-
1 ПОЦУ
-
2 слимонить
поцу́пити, -плю, -пиш, потягти́, -гну́, -гнеш, потягну́ти -
3 слямзить
поцу́пити, -плю, -пиш -
4 стибренный
поцу́плений, зцу́плений, сви́снутий, підцу́плений -
5 стибрить
поцу́пити, -плю, -пиш, зцу́пити, сви́снути, підцу́пити, підца́пати, підца́пити, -плю, -пиш -
6 стырить
поцу́пити, -плю, -пиш, поти́рити, ути́рити -
7 подтибрить
підцупити, підчепити, підчистити, підцобрити, підчикрижити що. Подтибренный - підцуплений, підчищений, підцобрений.* * *поцу́пити, підцу́пити, підца́пати, підца́пити -
8 потащенный
потя́гнений, потя́гнутий; поволо́чений; поцу́плений -
9 потащить
потягти, потягнути, потаскати, (поволочь) поволокти, (грубо) поцупити, потараб[г]анити, поперти, потирити що; см. Тащить. [Тут коні не потягнуть. Потяг сердечную в діброву (Гліб.). Із бою потаскали в стан (Котл.). Куди ти попер дошку?].* * *потягти́, потягну́ти; ( поволочь) поволокти́, потаска́ти; поцу́пити; попха́ти, попе́рти, поти́рити -
10 потянутый
потя́гнутий, потя́гнений; поволо́чений; поцу́плений -
11 потянуть
1) потягти, поволокти, (вульг.) поцупити кого, що за що, куди. [Потягни за кінець, то воно й розвяжеться (Ррінч.). А до суду за це не потягнуть?]. -нем за одно - будемо за одно стояти, в один гуж тягти. -нуть руку за кем - потягти руку за ким и за кого, похлібити за ким. [За нас руку потяг (Сим.). Я похлібив за ним (Черк. п.)];2) потягти, посунути. Птица -нула - птиця потягла, полетіла;3) безл. - потягти кого, закортіти кого и кому. [І потягло його в поле непереможною, могучою силою (Грінч.). Стало їй нудно і закортіло до книжки (Григ.). Йому (и його) закортіло додому];4) (на весах) потягти, заважити, затягти, винести. [А скільки цей кавун (= арбуз) заважить? Мабуть фунтів з десяток затягне (потягне). Візьми листок тютюну з поля, да городніх три, дак і не винесуть (Борз.)];5) (затянуться из трубки, понюхать табаку) смикнути (люльки, табаки), смок(т)нути, (сильно) смоктонути люльки, тютюну, пакнути (з люльки). [Смачно, мов роменського тютюну смоктнеш (Квітка). Смокнув раз - ні, не куриться: загасла цигарка (Звин.). Не встиг і разу пакнути. Смоктонув, аж у голові запаморочилось]; б) (глотнуть) смокт(о)нути. [Випив і калганівки, не забув смоктонути і перчикової (Квітка)]; 7 -9) см. Потягивать 1, 4 - 5. Потянутый - потягнений: Срв. Тянуть.* * * -
12 свистеть
несов.; сов. - св`истнуть1) свиста́ти (свищу́, сви́щеш) и свисті́ти (свищу́, свисти́ш), сви́снути\свистеть та́ть всех наве́рх — см. свистать
\свистеть те́ть в кула́к — см. свистать
2) (сов.: сильно ударить) заціди́ти, -ціджу́, -ці́диш, сви́снути, двигну́ти3) (сов.: украсть) сви́снути, поцу́пити, -цу́плю, -цу́пиш -
13 сдувать
несов.; сов. - сдуть1) здува́ти, зду́ти (зідму́, зідме́ш) и мног. поздува́ти; (преим. ртом) здму́хувати (здму́хую, здму́хуєш), здмухну́ти; ( свеивать) зві́ювати (зві́юю, зві́юєш) и звіва́ти, зві́яти и мног. позві́юватикак (бу́дто, сло́вно) — ве́тром
сду́ло — як (ні́би, на́че) ві́тром зду́ло (змело́)
2) ( списывать) спи́сувати, -сую, -суєш, списа́ти (спишу́, спи́шеш) и мног. поспи́сувати; ска́тувати, -тую, -туєш, ската́ти3) (перен.: брать, получать с кого-л.) здира́ти, зде́рти и зідра́ти (здеру́, здере́ш), сов. злупи́ти, -плю́, -пиш4) ( красть) тягти́, -гну́, -гнеш, потягти́, тягну́ти, потягну́ти, цу́пити, -плю, -пиш, поцу́пити -
14 сдутый
1) зду́тий; здму́хнутий; зві́яний2) спи́саний; ска́таний3) зі́драний, злу́плений4) потя́гнений, потя́гнутий, поцу́плений -
15 слизнуть
1) см. слизывать2) (перен.: присвоить, украсть) поцу́пити, -плю, -пиш; стягну́ти, -ну́, -неш -
16 спёртый
1) прич. спе́ртий; зі́пхнутий; сти́снутий, сти́снений, зду́шений, зда́влений; поцу́плений2) ( тяжёлый - о воздухе) важки́й; ( удушливый) заду́шливий, заду́шний; ( затхлый) за́тхлий -
17 спирать
несов.; сов. - спер`еть1) спира́ти, спе́рти (зіпру́, зіпре́ш); ( спихивать) спиха́ти, зіпхну́ти и спихну́ти; (сжимать, сдавливать) сти́скувати, -кую, -куєш и стиска́ти, сти́снути, души́ти, -шу́, -шиш и зду́шувати, -шую, -шуєш, здуши́ти, зда́влювати, -люю, -люєш, здави́ти, -влю́, -виш и мног. позда́влюватидыха́ние (дух) спёрло у кого́ — дух (ди́хання, ві́ддих) спе́рло (запе́рло) в ко́го; заби́ло дух (ди́хання) кому́
2) (сов.: украсть) поцу́пити, -плю, -пиш, ути́рити -
18 спроворить
1) (сделать быстро, проворно) упо́рати; ( устроить) улаштува́ти, -ту́ю, -ту́єш\спроворитьть де́ло — упо́рати (улаштува́ти) спра́ву (ді́ло)
2) (украсть, стащить) поцу́пити, -плю, -пиш -
19 стаскивать
I несов.; сов. - стаск`ать(таща, собирать в одно место) стяга́ти и стя́гувати, -гую, -гуєш, стягти́, -гну́, -гнеш и стягну́ти и мног. постяга́ти и постя́гуватиII несов.; сов. - стащ`ить1) (таща, снимать, удалять, перемещать, собирать в одно место) стяга́ти и стя́гувати, -гую, -гуєш, стягти́, -гну́, -гнеш и стягну́ти и мног. постяга́ти и постя́гувати; ( сволакивать) зволіка́ти, зволокти́, -лочу́, -лоче́ш и зволочи́ти, -лочу́, -ло́чиш и мног. позволіка́ти2) ( относить) відно́сити, -но́шу, -но́сиш, віднести́3) (сов.: заставить пойти) ви́тягти, ви́тягнути; ( насильно отвести) потягти́, потягну́ти4) (сов.: украсть, утащить) потягти́, потягну́ти, поцу́пити, -плю, -пиш, зцу́пити, ( грубо) поти́рити -
20 стягивать
несов.; сов. - стян`уть1) стяга́ти и стя́гувати, -гую, -гуєш, стягти́, -гну́, -гнеш и стягну́ти и мног. постяга́ти и постя́гувати; ( затягивать) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и мног. позатя́гувати\стягивать вать войска́ — стя́гувати ві́йська
\стягивать вать ло́дку с ме́ли — стя́гувати чо́вен з мілини́
\стягивать вать сноп перевя́слом — стя́гувати сніп пере́ве́слом
2) ( сводить судорогой) судо́мити, -мить, зсудо́мити и мног. посудо́мити; ко́рчити, ско́рчити и мног. поко́рчити3) (сов.: украсть) потягну́ти, потягти́, стягти́, стягну́ти, поцу́пити, -плю, -пиш, ути́рити, поти́рнти4) (сов.: получить с кого-либо) злупи́ти, -плю́, -пиш, зідра́ти (здеру́, здере́ш), зде́рти
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ПОЦУ — пост обнаружения и целеуказания … Словарь сокращений и аббревиатур
ПОЦУ — пост обнаружения и целеуказания … Словарь сокращений русского языка
поцупити — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
поцупити — плю, пиш; мн. поцу/плять; док., перех. і без додатка, розм. 1) Ухопивши, зачепивши, потягти до себе, за собою. || безос. || перен. Схопити, затримати кого небудь. 2) Украсти що небудь у когось, потягти звідкись. || фам. Стягти з когось (гроші,… … Український тлумачний словник
