-
1 снежить
безл.сніжи́ти, -жи́ть -
2 აურაცხელი
безліч -
3 უამრავი
безліч -
4 massevis
безліч -
5 безлесный
безлісовий, безлісний.* * *безлі́сий, безлі́сний -
6 вериться
безл. віритися. Не верится - не йметься віри.* * *безл.ві́ритисяне ве́рится — не ві́риться, не йме́ться ві́ри
-
7 дождить
безл. дощувати, дощити [Бо господь-бог не повелів іще дощувати на землю (Св. Письмо)], (обильно, часто с грозою) тучити.* * *безл.дощи́ти -
8 дрематься
безл. дріматися. Дремлется - дрімається, сон клонить, на сон кого клонить [Сон головоньку клонить].* * *безл.дріма́тися -
9 думаться
безл. думатися, гадатися. Думалось - гадалося, гадка була, думка була. [«Ні», - думка була, - «якось да втечу того смутку» (М. Вовч.). Гадка була, що в хаті пануватиму - я]. Мне думается (мне кажется) - мені здається, (реже) мені видається.* * *безл.1) (казаться, представляться) здава́тися, гада́тисямне ду́мается — я ду́маю, я гада́ю, на мою́ ду́мку (га́дку), мені́ ду́мається, мені́ здає́ться
2) (о состоянии обдумывания, размышления) ду́матися -
10 дышаться
безл. дихатися. Легко -шится - легко дихати. Легко -шалось - легко було дихати.* * *безл.ди́хатися -
11 житься
безл. житися, матися, вестися, поводитися. Как живётся? - як живете? Як ся маєте? Як вам ведеться, поводиться? [Як вам поводиться в новій оселі?].* * *безл.жи́тися (живе́ться); вести́ся (веде́ться), пово́дитися, -дитьсякак вам живётся? — як вам живеться (веде́ться, пово́диться)?
-
12 завечереть
безл. звечоріти, посутеніти. [Вже посутеніло].* * *безл.звечорі́ти, завечорі́ти; ( смеркнуться) сме́ркнути, сме́ркнутися, посутені́ти -
13 задождить
безл. задощитися, засльотитися. [Це вже задощилося (засльотилося) - що-дня йде дощ].* * *безл.задощи́ти, задощи́тися -
14 заколодить
безл. -лодило1) замерзло, заколіло, морозом узяло;2) перестало щастити, затамувалося. [Усе йшло гаразд, а тепер затамувалося: ні сюди, ні туди].* * *(безл.: случиться задержке) засто́порити; ( помешать) перешко́дити, -дить, ста́ти (ста́не) на перешко́ді -
15 заненаститься
безл. засльотитися, зане(по)годитися, (провинц.) змокропогодитися. [Це вже засльотилося: що-дня йде дощ (Київщ.)].* * *безл.занего́дитися -
16 недоставать
безл. гл. неставати, невистачати чого кому, чому, в чому, (чаще зап.) бракувати кого, чого и (редко) бракнути чого кому и (реже) в кого, чому, в чому, (при отрицании ещё, гал.) хибувати и хибнути чого, кого кому; срв. Нехватать. [I чого їм нестає! (Звин.). Невистачає двох копійок (Київщ.). Село чимале, але якесь невеселе: дерев бракує (Кониськ.). Як ростинам бракує життя в вогкій тьмі, так обом нам бракує простора (Л. Укр.). Дівчат у нас бракує, а хлопців сила (Сл. Левч.). Коли в тебе бракує того насіння, позич його (Стор.). В їх місті бракує добрих адвокатів (Грінч.). Лічила ранком військо, і багато найкращих вояків у ньому бракувало (Л. Укр.). Бракне копійки (Сл. Гр.). Не бракло Охрімові розваги (М. Вовч.). Не багато йому хибувало, аби всі хати обчитати (Стефаник). Йому ніколи слів не хибло (Франко)]. Чего тебе -таёт? - чого тобі нестає? чого тобі недостача? (Звин.). -таёт двух рублей до полной суммы - нестає (невистачає) два карбованці (двох карбованців) до повної суми. Только этого -вало - тільки цього (того) (й) неставало (бракувало). [Мені тільки цього бракувало (Н.-Лев.)].* * *безл.не става́ти (не стає́); ( не хватать) не вистача́ти, бракува́ти, -ку́є\недоставать стаёт слов, что́бы... — не стає́ (не вистача́є, браку́є) слів, щоб
[э́того ещё, э́того то́лько] \недоставать ва́ло (\недоставать стаёт) — [ті́льки цього́, цього́ ще] бракува́ло (браку́є, не вистача́ло, не вистача́є)
[ещё] \недоставать ва́ло (\недоставать стаёт), что́бы... — [ще] не вистача́ло (не вистача́є), щоб
-
17 нездоровиться
безл. гл. нездужатися, недобритися. Мне -тся - я нездужаю, мені нездужається, мені недобре, мені недобриться. [Так щось нездужається мені (Сл. Гр.). «Чого се ти сумуєш?» - «Мені якось недобре» (Л. Укр.). Недобриться, так воно таке сниться (Борз.)].* * *безл.нездоро́витися, -виться, незду́жатися, неду́житисямне \нездоровиться тся — я незду́жаю, мені́ нездоро́виться (незду́жається, неду́житься)
-
18 першить
безл. драти (дерти) в горлі. У меня -шит в горле - у мене (мені) в горлі дере.* * *безл.де́рти, дра́ти -
19 подуматься
безл. -лось подумалося, погадалося; здумалося.* * *безл.поду́матися -
20 причудиться
(безл.) здатися, удатися, (личн. и безл.) примрітися, примаритися, приверзтися, приуздритися, уявитися; (послышаться) причутися; срв. Показываться 3, Померещиться. [Примрілася мені матінка покійна. Мені-ж оце, кажу, часто так…, оце приуздриться - да й прокинуся (Борз.)]. На яву мне колокольный звон -дился - уявки мені дзвони причулися.* * *( показаться) зда́тися; ( привидеться) приви́дітися; ( померещиться) уздрі́тися, диал. приманя́чи́тися; ( пригрезиться) примрі́тися и примрі́ятися, прима́ритися; (о чем-л. неприятном) приверзти́ся; ( послышаться) причу́тися
См. также в других словарях:
безлѣпъ — (1*) пр. Нелепый, глупый: да будеть слово ваше имѣ˫аи оумъ. а не буди оубо безлѣпа. ˫ако о безлѣпичнѣмъ слово ны въздати ѥсть. СбТ ХIV/ХV, 127 … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
безл. — безл. безличная форма Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
безл. — безл. (abbreviation) безличная форма глагола Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
безл. — безл. безличный безличная форма глагола Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
безлік — у, ч., рідко. Те саме, що безліч … Український тлумачний словник
безліч — (незліченна кількість кого / чого н.), безлік, купа, рій, сонм(и), сонмище, хмара; маса, море, сила, сила силенна, без ліку міри, натовп; леґіон (зазв. про живі істоти); мільйон, мільярд(и), міріа[я]ди мн., тисяча[і] … Словник синонімів української мови
безлік — іменник чоловічого роду безліч рідко … Орфографічний словник української мови
безліку — Пр. Безлік, дуже велика кількість чогось … Словник лемківскої говірки
безлѣтьныи — (11) пр. Не ограниченный временем, вечный: безначалнагѡ ѡц҃ѩ безлѣтныи с҃нъ. МПр XIV, 2 об.; безлѣтныи свѣ(т) с лѣтны(м) смѣсисѩ. (ἄχρονον) ГБ XIV, 26г; безлѣте(н) есть его оц҃ь. Там же, 75б; оц҃ь бо безлѣтна ро(д) с҃на. съприсносущна Пал 1406,… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Безлёгочные саламандры — ? Безлёгочные саламандры Камуфлирующая сала … Википедия
Безлёгочные тритоны — ? Безлёгочные тритоны … Википедия
