-
1 благенький
1) ( про людину) feeble, weak, delicate, frail, languid, lax2) ( про річ) old, worn out -
2 благенький
пло́хонький, пло́хенький, сла́бенький; ( о живых существах) плюга́венький; ( о вещах) ху́денький, худо́й -
3 благий
див. благенький -
4 неавантажный
неавантажний, (незначительный) незначний (жалкий) мізерний, (нехороший) поганий, кепський, благенький; срв. Плохой и Плоховатый.* * *неаванта́жний; ( невзрачный) непоказни́й, пога́ний -
5 невзрачный
1) (о человеке и животных) миршавий, (худосочный) щуплий, щуплявий, (невидный) непоказний, (лицом) поганкуватий. [Такий він із себе миршавий, нікчемний (Грінч.). А сам він маленький, миршавий, куценький (Гр. Григор.). Пара маленьких миршавих коненят (М. Левиц.). Ви не дивіться на мене, що я такий непоказний (Київ). Соловейко - пташка непоказна, а як співає! (Звин.). Дівка вже дохожала, тільки поганкувата і до роботи лінива (Основа, 1862)]. -ное лицо - негарне (невиразне) обличчя (лице). -ная наружность - непоказна зовнішність. -ной наружности - миршавий (непоказний) на вигляд. Делаться (становиться), сделаться (стать) -ным - миршавіти, з[по]миршавіти, замиршавіти;2) (о вещах) миршавий (редко); (жалкий) мізерний, нужденний, злиденний, (хилый) щуплий, заміркуватий. [Мізерне пальто (Київ). Нужденна (злиденна) халупа (Київ). Щуплий колосок (Звягельщ.). Колосок заміркуватий (Звин.). Щупле будування (Котл.)];3) (об отвлеч. понятиях) мізерний, нужденний, жалюгідний, благенький. -ное впечатление - мізерне враже[і]ння.* * *непока́зний; ( о внешности человека) незуга́рний; (преим. о человеке и животных) ми́ршавий; ( жалкий) жалюгі́дний, злиде́нний, нужде́нний, мізе́рний\невзрачныйая фигу́ра — непоказна́ (ми́ршава, мі́зерна, незугарна) по́стать
\невзрачныйое пальто́ — жалюгі́дне (злиде́нне, нужде́нне) пальто́
-
6 недалёкий
1) (в пространстве) недалекий, (ум. недалечкий), поблизький. [Недалека дорога (Сл. Ум.). Місяць зайшов на шпиль поблизької гори (Корол.)];2) (во времени) недалекий, поблизький; (о прошлом) недавній. [Перший повів поблизької весни (Корол.)]. -кое будущее - недалеке майбутнє, недалека прийдешність. В -ком будущем - в недалекому майбутньому, (вскоре) незабаром. В самом -ком будущем - в найближчому майбутньому, (образно: вот-вот) от тільки невидно, (зап.) що-йно невидно. [Легенда, що, от тільки невидно, манастир має спіткати доля Содома та Гомори (Корол.)]. -кое прошлое - недавнє минуле;3) (по степени родства, в духовном отношении) недалекий, (близкий) близький. -кий родственник - недалекий родич;4) (по уму) немудрий, благенький, недоумкуватий, невеликого (невисокого, недалекого) розуму, бідний на розум, (рус.) недалекий, (сщ.) недоумок (-мка, м. р.), (дураковатый) пришелепуватий, (ограниченный) обмежений. [Верхня плівка громадянства, благенька собі нівроку, не розуміє елементарної думки (Рада). Це (о преподавании) було щось тупе, дуже нудне, недоумкувате (Яворн.). Недалека вона, не несеться високо вгору, - за те слухняна (Мирний)]. Он очень -лёк - він дуже невеликого (невисокого, недалекого) розуму.* * *1) недале́кий; ( недавний) неда́внійв \недалёкий ом про́шлом — у недале́кому (у неда́вньому) мину́лому
\недалёкий к от истины — недале́кий від і́стини
2) (перен.: ограниченный) недале́кий, обме́жений\недалёкий ий по уму́ (умо́м), \недалёкий ого ума́ — невели́кого ро́зуму, бі́дний на ро́зум
-
7 плоховатый
поганенький, поганкуватий, не вельми гарний, кепськенький, абиякий, абиякенький, благенький лихенький, невірненький, ледаченький, мізерненький. [За малі гроші, то й хустинка поганенька (абияка, благенька). Поганкуватий із тебе робітник. Лихеньку свитину справив, бо путящої нема за що. Хоч невірненька хатинка, а все-ж свій захисток. Ледаченький чоловічок з його, злодюжка]. -тый хлеб - плохенький, (диал.) приплошистий хліб.* * * -
8 Неахтительный
не дуже (не вельми) добрий (гарний), поганенький, аби-який, благенький, ледаченький, (жалкий) мізерний, мізерненький; срв. Плоховатый.
См. также в других словарях:
благенький — а, е. Зменш. пестл. до благий 1) … Український тлумачний словник
благенький — прикметник … Орфографічний словник української мови
благенько — розм. Присл. до благенький … Український тлумачний словник
вутлий — а, е. 1) Який не є надійним знаряддям пересування (про човен тощо); неміцний, благенький. || Який має непривабливий вигляд; старий, потертий, убогий. 2) розм. Якому чогось бракує; слабий, недорозвинутий … Український тлумачний словник
кисетина — и, ж., розм. Благенький кисет … Український тлумачний словник
сіртучина — и, ж., заст. Сюртук. || Благенький, поношений сюртук … Український тлумачний словник
сірячина — и, ж. 1) розм. Те саме, що сіряк 1). || Благенький, поношений сіряк. 2) Домоткане грубе нефарбоване сукно … Український тлумачний словник
вутлий — 1) (який не є надійним знаряддям пересування), неміцний, благенький 2) (який має непривабливий вигляд), старий, потертий, убогий 3) (якому чогось не вистачає), слабий, недорозвинутий, кволий, хирлявий, хиренний, хирявий, немічний … Словник синонімів української мови
