ПОСП

поспівати.

* * *

поспільство, сердацтво, (стар.) дейнеки (-ків).

поспеть

1) (созревать) постигати, постиг(ну)ти, спіти, поспівати, поспіти ( б. вр. -спію, -єш…) и поспінути (б. вр. -спіну, -неш…), пристигати, пристиг(ну)ти, приспівати, приспіти и -спінути, (вызреть) вистигати, вистиг(ну)ти, виспівати, виспіти и -спінути; срв. Вызревать, Дозревать, Созревать. [Уже й черешні постигли (Свидн.). У тій порі, як ягоди поспінуть (Житом.). Горіхи вже пристигли (Звин.). Вже вдовоньці пшениця приспіла (Чуб.)];

2) (быть готовым) постигати, постиг(ну)ти, вистигати, вистиг(ну)ти, поспівати, поспіти. Обед, ужин -пел - обід постиг (поспів), вечеря постигла (поспіла). [Уже й вечеря постигла (Чуб.). Вечеря поспіла (Коцюб.)]. Хлеб -пел (в печи или в квашне) - хліб постиг, вистиг. [Тут хліб постиг - виймаю, а в другій діжі вистиг - саджаю (Г. Барв.)];

3) (успевать к сроку) постигати, постиг(ну)ти, вистигати, вистиг(ну)ти, устигати, устиг(ну)ти, поспівати, поспіти и -нути, успівати, успіти и -нути, виспівати, виспіти и -нути (куди, що зробити), настигати, настиг(ну)ти, наспівати, наспіти и -нути (куди, до чого и на що); срв. Подоспеть, Приспеть. [Вийде і йде було не хапаючись, а постигне саме в пору (М. Вовч.). Ой вистигайте, славні чумаченьки, зимувати до лугу (Лис.). Не встиг козак Нечай на коника сісти (Макс.). Поспінеш з козами на торг (Приказка). Не виспінеш ти - спізнишся. Ох, лишенько! коли-ж я туди настигну (Квітка). Раненько вийду, на обід наспіну (Мирн.)]. -пеем, не спеши - постигнемо, вистигнемо, встигнемо и т. д., не поспішайсь. Везде -петь - всюди (скрізь) доскочити, похопитися. Наш пострел везде -пел - де не посій, то вродиться; той доскоцень (доскоцький) усього доскочить, ніколи не спізниться, перший похопиться, вихопиться. [О, то доскоцень, усього доскочить! ніколи запізно не прийде (Франко). Бач, який доскоцький, перший вихопився (Гр.)]. Везде поспевающий - проскочущий [Була і знакома проскочуща невидимка паніматки Люборацької (Свид.)]. -вать за кем, за чем - поспішатися, поспішитися, успішатися, успішитися, уганяти(ся), угнати(ся), похопитися за ким, за чим, збігати, збігти, з'їжджати, з'їхати, сходити, зійти з ким, з чим. [Вже мати за нею було ніколи не поспішиться (Квітка). Само письменство стояло нижче від життя, не вспішалося за ним, одставало (Єфр.). А я розказую та розпитую, так що вона й одказувати не вспішиться (Проскурівна). Сяде на покуті, розпустить язика… не можна мені за нею й словом похопитись (Н.-Лев.). Хіба яка коняка збіжить з паровозом? (Звин.)]. Вы идёте слишком скоро, я не могу -спеть за вами - дуже швидко (прудко) ви йдете, я й не вспішуся (не поспішуся, не вженуся, не похоплюся) за вами, не збіжу (не зійду) з вами.

* * *

несов.; сов. - посп`еть

1) поспіва́ти, поспі́ти, вистига́ти, ви́стигнути и ви́стигти, достига́ти, дости́гнути и дости́гти; постига́ти, пости́гнути и пости́гти, приспіва́ти, приспі́ти

2) ( успевать) встига́ти, всти́гнути и всти́гти, поспіва́ти, поспі́ти, успіва́ти, успі́ти; постига́ти, пости́гнути и пости́гти; диал. виспіва́ти, ви́спіти, успіша́тися, успіши́тися

поспешить поспішати(ся), поспішити(ся), приспішати(ся), приспішити(ся), (поторопиться) похопитися, поквапитися, поскоритися; (сделать раньше положенного срока) поранитися; срв. Спешить. [Переказала Петрові, щоб поспішався, коли хоче дівчину взяти (Коцюб.). Весна приспішила: на Євдокії вже й крига пішла (Кониськ.). Але Гаврило похопивсь і вже одімкнув двері (Н.-Лев.). Горпина підбігцем і приспівуючи поквапилася додому (Франко). Я поранилась з обідом (Хорол.)]. -шить отъездом - поспішитися, похопитися з від'їздом. -шить домой - поспішитися, поквапитися, похопитися додому. Он - шил перевести разговор на другую тему - він похопився звести розмову на инше. -шим, уже нерано - поскорім(о)ся, поспішім(о)ся, приспішім(о)ся, бо вже нерано. [То поскорімось по зілля, - одказує Катря, - сонечко вже низенько (М. Вовч.)]. -шай да не торопись - скоро, та не квапся. -шить - людей насмешить - скорий поспіх - людям посміх. Вы слишком -шили в этом деле - дуже поспішилися, похопилися, поквапилися, поранилися з цією справою.

* * *

несов.; сов. - поспеш`ить

нрч. поспіхом, похапцем, прихапцем, нашвидку, на швидку (скору) руку, на швидку (скору) руч, поспішно, у поспіху; срв. Наскоро. [Поспіхом творяться нові форми життя (Доман.). Похапцем (прихапцем) робилося, тин не до ладу й вийшло (М. Грінч.). І в путь Марія нашвидку зібралась (Шевч.). На швидку руч добудовуються кам'яниці (Крим.). Доводилось у поспіху нервово озиватись на події (Рада)].

* * *

(торопливость) хапливість, похапливість и похопливість, похіпність, (с)квапливість, сквапність, поквапність, швидкість, (по)спішність; (спех) поспіх, спіх (-ху), поспішання, похіп (-хопу), поквап (-пу). [Усе поспішаєш, та за поспіхом і не зробиш до пуття].

* * *

поторопиться поспішатися, поспішитися, квапитися, поквапитися, поскорятися, поскоритися, похоплятися, похопитися. [Поскоріться-ж, щоб я не гнівалась (М. Вовч.). Похопився вийти з хати. Поспішився (поквапився) додому].

* * *

(скоро) (по)спішно, поспіхом и спіхом, (торопливо) похапцем, прихапцем, похапки, хапки, хапком, похапком, хватком, прихватком, хват(ь)кома, сквапно, поквапно, (с)квапливо, хапливо, похапливо, похопливо, (наскоро) нашвидку, на швидку руч, (шутл.) хватопеком; срв. Скоро, Торопливо. [Сіли козаки і поїхали спішно (Куліш). Та біжи-ж ти швиденько, та поспішненько (Март.). Далеко друге військо? - Недалечко і йде спіхом на нас (Куліш). Поспіхом творяться нові форми життя на Україні (Єфр.). Похапцем звінчалися, щоб не розлучила нас пані (М. Вовч.). Посідали на вози хапком та мерщій їхати, щоб завидна дома бути (Полт.)]. -но причесаться, умыться, сделать что-л. - похапцем (прихапцем, похапки, хапком и т. д.) причесатися, умитися, зробити що. -но браться, взяться за что - прихвачуватися, прихватитися до чого, (по)хопитися що робити. [Прихватилася до тіста, пироги побгала (Мкр.)].

* * *

1) (следовать, не отставая) уганя́тися, угна́тися; ( поспевать) поспіва́ти, поспі́ти, поспіша́тися, поспіши́тися; ( догонять) доганя́ти, догна́ти, наздоганя́ти, наздогна́ти и поназдоганя́ти

2) (поспешно уходить, убегать) прост. тіка́ти и утіка́ти, утекти́ и повтіка́ти; несов. дремену́ти, чкурну́ти

3) строит. (несов.) гна́тися; заганя́тися; виганя́тися, виго́нитися; відганя́тися, відго́нитися; кра́стися, викрада́тися; забира́тися

(сов.: устать от беготни) прост. набі́гатися, утоми́тися від бігани́ни (разг. від гаса́ння); нагаса́тися

спохвату, поспіхом, прихапцем, прихапці, хаптом. [Поспіхом творяться нові форми життя на Україні (Єфр.)].

* * *

1) квапли́вість, -вості, ква́плення, поспі́шливість, поква́пливість, хапли́вість, поха́пливість; хапани́на

2) квапли́вість, сквапли́вість, поква́пність, -ності, поквапли́вість, поспі́шність, спі́шність, поспі́шливість, сквапність, хапли́вість

1) (склонный, привыкший торопиться) квапли́вий, поспі́шливий, поква́пливий, хапли́вий, поха́пливий; ( спешащий) поква́пний

2) (быстрый, поспешный) квапли́вий, сквапли́вий, поква́пний, поква́пливий, поспі́шний, спі́шний, поспі́шливий, сква́пний, хапли́вий, поха́пливий

спіх, поспіх. В -хах - спохвату, поспіхом, поспішаючи, хапаючись, похапцем, на- похапці, прихапцем и -пці; срв. Впопыхах. [Хапаючись не знав, за що й узятись. Пакуючись похапцем, багато дечого позабував (Уман.)].

укупі (укупці, укупочці, укупоньці), разом, разком, ураз, заразом, посполу, поспіль, купно, сумісно, в парі, (реже) повкупі, покупі, при купі, при місці, спільно, за гурт, (сообща со многими) гуртом, у гурті. [Жити, сидіти, працювати і т. и. укупі, разом з кимсь і т. и. Дбайте про щастя купно з дітьми (Мирн.). Дожити віку вкупі, у згоді (Коцюб.). Живуть усі при купі. Разком побіжимо до господи (Лев.). Дві букви при місці стоять. Поклонивсь усім за гурт (М. В.). Робити колективні змови - гуртом одмовлятися од урока (Крим.). Козаки гопака гуртом оддирають (Шевч.). Іти в гурті легше з співом (Єфр.)]. Соединять вместе - гуртувати до купи (до купки, купочки, купоньки), у купку и т. д., у гурт, до гурту. [Зібралися всі до купи, у гурт. Згуртувати до купи радощі й горе (Чупр.)]. Все вместе (одной компанией) - купцем. [Купцем горнулося до його найкраще товариство (Кв.)]; (в одном целом, в нераздельном соединении) при гурті, при купі. [При гурті одна людина прогодується якось. Держати при купі різнородні елементи (Єфр.)]. Вместе с тем (одновременно) - разом, ураз, заразом, разом з тим, рівночасно, по-при-тому. [Разом стало укр. письменство й на творчу роботу (Єфр.). Хронікер, ураз і поет (Франко). І сумна це історія, але заразом яка безрозумна! (Крим.). Я й сам по-при-тому вчився (М. Левиц.)]; (в один приём) за одним ходом. [За одним ходом внести дров і води]. Держаться вместе - держатися (триматися) купи, гурту.

* * *

з-похвату, прихапці, хапки, хапком, хапцем, хапаючись, за поспіхом; (наскоро) нашвидку, на швидку руч.

* * *

доспеть см. Дозревать, дозреть.

* * *

несов.; сов. - досп`еть

1) ( дозревать) доспіва́ти, доспі́ти, достига́ти, дости́гнути и дости́гти и мног. подостига́ти, поспіва́ти, поспі́ти

2) (сов.: о времени) наста́ти