-
1 спесивиться
пиша́тися; пиндю́читися; ( чваниться) чва́нитися; диал. фуду́литися -
2 тщеславиться
пиша́тися, марносла́витися; гонорува́ти -
3 красоваться
1) красувати(ся), красіти, пишати(ся), пишнитися, викрашатися. [Темний гай вже забув зимування сумне і красує в зеленім наряді (Л. Укр.). І красіють запашнії квітки (Грінч.). Гордая пальма пишає (Грінч.). Пишається над водою червона калина (Шевч.). Самітно в садочках пишняться тюльпани (Крим.). Калина викрашається на сонці (М. Грінч.)]; 2 (о хлебных злаках) красуватися, квітувати. [Жито почало красуватися (Київщ.)].* * *красува́тися, красува́ти, красі́ти, викраша́тися; ( горделиво) пиша́тися, пишати, диал. пишні́тися; ( ярко выделяться) виділя́тися, видні́тися -
4 гордиться
гордіти, пишатися, пишнитися, величатися, нестися високо, заноситися, виноситися перед ким, поперед кого, проти кого, ким, чим, з чого, (относиться с гордым презрением) гордувати перед ким. Срв. Возгордиться.* * *1) ( кем-чем) пиша́тися, горди́тися2) (быть заносчивым, высокомерным) велича́тися, пиша́тися, гордува́ти, ви́со́ко не́сти́ся, гонорува́ти; диал. фуду́литися -
5 важничанье
пишання, величання, (вульг.) пиндючення, бундючення.* * *велича́ння; бундю́чення, пиндю́чення; пиша́ння -
6 важничать
пишатися, пишнитися, величатися, нестися, нестися високо (вгору), нести себе велико, заноситися; (вульг.) п(р)индитися, пиндючитися, бундючитися, гиндичитися, бришкати; (хорохорясь) гороїжитися.* * *велича́тися; зано́ситися, бундю́читися, пиндю́читися; ( горделиво) пиша́тися, удава́тися в пиху́; ( зазнаваться) зазнава́тися; ( задаваться) задава́тися, копи́лити гу́би (губу́), ви́соко (вго́ру) нести́ся -
7 величаться
1) (превозноситься, тщеславиться) величатися, величитися, пишатися, пишнитися;2) величатися, зватися, титулуватися.* * *велича́тися, пиша́тися -
8 гордость
(чувство) гордість (р. -дости), гордовитість, (проявление и предмет гордости) гордощі (р. -щів, мн.); (надменность) пиха, пишність; (гордое высокомерие) гордування. [Очі блищали гордощами. Панська пиха] Срв. Горделивость, Гордыня, Гордый.* * *1) го́рдість, -дості, пиша́ння; (проявление, предмет гордости) го́рдощі, -щів2) (заносчивость, высокомерие) го́рдість, гордови́тість, -тості, гордли́вість; гонори́стість, гонорови́тість; ( надменность) пиха́, пиха́тість, -тості -
9 гордый
гордий, гордовитий, пишний, величавий. -дый чем - гордий чим и на що. [Горда на свою вроду. Яка пишна молодиця: і добридень не каже!]. Гордая осанка - горда (гордовита) постава. Делать кого -дым - пишити кого. [Власть пишить]. Принять гордый вид - запишатися. Срв. Гордыбачливый.* * *1) го́рдий2) (заносчивый, высокомерный) го́рдий, гордови́тий, гордува́тий, гордли́вий; гонори́стий, гонорови́тий; ( надменный) пиха́тий, пихли́вий; ( важный) пи́шний, запи́шний, ду́мний; диал. фуду́льнийбыть го́рдым чем — пиша́тися чим
-
10 зафорсить
зачванитися, запишатися, забришкати.* * *1) захизува́тися, -зу́юся, -зу́єшся2) ( начать важничать) поча́ти задава́тися (пиша́тися); ( начать хвастаться) поча́ти хвали́тися (хва́стати) -
11 исписывать
исписать1) (покрывать письмом что) списувати, списати, записувати, записати, пописати (все). [Уже списав (пописав) увесь папір (Сл. Гр.)];2) (изводить пиша) списувати, списати. -сать карандаш - списати олівець или олівця. Исписанный - списаний, записаний, пописаний. [Схиливши голову над щільно записаним зшитком (Л. Укр.). Сторінка паперу, недбало й нечитко пописаного (Крим.)]. -ный мелко и густо - дрібно та густо пописаний, дрібний. -ная бумага - пописаний папір; шпарґал (-лу).* * *несов.; сов. - испис`ать1) спи́сувати, списа́ти (спишу́, спи́шеш) и мног. поспи́сувати; обпи́сувати, обписа́ти и мног. пообпи́сувати, сов. пописа́ти2) ( тратить на писание) спи́сувати, списа́ти и мног. поспи́сувати -
12 кичиться
чем перед кем чванькуватися, (хвастаться) чванитися, пишатися, пишнитися, величатися, вихвалятися чим перед ким, заноситися, нестися перед ким; бундючитися, пиндючитися, приндитися, (г)индичитися. [Було шляхта, знай, чваниться (Шевч.). Не пишайтеся-ж у співах ви козацьким родом (Грінч.). Почали вони чужоземними мовами пишнитись, а свою рідну мужичою взивати (Куліш). Чого ти заносишся передо мною? (Чернігівщ.). Не несися передо мною (Кон.). Приндиться, неначе насіння на сковороді (Приказка)].* * *чва́нитися, хизуватися; вихваля́тися, бундю́читися, при́ндитися; ( величаться) пиша́тися, велича́тися; диал. фуду́литися -
13 купаться
купатися; (в детск. языке) купці, купі, купусі, купки, купочки, купоньки, купуні. -ся в грязи - калюжитися, бабратися в болоті. -ся в богатстве - купатися (пишатися) в розкошах (в достатках). [Живе як у розкішному палаці, в достатках та в розкошах пишається! (Єфр.)]. Купающийся - а) прич. той, що купається; б) сущ. купальник, купальниця, -ничка. [Цього року багато купальників (Крим.). Статуя Венери-купальниці (Крим.)].* * *купа́тися -
14 молодеть
1) молодіти, (с виду) молодшати, молодішати; (омолаживаться) відмолоджуватися; срв. Помолодеть. [Чую, що молодію біля тебе (Кониськ.). В міру того як відмолоджується душа (Єфр.)]. Старый стареется, а молодой не -деет - старе старіється, а молоде не молодіє. Вы всё -деете - ви все молодшаєте;2) (одеваться листвой) молодіти. [Пишається калинонька, явір молодіє (Шевч.)].* * *молоді́ти, моло́дшати -
15 противоположность
1) (свойство) протилежність, супротилежність, противність, супротивність, противенство; (противоречие) суперечність (-ности); (контраст) супротивок (-вку). [Протилежність інтересів тих, хто дає роботу, і тих, що мусять її брати (Коцюб.). Супротивність у всьому - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах і почуваннях (О. Пчілка). Противенство громадських інтересів (Єфр.). Частіше робить - людей близькими приятелями противність їх удачі (Н.-Лев.). Автор наче пишається тим, що поруч ставить як-найдужчі суперечності (Єфр.)]. В -ность - наперекір, всупереч, супротивно кому, чому и до кого, до чого, з чим;2) (предмет, противоположный по свойствам) протилежність, супротилежність. [Його жінка цілком протилежність йому (Грінч.). Сам він довгий та рівний, а жінка - правдива супротилежність свого чоловіка (Н.-Лев.)].* * *протиле́жність, -ності, супроти́вність, супротиле́жність -
16 процветать
процвести и процвесть1) процвітати, процвісти, проквітати, проквітнути, красуватися, пишатися и пишати, буяти. [А в серці роскішно цвіте-процвітає злотистая квітка - надія (Л. Укр.). Калина процвітає (Метл.). Друзі кохані! У нас хай пишає вільно і думка і віра (Грінч.). Робить чоловік, та не на себе, а на других; другі з його праці живуть та пишаються, а сам він дуже мало з чого користується (Єфр.) Радуйся, земле, неповитая квітчастим злаком! Розпустись, рожевим крином процвіти (Шевч.)];2) (известное время) процвісти, проквітнути, прокрасуватися який час.* * *несов.; сов. - процвест`и1) процвіта́ти, процвісти́; проквіта́ти, прокві́тнути; (несов.: цвести) кві́тнути; (несов.: буйно) буя́ти2) ( расцветать) розквітати, розкві́тнути, розцвіта́ти, розцвісти́, процвіта́ти, процвісти́; проквіта́ти, прокві́тнути -
17 форсить
несов.; сов. - форсн`уть1) хизува́тися, похизува́тися; (несов.: фасонить) фасо́нити2) ( важничать) задава́тися, позадава́тися, пиша́тися, попиша́тися; ( хвастаться) хвали́тися, похвали́тися, хва́стати, хвастну́ти и хвастону́ти, хва́статися, похва́статися -
18 фуфыриться
1) (сердиться, дуться) при́ндитися; диал. мурмо́ситися; ( привередничать) вередува́ти; ( чваниться) чва́нитися, хизува́тися, пиша́тися, диал. фуду́литися2) (франтить, щеголять) хизува́тися -
19 чваниться
чва́нитися, велича́тися, пиша́тися, хизува́тися; удава́тися в пиху́, бундю́читися, бри́шкати; ( задаваться) задава́тися, копи́лити гу́би (губу́), ви́соко (висо́ко) нести́ся; диал. фуду́литися, вельбу́читися
См. также в других словарях:
Пиша — Епифан Словарь русских личных имен. Н. А. Петровский. 2011 … Словарь личных имен
Пиша, Мишель — Мишель Пиша Michel Pichat Дата рождения … Википедия
Пиша — Мишель (Pichat) французский драматург (1790 1828). В 1819 г. представил в Théâtre Français патриотическую драму Turnus , принятую театром, но воспрещенную цензурой. В 1825 г. его классическая трагедия Lèonidas имела бурный успех, которому… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
пиша — гл. изписвам, написвам гл. изобразявам, изразявам, обрисувам, съчинявам … Български синонимен речник
Пиша-Лоран — Леон (Pichat Laurent) франц. поэт и журналист, род. в 1823 г. Первое его литературное произведение Voyageuses (1844), сборник стихотворений. В 1847 г. появились его Libres paroles , темами которых служат социально политические вопросы,… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Итер-пиша — Итер пиша царь Исина, правил приблизительно в 1834 1831 годах до н. э. Вёл войну с вождём аморейского племени ямутбала Кудурмабугом, который к этому времени подчинил своей власти царства Ларсу и Казаллу. В ходе этой войны… … Википедия
пишання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
пишати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
пишатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ПОТЕНЦИАЛ ПРИРOСТА НАСЕЛЕНИЯ — ПОТЕНЦИАЛ ПРИРOСТА НАСЕЛЕНИЯ, показатель вклада компонентов воспроиз ва нас. в будущий прирост нас. за период его стабилизации. Определяется как отношение числ. теоретич. нас., обладающего с нек рого исходного момента времени неизменными… … Демографический энциклопедический словарь
Maleševo-Pirin dialect — The term Maleševo Pirin dialect (also spelt Maleshevo) is used in South Slavic linguistics to refer to a group of related varieties that are spoken on both sides of the border between Bulgaria and the Republic of Macedonia. Some linguists treat… … Wikipedia
