-
1 несчастие
-
2 впадать
впасть1) западати, запасти, впадати, впасти. [Як коханка сльозу проливає, сльоза та в могилу мою западає. Впасти в кайдани (Шевч.)];2) попадатися, попастися, діставатися, дістатися, вдаватися, вдатися, вкидатися, вкинутися. Впасть в бедность - зубожіти. Впасть в несчастие - на біду зійти, дістатися в біду. Впасть в меланхолию, тоску - задосадувати, занудьгувати, вдатися в меланхолію. Впасть в уныние - дійти до зневіри, (тяжко) засумувати, вдатися в (тяжку) тугу. Впасть в безверие, безбожие - перейти на безбожність, вкинутися в безбожність, знебожитися. Впасть в детство - несов. падати в дитинство, дитинитися, сов. здитинитися, несов. дитиніти, сов. здитиніти, розум вистаріти. Впасть в лиризм, искусственность, многословность - вдатися (вкинутися) в ліризм, штучність, многомовність. Впасть в бессознательное состояние (при болезни) - знепритомніти, втратити свідомість. Впасть в обморочное состояние - зомліти, умліти. Впасть в летаргию - замирати, замерти, обмирати, обмерти;3) (о щеках, глазах) опасти, позападати. [Щоки опали (позападали). Очі позападали глибоко];4) (о реке) впадати, впасти, вливатися, влитися, втікати, втекти, впливати, впливти, кидатися, вкинутися. [Сімсот річок і чотири та й усі-ж вони та й у Дніпро впали. Там, де Случ з Горином кидається у Прип'ять]; (быть притоком) допливати, допливти.* * *несов.; сов. - впасть1) ( вваливаться) запада́ти, запа́сти, упада́ти, упа́сти, запада́тися, запа́стися2) (во что - приходить в какое-л. состояние) упада́ти, упа́сти (в що); ( предаваться) удава́тися, уда́тися (в що); (допускать что-л.) допуска́тися, допусти́тися, припуска́тися, припусти́тися (чого); ( погружаться) порина́ти, пори́нути (в що)3) (несов.: о реке) упадати, улива́тися -
3 отвращать
отвратить1) відвертати, відвернути, відводити, відвести, відхиляти, відхилити кого, що від кого, від чого. -тить беду, несчастие, опасность, смерть и т. п. - відвернути (відвести, відволати) лихо, нещастя, небезпеку, смерть від кого. Срв. Предотвращать. -ть взоры, лицо от кого, от чего - відвертати (відвернути), відводити (відвести) очі, лице від кого, від чого;2) безл. вернути, відвернути кого від чого. Срв. Отворачивать и Воротить 2. Отвращённый - відвернений и відвернутий, відведений.* * *несов.; сов. - отврат`итьвідверта́ти, відверну́ти и повідверта́ти; (несов.: не допустить чего-л.) відвола́ти -
4 отклонять
отклонить1) что, кого - відхиляти, відхилити (о мног. повідхиляти), ухиляти, ухилити, відхитувати, відхитнути, відводити, відвести, (отвращать) відвертати, відвернути, (отбросить) відкидати, відкинути що. Срв. Отвращать, Отводить. -нить кого-л. от себя - відхилити когось від себе. -нить просьбу, предложение - відхилити прохання, пропозицію чию. -нять (-нить) беду, несчастие - відвертати (відвернути), відводити, відвести біду (напасть), нещастя. -нять, -нить магнитную стрелку - відхиляти, відхилити магне[і]тну стрілку (голку);2) кого от чего (отговаривать) - відхиляти, відхилити, відвертати, відвернути, відраджувати, відрадити кого від чого. Отклонённый - відхилений, відведений, відвернутий.* * *несов.; сов. - отклон`итьвідхиля́ти, відхили́ти и повідхиля́ти; ( отводить в сторону) відво́дити, відвести́; ( отговаривать) відра́джувати и відраджа́ти, відра́дити, відверта́ти, відверну́ти, відра́ювати, відра́яти -
5 переносить
перенести и перенесть1) кого, что - переносити, перенести, (о мног.) попереносити кого, що; срв. Перенашивать, -носить. [Перенесла я її в комору, положила на лавці (М. Вовч.). Я оті дрова попереносив у хату (Рудч.). Всю славу козацьку за словом єдиним переніс в убогу хату сироти (Шевч.). Переніс справу про землю до окружного суду (в окружний суд)]. -нести часть слова в другую строку - перенести частину слова до другого рядка (в другий рядок). -нести на другую страницу - перенести на другу сторінку. - нести итог из книги в книгу - перенести підсумок з одної книги до другої, з книги до книги;2) -носить речи, вести и т. д. - переказувати, переказати, (о мног.) попереказувати що кому (речі, вісті, слова), переносити, перенести;3) (перетерпеть) зносити, знести, терпіти, перетерпіти, витерплювати, витерпіти. Срв. Перетерпеть, Вынесть, Изведать. [Не робіть цього! Я не зношу (Л. Укр.). Я того сорому не знесу (Кониськ.). Ой, як важко сплисти море, то так тяжко знести горе (Метл.). Бог дав їй силу перетерпіти цюю годину (Квітка)]. Много несчастий -нёс я в свою жизнь - багато лиха перетерпів я (набрався) на своєму віку (за свій вік, за свого життя). Терпеливо -сить несчастие - терпеливо зносити нещастя. Он не -нёс скорби - він не зніс журби, скорботи. -носить усталость, голод - зносити (терпіти) втому, голод. Я не -шу лжи - я не зношу брехні. -носить несправедливости - зносити (терпіти) несправедливості. Он легко -нёс болезнь - він легко перебув хоробу;4) Переносить, сов. - см. мнгкр. Перенашивать. Перенесённый - перенесений; переказаний; знесений, перетерплений, витерплений. Много горя -сено - багато лиха перетерплено.* * *I см. перенашивать II несов.; сов. - перенест`и1) перено́сити, перене́сти, поперено́сити2) ( претерпевать) перено́сити, перене́сти, зно́сити, зне́сти, терпі́ти, перетерпі́ти, вите́рплювати, ви́терпіти; (несов.: вынести) ви́дихати -
6 предвещать
предвестить кому что віщувати, вістувати, провіщати, провістити, передвіщати, передвістити, призвіщати, призвістити, пророкувати, ворожити кому що и про що. Срв. Предсказывать, Предзнаменовывать. [Ти братові своєму смерть віщуєш (Л. Укр.). Кожен зна, що віщує такий сон (Свидн.). Вони вістують, що осінь приходить (Стеф.). Письменство стає йому за ту зірницю, що близький світ сонця провіщає (Єфр.)]. -щать беду, несчастие, что-л. недоброе - віщувати, ворожити біду, нещастя (лихо), щось недобре. [Пугач або сич біду віщує (Номис). Гарна птиця, а чомусь не можу її чути без жаху. Чи справді вона ворожить якесь лихо? (Франко)]. Лягушки -щают хорошую погоду - жаби добру погоду віщують. Сердце что-то -щает - серце щось віщує. [Як повіє вітер на Покрову з полудня, то передвіщає, що буде гнила зима (Звин.). Важку ворожать осінь нам зірниці (Франко)]. Барометр -щает дождь, непогоду - барометр показує на дощ, на негоду, заповідає дощ, негоду. Ничто не -щает смерти - ніщо не показує на смерть, не віщує (не провіщає, не вістує и т. д.) смерти, про смерть. [Про смерть старечу зорі не віщують, як-же вмирає цар, палає небо (Куліш)]. Нам -щают обильную жатву - нам пророкують, ворожать багатий урожай. Кто бы -тил мне завтрашнюю погоду - хто-б мені, призвістив, яка завтра погода буде. Предвещённый - провіщений, передвіщений, призвіщений, напророкований, наворожений. -ться - віщуватися, вістуватися, провіщатися, бути провіщеним, призвіщатися, бути призвіщеним, передвіщатися, бути передвіщеним и т. д. - см. Предвещать.* * *несов.; сов. - предвест`ить1) ( предсказывать) передвіща́ти, передвісти́ти; (несов.: пророчить) пророкува́ти; ( прорицать) проріка́ти, проректи́, приріка́ти, приректи́2) ( служить предзнаменованием) провіща́ти, провісти́ти, передвіща́ти, передвісти́ти, несов. віщува́ти, диал. вістува́ти, заповіда́ти -
7 пришибать
пришибить1) прибивати, прибити, забивати, забити кого, що чим. [Бодай тебе, мій миленький, ворота прибили (Метл.)]. Доской ногу -шиб - дошкою ногу прибив (забив);2) (ошеломить) прибити, приголомшити, (образно) приснопити кого, прив'ялити кого. [Ця звістка приголомшила його (Звин.). Коли не кулаком, то словом приснопить (Г. Барв.). Чоловік так і прив'ялить словом (Г. Барв.)]. Это несчастие его совсем -шибло - це нещастя його зовсім прибило, приголомшило. Гречу морозом -шибло - гречку морозом прибило;3) докінчити, уколошкати; см. Приканчивать 2. Пришибленный -1) прибитий, забитий;2) прибитий, приголомшений. [Ходить як прибитий (приголомшений) (Звин.)]. Срв. Прибивать 3, Прибитый. -ться -1) прибиватися, бути прибитим, забиватися, бути забитим;2) бути прибитим, приголомшеним.* * *несов.; сов. - пришиб`ить1) прибива́ти, приби́ти и поприбива́ти, ( оглушать) приголо́мшувати, приголо́мшити2) (перен.: приводить в угнетённое состояние) приголо́мшувати, приголо́мшити; прибива́ти, приби́ти -
8 Междоусобия
- bella intestina; turba; tumultus,us; discordia; dissidium; bellum civile; civilia discordia; turbamenta; res turbulentae;• Фракия раздиралась междоусобиями - Thracia diacors agebat;
• посеять междоусобие - discordias serere; turbas / tumultum facere;
• от междоусобия многие города потерпели великое несчастие и полное разрушение - e civilibus discordiis / contentionibus multarum rerum publicarum pernicies fluxit / manavit / orta est; civiles contentiones multis urbibus perniciem, exitium, pestem, excidium, ruinam, interitum attulerunt;
-
9 какой
αντων.1. (ερωτηματική) ποιος; τι;какой ваш любимый цвет? ποιο χρώμα σας αρέσει περισαότερο;•-го вы мнения о нём τι γνώμη έχετε γι αυτόν;•
-ая нужда мне знать τι ανάγκη έχω να ξέρω•
к -ому выводу пришли? Σε τι συμπέρασμα κατα/.ήζατε;•
-ая польза мне от этого? τι ωφέλεια έχω εγώ απ αυτό;
2. (περιφρονητικά) τι, τι είδους•какой он учёный τι επιστήμονας είναι αυτός.
3. (αναφορ.) ποιος, τι•не знаю -ую книгу вам дать δεν γνωρίζω ποιο βιβλίο να σας δώσω.
|| που, οποίος•таких гвоздей -их вам нужно, у меня нет τέτοια καρφιά, που εσείς θέλετε, δεν έχω.
4. ένας, κάποιος• οποιοσδήποτε. || (σε συνδυασμό με αρνητ. εκφράσεις: неизвестно: неведомо, не знаю κ.τ.τ.) για ποιόν, για τι•он поехал в афины неизвестно по -им делам αυτός πήγε στην Αθήνα, χωρίς να ξέρουμε για υποθέσεις (άγνωστο για τι).
5. επιφ. τι•какой умный человек! τι έξυπνος άνθρωπος!•
какой добрый! τι καλός!•
-ое несчастие! τι δυστυχία!
εκφρ.какой бы то ни был (было) – οποιοσδήποτε, καθένας, όποιος και να είναι•какой ни (на)есть – οποιοσδήποτε, όποιος να είναι, όποιος σας αρέσει•хоть какой ή какой хотите – οποιοδήποτε, όποιο θέλετε•из -их – παλ. από ποιο κοινωνικό στρώμα•ни в -ую – με κανένα τρόπο, σε καμιά περίπτωση•где какой – ο καθένας εκεί που πρέπει•когда какой – το κάθε τι στον καιρό του•кому «• – ανάλογα με τον άνθρωπο•какой тут – άστ αυτά, έλα (σώπα) τώρα•какой там – τι είν αυτά (εκεί) που λες•какой там наши? – τι ζητάν οι δικοί μας εκεί;•-им образом? – πως; με τι τρόπο;
См. также в других словарях:
НЕСЧАСТИЕ — НЕСЧАСТИЕ, стье, несчась ср., ·противоп. счастье: неудача, бесчастье, противная судьба; неблагополучие, неблагоденствие, злосчастие, злополучие; бедствие, горе, беда, грех, притка. Счастье с несчастьем двор обо двор живут (или: об межу). Бояться… … Толковый словарь Даля
несчастие — случилось • существование / создание, субъект, факт случилось несчастие • существование / создание, субъект, факт … Глагольной сочетаемости непредметных имён
несчастие — сущ., кол во синонимов: 36 • авария (18) • банкротство (9) • беда (58) • … Словарь синонимов
беда — несчастие, мучение … Cловарь архаизмов русского языка
Белинский, Виссарион Григорьевич — — родился 30 мая 1811 года в недавно присоединенном к России Свеаборге, где его отец, Григорий Никифорович, служил младшим лекарем флотского экипажа. Фамилию свою Григорий Никифорович получил при поступлении в семинарию от своего учебного… … Большая биографическая энциклопедия
Княжнин Яков Борисович — [3(14) X 1740, Псков – 14 (25) I 1791, Петербург; похоронен на Смоленском кладбище; в 1950 е гг. надгробный камень перенесен на Лазаревское кладбище Александро Невской лавры]. Сын Б. И. Княжнина, товарища псковского воеводы (1746), прокурора в… … Словарь русского языка XVIII века
Ответственность предпринимателей — обнимает собою различного рода обязанности по отношению как к рабочим, так и к посторонним лицам (о последней см. Предприятие). По отношению к рабочим, О. предпринимателей является понятием экономическим, вытекающим из той роли, которую играют… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Княжнин Яков Борисович — известный драматург (1742 1791), сын псковского вице губернатора. Поступил в гимназию при Академии Наук, выучился языкам: французскому, немецкому и итальянскому. Еще в гимназии читал Метастазия, Расина, Галлера, Геснера и написал оду. Служил в… … Биографический словарь
Жуковский, Василий Андреевич — — знаменитый поэт. ?. ДЕТСТВО (1783—1797) Год рождения Жуковского определяется его биографами различно. Однако, несмотря на свидетельства П. А. Плетнева и Я. К. Грота, указывающих на рождение Ж. в 1784 г., нужно считать, как и сам Ж.… … Большая биографическая энциклопедия
Александр II (часть 1, I-VI) — — Император Всероссийский, старший сын Великого Князя — впоследствии Императора — Николая Павловича и Великой Княгини Александры Феодоровны; родился в Москве 17 го апреля 1818 г.; объявлен Наследником престола 12 го декабря 1825 … Большая биографическая энциклопедия
Шаманизм — самая грубая языческая религия, некогда имевшаячрезвычайно широкое распространение. Теперь Ш. придерживаются немногиесибирские инородцы; у других шаманские верования удерживались, какпережитки, в виде различных поверий и суеверий, иногда… … Энциклопедия Брокгауза и Ефрона
