Руч

milit. ручей

сокр. от ручей

1) ruscello

2) canale, calibro

м τό ρυάκι, ὁ ρύαξ / перен τό ποταμάκι, ὁ χείμαρρος:

нрч. (на вопрос: где) праворуч, (по правую руку) по праву руку, по праву руч; (на вопр.: куда, в каком направлении) праворуч, управоруч, у праву руку, на праву руку (руч), (редко) направо; (восклиц., которым погоняют -во волов, и перен. - шутл.) цабе, (только в прям. знач., диал. зап.) ча, чабала, гейсь; (то же - к лошадям) гаття, (гал.) гайта, готьта, гайтта, герта; срв. Налево. [Двері просто глядача, праворуч і ліворуч (Грінч.). Стоять по праву руч (Тесл.). Видно було на праву руч місто (Мирн.). Направо, наліво мечі (П. Тичина). Держи-бо цабе! (Н.-Лев.). Цабе, худий, у ворота! (Номис)]. Поворачивать, повернуть -во - повертати (звертати, брати), повернути (звернути, взяти) (у)праворуч (у праву руку, у праву руч, волами и перен. - шутл.: цабе). [І звернув у праву руку (Рудан.). Наші студенти повернули цабе (Н.-Лев.). Він узяв цабе (Н.-Лев.)]. -во кругом! полуоборот -во! - праворуч (направо) навкруг! праворуч півповорот! (Київ).

* * *

користь (-сти), пожиток (-тку); пожива, поживок, ужиток (-тку), уживок, нажиток, вигода, зиск (-ску), (гал.) хосен (р. хісна); (прок) пуття (-тя); (помощь, облегчение) пільга, помога. [Коли він стає для инших тягарем, а хісна не приносить їм ніякого, тоді він уже не чоловік, а завада (Франко)]. Для общей -зы - для загального добра. Для своей (собственной) -зы - для своєї (власної) користи (вигоди), на свою (власну) користь (вигоду), для свого пожитку (нажитку). [Іванець для своєї користи роздуває старе огнище (Куліш)]. -за государства, государственная -за - інтерес (добро) держави, державний інтерес, державна користь. Частная -за - приватний інтерес, приватна вигода. На -зу отечества, человечества - на користь (на пожиток) батьківщині, людськості. [П'ю за працю на пожиток країні нашій, панове (Коцюб.)]. Общественная -за - громадський ужиток. [З мене нема громаді ніякого вжитку (Стор.). От які попи! От який з них ужиток для пастви (Свидн.)]. В -зу бедных - на користь (на вжиток, на поміч) бідним. Что -зы из того, что… - яка користь із того, який ужиток з того, який хосен із того, яка вигода з того, що… [Яка тобі користь з того, що Походенка виб'ють різками? (Конис.). Який з того був нам ужиток? (Куліш). Який з тебе, чоловіче, для народу хосен? (Маковей)]. Невелика -за, мало -зы из того - мало користи (пожитку), малий спасибіг и мале спасибі з того. Приносить -зу, служить на (в) -зу кому, чему - бути, іти кому на користь (на пожиток, на хосен), на чию користь (на чий пожиток, на чий хосен), користувати кого. [Як мають вони чужих людей користувати, то нехай лучче нашому князеві на зброю складуться (Куліш). Працею, і тільки нею одною, перетворюється усе сирове в готове - таке, що йде людям на пожиток (Єфр.)]. Получать, извлекать -зу из чего - мати користь (пожиток, поживок, вигоду и т. п.) з чого, брати (узяти) користь з чого, використовувати (використувати) що, срв. Пользоваться. Я не извлёк ни малейшей -зы из этого дела - я не мав ані найменшої користи (пожитку, поживи, поживку, нажитку, вигоди, зиску) з цього діла (з цієї справи). Извлекать для себя -зу из чего-л. - (фигур.) грати на чому в свою сопілку. [На цьому увесь час грало в свою сопілку галицьке москвофільство (Єфр.)]. Употребить с -зой что-л. - спожиткувати що. Обращать что в свою -зу - повертати, обертати що на свою (собі на) користь, собі на пожиток, вернути (навертати, повертати, горнути) що на свою руч. [Люди повернули оці сили на користь собі (Комар). На свою руч навертали справу (Грінч.)]. Всё обратилось к его -зе - все повернулося йому на користь (на пожиток), на його руч. Располагать в свою -зу - привертати, привернути до себе. На -зу кому, в чью -зу - на користь (на вигоду) кому. [Лишаю все, що на мою вигоду закони рицарства установили (Куліш)]. Говорить в чью-л. -зу - на чию руч казати. [Таких, щоб вони на нашу руч казали (Грінч.)]. Всё это говорит не в вашу -зу - все це не за вас (не на вашу руч) промовляє (говорить). Суд вынес решение в -зу истца - суд вирішив на користь позовникові. Высказаться в -зу кого-л, чего-л. - висловитися за кого, за що. Он расположен в мою -зу - він прияє мені, він прихильний до мене. Он истолковал это в свою -зу - він витовмачив це на свою користь (вигоду), собі на користь (на вигоду). Некоторые соображения говорят в -зу этого предположения, а не против него - деякі мірковання промовляють (говорять) за цю гадку, а не проти неї. Мои советы не принесли ему никакой -зы - мої поради нічого йому не врадили (не зарадили). Это лекарство приносит -зу - ці ліки помагають, це помічні ліки. Пойти без -зы - піти без пуття, марне, даремне, даром, пусто; срв. Бесполезно.

* * *

1) ко́ристь, -ті и кори́сть; ( выгода) ви́года, пожи́ток, -тку; ужи́ток, -тку; ску́ток, -тку; диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́; ( полезность) кори́сність, -ності

2) (нажива, барыш) зиск, -у

1) управоруч, у праву руч, праворуч, на праву руку. Поворачивать вправо - брати управоруч;

2) межд. (понукание на лошадей) - гаття! (пон. на волов) - цабе!

* * *

нрч. (на вопрос: где) ліворуч, (по левую руку) по ліву руку; (на вопр.: куда, в каком направлении) ліворуч, вліворуч, в ліву руку, на ліву руч, вліво, (редко) наліво; (восклиц., которым погоняют -во волов, и перен. - шутл.) соб, цоб; (то же - к лошадям) вістя, (гал.) вісьта. [Двері просто глядача, праворуч і ліворуч (Грінч.). Я кидаю стріли праворуч, ліворуч (Л. Укр.). Ввесь час його навскісна тінь ішла по ліву його руку (Кінець Неволі). Метнувся вліворуч (Країна Сліпих). Тихенько одчинив двері в ліву руку (Н.-Лев.). І куди їм скаже йти, чи направо, чи наліво (Квітка). Повертай цабе (направо) бо соб нікуди (Н.-Лев.). Їдьте, серденько, навпрямець, а там живе Андрій Швець; а там круто соб - живе Кулина Вакуленкова (ЗОЮР I). Я вас до хреста довів та й пішов вісьта домів (домой) (Франко)]. -во от кого, чего - ліворуч (вліворуч, вліво, на ліву руч) від кого, від чого. [Ліворуч від озера (Грінч.). Вліво од Андрія грав на сонці срібними брижами ставок (Коцюб.). На ліву руч від бурти розіслався степ (Мирний)]. Поворачивать -во - повертати (завертати, брати) (в)ліворуч (в ліву руку). [Завернув ліворуч у другу вулицю (Грінч.). Бачить, як його брати завертають стежкою вліворуч (Крим.)]. -во кругом, шагом марш! - ліворуч (наліво) навкруг, кроком руш! (Київ).

* * *

нрч. нашвидку, на швидку (на скору) руку (руч), швидкома (Сл. Ум.); (торопливо) похапцем, прихапцем, прихапці, похапки, похапком, хапком, хапкома, хватком, хват(ь)кома, нахватку; срв. Поспешно. [Нашвидку вмившись (Грінч.). Обідать нашвидку (Греб.). Зробив сяк-так на швидку руку (Сл. Ум.). На швидку руч розгорнув одно число газети (Крим.). Поставлять закусити на скору руч чого-небудь (Олекс.). Олеся хапком причесала голову (Н.- Лев.). Випив нахватку стакан чаю (Мирний)]. Скоро (Скорым) -ро - дуже швидко, як- найшвидше, швиденько, (духом) (одним) духом, за один дух, (шутл.) хватопеком, за одним махом-пахом.

* * *

1) бік, род. п. бо́ку, сторона́

2) (край, страна) край, род. п. кра́ю, сторона́

3) мат. сторона́, бік

4) юр., дипл. сторона́

уліво, (у)ліворуч, соб, цоб. Поворачивать влево - брати вліво, (в)ліворуч, брати соб (цоб). [Беріть кіньми соб].

* * *

нрч. поспіхом, похапцем, прихапцем, нашвидку, на швидку (скору) руку, на швидку (скору) руч, поспішно, у поспіху; срв. Наскоро. [Поспіхом творяться нові форми життя (Доман.). Похапцем (прихапцем) робилося, тин не до ладу й вийшло (М. Грінч.). І в путь Марія нашвидку зібралась (Шевч.). На швидку руч добудовуються кам'яниці (Крим.). Доводилось у поспіху нервово озиватись на події (Рада)].

* * *

узяти, забрати, дістати, зняти. [Забери книгу з столу. Хмельницького козаки дістали мечем сей замок (Куліш). Семена зняла цікавість. (Коцюб.)]. Возьми, возьмите! - на, нате! (урвать часть) - ухибити. [Таки, признаться, з мірку жита в старого вхибила нишком. Можна і від гасу ухибити грошей на сіль, менше взявши]. В. много - набратися. [Набрався стільки, що й не донесу]; (о многом) - побрати. [Побравши вони коси, та й пішли косити]. В. за долг, за недоимку, силком - одібрати за борг, стягти за борг, (вульг.) пограбувати. [Нічим було заплатити, так корівку мою пограбували й продали (Конис.)]. В. чью сторону - стати на чий бік, на чиюсь руч горнути, чиюсь руч тягти. В. кого в опеку - обняти опіку над ким. В. ещё в придачу - добрати. В. работу заказанную, заплатив деньги - викупити. В. неполный мешок на плечо так, чтобы содержимое было в концах, а пустая середина лежала на плече - взяти на перебаса. В. на верёвку - заужати. [Черкес із-за Онапа арканами його як цапа звязав, опутав, заужав]. В. топором - урубати. В. в руки - взяти (прибрати) до рук. В. себя в руки (овладеть собою) - запанувати над собою. В. верх над кем, над чем - гору взяти над ким, перебороти кого, подужати, переважити, повершити, заломити кого. В. назад (слова, обвинение) - одмовити, одкликати. [Прилюдно одмовив те, що написав про неї в пашквілі (Ор. Левиц.)]. В. к себе - прийняти. [Прийняли сироту за дитину]. В. на себя - пере(й)няти на себе. [Перейняти чужий довг. Переняти на себе функції заступника]. В. на себя сделать что - піднятися. [Піднявшись історію України написати (Куліш)]. Всем взял - хоч куди, на все здатний. Ни дать, ни взять - стеменно, стеменнісінько; як викапаний. [Стеменнісінько така і в нас хата. Син - викапаний батько]. Что взял? - піймав облизня? Он возьми да и (сделай что-либо) - він повернувсь та й… (намалював, украв).

* * *

біля (побіля) кого, чого, коло кого, чого, край (покрай, окрай) кого, чого, близько кого, чого, при кому, чому, коло боку у кого, чийого; (рядом) обік (обіч, побік, побіч) кого, чого, попліч кого, поруч кого, сумежно з чим, уряд за чим [Оце сидить він бувало у другій кімнаті, уряд за тією, де вчаться школярі (Еварн.)], по(у)з кого. [Поз молоду з лівого боку сідає старша дружка]. Возле дверей - одвір. Проходить возле кого, чего - іти проз кого, що. [Іде проз нашу хату. Ішов проз нас і не вклонивсь].

* * *

1) нареч. по́ряд, по́руч, побі́ля и побіля; ( поблизости) поблизу́

2) предл. с род. п. ко́ло, бі́ля (кого-чого); ( подле) побі́ля, край, о́край (кого-чого); ( рядом) поряд, по́руч (кого-чого); (у чего-л.) під, по́під (чим), при, по́при (кому-чому); ( обок) обі́ч, по́біч, обі́к (кого-чого)

1) голий, нагий. [Голе (наге) тіло. Гола шаблюка]. Голый птенец - голеня (р. -няти). Голая вершина - лисогора. С голым стволом (о деревьях) - голінатий. Голая зима - безсніжна зима. Совершенно голый - гольцем голий;

2) (бедный, нищий) голий. [Не боїться голий розбою]. Гол, как сокол - гольцем голий, голий, як бізун (нагайка), голий, як лопуцьок; голий, як бубон, як турецький святий;

3) (без примеси, без приправы) голий; щирий, нестеменний. Голый борщ, суп - гола юшка. Голая правда - щира правда, нестеменна правда. Голые слова, факты, предположения - самісінькі (самі тільки) слова, факти, здогади. Голыми руками - голіруч. С голыми руками - голіруч, з голими (порожніми) руками; без зброї.

* * *

1) го́лий

2) (без примесей; чистый) чи́стий

1) (1/60 градуса) мінута;

2) (1/60 часа) хвилина, мінута. [Кожна година ділиться на шістдесят хвилин (Герин.)]. Пять -нут десятого - п'ять хвилин на десяту или п'ять хвилин по дев'ятій. Без десяти (-нут) восемь - за десять хвилин восьма. Поезд отходит в восемь без десяти (-нут) - поїзд рушає (іде, піде) за десять хвилин до восьмої;

3) -нута, -нутка (приблизит. мера времени) - хвилина, хвилинка, (зап.) хвиля, хвилька, часина, часинка, (редко) мінута, мінутина, мінутка. [Зажди одну хвилину (Куліш). Підождіть хвилинку (Самійл.). Рахувала день свій з тої хвилі, коли… (Коцюб.). Не раз спогадаю часини сі любі (Л. Укр.). Я таку часинку вигадала, як вона не плакала (М. Вовч.). За одну мінутину зладив кочержилно (Харківщ.)]. В данную, в настоящую, в эту -ту - цієї хвилини, в цю хвилину, (приблиз.) під цю хвилину. В ту, в ту же, в ту самую -ту - тієї, тієї-ж, тієї самої хвилини, в (или під) ту, в ту-ж, в ту саму хвилину. Я приехала в ту самую -ту, когда он выезжал - я приїхала саме в (під) ту хвилину, як він виїздив. В -ту, в одну -ту (сделать что-л.) - за одну хвилин(к)у, за хвильку, (редко) однією мінутою (зробити щось). [За хвильку зроблю (М. Грінч.). Я зараз, однією мінутою повернуся (Мирний)]. В такие -ты - в (під) такі хвилини, такими хвилинами. [Розум у чоловіка під такі хвилини спить (Кониськ.)]. В хорошую -ту - в (під) добру хвилину; під добру руч. [Я підкотився (до нього) під добру руч (Харківщ.)]. В -ту смерти - у хвилину смерти, у смертну годину, смертної години, у смертний час. Сию -ту (сейчас же) - зараз, заразісінько, цієї-ж хвилини, цю-ж мить. [Іду, йду! Ось заразісінько (Короленко). Цю-ж мить іди сюди! (Брацлавщ.)]. Каждую -ту - що-хвилини, кожної хвилини. Мне дорога каждая -та - мені дорога кожна хвилина. Каждая -та у меня на счету - кожна хвилька в мене порахована. На -ту, на -тку - на хвилину, на хвилинку (на хвильку), на часину, на часинку. [Замовкла на хвилину (Н.-Лев.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Забігає до мене на часинку мій приятель (Крим.)]. Не уснула я и на -тку - не заснула я й на хвилинку (на волосинку), на макове зерно. С -ты на -ту - кожної хвилини, з хвилини на хвилину; (вот-вот) ось-ось, далі-далі, затого. [Ми його ось-ось ждемо (М. Грінч.). Він далі-далі прийде (Звин.)]. Через какую-нибудь -ту - за яку(сь) хвилин(к)у. Свободная -тка - вільна хвилинка, годинка. [Як вилучилася мені годинка, нишком побігла сама до неї (М. Вовч.)]. Нет (ни) -ты свободной - нема(є) хвилин(к)и вільної. Нет (ни) -ты покоя (отдыха, передышки) - нема просвітлої (редко промитої) години; нема просвітку кому. Делать что в свободные -ты - робити що вільними хвилинами.

* * *

1) ( мера времени) хвили́на; ( короткий промежуток времени) часи́на, уменьш.-ласк. часи́нка

2) ( часть градуса) міну́та

нрч. поряд, поруч кого, чого и з ким, з чим, побіч кого, чого, поспіль з чим, (вместе) разом з ким, з чим, враз, вкупі, врівні з ким. [Поруч цього потрібно вжити й инших заходів (Азб. Ком.). В деяких державах поруч з цивільним шлюбом повинно бути обов'язково й церковне вінчання (Доман.). Побіч вас усі - нікчемне тільки сміття (Самійл.). Козаки кохалися у торгах поспіль з війною (Куліш)].

* * *

обе обидва, обидві, обоє (об. р.) (р. для всех родов обох, обидвох), (ум.) обойко. С обеих сторон, по обеим сторонам и по обе стороны - з обох боків, по обидва боки, обабіч, обаполи. [Обаполи Дніпра]. Находящийся по обеим берегам реки - обобічний. Обеими руками - обіруч, обома (обидвома) руками. [За гарячий камінь обіруч хапайся]. Обоего пола - однієї і другої стати. Глядеть, смотреть в оба - бути на осторозі, матися на обережності, взяти очі в руки. Уписывает за обе щеки - уминає так, ща аж за ушима лящить. Оба лучше - обоє рябоє.

* * *