! - а-гов! з дороги! -ди-ка, -ди ж ты - а диви. [І маю я діти, і ніби не маю. А диви, до матери так і горнуться, а до мене холодні (Крим.)]. Вот -ди-ж ты - от маєш. -ди-ка, вот что делается - бач, що робиться. -ди с ним - що з ним поробиш. Да -ди (вишь) - та ба. [Хоч він собі і сирота, та ба, і отцевський син не буде такий бравий козак (Квітка)]. Коли на то -шло - як на те пішлося. -шло к тому - пішлося на те, повернуло на те. Это -шло к несчастью - це пішлося на нещастя (на біду, на горе, на лихо), на біду повернуло. -шло прахом - пішло на (в) нівець (на марне, за вітром, за водою), повітрилося, випадком випало. [Повітрилася робота (Гліб.). Чужим живилися, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.)]. -шло по-прежнему - пішло (повелося) по-старому (по-давньому). -шло наоборот - пішло діло на переверт. -шло дело в ход - пішла робота. Дело -шло в лад (хорошо) - справа пішла (повелася) добре, гаразд, на добре. -шло кому в прок - пішло в руку (на добро). [Багатство не пішло йому в руку]. -шли разногласия - пішло на нелад (розлад, розбрат). -ти за кого - піти за кого. [Путяща дівчина за тебе не піде]. -ти по миру - піти в жебри, піти з довгою рукою, на прошений хліб перейти. -ти в бега - піти на втечі, піти в світи, змандрувати. Он -шёл по другой дороге - вій пішов иншим шляхом. Лёд -шёл (тронулся) - лід рушив; крига пішла (скресла). Мороз -шёл у него под кожей - мороз пішов йому (у його) по-за шкурою, морозом сипнуло по-за шкурою. Гвоздь вбок -шёл - цвях убік пішов (погнався). Птица в отлёт -шла - птаство у вирій потягло (полетіло). Дорога -шла под гору - дорога пішла з гори. Река -шла на восток - річка пішла (повернула, скрутила) на схід. Эхо -шло по дубраве (лесу) - луна пішла гаєм (лісом). Шум - шёл по дубраве - шум (шелест) пішов дібровою. -шёл вгору (возвысился) - пішов угору. [Пішли наші вгору]. -ти по чьей дорожке (по чьим следам) - на чию стежку ступити (спасти, попасти). [Він ступив на батькову стежку. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодні]. -ти разными путями (в разные стороны) - піти різно, порізнитися. [Ой, у полі три дороги різно]. -ти на уступки - поступитися. -ти в пари - заложитися. -ти ходуном - заходити ходором. [Кущі бузку захиталися, затріщали, заходили ходором, ніби несподівано звели між собою люту бійку (Васильч.)]. -ти в кого - удатися в кого, уродитися в кого. [Чорт її зна, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). І мій батько такий мався, і я в його вдався]. -ти в бубны (с бубён) - піти дзвінкою. -ти в поход - піти (рушити) в похід. -ти против кого - піти проти кого, (вульг.) сторч проти кого стати. -ти в бой - у бій піти; до бою (побою) піти; до бою стати. -ти жить к чужим людям - піти в прийми (сусіди), піти в комірне. -ти на хлеба - на чужий хліб перейти, піти на дармоїжки. На платье -шло много материи - на сукню пішло багато матерії. Под воду -ти - нирця дати. Некоторое время -ти - попойти. [Чимало ще треба попойти, поки додому дійдемо. Як-би дощик попійшов на мою капусту]. См. Итти, Ходить;
    2) (согласиться) піти на що, пристати на що, пуститися на що. -ти на мир - піти на мир (на мирову), замиритися. -ти на компромисс - пристати на компроміс, вчинити компроміс (Грінч.). Не верю, чтоб он на это -шёл - не вірю, щоб він на таке пустився;
    3) (начать) піти, почати, узяти. -шёл врать, хвастать - зачав (давай) брехати, хвалитися. И -шёл бранить - та й узяв (ну) лаяти. Опять -шёл дурить - знов почав коверзувати (химороди гонити). -шёл плясать - пішов танцювати. -шёл в пляс - пішов у танець. Да и -шли (болтать) - та й пішли. [Та й пішли: то чия торбина важча, то на скільки харчів стане у котрої, то як котра з дому виряджалась (Тесл.)]. -шёл расспрашивать - пішов (ну) розпитувати. Вот трава -дёт рости после дождя - от зілля рухне рости після дощу. -шла валять, -шла писать - завели, почали вже;
    4) (начаться) піти, початися. -шли у них внутренние усобицы - пішли у них домові чвари (Куліш), (вульг.) і пішла у них сварка та змажка (Неч.-Лев.). -шла дружба - пішло товариство, на дружбу пішлося. [Таке товариство пішло між бузимком і хлоп'ям (Мирн.)]. Дождь -шёл - дощ пішов. Ему -шёл второй год - йому на другий (на другу весну) повернуло, йому другий поступив, йому на другий пішло. -дёт беда, растворяй ворота - лиха конем не об'їхати; біда сама не ходить
    5) (поступить) піти. -ти в учителя - піти в учителі, піти учителювати. -ти в услужение - піти у найми. -ти в солдаты - піти у москалі. -ти в войско - піти до війська (у військо);
    6) (кому, безлич.) повестися, пощастити, поталанити, пофортунити кому.
    * * *
    1) піти́; ( отправиться) пода́тися, побра́тися; ( двинуться) ру́шити; ( поплыть) поплисти́, попливти́
    2) ( начать) поча́ти; піти́
    3) ( начаться) поча́тися; піти́

    Русско-украинский словарь > пойти

  • 16 под лежачий камень вода не течёт

    посл.
    lit. under a stone mat lies still no water flows; cf. no pains, no gains; no song, no supper; nothing seek, nothing find

    Костылёв. Куда? Лука. Куда глаза поведут... Костылёв. Бродяжить, значит... Неудобство, видно, имеешь на одном-то месте жить? Лука. Под лежач камень - сказано - и вода не течёт. (М. Горький, На дне)Kostylev: Where to? Luka: Where my eyes lead me. Kostylev: That means tramping... I see you don't find it convenient to live long in one place: ain't that so? Luka: Under a stone that lies still, they say, no water flows.

    - Нет, миленький мой, под лежачий камень вода не течёт; для того чтобы потенциальную энергию камня превратить в кинетическую, нужно камень толкнуть. Я и толкнула, всё и завертелось, подпись на бумаге решает многое... (Ю. Герман, Дорогой мой человек) — 'No, my pet, no pains no gains, as the saying goes. To get something moving you've got to give it a good push. And so I gave it that push, and things began to move, because the right signature on a piece of paper determines a lot.'

    Русско-английский фразеологический словарь > под лежачий камень вода не течёт

  • 17 бродяжничать

    [brodjážničat'] v.i. impf. (бродяжить)
    fare il vagabondo; vagabondare, girovagare

    Новый русско-итальянский словарь > бродяжничать

  • 18 кусныл кошташ

    1) переходить, перемещаться (в пространстве)

    Снаряд ден мине ынже логал манын, нуно (катер-влак) ик вер гыч вес верыш кусныл кошташ тӱҥальыч. И. Ятманов. Чтобы не попасть под мину или снаряд, катеры стали переходить с места на место.

    2) переходить, переезжать, странствовать, кочевать, бродяжничать, бродяжить (не имея постоянного места жительства)

    – Мыят Аликей семынак шонем, – манеш вес рвезырак чыган. – Ик вере да вес вере кусныл коштын, шерем темын. М. Евсеев. – И я думаю как Аликей, – говорит другой молодой цыган. – Надоело кочевать с места на место.

    Составной глагол. Основное слово:

    куснылаш

    Марийско-русский словарь > кусныл кошташ

См. также в других словарях:

  • БРОДЯЖИТЬ — БРОДЯЖНИЧАТЬ, аю, аешь и (прост.) БРОДЯЖИТЬ, жу, жишь; несов. Скитаться, быть бродягой (в 1 и 2 знач.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • бродяжить — см. кочевать Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 …   Словарь синонимов

  • Бродяжить — несов. неперех. разг. 1. Вести жизнь бродяги [бродяга 1.]; скитаться, бродяжничать 1.. отт. перен. Часто менять место жительства или место работы. 2. перен. Странствовать (обычно без определённой цели); путешествовать, бродяжничать 2.. Толковый… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • бродяжить — бродяжить, бродяжу, бродяжим, бродяжишь, бродяжите, бродяжит, бродяжат, бродяжа, бродяжил, бродяжила, бродяжило, бродяжили, бродяжь, бродяжьте, бродяжащий, бродяжащая, бродяжащее, бродяжащие, бродяжащего, бродяжащей, бродяжащего, бродяжащих,… …   Формы слов

  • бродяжить — брод яжить, жу, жит …   Русский орфографический словарь

  • бродяжить — (II), бродя/жу, жишь, жат …   Орфографический словарь русского языка

  • бродяжить — жу, жишь; нсв. Разг. = Бродяжничать …   Энциклопедический словарь

  • бродяжить — жу, жишь; нсв.; разг. = бродяжничать …   Словарь многих выражений

  • бродяжить — 2.2.3., ССМ 1 …   Экспериментальный синтаксический словарь

  • бродяжить — БРОДЯЖНИЧАТЬ и БРОДЯЖИТЬ, несов. Жить, не имея постоянной работы и постоянного местожительства, переезжая с места на место, нищенствуя [impf. to be a tramp, be on the road, lead a vagrant life; to wander (about, off)]. После освобождения из… …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • бродяжить — брод/яж/и/ть …   Морфемно-орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»