Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Микола

  • 1 вешний Микола

    adj

    Dictionnaire russe-français universel > вешний Микола

  • 2 Николаев

    Микола́їв, -лаєва

    Русско-украинский словарь > Николаев

  • 3 Никола

    Микола. -ла зимний, устар. - осінній Микола. [Коло осіннього Миколи (Шевч.)].

    Русско-украинский словарь > Никола

  • 4 николаевский

    Русско-украинский словарь > николаевский

  • 5 зимний

    относ. к зиме) зи[і]мовий, зимній. [Зімовий вечір (Стар.). Ранком зімовим діброва мовчала (Л. Укр.). Саме тоді заходило зімове сонце (Крим.). Нема зімової одежі (Звин.). Це зімові груші, влежаться аж на Різдво (Звин.). Де-де займалися зорі, зімні зорі, яскраві такі; стояв лютий мороз (Тесл.). Зімнє сонце, як мачушине серце (Номис)]. В -нее время (зимой) - узи[і]мку. -няя спячка - зимова сплячка. -ний путь - зимова дорога. -ний Николай - зимній Микола, зимовий Микола, Микола-Зимник.
    * * *
    зимо́вий и зимови́й

    Русско-украинский словарь > зимний

  • 6 николаевка

    1) ( о деньгах) микола́ївські гро́ші, микола́ївка
    2) ( водка) прост. микола́ївська, -ої [горілка]

    Русско-украинский словарь > николаевка

  • 7 синеголовник

    бот.
    микола́йчики, -ків; ( об одном цветке) микола́йчик

    Русско-украинский словарь > синеголовник

  • 8 конден кодаш

    1) принести, занести; неся, доставить (и уйти)

    Микола, савам пудыртымеке, ачалаш конден коден. И. Васильев. Микола, сломав косу, занёс её отремонтировать.

    2) привести, довести; ведя, доставить мимоходом или же помочь добраться до места

    Кӧ-гынат (Эйном) ужеш да мӧҥгӧ конден кода ыле. В. Иванов. Кто-нибудь увидел бы Эйно и привёл бы его домой.

    3) привезти; доставить кого-что-л. на каком-л. транспорте

    Колхозын машинаже мемнам ялышкак конден кодыш. Колхозная машина доставила нас до самой деревни.

    Составной глагол. Основное слово:

    кондаш

    Марийско-русский словарь > конден кодаш

  • 9 пеҥыжалаш

    пеҥыжалаш
    -ам
    однокр.
    1. простонать, прокряхтеть

    Йӧсын пеҥыжалаш тяжело простонать.

    Шенгелне ала-кӧ пеҥыжале: очыни, эмганен. П. Корнилов. Сзади кто-то простонал: очевидно, ранен.

    Садет шинчажым почо, воктен кийыше товарым кораҥден пыштыш, пеҥыжалын, вийнен шинче. П. Корнилов. Тот открыл глаза, отложил в сторону топор, лежащий возле него, прокряхтев, сел.

    2. простонать, прокряхтеть; проговорить со стоном, кряхтеньем

    – Кызытак, – пеҥыжале Микола. – Айда вашкерак тарване. И. Васильев. – Сейчас же, – простонал Микола. – Давай быстрее собирайся.

    Суртоза шӱвырзым ужылалтышат, пеҥыжале: – Шокталтыза, кушталтыза, марий кугыжан чонжым модыкталза. К. Васин. Хозяин дома, увидев волынщика, прокряхтел: – Поиграйте, попляшите, порадуйте душу вождя мари!

    Составные глаголы:

    Марийско-русский словарь > пеҥыжалаш

  • 10 чошт

    Г.: тьошт
    подр. сл.
    1. подражание резкому удару режущим инструментом по чему-л.

    (Рвезе) вияш, яшката нӧргӧ куэм пӱсӧ товарже дене чошт руалынат, шӱмжым эрыкта. «Ончыко» Парень своим острым топором рубанул прямую, стройную, молодую берёзу и счищает кору.

    Микола кольмыжым мландыш чошт керале. «Ончыко» Микола свою лопату резко воткнул в землю.

    2. подражание резкому движению, действию, удару чего-л.

    Шижмекет, (шыҥам) чошт перет. В. Орлов. Почувствовав, резко хлопаешь комара.

    Епи кугыза Вӱрзым унан ойлымыжым колышто-колыштат, чока пондашыжым чошт ниялтен колтыш, чурийже кенета вашталте. В. Юксерн. Старик Епи слушал-слушал гостя из Уржума и резко погладил свою густую бороду, вдруг переменился в лице.

    Чал вуян кугыза чошт шӱвалят, шыдыж дене оҥжым мушкынден колтыш. А. Березин. Седоголовый старик звучно плюнул и от злости стукнул грудь кулаком.

    Шофёр нимом каласаш ӧрӧ, чошт шӱвале да машинажым тергаш пиже. В. Юксерн. Шофёр ничего не смог сказать, звучно плюнул и принялся осматривать машину.

    Марийско-русский словарь > чошт

  • 11 чытырыкташ

    чытырыкташ
    Г.: цӹтӹрӹктӓш
    -ем
    1. трясти, сотрясать, сотрясти; колебать; вызывать (вызвать) колебательные движения

    Южым чытырыкташ сотрясать воздух;

    пондашым чытырыкташ трясти бородой.

    Трактор-влак такыртыме корно дене, мландым чытырыктен, Петрай кугыза ваштареш толыт. А. Эрыкан. По проторенной дороге, сотрясая землю, навстречу деду Петраю едут трактора.

    Окна яндам чытырыктен, мардеж осалланен. В. Иванов. Сотрясая оконные стёкла, неистовствовал ветер.

    2. безл. трясти; раскачивать, подбрасывать при езде по неровной дороге

    – Нимат огыл, майор. Орваште чытырыкта, имне ӱмбалне сайрак. Е. Янгильдин. – Ничего, майор. На телеге трясёт, верхом на лошади лучше.

    3. безл. трясти, лихорадить, знобить; бить в ознобе, вызывать дрожь

    Мыжер урвалтыжым мардеж лупша, йӱштӧ пура, Мичум чытырыкта. М. Шкетан. Полу кафтана хлещет ветер, холод пробирает, Мичуша знобит.

    (Микола) иктым гына шижеш: пеш чот кылмен, чытырыкта. В. Юксерн. Микола чувствует лишь одно: очень сильно замёрз, знобит.

    4. перен. трясти, наказывать; заставлять дрожать кого-л. от страха

    Вышата илем почеш илемым чытырыкта, изижымат, кугужымат лупш дене почкыкта. К. Васин. Вышата трясёт селение за селением, и взрослых, и детей заставляет хлестать плёткой.

    Составные глаголы:

    Марийско-русский словарь > чытырыкташ

  • 12 длинный

    довгий. [Довга річка. Довгі коси. Довга ніч. Довге оповідання]; (об одёже) - -ный до земли - довгий до землі, доземний [Доземна одежина (Свидн.)]. -ный до полу - довгий аж до долівки (до землі), додільний. [Додільне платтячко (Свидн.)]. -ный и отлогий - простяжний. [Простяжна гора]. Ум. довгенький, довгесенький. Очень -ный - довжезний, довженний, довжелезний. [Довжезний стіл. Довженна ніч. Довжелезна промова]. Длиннёхонек, длиннёшенек - довгісінький, довгесенький. Томительно длинная ночь - непроспана ніч. Становиться -нее - см. Длиннеть. Язык длинен (в выражении: у него язык длинен = он болтает) - він довгоязикий. [Ото вже той Микола довгоязикий розблаговістив!].
    * * *
    до́вгий; (большего размера, чем нужно) задо́вгий; ( об одежде) доді́льний

    \длинный рубль — легки́й заробі́ток (хліб)

    \длинный язы́к у кого́ — до́вгий язи́к у кого, довгоязи́кий хто

    Русско-украинский словарь > длинный

  • 13 зареветь

    1) заревти (заревіти) (пр. вр. заревів, -віла и зарів, заревла, заревли), (однокр.) ревнути, (зап.) зарути (-рую; пр. вр. -рув). [Добре, батьку-отамане! - кругом заревіло (Шевч.). Лев заревів (Гліб.). А він тоді як зарів! (Звин.). Та магнати заревли, добалакать не дали (Франко). Заревла страшенна буря (Квітка). Заревли великі дзвони (Хата). Ревнули воли у новім ярмі (Пісня)];
    2) (завопить, заплакать) заревти, зарю[у]м(с)ати, удрати рюмка, зарепетувати. [Дитина заревла на ввесь голос (Крим.). Чи не вдере Микола рюмка? (Зміїв. п.)]. -веть белугою - заревти коровою, як корова. [Прийшла уже й Покрова - заревла дівка, як корова (Номис)].
    * * *
    зареві́ти, -реву́, -реве́ш, заревти́, однокр. ревну́ти, усилит. ревону́ти

    Русско-украинский словарь > зареветь

  • 14 известие

    звістка, вість (-ти), вістка, (новость) новина, (извещение) оповістка, оповість, повідомлення; срвн. Весть. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Мет.). Прийшли вісті недобрії (Шевч.). Почав виходити місячник «Бібліографічні вісті». Ні чутки, ні вістки про сина не маю (Харківщ.). Чом-же ти, мій сину, оповісточки ніякої не дав? (Основа)]. Хорошее (нехорошее) -тие - добра, гарна (недобра, негарна, лиха) (з)вістка, вість, новина. Свежее, запоздалое -тие - свіжа, запізнена звістка, вість, новина. При первом же -тии он выехал отсюда - скоро прийшла звістка, він зараз-же виїхав звідси. Ответное -тие - відвість, (на письме) відпис (-су). Послать ответное -тие - відвістити. [Громада одвістила, що Микола добра людина (Основа)]. Давать, дать -тие - (по)давати, (по)дати (з)вістку (вість). О нём нет никакого -тия - про його немає жадної (з)вістки.
    * * *
    1) зві́стка, ві́стка, вість, -ті

    име́ть \известие тие (\известие тия) — ма́ти зві́стку (зві́стки, ві́стку, ві́стки, вість, ві́сті); ( сведения) ма́ти відо́мості

    после́дние \известие тия — оста́нні ві́сті

    2)

    \известие тия — (мн.: о периодическом издании) ві́сті, -те́й

    Русско-украинский словарь > известие

  • 15 музыка

    1) (искусство) музика. [В сфері музики з'являється перший серйозний композитор - Микола Лисенко (Єфр.)]. Чувствовать склонность к -ке - мати потяг (нахил) до музики. Учиться -ке -учитися музики, учитися грати. Положить на -ку - завести в ноти, покласти на музику;
    2) (игра) музика, музики (-зик и -ків), ум. музиченька. [Огні горять, музика грає (Шевч.). Якби мені черевики, то пішла-б я на музики (Шевч.). Андрій кудись подався; Гафійка на музиках, а в хаті сумно (Коцюб.). Ой, на балі веселая музиченька грає (Л. Укр.)].
    * * *
    1) му́зика
    2) ( оркестр) му́зика; музи́ки, -зи́к

    Русско-украинский словарь > музыка

  • 16 наносить

    (несов.) нанашивать, наносить (сов.), нанести и нанесть чего (натаскивать в большом количестве)
    I. наносити, наношувати и (стар.) наношати, наносити, нанести, назношувати, назносити, (о мног.) понаносити, понаношувати, поназношувати чого. [Не мавши де заложити вощину, наносила бджола меду повні ямки в землі (Куліш). Соломи в сіни наносила (Шевч.). Люди нанесли породіллі м'яса, паски (Г. Барв.). Назносим каміння, назносимо глини, збудуємо хатку (Коцюб.). Понаносили на чоботях снігу в хату (Київщ.)]. - сить, -вать, -сти яиц (о птице) - наносити, наносити и нанести, (о мног.) понаносити яєць. Наношенный и Нанесе[ё]нный - наношений, нанесений, понаношений, понаношуваний, поназношуваний. [Наношена до печи солома зайнялася (Богодухівщ.). Сніг, нанесений у хату на чоботях, порозтавав (Канівщ.)].
    II. Наносить, нанести и нанесть -
    1) см. I. Наносить;
    2) (о ветре: наметать) наносити, нанести, намітати, намести, навівати и навіювати, навіяти, (о мног. или во мн. местах) понаносити, понамітати, понавівати и понавіювати чого; (о воде: намывать) наносити, нанести, (преимущ. об иле) намулювати, намулити, (о мног.) понаносити, понамулювати чого; срв.
    I. Наметать и Намывать 4. [Нанесло вітром піску на грядки (Канівщ.). Намело снігу в сіни (Київщ.)]. Река -сла илу на луг - ріка (річка) нанесла (намулила) мулу на луку, (занесла илом) замулила луку;
    3) (заразу, болезнь) заносити, занести, (о мног.) позаносити що. [Коли-б наші заробітчани не занесли холери з Дону (Сл. Ум.)];
    4) (надносить что на что) наносити, нанести, заносити, занести, (о мног.) понаносити, позаносити що на що. Корабль -сло на мель - корабель нанесло (н[з]агнало) на мілину (на мілке). Тучу -сло на лес - хмару нанесло (нагнало) над ліс. Бадью з землёю -сят на сруб - цебер з землею заносять на зруб (цям[б]рину). -сти руку на кого - зняти (піднести) руку над ким, заміритися, замахнутися на кого;
    5) (о лошадях: набегать с разгону) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, налітати, налетіти, намчати на що;
    6) (о чертёжных работах) зазначати и зазначувати, зазначити, (о мног.) позазначати, позазначувати, позначити що на чому. -сти на план, на карту леса и горы - зазначити на плані, на мапі (на карті) ліси і гори;
    7) техн. - накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати що. -сить, -сти слой штукатурки - накидати, накидати шар тиньку на що, тинькувати, обтинькувати що. -сить, - сти лак на что - лакувати, полакувати що;
    8) (причинять) завдавати, завдати чого и що, чинити, учиняти, учинити, спричиняти и спричинювати, спричинити, заподіювати, заподіяти що кому. -сить, -сти бесчестие кому - чинити, учинити безчестя кому, неславити, знеславити, ганьбити, зганьбити кого, завдавати, завдати неслави (ганьби) кому. -сить, -сти вред - робити, зробити, чинити, учинити, заподіювати, заподіяти шкоду, шкодити, нашкодити, пошкодити кому. -сти обиду, оскорбление кому - скривдити (покривдити), образити кого, кривду, образу заподіяти (вчинити) кому. [Почтивості моїй, чесноті ви як зважились таку вчинити кривду? (Грінч.). Єдиний спосіб загладити ту кривду, яку йому заподіяно (Крим.)]. -сить оскорбление на словах, действием - ображати (чинити образу) словом, вчинком. -сить, -сти побои кому - завдавати, завдати побою кому, бити, побити и (сильнее) набити кого. -сить, -сти поражение неприятелю - побивати, побити ворога, завдавати, завдати побою (поразки), учинити поразку ворогові. -сить, -сти раны кому - ранити, поранити кого, завдавати, завдати рану кому. [Забути недавнє минуле, що таких ран глибоких завдало було йому (Рада). То не спис козацький рану їй глибокую завдав (Франко)]. -сить, -сти удар кому - удар(у) кому завдавати, завдати, уражати, уразити, ударити кого. [Останнього удару завдав українському письменству Микола (Рада). Ніхто в Росії не завдав таких дужих ударів системі людовладства (Рада)]. -сти удар палкою, шпагою кому - ударити палицею, шпадою кого. -сти ущерб кому, чему - (материальный) учинити шкоду кому, чому, ущербити що кому, (диал.) забідити кого, (нравственный) ущербити, надвередити що; см. ещё -сти вред. [Він дуже ущербив моє багатство (Крим.). Моєї слави тим ви не вщербили (М. Грінч.). Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того (Дніпропетр.). Присуду перемінить не можна, хіба-б ми нашу честь надвередили (Куліш)];
    9) -сить на кого - см. Наговаривать 2;
    10) -сить цену - набивати (підбивати) ціну. Нанесе[ё]нный -
    1) см. под
    I. Наносить:
    2) нанесений, наметений, навіяний, понаношений, понамітаний, понавіюваний; намулений, понамулюваний;
    3) занесений, позаношений;
    4) нанесений, занесений, понаношений, позаношений; знятий, піднесений над ким, замірений, замахнутий на кого;
    5) зазначений, позазначуваний;
    6) накиданий, понакид(ув)аний;
    7) завданий, учинений, спричинений, заподіяний, зроблений;
    8) набитий, підбитий.
    * * *
    I сов. см. нанашивать II несов.; сов. - нанест`и
    1) нано́сити, -но́шу, -но́сиш, нанести́, мног. понано́сити, назно́сити, поназно́сити; ( наметать) намітати, намести́, -мете́ и мног. понаміта́ти, навіва́ти и навіювати, -ві́ює, наві́яти; ( намывать и) наму́лювати, -лює, наму́лити
    2) ( причинять) завдава́ти, -да́ю, -дає́ш, завда́ти, -да́м, -даси́, заподі́ювати, -ді́юю, -ді́юєш, заподі́яти, нано́сити, нанести́; ( чинить) чини́ти, -ню́, -ниш и учиня́ти, учини́ти

    \наносить ть, \наносить ти́ визи́т — роби́ти, зроби́ти (нано́сити, нанести́) візи́т

    \наносить ть, \наносить ти́ оскорбле́ние кому́ — обража́ти, обра́зити кого́; завдава́ти, завда́ти обра́зи кому́; заподі́ювати, заподіяти (чини́ти и учиня́ти, учини́ти) обра́зу кому́

    \наносить ть, \наносить ти́ пораже́ние кому́ — завдава́ти, завда́ти пора́зки кому́

    \наносить ть, \наносить ти́ ра́ну кому́ — ра́нити, пора́нити кого́, заподіювати, заподі́яти (роби́ти, зроби́ти) ра́ну кому́

    Русско-украинский словарь > наносить

  • 17 незабвенный

    незабутній, (редко незабутний), вікопомний, вікопам'ятний; (незабытый) незабутий. [Микола Дмитрієв - незабутній перший редактор «Рідного Краю» (Рідний Край). Незабутня пора! (Коцюб.). Марусенько моя незабутная! (Квітка). 60-ті роки минулого століття - то вікопомні роки в історії просвіти (Яворн.). О, вікопам'ятна свята хвилина! (Куліш). О, друже, мій добрий, друже незабутий! (Шевч.)].
    * * *
    незабу́тній

    Русско-украинский словарь > незабвенный

  • 18 препятствие

    перешкода, завада, притичина, перепона, перепина, припина, запина, перепин (-ну), перетика; срв. Препона, Помеха, Задержка. [На той бік Микола перейшов без усяких перешкод (М. Лев.). Там вільно й без усякої завади можна вчити по школах нашою мовою (Єфр.). О вітре мій! тобі нема припини (Грінч.)]. Без -твий - без перешкод. Непреодолимые -твия - непереможні перешкоди. Скачка с -твиями - гонитва з перепонами. Нет -твий к тому, чтобы - немає перешкод на те(є), щоб. Быть, служить или являться -твием кому, к чему - бути (стояти) на перешкоді (на заваді) кому, до чого. Чинить или ставить -твия кому - чинити, ставити перешкоди (перетики) кому. Служащий -твием - перешкідний, перешкодний, перепинний.
    * * *
    тж. преп`ятство
    перешко́да; прити́чина; ( преграда) перепо́на, перегоро́да, перепо́н, -у; ( помеха) зава́да, пере́чіпка, диал. запо́на

    Русско-украинский словарь > препятствие

  • 19 Непоседчивый

    непосидячий, непосидюч[щ]ий, непосидущий, непосидливий, ( суетливый) метушливий; см. ещё Непоседа. [Микола дуже непосидячий, раз-у-раз зривається з місця (Грінч.). Непосидющий, як чорт (Номис). Замість жвавого й непосидючого франта - насупроти сидів тепер покійник (Васильч.)].

    Русско-украинский словарь > Непоседчивый

  • 20 что за чёрт!

    прост.
    what the hell (the deuce, the devil, the dickens)?; that's funny!; this is a fine business!

    - Что за чёрт, озяб я, Микола! - передёрнул плечами Спивак, - До костей пробирает. (В. Овечкин, С фронтовым приветом) — 'What the hell, I feel so cold, Mikola!' exclaimed Spivak with a shiver. 'Chilled to the marrow.'

    Русско-английский фразеологический словарь > что за чёрт!

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Микола — ы, муж. Прост. к (см. Николай). Словарь личных имён. Микола Побеждающий народ (греч.). 6 января (24 декабря) – преподобный Николай монах. 16 (3) февраля – равноапостольный Николай, архиепископ Японский (Рус.). 17 (4) февраля – преподобный Николай …   Словарь личных имен

  • Миколаїв — 1 іменник чоловічого роду назва обласного центру Миколаївської та одного з райцентрів Львівської обл. України Миколаїв 2 прикметник від: Миколай …   Орфографічний словник української мови

  • микола — сущ., кол во синонимов: 1 • николай (8) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Миколаєве — іменник середнього роду населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

  • МИКОЛА — (прост.; вар. к НИКОЛАЙ; св. Николай Мирликийский; см. тж НИКОЛА) МИКОЛА Ес913 14 (I,89); В шапке облачного скола, В лапоточках, словно тень, Ходит милостник Микола Мимо сел и деревень. ib.; Тучка тенью расколола Зеленистый косогор... Умы …   Собственное имя в русской поэзии XX века: словарь личных имён

  • Миколаїв — Sp Mykolãjivas Ap Миколаїв/Mykolayiv Sp Nikolãjevas Ap Николаев rusiškai L sr. centras P ir mst. V Ukrainoje …   Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė

  • Микола Хвылевой — Микола Хвильовий …   Википедия

  • Микола Мушинка — (словацк. Mikuláš Mušinka, родился 20 февраля 1936, село Куров у Бардейова) словацкий фольклорист русинского происхождения, русинский и украинский писатель. Родился в крестьянской семье в русинском селе Куров. Среднее образование получил в… …   Википедия

  • Миколаєнко — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються …   Орфографічний словник української мови

  • миколаївець — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • Миколаївка — іменник жіночого роду районний центр в Україні …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»