Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

РМО

  • 1 РМО

    РМО Antwortbake f; Funkmeßantwortbake f; суд. Racon-Bake f; Radarwiederholerbake f

    Большой русско-немецкий полетехнический словарь > РМО

  • 2 РМО

    Универсальный русско-английский словарь > РМО

  • 3 сельдяной

    …и шӯрмоҳӣ; сельдяной промысел сайди шӯрмоҳӣ

    Русско-таджикский словарь > сельдяной

  • 4 рабочее место оператора

    1) Aviation: operator's station
    4) Telecommunications: attendant workstation
    5) Communications: operator assistant system (OAS)
    7) Automation: operator position
    8) Sakhalin S: operator station
    9) Chemical weapons: operator workstation( автоматизированное), operator's workstation, operator's workstation (РМО)
    10) Security: operator's post

    Универсальный русско-английский словарь > рабочее место оператора

  • 5 нормо-час

    техн.
    но́рмо-годи́на

    Русско-украинский политехнический словарь > нормо-час

  • 6 нормо-час

    техн.
    но́рмо-годи́на

    Русско-украинский политехнический словарь > нормо-час

  • 7 нормо-година

    техн. но́рмо-ча́с

    Українсько-російський політехнічний словник > нормо-година

  • 8 сельдь

    шӯрмоҳӣ

    Русско-таджикский словарь > сельдь

  • 9 безуспешно

    нареч.
    невда́ло; даре́мно, даре́мне, ма́рно, ма́рне, надаре́мно, надаре́мне, нада́рмо

    Русско-украинский словарь > безуспешно

  • 10 бесполезно

    1) нареч. некори́сно; непотрі́бно; ма́рно, ма́рне, даре́мно, даре́мне, дарма, надаре́мно, надаре́мне, нада́рмо
    2) (в знач. сказ.: напрасно) ма́рно, ма́рне, даре́мно, даре́мне, дарма́, шкода́ за́ходу, ма́рна річ

    Русско-украинский словарь > бесполезно

  • 11 впустую

    нареч.
    даре́мно, даре́мне, надаре́мно, надаре́мне, нада́рмо, ма́рно, ма́рне; по-пусто́му; ( на ветер) на ві́тер

    Русско-украинский словарь > впустую

  • 12 конфирмованный

    церк.
    конфірмо́ваний

    Русско-украинский словарь > конфирмованный

  • 13 напрасно

    нрч.
    1) (тщетно, бесполезно) даремно[е], марно[е], надаремно[е], дарма, дурно, задурно, даром, задаром, по[за]даремно[е], дармо, надармо; срв. Понапрасну. [Даремно Драгоманов так нападав на сервілізм у Костомарова (Грінч.). Отак я сидів і даремне крутив мозком (Крим.). Літа мої молодії марно пропадають (Шевч.). Марно від мене ти думи ховаєш, - бачу всю душу твою (Крим.). Ой, плачу я, плачу, свої літа марне трачу (Метл.). Не марне говорять люди: до щасливого всяк лине (Кониськ.). Надаремно намагавсь я розважити себе (Коцюб.). Надаремне бідні люди плугом землю рили (Руданськ.). Дарма що- ніч дівчинонька його виглядає (Шевч.). Я вірив, що жив не дарма (Черняв.). Дурно ждала, а він не приходив (Н.-Лев.). Та й не дурно старий плаче: його дружина у холодній ямі (Грінч.). Я тільки громадський хліб дурно заїдатиму (М. Вовч.). Позирнула на його і відразу вгадала, що дурно він ходив (Грінч.). Вже не даром Левко каже (Квітка). Нехай таки я не даром житиму на світі (Квітка). Лихо, згину я задаром! (Самійл.). Але дармо стара ненька сватам відмовляла (Рудан.). Твоєю дивною красою надармо всіх маниш ти к собі (Франко)]. Совершенно -но - даремнісінько, марнісінько, дурнісінько. [Даремнісінько ви, панночко, боялися (К. Старина). Дяки дурнісінько їздитимуть до мене (Н.-Лев.)]. -но тратить что - марнувати, гайнувати що. [Тільки час вона гайнує (Крим.)]. -но утруждать себя - завдавати собі даремної праці (роботи), (беспокоить) марно (дурно) турбувати себе, (фамил.) завдавати собі праці на вітер;
    2) несправедливо, безвинно, безневинно, даремно[е], марно[е], дарма, дармо. [Покривдити сильнішого, хоча й безвинно, то буде знак самостійности (Крим.). Здаватиметься мені, ніби я його марне скривдив (Крим.). Тоді-б не сердився дарма (Комар.). Зненавиділи мене дармо (Куліш)]. Совершенно -но - даремнісінько, дурнісінько (фамил.) гарма-дарма. [Так дурнісінько вилаяла мене (Харківщ.). Ти дурнісінько на мене сердишся (Н.-Лев.). Гарма-дарма заарештували (Липовеч.). Причепився гарма-дарма, задивився, що я гарна (Пісня)].
    * * *
    нареч.
    1) (тщетно, бесполезно) даре́мно, даре́мне, ма́рно, ма́рне; ду́рно, заду́рно, задаре́мно, надаре́мно, надаре́мне, нада́рмо; ( зря) да́ром; (в знач. сказ.) да́рма, шкода́, шко́да за́ходу
    2) ( несправедливо) несправедли́во, даре́мно, даре́мне; надаре́мно, надаре́мне

    Русско-украинский словарь > напрасно

  • 14 нечего

    1) мест. - см. I. Нечто 2;
    2) нрч. - нема чого, нема що, нічого, (редко) ніщо. [Перед нами нема чого критися: ми знаєм усе діло (Грінч.). Нема чого заздалегідь горлати (Грінч.). Нема чого лякатись ворогів (Крим.). Зіма - кожуха нема, чоботи ледащо, - і йти нема що (Сл. Гр.). Все пропало, - а пропале ніщо в пісні й споминати (Франко)]. Вам -го бояться меня - вам нема чого боятися мене. Этим -го шутить - цим нема чого жартувати. -го говорить - нема що (шкода, нема чого, редко ніщо) й казати, шкода й слова, нема (й) слова, ні(г)де правди діти, (упоминать) шкода й згадувати. [Шкода вже й говорити про це (Грінч.). Що вже повироблювано горорізьбою, то ніщо й казати (Свидн.). Шкода й згадувати, що той моряк не давав мені спокійно спати (Остр. Скарбів)]. -го говорить, он молодец - нема що казати (нема слова), він (з його) молодець. -го много говорить - нема чого розводитися (розбалакуватися). -го сказать - нема що (нема чого) казати, нічого сказати. [Ну, і ролька, нічого сказати! (Кирил.)]. -го и думать - а) о ком, о чём - нема чого (нічого) й думати (гадати) про кого, про що, нема чого (нічого) й міркувати про що; б) шкода й гадки (про що), шкода, годі ((з)робити що). Срв. Думать 1. [Шкода було (-го было и думать) шляхтичеві роздобутків сподіватися (Куліш)]. И думать -го (тебе) - і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Да тут и думать -го - та тут і думати (гадати) нема чого (нічого).
    * * *
    I мест.
    нічо́го, нема́ (нема́є) чого (що) (прош.: не було́ чого́; буд. вр.: не бу́де чого́)

    \нечего чему — ні́чому, нема́ (нема́є) чому́

    \нечего чем — нічи́м, нема́ (нема́є) чим

    не о чём — ні́ про що, ні за що, нема́ (нема́є) про (за) що

    де́лать \нечего го — см. делать

    \нечего го говори́ть, он прав — нічо́го каза́ти, він має ра́цію (його пра́вда, він пра́вий, він прав)

    \нечего го сказа́ть! — нема́ що (чого́) [й] каза́ти!, нівро́ку!, ні́чого сказати!

    от \нечего го де́лать — см. делать

    II
    (предик.: не приходится) ні́чого, нема́ (нема́є) чого́ (що); ( незачем) дарма́, да́рмо; и

    ду́мать \нечего го — см. думать 2)

    \нечего го греха́ таи́ть — см. грех

    \нечего го об этом говори́ть! — ні́чого про це говори́ти!

    Русско-украинский словарь > нечего

  • 15 ничего

    1) мест. - см. Ничто;
    2) нрч. - а) (сносно) нічого, (не плохо) не погано, не зле. [Якби сама (гинула), ще-б нічого, а то й стара мати… мусить погибати (Шевч.)]. «Каковы дела?» - «-го» - «Як справи?» - «Нічого (собі).» Он ведёт себя -го - він нічого собі (не погано, не зле) поводиться. Это вино -го - це вино нічого собі (нічогеньке, нічогеньке собі). -го себе - нічого собі, нічогенько, нівроку, (прлг.) нічогенький (собі). [Озимина нічогенько показує (Коцюб.). Ач яке (немовля), - нівроку! (Шевч.). Дочка у його нічогенька собі дівчина була (Гуманщ.)]; б) (пустяки) дарма, пусте, дурниця. [«Це далеко?» - «Дарма!» (Грінч.). Дарма, дітки, потерпіть ще (Загірня). Ну, це - дарма, це пройде (Гр. Григор.)]; в) дарма, байдуже; см. Нипочём 2.
    * * *
    I
    1) нареч. нічо́го, нічоге́нько, нівро́ку

    \ничего го́ себе́ — а) нареч. нічо́го собі́, нічоге́нько (нівро́ку) [собі́]; б) прил. нічо́го собі́, нічоге́нький (нівро́ку) [собі́]

    живёт \ничего го себе́ — живе́ нічого собі́ (нічоге́нько, нівро́ку)

    стари́к \ничего го — діду́сь нівро́ку (нічоге́нький, нічо́го собі́)

    2) (в знач. сказ.: всё равно) нічо́го, усилит. нічогі́сінько; ( не имеет значения) дарма́, да́рмо; (пусть, ладно) сі́лькісь

    \ничего го, что... — нічо́го (дарма), що

    3) ( нисколько) нічо́го, усилит. нічогі́сінько, анічо́го, анічогі́сінько
    II см. ничто

    Русско-украинский словарь > ничего

  • 16 Палермо

    Пале́рмо (нескл.)

    Русско-украинский словарь > Палермо

  • 17 пустое

    см. Пустой.
    * * *
    в знач. сущ.
    пусте́, -о́го

    \пустое! — (пустяки́) пусте́!, байду́же!, дарма́!, да́рма!, да́рмо!

    Русско-украинский словарь > пустое

  • 18 пустяк

    обычно во мн. Пустяки дурниця, (ничто) марниця, (мелочь) дрібниця, абищиця, мала річ, (зап.) фрашки (-шок), (пустое) пусте (-того), байка; (ум.) дурничка, дрібничка; срв. Вздор, Мелочь. [Але нащо-ж вимагати, щоб я згинув за дурницю? (Сам.). А що Зінька взято до тюрми, то то дурниця: подержать та й випустять (Грінч.). Перед ним стає гріхом дрібниця кожна (Сам.). Ображаєтесь усякою дрібничкою (Мова). Марниця, братіку! (Франко). Для твого слуху сі слова - марниця (Л. Укр.). Хоча люди дещо про дівера і верзуть, та то пусте (Кониськ.). Але що там, усе байка, коби лиш гроші (Франко). Посаг, скарби все то фрашки (Гол.). Це така абищиця, що не варт і казати (Сл. Ум.)]. Говорить -ки (вздор) - дурниці правити, плести, провадити, говорити пусте, провадити не знать-що, (болтать) базікати, теревенити; см. Вздор, Пустословить. [Покинь плести дурниці: тут час не жде (Грінч.)]. Наговорил -ков - наплів дурниць, (небылиц, врак) наказав на вербі груш, наказав три мішки гречаної вовни. Не верь: всё это -ки - не вір: усе це дурниця, усе це пусте. Заниматься -ками - бавитись дурницею, -ницяки, пустим. Обращать внимание на - ки - звертати увагу на дурницю (дурниці). Спорить о -ках - сперечатися, змагатися за дурницю, за пусте. Поссориться из-за -ков - посваритися за дурницю, за що-будь; за масляні вишкварки не помиритись (Номис). Началось с -ков - почалось з пустого, з дурниці зайшло. Всякий -стяк - кожна дурниця (дрібниця), леда-що (р. леда-чого). -ки (о вещах: мелочь) - дрібниця (в знач. соб.), дрібниці, (ничто) фрашки (зап.). [I дзеркала - нема й тії дрібниці (пустяка) (Грінч.)]. -ки (самая малость) - трішки, трішечки, крапелька, дрібка, марниця. [Марницю заробив (Л. Укр.). Дрібку того часу маю (Франко)]. -ки (нетрудно) - пусте діло (М. Лев.), (зап.) фрашки, (диал.) шаль. [Якби не пісок, то-б шаль довезти дуба (Леб. п.)]. -стяк-дело - пуста справа, пусте діло, (зап.) фрашки. -ки (пустое)! - пусте! (ничего) дарма! Это, брат, не -ки - це, братіку, не пусте, не дурниця, (не шутки) не переливки; це тобі, брат(е), не жарти.
    * * *
    1) ( мелочь) дрібни́ця; ( ничтожный факт) дурни́ця
    3)

    пустяки́ — (мн. в знач. сказ.: не стоит обращать внимания) пусте́, ба́йдуже и байду́же, дарма́, да́рма, да́рмо

    Русско-украинский словарь > пустяк

  • 19 скоп

    1) ( скопление), ску́пчення, сто́впище, сто́вписько; см. скопище

    всем \скоп пом — гурто́м, ра́зом, спі́льно; ку́пою; диал. грома́дно; ( толпой) юрбо́ю, ю́рмо́ю

    2) ( молочные продукты) набі́л, -у, моло́чний збір (род. п. збо́ру)

    Русско-украинский словарь > скоп

  • 20 чёрт

    1) миф. чорт, ді́дько, ку́ций, -ого, куца́к, -а; ( житель ада) пеке́льник; ( нечистый) лихи́й, -о́го, нечи́стий, -ого; диал. анти́пко, а́рідник; ( в болоте) анци́бол, анци́болот, анциболо́тник

    чёртом гляде́ть на кого́-что — чо́ртом диви́тися (позира́ти) на ко́го-що

    \чёрт попу́тал — лихи́й попу́тав; чертя́м

    (чёрту) то́шно — аж пе́кло сміє́ться

    бы́ло бы боло́то, а че́рти найду́тся — посл. аби́ було́ боло́то, чорти́ знайду́ться

    не так стра́шен \чёрт, как его́ малю́ют — погов. не таки́й чорт (вовк) страшни́й, як його́ малю́ють (як намальо́ваний); не ко́жне куса́ється, що з ву́сами

    \чёрт но́гу сло́мит — см. сламывать

    2) бран. чорт, ді́дько, біс, га́спид, мара́

    до чёрта — до чо́рта, до бі́са, достобі́са, до си́на; ( чертовски) страше́нно

    иди́ к чёрту — бран. іди́ (геть) під три чорти́

    [для] како́го чёрта, за каки́м (за ко́им) чёртом, на кой \чёрт, на чёрта — на [яко́го] чо́рта (бі́са, ді́дька), яко́го чо́рта (бі́са, ді́дька), на кий чорт, на бі́сового ба́тька, яко́го недо́вірка, на яко́го си́на; диал. яко́ї нете́чі

    к чёрту, к чертя́м, ко всем чертя́м — к чо́рту, к чорта́м, до чо́рта, до всіх чорті́в, к бі́су, до бі́са, до ді́дька; (прочь, вон, долой бран.) під три чорти́

    к чёрту (к чертя́м) на рога́ (на кули́чки) — до чо́рта в зу́би, до чорті́в на ви́ступці

    у чёрта на рога́х (на кули́чках) — у чо́рта в зуба́х (на боло́ті)

    ни оди́н \чёрт (сам \чёрт) [не разберёт, не сде́лает] — нія́кий (жо́ден, сам) чорт [не розбере́, не зро́бить]

    ни чёрта — нічогі́сінько; (всё равно, пускай) дарма́, да́рмо

    чем \чёртт — не шу́тит чого́ на сві́ті не бува́є; ( возможно) бува́

    \чёрт бы вас (тебя́) побра́л, \чёрт вас (тебя́) возьми́ — щоб вас (тебе́) чорт побра́в, чорт вас (тебе́) побери́

    \чёрт возьми́ (дери́, побери́) — чорт його́ бери́, хай (неха́й) йому́ чорт (біс, ді́дько), хай (неха́й) його чорт ві́зьме

    че́рти возьму́т кого́ — ( умрёт) [чорт]ухо́пить кого́

    \чёрт — дёрнул (понёс, догада́л)

    кого́ — і нада́ло [ж] кому́, [і] нада́ла [ж] кому́ нечи́ста [си́ла] (лиха́ годи́на)

    \чёрт его́ зна́ет — ( я не знаю) чорт (ді́дько, біс) його́ [ба́тька] зна́є, моро́ка його́ зна́є

    \чёрт зна́ет кто (что, како́й, где, куда́) — чорт зна́є хто (що, яки́й, де, куди), ка́зна-хто (ка́зна-що, ка́зна-який, казна-де, ка́зна-куди)

    \чёрт (чёрта) ли в ком-чём — на чо́рта (на ді́дька, на бі́са) хто-що

    [куда́, отку́да] \чёрт принёс — [куди́, зві́дки] чорт прині́с (підтаска́в)

    \чёрт с тобо́й (с ним, с ни́ми) — чорт з тобо́ю (з ним, з ни́ми), хай (неха́й) тобі́ (йому́, їм) чорт (біс, моро́ка, мара́), хай (неха́й) тебе́ (його́, їх) чорт ві́зьме

    чёрт-те что (где, куда́) — чо́ртзна-що (чо́ртзна-де, чо́ртзна-куди)

    Русско-украинский словарь > чёрт

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • РМО — рота материального обеспечения Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с. РМО рабочее место оператора Источник:… …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • РМО — см. Русское музыкальное общество. * * * РМО РМО, см. Русское музыкальное общество (см. РУССКОЕ МУЗЫКАЛЬНОЕ ОБЩЕСТВО (РМО)) …   Энциклопедический словарь

  • РМО — трёхбуквенная аббревиатура. РМО Российское минералогическое общество РМО Русское музыкальное общество Список значений слова или с …   Википедия

  • РМО — см. Русское музыкальное общество …   Большой Энциклопедический словарь

  • РМО — (Русское музыкальное общество) создано в 1859 г. в Петербурге по инициативе А. Рубинштейна и группы музыкальных и общественных деятелей на базе Симфонического общества. Ставило своей целью содействовать распространению музыкального образования в… …   Музыкальный словарь

  • РМО — рота материального обеспечения Русское металлургическое общество Русское музыкальное общество …   Словарь сокращений русского языка

  • РУССКОЕ МУЗЫКАЛЬНОЕ ОБЩЕСТВО (РМО) — РУССКОЕ МУЗЫКАЛЬНОЕ ОБЩЕСТВО (РМО), организовано в Санкт Петербурге в 1859 по инициативе А. Г. Рубинштейна. Основная цель развитие музыкального образования в России и поддержка отечественных музыкантов. Отделения в Москве, Киеве и других городах …   Энциклопедический словарь

  • ключевое сличение РМО — ключевое сличение РМО: Ключевое сличение, выполняемое региональной метрологической организацией. Примечание Только ключевые сличения, организуемые Консультативным комитетом МКМВ или МБМВ, дают опорное значение ключевого сличения. Для ключевого… …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • Ма́рмо спо́соб — (S. Marmo, итал. акушер XX в.) устаревший метод искусственной вентиляции легких при асфиксии у детей, заключающийся в том, что вдох стимулируют, поднимая и быстро опуская ребенка, взятого под мышки, а выдох надавливая руками на его грудную клетку …   Медицинская энциклопедия

  • Спе́рмо- — см. Спермат …   Медицинская энциклопедия

  • меҳрмоҳ — [مهرماه] ниг. меҳр 3 …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»