Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Потебня

  • 1 источник

    1) (ключ, родник) джерело, (обычно более или менее устроенный) криниця, кирниця, (пров.) живець (-вця), (самое устье) нора; ум. джерельце, криничка, кирничка, криниченька; срвн. Ключ 3. [Сілоамське джерело, водонька зцілюща (Крим.). В славнім нафтовими джерелами Бориславі (Єфр.). Вода там на все гарна; живець хороший (Київщ.). Що під тою ялицею (елью) б'є нора, видно було здалека (Франко). Дві там криниці: одна розтікається по всьому саду (Потебня). Сьогодні коло кирничок пастимемо - там холодок та й вода свіженька (Звин.)]. Богатый -ками - джерелястий; криничастий. Целебный -ник - цілюще джерело. Минеральные -ки - мінеральні джерела;
    2) в перен. знач.: а) (материалы, пособия и т. п.) джерело. [Історичні джерела (Грінч.). Джерело прибутку (Куліш)]; б) (начало, корень) джерело чого и чому; см. Начало. [Ти джерело пісень (Самійл.). Джерело втіхи (Коцюб.). Вони єдине є джерело всім стражданням моїх (Грінч.)]. -ник жизни, света, тепла - джерело життя, світла, тепла. -ник милостей - джерело ласки. Узнать из верного, достоверного -ка, -ков - довідатися, дізнатися з певного джерела, з певних джерел.
    * * *
    джерело́; ( в виде колодца) крини́ця, уменьш.-ласк. крини́ченька, крини́чка

    Русско-украинский словарь > источник

  • 2 мягкий

    м'який; (кроткий) лагідний, (смирный) плохий, (покладистый) потульний, (рыхлый) пухкий, (пушистый) пухнатий. [Я такий як хліб м'який (Номис). Усадовив їх на смухах м'яких (Потебня). Учора дуже холодно було, а тепер м'який вітер (Кам'янеч.). Добра лагідна вдача (Г. Барв.). Лагідна задумлива осінь (Черкас.). У неї чоловік плохий (Мирг.). Вдача у його потульна була, - приголуб його ласкавим словом, наче віск той розтане (Кониськ.). Пухка паляниця, хоч губами їж (Харк.). Земля пухка (Г. Барв.)]. -кая лошадь - плохий кінь. -кая рухлядь (пушной товар) - хутрина (Роменщ.). -кое железо - м'яке (неламке) залізо. -кий чугун - м'який (некрихкий) чавун. -кое вино - м'яке (невитримане) вино. -кая вода - м'яка (милка) вода. Более -кий - м'якший; лагідніший. Делать, сделать -ким - робити, зробити м'яким, м'якшити, з[по]м'якшити. Делаться -ким - робитися м'яким, м'якнути, лагідніти. [Його риси м'якли, лагідніли (Франко)]. Сделавшийся -ким - зм'яклий, злагіднілий. Делаться, сделаться более -ким - м'якшати, пом'якшати, м'якшіти, пом'якшіти, зм'якшіти, лагіднішати, полагіднішати; срв. Смягчаться. [Залізо в огні мякшає (Драгом.). Мати одразу пом'якшала до мене (Крим.). Треба полити, щоб зм'якшіла земля (Вовч.). Уже тепер старшина зм'якшів (Звягельщ.)].
    * * *
    м'яки́й; ( кроткий) ла́гідний; ( вежливый) деліка́тний

    \мягкий знак — лингв. знак м'я́кшення

    Русско-украинский словарь > мягкий

  • 3 навык

    1) (действие) - см. Навычка 1;
    2) звичка, навичка, завичка; срв. Привычка. [Відсутність звички до справи урядування (Азб. Ком.). З навичкою до безутомної праці (Яворн.). Нема революційної творчости, - неминуче беруть гору старі завички (Рада)]. У меня нет к этой работе -ка - у мене до цієї праці нема навички, я до цієї праці не маю вправи, я до цієї праці не наламався. [Я-ж до речей вимовних ніякої вправи не маю (Потебня)]. Полезные -ки - корисні навички. Приобретать -ки - набувати завички, наламуватися до чого и в чому. [Він починав наламуватися в місцевій мові й вимові (Крим.)].
    * * *
    на́вик, -у, на́вичка

    Русско-украинский словарь > навык

  • 4 наскакивать

    наскакать
    I. 1) (набегать вскачь) наскакувати, наскочити на кого, на що, (подскакивать) прискакувати, прискакати и прискочити до кого, до чого; (о мног.) понаскакувати, поприскакувати. [Тут їм назустріч і коні наскочили (Стор.)]. -кать на мост - прискакати (прискочити) до мосту;
    2) (во множестве) наскакувати, наскакати, (напрыгивать) настрибувати, настрибати, наплигувати, наплигати, (о мног.) понаскакувати, понастрибувати, понаплигувати. [Аби болото, а жаби наскачуть (Номис)]. -каться - наскакатися, настрибатися, наплигатися, попоскакати (досхочу) и т. п.
    II. Наскакивать, наскочить, наскокнуть - наскакувати, наскочити, ско[і]кнути на що, (набегать) набігати, набігти, наганятися, нагнатися, (наталкиваться) нахоплюватися, нахопитися, натрапляти, натрапити, наражатися, наразитися на кого, на що, (о мног.) понаскакувати, понабігати, понаганятися, понахоплюватися, понаражатися на кого, на що. [«Мовчи!» - писнула пані, наскакуючи (М. Вовч.). Треба бути обережним, щоб не наскочити на ворога (Франко). Чого ти не дивишся? набіг на чоловіка! (Сл. Гр.). Розпитати… на яке безголов'я набіг він (Потебня). Задній віз нагнавсь на передній (Н.-Лев.). Степан якийсь час мовчав, нахопившись в оповіданні на несподівану перетику (Короленко)]. -чить на беду - наскочити (нахопитися) на лихо.
    * * *
    I несов.; сов. - наскак`ать
    1) ( наезжать на кого-что) наска́кувати, наско́чити и мног. понаскакувати
    2) ( наезжать с разных сторон) наска́кувати, наскака́ти; ( подскакивать) приска́кувати, прискака́ти и приско́чити и мног. поприска́кувати
    II несов.; сов. - наскоч`ить
    1) ( наталкиваться) наска́кувати, наско́чити; ( натыкаться) нахопля́тися, нахопи́тися, -хоплю́ся, -хо́пишся
    2) ( нападать) наска́кувати, наско́чити, нападати, напа́сти, -паду́, -паде́ш; напада́тися, напа́стися, -паду́ся, -паде́шся

    Русско-украинский словарь > наскакивать

  • 5 натерпеться

    натерпітися, набратися горя (лиха, біди), (претерпеть), витерпіти. [Багато від нього натерпілися (Кониськ.). Всього натерпілася Параска (Грінч.). Хоть набравшися горя, додому вернутись (Потебня). Ввесь мій вік я за двох робив, да й витерпів таки чимало (Греб.)].
    * * *
    натерпі́тися, -плюся, -пишся и натерпітися, -терплюся, -терпишся, набратися горя (лиха, біди)

    Русско-украинский словарь > натерпеться

  • 6 неосмотрительный

    необачний, (редко невбачний), необачливий, неоглядний, необережний, необережливий, неопасливий, нерозважливий, нерозважний, недбайливий, недбалий, неуважливий, (диал.) неопантров(а)ний; срв. Беспечный. [Прости їй раз, вона і вдруге буде такою необачною (Кониськ.). Віск розтанув, і безкрилий впав ти, хлопче необачний! (Вороний). Схаменись, дівчино необачна! (Франко). Невбачний, не знав він того, що Атена не дасться вблагати (Потебня). Герць скінчився для неоглядних ідеалістів дуже нещасливо (Грінч.)]. -ный человек - необачна людина, необачний чоловік, необачна жінка, необачний (-ного), необачна (-ної), недбайлиця, недбальниця, недбаха (общ. р.); срв. Нерадивец. Быть -ным - бути необачним, (зап.) не матися на бачності.
    * * *
    необа́чний, необа́чливий; ( неосторожный) необере́жний

    Русско-украинский словарь > неосмотрительный

  • 7 Добычник

    здобичник, здобувальник. [Наче здобичники ті, що блукають по морю (Потебня)].

    Русско-украинский словарь > Добычник

  • 8 Круторёбрый

    круторебрий. [Кораблі круторебрі (Потебня)].

    Русско-украинский словарь > Круторёбрый

  • 9 Неладко

    нрч. негаразд, не до ладу и (реже) неладно, недобре, не як слід, (зап.) неліпше. [З театром справді у нас негаразд (Еллан). Зізвали вони ахайців усіх до громади поквапно, та не до ладу вже надвечір, к заходу сонця (Потебня). Я давно помічав, що у його, отут, щось неладно (Васильч.). Ой, кумо, коло вас робиться неліпше, ви сьогодні заслабнете (Звин.)]. -но скроён, да крепко сшит - хоч не гладко, та міцно (Приказка).

    Русско-украинский словарь > Неладко

  • 10 Неподоба

    неподоба, неподобне (-ного), неподобна річ (р. речи). [Неподоба зірці проти місяця зіходити, неподоба дівці до козака та виходити (Пісня). Гордуючи мною, вони неподобнеє роблять (Потебня)].

    Русско-украинский словарь > Неподоба

См. также в других словарях:

  • Потебня — Александр Афанасьевич (1835 1891) филолог, литературовед, этнограф. Р. в семье мелкого дворянина. Учился в классической гимназии, затем в Харьковском ун те на историко филологическом факультете. После его окончания (1856) преподавал литературу в… …   Литературная энциклопедия

  • ПОТЕБНЯ — Александр Афанасьевич [10(22) окт. 1835 – 29 нояб. (11 дек.) 1891] – укр. и рус. языковед, создатель филос. лингвистич. концепции – потебнианства . В 1856 окончил Харьковский ун т и с 1860 преподавал в нем. С 1875 – проф. Харьковского ун та; чл.… …   Философская энциклопедия

  • потебня — кожаные лопасти по бокам казачьего седла , укр. потебня – то же, сюда же фам. Потебня. От тебенёк (см.); ср. Потебня, РФВ 5, 239 …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Потебня — Александр Афанасьевич (1835 1891) Один из выдающихся ученых лингвистов конца XIX в., оставивший глубокий след в различных областях научного знания: лингвистике, фольклористике, мифологии, литературоведении, эстетике, искусствознании. П. окончил в …   Энциклопедия культурологии

  • Потебня — Потебня  фамилия. Известные носители: Потебня, Александр Афанасьевич (1835 1891)  русский языковед Потебня, Андрей Александрович (1870 1919)  русский и украинский миколог, ботаник Потебня, Андрей Афанасьевич (1838 1863) … …   Википедия

  • ПОТЕБНЯ — Александр Афанасьевич (1835 1891) украинский и русский лингвист, философ и культуролог. Окончил историко филологический факультет Харьковского университета (1856). Впоследствии учился в Берлине, брал уроки санскрита у А. Вебера. Профессор, член… …   Новейший философский словарь

  • Потебня — (Александр Афанасьевич) известный ученый, малоросс попроисхождению и личным симпатиям, род. 10 сентября 1835 г., в небогатойдворянской семье Роменского у., Полтавской губ., учился в радомскойгимназии и в харьковском университете по историко… …   Энциклопедия Брокгауза и Ефрона

  • Потебня — прізвище …   Орфографічний словник української мови

  • потебня — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • Потебня Ал-др Аф. — ПОТЕБНЯ Ал др Аф. (1835 91) филолог славист. Окончил Харьковский ун т (1856). В 1860 защитил магистерскую дисс. О некоторых символах в слав. нар. поэзии . С 1875 проф. Харьк. ун та. Оставил глубокий след в изучении филос. основ языка, сравнит.… …   Российский гуманитарный энциклопедический словарь

  • Потебня Ал. Аф. — ПОТЕБНЯ́ Александр Афанасьевич (1835–91), филолог славист, ч. к. Петерб. АН (1875), проф. Харьковского ун та (1875). Брат Андрея А. Потебни. Глава харьковской лингвистич. школы. Развивал психол. направление в рос. языкознании. Тр. в области… …   Биографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»