-
1 безшумний
-
2 безшумний
бесшу́мный -
3 безшумний
bezszumnyjприкм. -
4 безшумний
უხმო -
5 безшумний
şamatasız -
6 беззвучний
-
7 тихий
1) ( неголосний) quiet, still; ( безшумний) silent, noiseless; ( про звук) soft; ( про голос) low; ( про струмок) languid, sluggish3) ( повільний) slow
См. также в других словарях:
безшумний — а, е. Який не робить шуму; тихий … Український тлумачний словник
безшумний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безгучний — а, е. Який не подає голосу, звуків, не робить шуму; тихий, беззвучний, безшумний … Український тлумачний словник
безшелесний — а, е. Тихий, безшумний … Український тлумачний словник
безшумність — ності, ж. Абстр. ім. до безшумний … Український тлумачний словник
безшумно — Присл. до безшумний … Український тлумачний словник
керогаз — а, ч. Безшумний нагрівальний прилад, у якому горить пара гасу … Український тлумачний словник
малошумний — а, е. Який спричиняє мало шуму, майже безшумний … Український тлумачний словник
нечутний — а, е. Який не доходить до слуху, не сприймається органами слуху. || Тихий, безшумний … Український тлумачний словник
беззвучний — (який не подає звуків), безгучний, німий, німотний, безмовний, нечутний; безшумний, безгомінний, тихий (який відбувається без шуму) … Словник синонімів української мови