-
1 томление чугуна
-
2 обомлевать
обомлеть1) (падать в обморок) зомлівати, мліти, зомліти, у[о]млівати, у[о]мліти. См. Обморок;2) (обомлевать, замирать от горя, страха…) мліти, омлівати, омліти (о мн. поомлівати, помліти), обімлівати, обімліти, потерпати, терпнути, отерпнути, стерпнути, отетеріти з чого. [Я так і обімлів зо страху. Аж потерпаю, як згадаю, що могло статися. Я отерп зо страху];3) (тёрпнуть) мліти, зомліти, терпнути, о[с]терпнути, затерпнути, (о мног.) помліти, потерп(ну)ти. См. Тёрпнуть. Обомлелый, обомлевший - зомлілий, у[о]млілий, помлілий, обімлілий, отерплий, потерплий, стерплий, затерплий з чого.* * *несов.; сов. - обомл`еть1) ( ослабевать) диал. обімліва́ти, обімлі́ти, обомліва́ти, обомлі́ти, умліва́ти, умлі́ти, омліва́ти, омлі́ти; ( разомлевать) розімліва́ти, розімлі́ти2) ( цепенеть) обімліва́ти, обімлі́ти, обомліва́ти, обомлі́ти, зомліва́ти, зомлі́ти и позомліва́ти, замліва́ти, замлі́ти и позамліва́ти, умліва́ти, умлі́ти3) (затекать, неметь) зомліва́ти, зомлі́ти и позомліва́ти, замліва́ти, замлі́ти и позамліва́ти; умліва́ти, умлі́ти -
3 обморок
млість и млость (р. млости), млості (-тів), умлівання, умління, зомління, непам'ять (-ти), непритомність, (гал.) зімлість (-лости). Падать, упасть в -рок - умлівати, мліти, умліти, зо[і]млівати [Катря стоїть біля стіни, сама, як стіна біла: бачу - зомліває (М. В.)], зо[і]мліти, омліти, непритомніти, знепритомніти, впадати, впасти в непам'ять. Он упал в -рок - він зомлів, його обняли млості. В -роке - непритомний, зо[і]млілий, омлілий, без душі, непритомним бувши. [Упав і зомлілий лежав (Грінч.). Довго лежала непритомною]. Начинается -рок - починає обій[ні]мати млость. В полуобмороке - напівпритомний. Очнуться от -рока - опритомніти, прокинутися, очутитися, прийти до пам'яти. [Незабаром вона очутилась]. Срв. Очнуться.* * *I `обморокнеприто́мність, -ності, зомлі́ння, умліва́ння; ( дурнота) млість, род. п. мло́стіII обмор`окпа́дать, упа́сть в \обморок к — неприто́мніти, знеприто́мніти, зомліва́ти, зомлі́ти
диал.сирота́, сироти́на -
4 сбор
м1) ( собирание) Sámmeln n, Éinsammeln nсбор чле́нских взно́сов — Kassíeren n der Mítgliedsbeiträge
сбор фру́ктов — Óbsternte f
сбор виногра́да — Wéinlese f
сбор по́дписей — Únterschriftensammlung f
сбор поже́ртвований — Spéndensammlung f
2) ( взимаемые деньги) Gebühr f ( взносы); Ábgabe f, Stéuer f ( налог)тамо́женный сбор — Zóllgebühr f
ге́рбовый сбор — Stémpelgebühr f
3) (полученный за вечер, спектакль и т.п.) Ertrág m (умл.), Éinnahme f4) ( собрание) Versámmlung f; Zusámmenkunft f (умл.) ( встреча); Tréffen n ( слёт); воен. Appéll mтруби́ть сбор — zum Sámmeln blásen (непр.) vi
быть в сборе — versámmelt sein
все в сборе — álle sind da, álle sind erschíenen
ме́сто сбора — Stéllplatz m (умл.); Áufmarschplatz m (умл.) (демонстрации и т.п.)
5) мн. ч. сборы (для обучения, тренировки) Léhrgang m (умл.), Übung f ( для военнообязанных); спорт. Trainingslager ['trɛː-] nсборы в доро́гу — Réisevorbereitungen f pl
-
5 совет
I м1) ( наставление) Rat m, pl Rátschläge; Rátschlag m (умл.)дать сове́т — éinen Rat gében (непр.) [ertéilen]
проси́ть у кого́-либо сове́та — j-m (A) um Rat bítten (непр.) [frágen]
по чьему́-либо сове́ту — auf j-s Rat [Ánraten]
2) ( совещательный орган) Rat m (умл.); Béirat m (при каком-либо о́ргане)роди́тельский сове́т — Élternbeirat m
учёный сове́т ( в вузах) — wíssenschaftlicher Rat; Senát m ( в университетах)
наблюда́тельный сове́т — Áufsichtsrat m
вое́нный сове́т — Kríegsrat m
3) ( совместное обсуждение) Rat m (умл.); Berátung fсеме́йный сове́т — Famílienrat m
II мдержа́ть сове́т — Rat hálten (непр.), sich beráten (непр.)
1) (административный, руководящий орган) Rat m (умл.)Сове́т Мини́стров — Minísterrat m
Сове́т Безопа́сности — Sícherheitsrat m
Сове́т Евро́пы — Európarat m
сове́т директоро́в — Vórstand m (умл.), Board [bɔːd]
2) ист. (выборный государственный орган после 1917 г.) Sowjét m, pl -sВерхо́вный Сове́т — der Óberste Sowjét
Съезд Сове́тов — Sowjétkongreß m (-ss-)
-
6 млеть
мліти, у[о]млівати. [Серце мліє (Шевч.). А в козака серце умліває (Пісня). З голоду вмліває (Рудан.). А калина соромлива і тремтить і омліває (Грінч.)]. Млеть от восторга над чем - умлівати над чим. [Умлівали над своєю новою хатиною (Гр. Григор.)]. Млеть от тоски - мліти душею. [Сидить у тюрмі, мліє душею (Тесл.)].* * *млі́ти, умліва́ти; (о руках, ногах) терпнути, замліва́ти; (перен.: о сердце) в'янути; кул. упріва́ти -
7 обмирать
обмереть1) завмирати, завмерти, замирати, замерти, (реже) обмирати, обмерти, обмертвіти. [Не дай спати ходячому, серцем замирати (Шевч.)]. -реть от страху, ужаса - завмерти з страху, з жаху. Я так и обмерла - я так і обмерла (обмертвіла);2) (впадать в обморок) обмирати, обмерти, умлівати, умліти, зомлівати, зомліти. [Як почне пані обмирати та стогнати (М. Вовч.). З жалю умліває]. Обмерший - за(в)мерлий, об[при]мерлий; умлілий, зомлілий.* * *несов.; сов. - обмер`етьобмира́ти, обме́рти; ( замирать) завмира́ти, завме́рти и позавмира́ти, замира́ти, заме́рти и позамира́ти; (несов.: помертветь) змертві́ти; ( впадать в обморочное состояние) зомліва́ти, зомлі́ти и позомліва́ти -
8 воздушный
1) Luft- (опр. сл.)возду́шное простра́нство — Lúftraum m (умл.)
возду́шный пото́к — Lúftstrom m (умл.), Lúftzug m (умл.)
возду́шная разве́дка — Lúftaufklärung f
возду́шная трево́га — Flíegeralarm m
возду́шный бой — Lúftgefecht n
возду́шным путём — auf dem Lúftwege
2) ( лёгкий) lúftig••возду́шные за́мки — Lúftschlösser n pl
возду́шный поцелу́й — Kúßhand f (умл.)
посла́ть возду́шный поцелу́й кому́-либо — j-m (D) éine Kúßhand zúwerfen (непр.)
-
9 глава
I жглава́ делега́ции — Delegatiónsleiter m
глава́ прави́тельства — Regíerungschef m
глава́ госуда́рства — Stáatschef m, Stáatsoberhaupt n
глава́ семьи́ — Famílienvater m (умл.)
••II жстоя́ть во главе́ (движения и т.п.) — an der Spítze stéhen (непр.) vi
( раздел книги) Kapítel n -
10 дополнение
с1) Ergänzung f, Náchtrag m (умл.)в дополне́ние — náchträglich, in Ergänzung
2) грам. Objékt n, Ergänzung fпрямо́е [ко́свенное] дополне́ние — diréktes [índirektes] Objékt
3) (к закону, резолюции) Ánhang m (умл.), Náchtrag m (умл.); Ergänzungsband n (умл.) ( дополнительный том) -
11 земля
ж1) ( планета) Érde f; Érdkugel f ( земной шар)2) ( почва) Érde f, Bóden m (умл.), Grund m (умл.); Érdboden m3) ( суша) Land n, Féstland n4) ( страна) Land n (умл.)на ру́сской земле — im rússischen Lánde
5) (федеративная единица Германии, Австрии) Land n (умл.)земля́ Саксо́ния [Кари́нтия] — das Land Sáchsen [Kärnten]
прави́тельство земли — Lándesregierung f
6) ( земельная собственность) Grund und Bóden, Grúndbesitz m••ме́жду не́бом и землёй — zwíschen Hímmel und Érde
сровня́ть с землёй — dem Érdboden gléichmachen
-
12 налёт
м1) воен. Überfall m (умл.), Ángriff mвозду́шный налёт — Lúftangriff m
налёт пы́ли — éine féine Stáubschicht
4) мед. Belág m (умл.)•• -
13 прорыв
м1) Dúrchbruch m (умл.); Éinbruchstelle f ( место прорыва)проры́в фро́нта — Dúrchbruch der Front
проры́в плоти́ны — Dámmbruch m (умл.)
вы́йти из проры́ва — den Rückstand áufholen
-
14 проток
м1) Dúrchfluß m (умл.) (-ss-); Verbíndungskanal m (умл.); Nébenarm m (рукав реки́)2) анат. Kanál m (умл.), Gang m (умл.) -
15 рубка
I ж II ж мор.боева́я ру́бка — Kommándoturm m
шту́рманская ру́бка — Kártenraum m (умл.)
рулева́я ру́бка — Rúderhaus n (умл.)
-
16 союз
м1) ( единение) Bund m (умл.), Bündnis n (-ss-)2) ( государственное объединение) Bund m; Unión fСою́з Сове́тских Социалисти́ческих Респу́блик ист. — die Unión der Sozialístischen Sowjétrepubliken (сокр. UdSSR)
Сове́тский Сою́з ист. — Sowjétunion f (сокр. SU)
Австрали́йский Сою́з — der Austrálische Bund
3) (объединение организаций, государств) Bündnis n; Alliánz fсою́з госуда́рств — Stáatenbund m
Североатланти́ческий Сою́з — die Nórdatlantische Alliánz
4) (объединение, общество) Verbánd m (умл.), Veréin m, Veréinigung fпрофессиона́льный сою́з — Gewérkschaft f
Сою́з писа́телей — Schríftstellerverband m (умл.)
5) грам. Konjunktión f, Bíndewort n (умл.) -
17 спуск
м1) ( действие) Ábstieg mспуск с горы́ — Ábstieg vom Bérge
скоростно́й спуск спорт. — Ábfahrtslauf m (умл.)
спуск на́ воду ( корабля) — Stápellauf m (умл.)
спуск шлю́пки на́ воду — Áussetzen n éines Bóotes
спуск фла́га — Éinziehen n [Stréichen n] der Flágge [der Fáhne]
2) ( склон) Ábhang m (умл.); Böschung f••не дава́ть спуску кому́-либо — j-m (D) nichts dúrchgehen lássen (непр.)
-
18 ствол
м1) ( дерева) Stamm m (умл.), Báumstamm mне́рвный ствол анат. — Nérvenstrang [-fən] m (умл.)
2) ( огнестрельного оружия) Lauf m (умл.); Rohr n ( орудийный)3) ( шахты) Schacht m (умл.) -
19 сток
м1) ( действие) Ábfließen n; Ábfluß m (умл.) (-ss-)2) ( место стока) Áblauf m (умл.), Ábfluß m (умл.) (-ss-), Áblaß m (умл.) (-ss-); Gúlly m, pl -s ( уличный) -
20 халат
м1) Schláfrock m (умл.), Mórgenrock m (умл.)купа́льный хала́т — Bádemantel m (умл.)
2) ( рабочий) Kíttel m, Árbeitskittel m; Árztkittel m ( докторский); Kíttelschürze f ( халат-фартук)маскиро́вочный хала́т воен. — Tárnmantel m
3) ( верхняя одежда азиатских народов) Mántel m (умл.)ва́тный хала́т — Wáttemantel m, Stéppmantel m ( стёганый)
См. также в других словарях:
УМЛ — университет марксизма ленинизма образование и наука УМЛ учебно методическая лаборатория Источник: http://www.mioo.ru/podrazdinfpage.php?prjid=189&id=5 УМЛ учебно методическая литература Источник: http://www.1september.ru/ru/fiz/2002/09/no09 2.htm … Словарь сокращений и аббревиатур
умліти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
умліти — див. умлівати … Український тлумачний словник
умлівання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
умлівати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
умлілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
умлівання — (вмліва/ння), я, с. Стан за знач. умлівати 1), 2) і дія за знач. умлівати 3) … Український тлумачний словник
умлівати — (вмліва/ти), а/ю, а/єш, недок., умлі/ти (вмлі/ти), і/ю, і/єш, док. 1) Знемагати від якого небудь сильного переживання, враження, відчуття великої втоми і т. ін. || тільки недок., за ким. Страждати від кохання. || Перебувати у стані розслабленості … Український тлумачний словник
умлілий — (вмлі/лий), а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до умліти … Український тлумачний словник
УМЛ — [у эм эл], неизм., м. Университет марксизма ленинизма. ◘ Срок обучения в УМА 2 года. КПСП, 288 … Толковый словарь языка Совдепии
УМЛ — университет марксизма ленинизма … Словарь сокращений русского языка