-
1 ара
1. проміжок, протока, прогалина, просвіт, щілина; йӱрӱим танклар араға іду в проміжку між танками ВН; кӧк аралар бахайым булутлара дивлюся на проміжки неба й на хмари Г; (а) о ара в цей час, в цей проміжок часу, в цей момент, у ту мить, тим часом СМ, Б, Г, СЛ, СГ; ао араға за чей час СМ; бу арада в цьому місці, у цей час, у цю мить, у цей момент СБФ, НКД; о арада в цей час СМ, Б, СГ; о арада чыхариймиз сени тартып тієї ж миті ми витягнемо тебе СМ; аман о арада зразу в ту саму мить СГ; арасы його проміжок, те, що знаходиться в проміжку між ними, серед них; тарачых арасы вузький проміжок, як між зубцями гребінця Г; оғадар т'ечий арасы стільки часу мине за цей період П; чох арасы т'ечмий не минуло багато часу, невдовзі Г; бир саат арасы проміжок часу в одну годину СГС; хапу арасындан бах- подивитися в щілину між дверима Г; бу лафын арасыны кестилер ухвалили згідно з цим словом Г;2. стосунки між ким; аралары бузулуй вони між собою посваряться СМ; арамызы боз- сварити нас К; арасыны боз- сварити кого між собою СК;3. сл. ім. між, поміж, серед; ӱч кӧпеин арасы бири эн җамбаз серед трьох псів цей був найкращим СЛ; арас (ы) на а) між ними; алх арасна җойулмасын серед людей не загубишся К; беш бала арасна мен бир улан серед п'яти дітей один я хлопець СБФ; исанлар арасна серед людей П; урум арасна серед урумів У; халх арасына на людях СБ; чох чобан арасна хойун арам т'итий коли чабанів багато, вівці дохнуть К, СГ; б) під час; ойун арасна під час гри СБ; аҗдары о йана чевирильмеэн арасна поки дракон повернувся був у протилежний бік СГ; аралар (ы) на дав. в. мн. серед них СМ; арасында між ними; эклисейлен софранын арасында між церквою й трапезною Г; кенди араларында між собою, між ними Кб.; арасындан з-поміж них; бир дэрменҗи мени тапты дэрмен кӧпчеклеринин арасындан один мельник знайшов мене між лопатями колеса водяного млина СЛ; пор. ира, эра. -
2 ара
среди, междущель, промежуток -
3 ара-
шукати СМ, У, Г-М, Кб.; арар эдим я знайшов би СМ; пор. хыдыр-. -
4 араҗы
посередник К. -
5 мағара
великий О. -
6 арабозар
розпалювач ворожнечі К; див. ара, боз-. -
7 афтарасы
середина тижня, будній день, будень СМ, Б, У, К; афтарасы баш йувдум я помила голову в будень У; афтарасна серед тижня, в будень СМ; див. ара, афта. -
8 даа
1. іще, ще, також, теж; даа не? що іще? ВН; даа не анда айлянышыс? чого ти ще там крутишся? П; даа тӱркӱ битмеэн-э пісня ж іще не закінчилася СМ; ағач йох эди даа деревини ще не було СЛ; мен саа сӧлийим бирин даа я тобі назву ще одного СК; даа чохтан чох іще довго СГ.2. більш, значно, іще; даа гӱзель іще кращий, більш кращий СГ; о даа харт мендэн він старший за мене Б; даа йаш він іще молодший Г; не хадар ондан алыйсын, о хадар даа артай скільки з неї береш, настільки більшою вона стає — загадка про яму СГС; шинди даа йашайляр живуть ще й тепер СГ.3. все-таки, тим не менше; он эт'и кӱмӱш осун даа хай буде все-таки дванадцять карбованців Г.4. ледь не (при запереченні) ; даа талет'е суйа тӱшамады віз ледь не впав у річку Г; … бир даа а) ще трохи; бир даа сон дещо пізніше Б; б) знову, більше не; бир даа т'елиймиз ми приходимо знову П; бир даа о ара кӧпек авулдай тим часом знову загавкав пес СМ; бир даа бармайляр да і більше вже не ходять СМ; бир даа ӧгретмедлер більше не навчали У; сен бир даа маңа т'ельмес ти до мене більше не прийдеш Б; в) згодом; бир даа бир дэне гӱдӱрдэмек олған згодом грюкіт почувся знову Г; бир даа бир бӱйӱк таа д'елий згодом приходить іще один начальник М; г) іще, ще; йағмурдан сора бир даа слах після дощу ще трохи сиро СГС; д) раптом; бир даа хапудан чыхты кӧпек раптом із дверей вискочив пес СГС; пор. даан, дағын, дахи, дахы, даы, даын, таға. -
9 ира
сл. ім. серед, між СЛ; йешиль йапрах ирасында хырмызы д'ӱль ғонҗеси серед зеленого листя червоний бутон троянди СЛ; пор. ара, эра. -
10 кӱн
I(кӱллер СБ)1. сонце ВН-К, СГ-СК; кӱн ал- засмагати на сонці НБЄ; кӱн ачылаҗах вахты на світанку К; эвин кӱн бети сонячний бік хатиК; кӱн доғ / тув- сходити сонцеві СЛ / СБ; кӱн доғмадан до сходу сонця СЛ; кӱн тамамундан від повноти світла (сонця, дня) М; кӱн тувушха на світанку НБЄ; кӱн хон- заходити сонцеві О; кӱнге харшы проти сонця ВН; кӱн хыздырый сонце пече СМ; кӱннер хайда хонаҗах? де зайде сонце? У; кӱн хонарға на заході сонця НБЄ.2. день ВН-К, СГ-СК; кӱн ара через день О; кӱнӱң берекетли болсун щасливого вам дня О; хайсы кӱнге т'етирий ахча якого дня принесе гроші ВН; кӱндэ (дэ) щодня ВН-К; кӱндэ дэ барйам щодня свято СБ; кӱндэ дэ барыс хоншуңа щодня йдеш до сусідів П; кӱндэ дэ сени аңайым я щодня згадую тебе У; бир кӱндэ певного дня ВН; бир кӱндэ болуй той да, бир кӱндэ болуй ӧлӱ дэ в той самий день буває й весілля, і покійник СМ; ӱч кӱндэн бери бунда уже три дні він тут СК; кӱнлердэн / кӱннердэн бир кӱн П / У, Г одного дня; кӱнме кӱндэн що не день, з кожним днем ВН; бир кӱнӱ одного дня СМ, Г; кӱнӱ бӱгӱн на сьогодні СБЧ; кӱн кӱнне К, кӱнӱн кӱнӱне СМ кожного дня; кӱн ӱле полудень, обідній час К; кӱн эт- переживати дні У; кӱн этамам не переживу й дня Б; бӱтӱн кӱн цілий день Г; доған кӱн день народження НКД; о кӱн на днях, днями О; ӧбӱр кӱн післязавтра Г; ӧтӧкӱн, ӧтэкӱн позавчора Г; пор. гӱн, див. кӱнбаты, кӱндоғу, кӱндоғуш (у), кӱн-йеҗе, кӱнтовуш, кӱнхонуш.IIревнощі НМ. -
11 тарах
(-ғы) гребінь, гребінець, чесало, гребінь даху, стріхи, дашок ґанку, берда, гребінь ткацького верстата; тарах ара проміжки у гребені ВН. -
12 хысмет
доля, щастя ВН, О, Б-СГ; хысмет ара- / эра- шукати долі СГ / Г; хысмет т'ес- визначати долю Б; хысмет хыдыр- шукати долі СЛ; хысмет эт- щастити; аҗеп, хысмет этэр ми хара хашны сармайа? цікаво, чи мені пощастить обнімати чорноброву? Б; аҗеп, хысмет этэр ми хошахланып йӱрмед'е цікаво, чи пощастить ходити в парі У; эписинин хысметини т'ести він поклав кінець щастю всіх СЛ; пор. кыспет. -
13 эра
1. проміжок, протока, просвіт, щілина ВН-СК; не бахайсың / бахайсын эрадан? чому ти дивишся так байдуже через щілину? Г / СГ; эрадан сулар ахар через протоку тече річка Г.2. сл. ім. між, поміж, серед ВНСК; эрасына між ними ВН; эрамыза серед нас Г; эрамызы боз- сварити нас ВН; эт'имизниң эрасына айрылых олду між нами щось сталося, ми розлучилися СБ; йешиль йапрах эрасында хырмызы д'ӱль ғонҗеси серед зеленого листя червоний бутон троянди СМ, Б, СЛ, К; хыр эрасында серед степу СГ; йастых эрасында між подушок СК; пор. ира, ара. -
14 эра-
шукати ВН-СК; беним эрады ғым Ашых Ғариптир СК; див. ара-. -
15 ӧз
сам, свій, власний ВН, СБ-К; ӧз ара між собою О; ӧз ӱйӱ його власна хата СБФ; ӧз башым олғанда тапайым коли я буду сама, знайду СЛ; ӧз башна сӧндӱ згасло само собою СЛ; ӧзӱм я сам ВН, СБ, У; мен ӧзӱм я сам Г; ӧзме хардаш таптым я знайшов собі брата СЛ; ӧзӱмӱз ми самі СБ, СМ, Б, СГ; ӧзӱң ти сам ВН, СБ, У; ӧзӱнӱз ви самі К; ӧзӱ він сам Б, СГ; ӧзӱ башна на самоті П; ӧзӱ йер дэсятна власна десятина землі П; ӧзӱ тильңи ӧзӱң унутхансы свою мову ти сама забулаП; ӧзӱ хойунңа т'ирсин хай воно станеться з тобою самим П; ӧзӱ арамыза між нами К; ӧзӱ баласы його власна дитина СБ; ӧзӱ башым / башма олғанда перебуваючи насамоті СЛ / К; ӧзӱ башына йаша- жити самітньо, самому Г; ӧзӱ йеримиз наша власна земля Б; ӧзӱ ишиң твоя власна справа СБ; ӧзӱ ишин ӧзне кӧзетмеэ т'ерек свої справи слід вирішувати самому П; ӧзӱ т'ибик як він сам П; ӧзӱ тайфасы блен своєю сім'єю СБ; ӧзӱ тилимиз наша власна мова Б, СМ; ӧзӱ холу блен тикти він пошив своїми руками СБ; т'етэй ӧзӱ йанна іде своєю дорогою СМ; ӧзӱн чалай гне своєї П; эр т'ез ӧзне ишлер эди кожен працював на себе Б; о йырлай ӧзне він співає сам для себе К; ӧзлери вони самі ВН,М; ӧзлерне їм самим П; ӧз ӧзуне сам собі О; отурайым ӧзӱ ӧзӱме я живу сама по собі Г; ӧзӱ ӧзне сам собі СБ; ӧзӱ ӧзӱн алдатый дурить себе сам П.
См. также в других словарях:
ара́б — араб, а; р. мн. ов … Русское словесное ударение
ара́к — арак … Русское словесное ударение
ара́т — арат … Русское словесное ударение
қара — азық. Астық д.м. Соғыс зардабын елдің дендеп түсіне бастағаны да биыл жаз: қант шай, қ а р а а з ы қ т ы ң көзі кеміді (Ә.Сарай, Атырау, 310). Қара ала қаз. Қаздың қара ала түсті бір түрі. Көл бетін жапқан қ а р а а л а қ а з бен қасқалдақ,… … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
АРА — Американская администрация помощи англ.: ARA, American relief administration с 24 февраля 1919 по 1923 англ. АРА Антимилитаристская радикальная Ассоциация http://www.glasnet.ru/ ara/ организация … Словарь сокращений и аббревиатур
Ара — Ара: Ара род семейства попугаевых. Ара село в Армении, в марзе Арагацотн, в Апаранской котловине. Ара губа в Мотовском заливе Баренцева моря, на побережье Кольского полуострова. Ара город в Индии. АРА ARA, American Relief… … Википедия
АРА — Красивая американская птица из отдела лазающих, род попугая. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. АРА амер. Красивая американская птица из отдела лазящих. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в… … Словарь иностранных слов русского языка
АРА — (ARA сокращенно от англ. American Relief Administration Американская администрация помощи ) (1919 23; руководитель Г. Гувер), создана для оказания помощи европейским странам, пострадавшим в 1 й мировой войне. В 1921 в связи с голодом в Поволжье… … Большой Энциклопедический словарь
АРА — название 2 родов длиннохвостых ярко расцвеченных попугаев. Длина до 1 м (синий ара). 17 видов, в Америке (от Мексики до Парагвая), в лесистых местах. Стаями нападают на фруктовые плантации. Легко приручаются и могут говорить … Большой Энциклопедический словарь
Ара — (муж.) Благородный . Армянские имена. Словарь значений.. Ара Аврора, Ариадна, Ария1 2, Армений … Словарь личных имен
«АРА» — (ARA, сокращение от англ. American Relief Administration «Американская администрация помощи») (1919 1923; руководитель Г. Гувер), созданная для оказания помощи европейским странам, пострадавшим в 1 й мировой войне. В 1921 в связи с голодом в… … Энциклопедический словарь
