безшумний

См. также в других словарях:

• безшумний — а, е. Який не робить шуму; тихий …   Український тлумачний словник

• безшумний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• безгучний — а, е. Який не подає голосу, звуків, не робить шуму; тихий, беззвучний, безшумний …   Український тлумачний словник

• безшелесний — а, е. Тихий, безшумний …   Український тлумачний словник

• безшумність — ності, ж. Абстр. ім. до безшумний …   Український тлумачний словник

• безшумно — Присл. до безшумний …   Український тлумачний словник

• керогаз — а, ч. Безшумний нагрівальний прилад, у якому горить пара гасу …   Український тлумачний словник

• малошумний — а, е. Який спричиняє мало шуму, майже безшумний …   Український тлумачний словник

• нечутний — а, е. Який не доходить до слуху, не сприймається органами слуху. || Тихий, безшумний …   Український тлумачний словник

• беззвучний — (який не подає звуків), безгучний, німий, німотний, безмовний, нечутний; безшумний, безгомінний, тихий (який відбувається без шуму) …   Словник синонімів української мови