Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Мусь

  • 1 брать

    1) брати, сов. узяти. [Бери, що дають. Скільки брато грошей?]. Берущий (только как сущ.) - браха, взяха, взяхар (р. -ря). [Будеш даха (дахар), будеш і браха (взяхар)];
    2) (б. много) набиратися. [Не набирайся - важко буде нести];
    3) забирати. [Він мене з собою забірає];
    4) приймати. [Чотири карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! Приймай гроші!];
    5) побирати. [Не говорив нікому, відки гроші побирає];
    6) (б. часть зерна за помол) мірчити (гал.);
    7) (б. в жёны) дружити собі, брати за себе. [Гарну дівчину він собі дружить. Хлібороби опанували замки, брали за себе панських жінок, мов тих сабинянок. (Куліш)];
    8) (б. верх) брати гору, перемагати, горувати, запановувати над чим. [Бере баба над козаком гору. Форма перемагає у Сидора Твердохліба (Єфр.). Горують негарні інстинкти. Пам'ять запанувала над картинами уяви (Франко)];
    9) (б. взятки) хабарювати, хапати (брати) хабарі, драти, дерти, хап[в]турувати. [У поліції деруть і з живого, і з мертвого];
    10) (б. в долг, взаймы) позичати, позичатися, брати на-бір (на-борг), в позику, боргувати. [Пішов чумак до шинку боргувати горівку]. Б. в счёт сомнительных будущих благ - брати на зелений овес. Б. в счёт работы - брати на відробіток;
    11) (б. землю в аренду на один посев) - (редко) купувати. [На пшеницю землю в пана купили];
    12) (б. тайком) викрадати. [Викрадає в тебе Харитина гроші і Денисові віддає]:
    13) (б. заказанное, заплатив деньги) викупляти;
    14) (б. на крючок (дверь, окно)) защіпати, закидати на защіпку;
    15) (б. безжалостно имущество в уплату долга, штрафа) грабувати. [На селі лемент, плач - за викуп грабують];
    16) (б. начало) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко];
    17) (досада, злость берёт) досада, злість пориває;
    18) (б. чью сторону) ставати на чиємусь боці, прихилятися до кого. [В спірці з Грицьком більшість до старшого брата прихилялась (Грінч.)];
    19) (б. в свидетели) брати за свідка;
    20) (б. за основание, в качестве чего) засновувати на чому, класти чим. [Як-би він тільки заснував свої праці на поважних наукових джерелах. Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];
    21) (б. приступом) добувати що й чого. [Довго бушувала сірома, хотіла вже замку добувати, та гармат побоялася (Куліш)];
    22) (об инструменте, орудии, огне) брати, няти, нятися. [Коса не бере - погострити треба. Твоєї шиї міч не йме. Мокрого поліна вогонь не йметься]. Гребень не берёт - гребінець не вчеше;
    23) (ружьё берёт ниже цели) рушниця низить. (Прич.) браний и братий. [У їх невістка молода, торік брата].
    * * *
    1) брати; (грибы, ягоды) збира́ти; (крепость, город) здобува́ти
    2) (отнимать, поглощать, требовать) забира́ти
    3) (преодолевать) бра́ти, дола́ти

    Русско-украинский словарь > брать

  • 2 роль

    I
    роль, -лі; ро́ля

    быть в \роль ли кого́ — бу́ти в ро́лі кого́

    игра́ть \роль ль Хлестако́ва — гра́ти (вико́нувати) роль Хлестако́ва

    игра́ть большу́ю \роль ль в чём-либо — відіграва́ти вели́ку ро́ль у чо́мусь

    игра́ть (разы́грывать) \роль ль оби́женного — гра́ти ро́ль скри́вдженого (покри́вдженого), вдава́ти [з се́бе] скри́вдженого (покри́вдженого), прикида́тися скри́вдженим (покри́вдженим)

    войти́ в \роль ль — увійти́ в ро́ль; ( освоиться) призвича́їтися до ро́лі

    вы́йти из \роль ли — ви́йти з ро́лі

    брать, взять \роль ль кого́ — бра́ти, узя́ти роль кого́

    \роль ли перемени́лись (измени́лись) — ро́лі переміни́лися (зміни́лися)

    поменя́ться (перемени́ться) \роль ля́ми — поміня́тися роля́ми

    это не игра́ет никако́й \роль ли — це не ма́є нія́кого зна́чення

    II р`оль
    см. рол 1)

    Русско-украинский словарь > роль

  • 3 тридевятый

    фольк.
    тридев'я́тий

    в тридевя́том ца́рстве (госуда́рстве) — у тридев'я́тім (у тридев'я́тому, у яко́мусь) ца́рстві

    Русско-украинский словарь > тридевятый

  • 4 мосье

    κ. мсь κ. (απλ.) мусь, мусью α. άκλ. παλ. κύριος, παιδαγωγός.

    Большой русско-греческий словарь > мосье

См. также в других словарях:

  • Мусь — Характеристика Длина 14 км Площадь бассейна 39,2 км² Бассейн Каспийское море Бассейн рек → Большая Кокшага → Волга Водоток …   Википедия

  • мусьё — сущ., кол во синонимов: 1 • мусье (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Мусерская Тихвинская пустынь — Монастырь Мусерская Тихвинская пустынь Страна Россия Село Мусь …   Википедия

  • зима — зиму (вин.), укр. зима, др. русск., ст. слав. зима χεῖμών, болг. зима (Младенов 192), сербохорв. зима, вин. зи̑му, словен. zima, чеш., слвц., польск. zima, н. луж., в. луж. zуmа. Родственно лит. žiemà, вин. žiẽmą зима , лтш. zìema – то же, др …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • МОСЬЕ — и (прост.) мусье, мусьё и мусью, нескл., муж. (франц. monsieur) (устар.). То же, что господин (употр. как вежливое обращение к французу или при назывании его). «В это время батюшка нанял для меня француза, мосье Бопре.» Пушкин. || Гувернер… …   Толковый словарь Ушакова

  • МУСЬЕ — МУСЬЕ, МУСЬЁ, МУСЬЮ. см. мосье. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • МУСЬЕ — МУСЬЕ, МУСЬЁ, МУСЬЮ. см. мосье. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • МУСЬЕ — МУСЬЕ, МУСЬЁ, МУСЬЮ. см. мосье. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • Большой Аниш — Мăн Енĕш Характеристика Длина 32 км Площадь бассейна 195 км² Бассейн Каспийское море Бассейн рек Аниш → Волга …   Википедия

  • Большая Кокшага — У этого термина существуют и другие значения, см. Большая Кокшага (значения). Большая Кокшага Кугу Какшан …   Википедия

  • Большой Кундыш — У этого термина существуют и другие значения, см. Кундыш. Большой Кундыш Кугу Кундыш …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»